КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 30 листопада 2016 р. N 932
Київ
Про затвердження Порядку
створення госпітальних округів
Відповідно до частини одинадцятої статті 35-2 Основ законодавства України про охорону здоров’я Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок створення госпітальних округів, що додається.
2. Установити, що госпітальні округи починають функціонувати з дати затвердження їх переліку та складу Кабінетом Міністрів України.
3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям у місячний строк подати Міністерству охорони здоров’я пропозиції щодо переліку та складу госпітальних округів згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
4. Міністерству охорони здоров’я:
затвердити у місячний строк примірне положення про госпітальний округ;
розробити і подати Кабінетові Міністрів України до 1 лютого 2017 р. проект нормативно-правового акта щодо затвердження переліку та складу госпітальних округів.
5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. N 1113 "Про затвердження Порядку створення госпітальних округів у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві" (Офіційний вісник України, 2012 р., N 92, ст. 3736).
Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 30 листопада 2016 р. N 932
Порядок
створення госпітальних округів
Загальна частина
1. Цей Порядок встановлює критерії для визначення складу та меж госпітальних округів, а також визначає механізм їх створення.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня - заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та екстреної медичної допомоги населенню у разі виникнення патологічних станів, що загрожують життю, та потерпілим під час надзвичайних ситуацій;
багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня - заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах населенню у гострому стані захворювання або з хронічними захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування та догляду, з обов’язковою наявністю відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги;
госпітальний округ - це функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню такої території.
3. Госпітальні округи створюються з метою організації мережі закладів охорони здоров’я у спосіб, що дасть змогу забезпечити:
гарантований своєчасний доступ населенню до послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги належної якості;
ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на забезпечення фінансування вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
створення умов для підготовки закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, до функціонування в умовах управлінської та фінансової автономії та надання медичної допомоги в межах договорів про медичне обслуговування населення з головним розпорядником бюджетних коштів.
4. Госпітальні округи створюються на основі критеріїв, встановлених цим Порядком, та діють відповідно до примірного положення, яке затверджується МОЗ.
5. Створення госпітальних округів здійснюється на основі поєднання таких принципів:
безпечність та якість медичної допомоги на основі доказової медицини;
своєчасність доступу до медичної допомоги;
економічна ефективність - забезпечення максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання бюджетних коштів.
6. Створення госпітальних округів здійснюється з урахуванням:
належного робочого навантаження для закладів охорони здоров’я, що сприяє забезпеченню рівня безпеки та якості медичної допомоги;
дотримання норм часової доступності необхідної медичної допомоги;
поточних демографічних показників, структури захворюваності, тенденцій міграції населення, а також їх прогнозу;
усталених клінічних маршрутів пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу;
інституційної спроможності прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності використання ресурсів системи охорони здоров’я, у тому числі рішень щодо перепрофілювання існуючих закладів охорони здоров’я або їх подальшої спеціалізації.
Критерії визначення складу
та меж госпітального округу
7. Госпітальні округи створюються Кабінетом Міністрів України в межах Автономної Республіки Крим, області.
8. До складу госпітального округу входять не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я.
9. Об’єм надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, що повинен забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня, затверджується МОЗ.
10. Оснащення закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, здійснюється відповідно до примірних табелів матеріально-технічного оснащення, що затверджуються МОЗ.
11. Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тис. осіб.
12. Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 200 тис. осіб.
Процедура визначення складу,
меж та зони обслуговування
госпітального округу
13. Склад, межі та зона обслуговування госпітального округу повинні бути визначені таким чином, щоб жителі, які проживають у його межах, мали доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу.
14. Центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.
Центром госпітального округу може бути населений пункт, що географічно є найближчим до центру округу, де розташована багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування.
15. Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю прибуття до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинно перевищувати 60 хвилин, та повинна бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 кілометрів за умови наявності доріг з твердим покриттям.
Зона обслуговування може бути меншою за відсутності шляхів сполучення чи особливостей рельєфу, які суттєво ускладнюють комунікації (ріки без мостів, гори).
16. Якщо за межами зон обслуговування госпітальних округів, визначених відповідно до пункту 15 цього Порядку, проживає понад 120 тис. жителів, то на таких територіях створюється госпітальний округ навколо населеного пункту, де розташована багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня, як правило, в центрі такого округу.
17. Якщо за межами зон обслуговування госпітальних округів, визначених відповідно до пункту 15 цього Порядку, проживає менш як 120 тис. жителів, то такі території повинні бути віднесені до сусідніх госпітальних округів.
18. Межі госпітальних округів повинні проходити, як правило, посередині між центрами госпітальних округів. Зазначені межі можуть зміщуватися за межі зон обслуговування, визначених у пункті 15 цього Порядку, залежно від основних клінічних маршрутів пацієнтів до закладів охорони здоров’я.