Звільнення під час відпустки чи лікарняного за згодою сторін. Чи можливе?
Так, у відповідності за діючим законодавством - підставою для припинення трудового договору є угода сторін (пункт 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України).
Пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпПУ визначено, що угода про припинення трудового договору укладається між працівником та власником, або уповноваженим ним органом.
Станом на сьогодення нашим законодавством не встановлено чітких крітерієв та строків, а також відповідного порядку припинення трудового договору за угодою сторін. У кожному конкретному випадку вони визначаються окремо.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" визначено, що у разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п.1 ч.1 ст.36 КЗпПУ (за згодою сторін) договір припиняється у строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише за взаємної згоди власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Також, слід звернути увагу, що звільнення за угодою сторін застосовується як підстава припинення трудових правовідносин у тому разі, коли жодна зі сторін трудового договору не має інших підстав для розірвання трудового договору, передбачених законодавством.
Загальноприйнято, що працівника не може бути звільнено під час його хвороби або перебування у відпустці, оскільки за ч.3 ст.40 КЗпПУ звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці не допускається. Виходячи із зазначеного - це правило стосується лише випадків звільнення працівника за ініціативою роботодавця.
Заяву про звільнення за угодою сторін працівник має право подати як у період роботи, так і у випадку своєї відсутності на роботі (тимчасова непрацездатність). Якщо працівник після написання заяви про звільнення за угодою сторін захворів і період тимчасової непрацездатності перевищує термін, про який домовлялися сторони трудового договору відповідно до поданої працівником заяви, власник або уповноважений ним орган має звільнити такого працівника у термін, визначений у заяві.
Свою хворобу, а саме її період, працівник підтверджує листком непрацездатності. Крім того, працівник має право на звільнення за угодою сторін у період відпустки. Про це він повинен проінформувати роботодавця. Звільняти працівника у такому випадку законодавством не забороняється.
На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що звільнення працівника за угодою сторін у період тимчасової непрацездатності або відпустки чинним законодавством не забороняється.