Договір
між Україною та Демократичною Соціалістичної Республікою
Шри-Ланка про видачу правопорушників

(Договір ратифіковано Законом
N 1749-VIII від 16.11.2016)

Україна та Демократична Соціалістична Республіка Шри-Ланка, надалі - "Сторони",

беручи до уваги дружні двосторонні взаємозв’язки,

уважаючи необхідним створення двостороннього правового механізму, який би дав змогу врегулювати процедуру видачі правопорушників та підвищити ефективність правосуддя;

виходячи з того, що для досягнення цієї мети важливо розвивати співробітництво між двома державами в сфері попередження та покарання за вчинення злочинів шляхом укладення Договору про видачу правопорушників,

домовилися про таке:

Стаття 1
Обов`язок видачі

Сторони зобов’язуються на прохання та відповідно до положень цього Договору і свого законодавства видавати одна одній осіб, які знаходяться на їх територіях, для притягнення до кримінальної відповідальності або для виконання вироку.

Стаття 2
Злочини, що тягнуть видачу

1. Видача здійснюється, якщо діяння, у зв’язку з яким запитується видача, є злочином згідно із законодавством обох Сторін.

2. Видача з метою кримінального провадження щодо особи здійснюється за злочини, за які законодавством обох Сторін передбачено покарання у вигляді позбавлення волі не менш як на один (1) рік або більш суворе покарання.

3. Видача для виконання вироку здійснюється, якщо особі, видача якої запитується, залишилося відбувати строк покарання не менше шести (6) місяців на момент отримання запиту про видачу.

4. При визначенні того, чи діяння є злочином, за яке законодавством обох Сторін передбачено покарання відповідно до пункту 1 цієї статті, немає значення, чи законодавство обох сторін відносить діяння, що становить злочин, до тієї ж категорії злочинів або визначає злочин тією ж термінологією.

5. Якщо видача запитується у зв’язку з декількома діяннями, і деякі з них не відповідають умовам, вказаним у пунктах 2 або/та 3 цієї статті, запитуюча Сторона може притягати до відповідальності також за такі інші злочини, які не відповідають умовам, лише за згодою запитуваної Сторони. Однак, це обмеження застосовується без шкоди для підпунктів b та с статті 14 цього Договору.

Стаття 3
Підстави для відмови у видачі

1. У видачі має бути відмовлено, якщо:

a) злочин, у зв’язку з яким запитується видача, має політичний характер;

b) запитувана Сторона має достатні підстави вважати, що запит про видачу зроблено з метою переслідування або покарання особи у зв'язку з її расою, релігійним сповіданням, національністю чи політичними переконаннями, або що становище цієї особи може погіршитись у зв'язку з будь-якою з цих причин;

c) злочин, у зв’язку з яким запитується видача, є злочином виключно проти військової служби за законодавством запитуваної Сторони;

d) особа, видача якої запитується, є громадянином запитуваної Сторони;

e) відносно особи, видача якої запитується, у запитуваній Стороні був винесений остаточний вирок за злочин, у зв’язку з яким запитується видача;

f) судове рішення у запитуючій Стороні було винесено in absentia, і засуджена особа не була належним чином повідомлена про судовий розгляд і їй не була забезпечена можливість організувати свій захист, а після екстрадиції вона не матиме можливості просити про перегляд справи або оскарження такого вироку;

g) згідно із законодавством будь-якої з Сторін особа, видача якої запитується, звільняється від кримінального переслідування або виконання вироку у зв’язку із закінченням строку давності або з іншої законної підстави.

2. У видачі може бути відмовлено, якщо:

а) злочин, у зв’язку з яким запитується видача, був повністю або частково скоєний на території запитуваної Сторони;

b) компетентні органи запитуваної Сторони здійснюють провадження проти запитуваної особи у зв’язку зі злочином чи злочинами, за які запитується видача;

c) запитувана Сторона має юрисдикцію стосовно злочину, у зв'язку з яким запитується видача, відповідно до свого законодавства;

d) особа, видача якої запитується, постала перед судом у третій державі і була виправдана або засуджена за злочин чи злочини, у зв’язку з якими запитується видача;

e) видача призведе до серйозних наслідків для особи, видача якої запитується, у зв’язку з її віком або станом здоров'я.

3. При застосуванні цього Договору, політичними злочинами не вважаються:

а) вбивство або замах на вбивство, завдання або спроба завдання фізичної шкоди главі держави або главі уряду або будь-якому з членів їх сімей;

b) злочини, пов’язані з тероризмом;

c) будь-який злочин, визначений у міжнародному договорі, учасницями якого є обидві Сторони і який зобов’язує їх здійснювати переслідування або видачу за такий злочин.

Стаття 4
Смертна кара

Якщо за злочин, у зв’язку з яким запитується видача, за законодавством запитуючої Сторони передбачається покарання у виді смертної кари, і за такий самий злочин законодавством запитуваної Сторони не передбачено покарання у виді смертної кари, у видачі відмовляють, якщо лише запитуюча Сторона не надасть гарантій, які запитувана Сторона вважатиме достатніми, що зазначене покарання не буде застосовано.

Стаття 5
Наслідки відмови у видачі

1. Якщо у видачі відмовлено відповідно до підпунктів b), d) пункту 1 або підпунктів а), b), c) пункту 2 статті 3 або відповідно до статті 4 цього Договору, запитувана Сторона відповідно до свого законодавства передає справу до своїх компетентних органів для порушення провадження з метою переслідування особи щодо всіх або будь-якого зі злочинів, у зв’язку з якими запитувалась видача. Запитувана Сторона інформує запитуючу Сторону щодо будь-якого вжитого заходу та результату провадження. Громадянство особи визначається відповідно до національного законодавства Сторін.

2. З цією метою запитуюча Сторона надає запитуваній Стороні документи та докази, які стосуються справи.

Стаття 6
Порядок зносин

1. Для цілей цього Договору Сторони зносяться між собою безпосередньо через свої Центральні органи або через дипломатичні канали:

2. Центральними органами з боку України є Генеральна прокуратура України (щодо запитів на стадії досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (щодо запитів на стадії судового розгляду та виконання вироку).

Центральним органом з боку Демократичної Соціалістичної Республіки Шри-Ланка є Міністерство, відповідальне за питання оборони.

Стаття 7
Запит та підтвердні документи

1. Запит про видачу складається у письмовій формі та повинен містити:

a) найменування запитуючого компетентного органу;

b) повне ім’я особи, видача якої запитується, дата і місце народження, стать, громадянство, рід занять, місце проживання або перебування у запитуваній Стороні, а також іншу наявну інформацію, яка сприятиме її ідентифікації;

c) опис діянь, що становлять злочин, у зв’язку з яким запитується видача, час та місце його скоєння та його юридична кваліфікація.

2. До запиту про видачу має бути додано:

a) текст відповідних положень закону, що визначає злочин та покарання, передбачене за нього, а також строки давності притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку;

b) опис зовнішності особи, видача якої запитується, а також, по можливості, її фотографія, відбитки пальців та профіль ДНК;

c) оригінал або завірена копія ордеру на арешт або будь-який інший документ, який має таку саму силу, виданий відповідно до юридичної процедури запитуючої Сторони і/або копія обвинувального висновку або будь-який інший документ, що містить обвинувачення відносно особи, яка розшукується з метою видачі, якщо запит стосується видачі з метою притягнення до кримінальної відповідальності;

d) завірена копія вироку із зазначенням того, що вирок набрав законної сили та терміну покарання, який особа вже відбула, якщо запит стосується видачі з метою виконання вироку.

3. Запит про видачу та підтвердні документи мають бути підписані уповноваженою особою та завірені офіційною печаткою компетентного органу запитуючої Сторони.

4. Усі вищезазначені документи мають також бути офіційно перекладені на мову запитуваної Сторони або на англійську мову. Те саме стосується будь-яких інших повідомлень відповідно до положень цього Договору.

Стаття 8
Обов’язок інформувати

1. Запитувана Сторона розглядає запит про видачу відповідно до свого законодавства і положень цього Договору та невідкладно інформує запитуючу Сторону про своє рішення.

2. У разі відмови у видачі запитувана Сторона повідомляє запитуючу Сторону про причини такої відмови.

3. Запитуюча Сторона на прохання повідомляє запитувану Сторону про результати кримінального провадження щодо виданої особи. У випадку винесення обвинувального вироку запитуюча Сторона на прохання надає запитуваній Стороні завірене остаточне судове рішення.

Стаття 9
Додаткова інформація

Якщо запитувана Сторона вважає, що інформації, яка міститься у запиті про видачу, недостатньо для того, щоб прийняти рішення відповідно до цього Договору, вона може запитати додаткову інформацію. Така інформація надається протягом 45 (сорока п’яти) днів. Проте, за наявності поважних причин вказаний термін може бути продовжений на п’ятнадцять (15) днів на підставі відповідного прохання запитуючої Сторони. Якщо запитуюча Сторона не надасть додаткову інформацію протягом вказаного періоду, це може розглядатися запитуваною Стороною як відкликання запиту про видачу. Однак, це не перешкоджає запитуючій Стороні зробити новий запит про видачу у зв’язку з тим самим злочином.

Стаття 10
Затримання з метою видачі

Після отримання запиту про видачу запитувана Сторона відповідно до свого законодавства вживає необхідних заходів з метою затримання і тримання під вартою особи, видача якої запитується, за винятком випадків, коли відповідно до положень цього Договору видача не дозволяється.

Стаття 11
Тимчасовий арешт

1. У термінових випадках особа, видача якої запитується, може бути тимчасово заарештована за зверненням компетентного органу запитуючої Сторони до отримання запиту про видачу. Таке звернення може бути надіслане факсом, через Національне центральне бюро Міжнародної організації кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ) або іншими каналами, погодженими центральними органами Сторін.

2. Указане звернення повинно містити інформацію про наявність ордеру на арешт, виданого компетентним органом запитуючої Сторони, або вироку, який набрав законної сили, та зазначення того, що формальний запит про видачу особи буде надіслано якнайшвидше. У ньому також має бути зазначено, за який злочин(злочини) вимагатиметься видача, час і місце його скоєння та опис особи, видача якої запитується.

3. Запитувана Сторона без зволікань інформує запитуючу Сторону про результати розгляду звернення.

4. Тимчасово заарештована особа звільняється, якщо протягом тридцяти (30) днів після арешту Центральний орган запитуваної Сторони не отримав запиту про її видачу. Цей строк може бути продовжено на п’ятнадцять (15) днів на підставі звернення Центрального органу запитуючої Сторони, отриманого до спливу цього строку.

5. Сплив строку, зазначеного у пункті 4 цієї статті, не перешкоджає видачі особи, якщо запит про видачу отримано згодом.

Стаття 12
Період тримання під вартою

Якщо запит про видачу задоволено, то період тримання під вартою на території запитуваної Сторони зараховується до строку будь-якого покарання, призначеного або такого, що буде призначено, у запитуючій Стороні особі, видача якої запитується.

Стаття 13
Одночасні запити

Якщо більше ніж одна держава запитує про видачу однієї і тієї самої особи за той самий або різні злочини, запитувана Сторона вирішує, якій з цих держав буде видано особу, беручи до уваги усі обставини, зокрема, співвідношення тяжкості злочину чи злочинів, місце їх скоєння, громадянство особи, видача якої запитується, можливість подальшої видачі іншій державі та відповідні дати запитів.

Стаття 14
Спеціальне правило

Особу, яку було видано відповідно до положень цього Договору, не може бути притягнуто до відповідальності або піддано покаранню на території запитуючої Сторони за будь-який злочин, вчинений до її видачі, інший, ніж той, у зв’язку з яким її було видано, а також не може бути видано третій державі, за винятком випадків, коли:

а) запитувана Сторона надає згоду на це. З метою надання згоди запитувана Сторона може попросити надати документи та інформацію, зазначені у статті 7 Договору, та заяву, що видана особа має відношення до такого злочину;

b) особа, яку було видано, протягом тридцяти (30) днів після її остаточного звільнення не залишить територію запитуючої Сторони. Однак, до цього строку не зараховується час, протягом якого видана особа не могла залишити територію запитуючої Сторони через незалежні від неї обставини;

c) видана особа, залишивши запитуючу Сторону, добровільно повернулася на її територію.

Стаття 15
Передача майна

1. Запитувана Сторона може на прохання запитуючої Сторони, і настільки, наскільки дозволяє її законодавство, накласти арешт на доходи, пов’язані із злочинною діяльністю, знаряддя злочину та інше майно, яке знаходиться на території запитуваної Сторони, що можуть бути використані як доказ, і, у разі задоволення запиту про видачу, може передати це майно запитуючій Стороні.

2. Майно, зазначене у пункті 1 цієї статті, може бути передане навіть якщо видача особи, стосовно якої направлено запит, не може бути здійснена у зв’язку зі смертю, зникненням або втечею особи, видача якої запитувалася.

3. З метою здійснення іншого кримінального провадження або розслідування, що триває, запитувана Сторона може відкласти передачу вищезазначеного майна до завершення такого провадження або розслідування. Однак, запитувана Сторона може тимчасово передати таке майно за умови його повернення запитуючою Стороною протягом строку, погодженого Сторонами.

4. Положення цієї статті не порушують права запитуваної Сторони або третіх сторін на це майно. Запитуюча Сторона невідкладно та безоплатно повертає це майно запитуваній Стороні після завершення провадження, якщо остання не відмовляється від своїх прав на таке майно.

Стаття 16
Передача особи, що підлягає видачі

1. У разі задоволення запиту про видачу Сторони погоджують дату, місце та час передачі особи, яка підлягає видачі, та інші питання, пов’язані з виконанням запиту про видачу. Запитувана Сторона повідомляє запитуючу Сторону про строк, протягом якого особа, яка підлягає видачі, знаходилася під вартою до її передачі.

2. З урахуванням положень пункту 3 цієї статті, якщо запитуюча Сторона протягом тридцяти (30) днів після дати, призначеної для передачі, не приймає особу, яка підлягає видачі, запитувана Сторона негайно звільняє цю особу і може відмовити у новому запиті запитуючої Сторони про видачу такої особи за той самий злочин.

3. Якщо з незалежних від неї обставин Сторона не може передати або прийняти особу, яка підлягає видачі, вона повідомляє про це іншій Стороні. Обидві Сторони погоджують нову дату передачі, і застосовуються положення пункту 2 цієї статті.

Стаття 17
Відстрочена або умовна видача

1. Якщо особу, видача якої запитується, притягнуто до кримінальної відповідальності або вона відбуває покарання на території запитуваної Сторони за інший злочин, ніж той, за який запитується видача, то запитувана Сторона може відстрочити видачу до завершення провадження у справі або відбування покарання. Запитувана Сторона повідомляє запитуючу Сторону про відстрочку такої видачі.

2. Якщо відстрочка видачі, зазначена у пункті 1 цієї статті, перешкоджає кримінальному провадженню через закінчення строку давності або з інших причин, то запитувана Сторона може тимчасово передати особу, видача якої запитується, запитуючій Стороні, на умовах погоджених Сторонами. Тимчасово видану особу повертають до запитуваної Сторони у взаємно узгоджений проміжок часу та з дотриманням інших умов, погоджених Сторонами, у разі наявності.

Стаття 18
Транзитне перевезення

1. У випадку, коли будь-яка зі Сторін видає особу з третьої держави через територію іншої Сторони, перша Сторона запитує в іншої Сторони дозвіл на транзитне перевезення.

2. Запитувана Сторона настільки, наскільки це не суперечить її законодавству, та без шкоди підпункту d) пункту 1 статті 3 цього Договору надає згоду на запит про транзит, направлений запитуючою Стороною.

3. Не вимагається жодного дозволу, якщо транзит здійснюється повітряним транспортом і не заплановано посадки.

4. У випадку незапланованої посадки особу на запит супроводжуючого офіцеру тримають під вартою протягом сорока восьми (48) годин до отримання запиту про транзит, який має бути зроблений відповідно до пунктів 1 та 2 цієї статті.

Стаття 19
Витрати

Усі витрати, пов’язані з видачею, несе Сторона, на території якої вони виникли. Витрати, пов’язані з транзитним перевезенням, несе запитуюча Сторона. У випадку, якщо виникають надмірні витрати, Сторони проводять консультації одна з одною для визначення порядку їх покриття.

Стаття 20
Дійсність документів

Запит і будь-які документи, надіслані відповідно до цього Договору, а також переклади повинні бути засвідчені компетентним органом або Центральним органом для цілей цього Договору, і будь-якої додаткової легалізації чи іншого підтвердження їх дійсності не вимагається.

Стаття 21
Зв’язок з іншими міжнародними договорами

Положення цього Договору не впливають на права та обов’язки Сторін, які випливають з інших міжнародних договорів, учасницями яких вони є.

Стаття 22
Вирішення спорів

Будь-які спори, що виникають у зв’язку із застосуванням або тлумаченням цього Договору, вирішуються шляхом консультацій між Центральними органами Сторін або через дипломатичні канали.

Стаття 23
Набрання чинності та припинення дії

1. Цей Договір укладається на невизначений строк.

2. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності на п’ятнадцятий (15) день після дати обміну ратифікаційними грамотами.

3. Цей Договір може бути змінено за взаємною письмовою згодою Сторін. Зміни набирають чинності згідно з процедурою, визначеною у пункті 2 цієї статті.

4. Будь-яка зі Сторін може припинити дію цього Договору в будь-який час шляхом передачі дипломатичними каналами письмового повідомлення. Договір припинить свою дію через шість (6) місяців після дати передачі такого повідомлення. Однак запити, одержані до дня отримання повідомлення про припинення дії, продовжують регулюватися цим Договором.

На підтвердження чого ті, що нижче підписалися, належним чином уповноважені на це їх відповідними державами, підписали цей Договір.

Вчинено у м. Київ 25 дня червня місяця 2016 року у двох примірниках українською, сингальською та англійською мовами, причому усі тексти є однаково автентичними. У випадку виникнення розбіжностей під час тлумачення цього Договору текст, викладений англійською мовою, має переважне значення.