ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
25.11.2016 N 6356/10/16-31-12-04-30
Щодо реалізації сільськогосподарської продукції
Головне управління ДФС у Полтавській області розглянуло лист <...> щодо реалізації сільськогосподарської продукції та повідомляє.
Чи можна реалізацію сільськогосподарської продукції, вирощеної в 2015 році на орендованих земельних ділянках, котрі не пройшли державної реєстрації, відображати в спецдекларації з ПДВ, а обсяги таких постачань включити до розрахунку питомої ваги виробленої с/г продукції, що дозволяє застосовувати пільговий режим оподаткування в частині податку на додану вартість для с/г товаровиробників?
Статтею 209 ПКУ для сільськогосподарських товаровиробників визначено пільговий режим оподаткування в частині податку на додану вартість при відповідності певним критеріям.
Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПКУ сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним с/г товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості с/г товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Таким чином, щодо земельних ділянок, що використовуються с/г товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ, повинно бути оформлено або право власності, або право оренди у загальновстановленому порядку.
Належність земельної ділянки на праві власності чи оренди визначається відповідно до норм земельного законодавства України.
Статтею 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, зі змінами та доповненнями, передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із ст. 25 Закону України від 06.10.98 N 161-XIV "Про оренду землі", із змінами та доповненнями, орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у визначеному законом порядку.
Отже, відповідно до наведених норм, виникнення права власності чи користування земельною ділянкою пов'язане із державною реєстрацією відповідного правовстановлюючого документа, на підставі якого таке право надане.
За відсутності належним чином зареєстрованого правовстановлюючого документа відповідна земельна ділянка не може вважатися такою, що знаходиться у власності чи на праві оренди в особи, яка фактично володіє такою ділянкою.
Відповідно до п. 4 розд. I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21), усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з ПДВ з позначкою "0110", у якій відображаються розрахунки з бюджетом (далі - декларація 0110).
Платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою "0121" / "0122" / "0123", яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого ст. 209 ПКУ (п. 5 розд. I Порядку N 21).
Отже, операції з постачання сільськогосподарських товарів, вироблених (вирощених) на земельних ділянках, щодо яких не оформлені належним чином договори оренди, не можуть вважатись операціями з постачання сільськогосподарських товарів на орендованих основних фондах. Тому такі операції відображаються в декларації "0110".
Чи можна дохід від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на орендованих земельних ділянках, котрі не пройшли державної реєстрації, включати до розрахунку визначення частки с/г товаровиробництва (75 %), що дозволяє підприємству бути платником єдиного податку 4 групи?
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ платниками єдиного податку четвертої групи можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно пп. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV ПКУ - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:
реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства (ст. 298.8 ПКУ).
Отже, дохід, отриманий від реалізації врожаю, який зібрано на угіддях, що не належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або праві користування (договори оренди не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку), не включається до складу доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу.
В. о. начальника С. В. Садовий