ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
24.12.2015 N 156
Про удосконалення правової роботи
(Із змінами і доповненнями, внесеними Наказом
Державного агентства з енергоефективності та
енергозбереження України
N 27 від 05.04.2016)
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 N 676 "Про затвердження Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України", Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950 (із наступними змінами і доповненнями), та з метою приведення власних актів у відповідність до чинного законодавства України наказую:
1. Затвердити Порядок підготовки, подання на погодження та розгляду в Держенергоефективності проектів нормативно-правових актів, що додається.
2. Установити, що видання наказу організаційно-розпорядчого характеру або нормативно-технічного документа, а також подання проекту акта законодавства відповідному державному органу для вирішення питання щодо його прийняття чи погодження без попереднього розгляду Юридичним управлінням не допускається.
3. Визначити порядок візування документів юридичною службою Держенергоефективності, що додається.
4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Держенергоефективності від 26.02.2015 N 15.
5. Відділу роботи з персоналом (Шевченко О. О.) довести цей наказ до відома керівників структурних підрозділів Держенергоефективності.
6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова С. Савчук
Затверджено
Наказ Держенергоефективності
24.12.2015 N 156
Порядок
підготовки, подання на погодження та розгляду
в Держенергоефективності проектів
нормативно-правових актів
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року N 676, Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 року N 1156) (далі - Регламент Кабінету Міністрів України), Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року N 870, Порядку взаємодії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Віце-прем'єр-міністр України - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого наказом Мінрегіону від 14 січня 2015 р. N 2 та зареєстрованим в Мін'юсті 28 січня 2015 р. за N 94/26539, та з метою упорядкування роботи з підготовки, подання на погодження та розгляду проектів нормативно-правових актів у Держенергоефективності.
1.2. Порядок визначає вимоги до підготовки та погодження проектів нормативно-правових актів, розроблених структурними підрозділами Держенергоефективності, а також порядок розгляду та погодження структурними підрозділами Держенергоефективності проектів нормативно-правових актів, які надійшли на погодження до Агентства.
2. Підготовка проектів нормативно-правових актів
2.1. Проекти нормативно-правових актів готуються структурними підрозділами Держенергоефективності відповідно до їх функціональних обов'язків та на підставі Конституції України, законів України, актів або доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та його заступників, керівництва Агентства.
2.2. Підготовка проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Структура, зміст та оформлення проектів нормативно-правових актів повинні відповідати вимогам чинного законодавства та правилам нормопроектувальної техніки.
Під час підготовки тексту проекту акта Кабінету Міністрів України (далі - проект акта) слід дотримуватися таких принципів:
- логічної послідовності. Полягає у логічному зв'язку усіх компонентів проекту акта, чітко виявлених причинно-наслідкових зв'язках між повідомлюваними діями (фактами) - як у межах одного речення, так і в межах усього акта;
- належної ясності викладу, точності опису. Базується на правильному та професійно грамотному доборі слів і словосполучень (термінів), точності, лаконічності і водночас доступності мови актів;
- свободи від суперечностей. Виявляється, зокрема, у тому, що обрані слова (словосполучення) належать до різних сфер мовлення. Неприпустима в актах суперечність смислового плану, коли наведені в тексті норми не узгоджуються одна з однією або взаємно виключаються, а також використання розмовної лексики, русизмів. Слід уникати вузькогалузевих професіоналізмів;
- лаконічності. Досягається шляхом попереднього обдумування змісту проекту акта, складення плану, оптимальної заміни складних речень простими, а також уникання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів в значній кількості;
- правильності компонування проекту акта. Кожен аспект порушеного питання повинен зайняти певне місце в логічній структурі проекту акта та не збігатися з іншим аспектом. Недотримання цієї умови призводить до розтягнутості, великого вступу, складних мотивувань, повторів;
- нормативності мовних засобів офіційно-ділового стилю. Мова актів повинна відповідати сучасним правописним нормам. Слід вживати слова (терміни) у значеннях, закріплених за ними словником.
У проектах актів не допускається повтор нормативних положень, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів України.
Проекти регуляторних актів Кабінету Міністрів України готуються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
2.3. Структура, вимоги до викладення та оформлення проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України:
2.3.1. Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються відповідно до вимог розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України та Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року N 870.
2.3.2. Проект постанови Кабінету Міністрів України (далі - проект постанови) готується у разі:
- затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики, та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання;
- затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього;
- внесення змін до тексту постанов Кабінету Міністрів України, затверджених ними положень або інших нормативно-правових актів;
- визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України, або їх скасування.
2.3.3. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - проект розпорядження) готується з оперативних, організаційно-розпорядчих або інших питань (зокрема щодо утворення або ліквідації робочих органів, затвердження або зміни їх складу):
- схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері, концепції державної цільової програми та концепції закону, директив, урядової заяви, листа, звернення, декларації, меморандуму тощо;
- затвердження державної цільової програми, плану заходів;
- утворення та затвердження складу робочих груп з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- виділення коштів резервного фонду державного бюджету;
- делегування повноважень Кабінету Міністрів органам виконавчої влади у передбачених законом випадках;
- передачі майна;
- кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру.
2.3.4. Підготовка проектів постанов Кабінету Міністрів України:
2.3.4.1. З огляду на те, що згідно із статтею 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, перед початком підготовки проекту постанови з'ясовується, чи належить питання, яке передбачається врегулювати, до компетенції Кабінету Міністрів України. Відповідно до статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується Конституцією (стаття 116) і законами України, актами Президента України.
У процесі роботи над проектом постанови проводиться аналіз положень Конституції і законів України, актів Президента України, які стосуються предмета його врегулювання, вивчаються акти Кабінету Міністрів України, що регулюють певні питання у відповідній сфері суспільних відносин, і практика їх застосування, проводиться опрацювання проекту на відповідність:
- законодавству Європейського Союзу;
- європейським стандартам у сфері дотримання прав людини.
2.3.4.2. У разі, коли у процесі підготовки проекту постанови виникла потреба у внесенні суттєвих змін до раніше прийнятих постанов або діє кілька постанов, що регулюють порушене питання, готується проект однієї постанови, до якої включаються нові правові норми, а також ті, що містяться у раніше прийнятих постановах (якщо вони узгоджуються із законодавством).
Раніше прийняті постанови з порушеного питання визнаються такими, що втратили чинність.
2.3.4.3. Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і, у разі потреби, додатків.
Назва проекту постанови повинна бути лаконічна та відображати основний зміст акта.
У вступній частині постанови:
визначається (у стислій формі) мета прийняття та/або зазначається акт законодавства, відповідно до якого чи на виконання якого постанова приймається;
- зазначається: "Кабінет Міністрів України постановляє:".
Постановляюча частина постанови повинна містити:
- нормативні положення;
- конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері;
- умови та порядок дії інших постанов (окремих норм);
- посилання на додатки (у разі їх наявності);
- норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності:
- пункти, що містять нормативні положення;
- пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність;
- пункти, що містять окремі доручення;
- пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
23.4.4. У разі, коли виникає потреба у внесенні змін до інших постанов, у проекті постанови викладається суть таких змін.
Якщо постанови або розпорядження (окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік, що оформляється, як правило, на окремому аркуші у хронологічному порядку прийняття актів з посиланням на джерело їх опублікування за таким зразком:
"Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від ___ ____________ 2015 р. N ___
Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2003 р. N 1457 "Про затвердження Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з нафтою" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 38, ст. 2027).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. N 1782 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2003 р. N 1457" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 47, ст. 2430)".
2.3.4.5. Завдання, план (комплекс) заходів (дій) оформляються в основному додатком до проекту постанови. За кожним завданням (заходом) визначаються строк та відповідальний за виконання орган (органи) виконавчої влади.
2.3.4.6. Пункти і підпункти постанови нумеруються арабськими цифрами (підпункти - з дужкою).
2.3.4.7. Проект постанови не повинен за змістом виходити за межі предмета його правового регулювання і містити значну кількість винятків із загальних правил.
2.3.4.8. До змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта (далі - документ), який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги:
стосовно назви і термінології:
- назва проекту документа повинна бути стисла та відповідати його змісту;
- визначення термінів обов'язкове, якщо вони часто вживаються. В термінах не повинні міститися нормативні положення. У разі, коли термін визначено у законі або акті Президента України, в проекті документа з метою усунення дублювання можливе посилання на відповідний закон або акт Президента України. Наприклад: У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про альтернативні джерела енергії";
- терміни визначаються за нормами ділового мовлення;
- пункт, у якому визначаються терміни, розміщується після пункту, в якому визначається коло питань, що є предметом правового регулювання. Терміни наводяться в алфавітному порядку та в іменниковій формі;
стосовно структури проекту документа:
- великий за обсягом документ поділяється на розділи (підрозділи) лише тоді, коли є можливість згрупувати пункти у цілісний блок питань, що становлять предмет правового регулювання документа;
- назва розділів повинна бути конкретна і стисла. Розділи можуть нумеруватися за наявності в них підрозділів, які не нумеруються;
- пункт є базовим елементом проекту документа. Пункти повинні бути настільки стислими, наскільки це не може зашкодити чіткості і зрозумілості викладу. У разі внесення змін до документа для нумерації пунктів використовуються цифри з надрядковим значком. Наприклад: Доповнити Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 658, пунктом 21 такого змісту;
- спочатку викладаються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання і містять правила, які повинні враховуватися під час застосування наступних нормативних положень, а далі норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того чи іншого аспекту правового регулювання, і додаткові положення, що стосуються всіх або деяких питань предмета регулювання. Нормативні положення загального характеру об'єднуються в розділ "Загальна частина". В окремі розділи об'єднуються нормативні положення, що стосуються одного цілісного блоку питань, що становлять предмет правового регулювання проекту документа;
- нормативні положення повинні бути доступні для розуміння та застосування і не повинні містити зайву деталізацію, оскільки проект документа регулює суспільні відносини, а не вирішує конкретне питання. Для полегшення застосування норм і уникнення різного тлумачення кожне нормативне положення формулюється таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії. Якщо проект документа (окремі норми) приймаються з обмеженим строком дії, це обов'язково зазначається у тексті проекту постанови, якою затверджується документ;
- у разі посилання на інші акти Кабінету Міністрів України зазначаються дата їх прийняття, номер, назва та джерела офіційного опублікування;
- в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (виноски) без нормативних положень;
стосовно стилю і викладу:
- текст проекту документа викладається з дотриманням норм сучасної української мови, з використанням дієслів у теперішньому часі. Майбутній та минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно наголосити на часовому співвідношенні двох подій. Складність предмета правового регулювання не може бути виправданням ускладнення викладу проекту документа;
- різні слова не можуть вживатися для визначення одного поняття. Одне і те ж слово не може вживатися для визначення різних понять. Вживання синонімів не допускається;
- слова, що вживаються в однині, стосуються множини, і слова, вжиті в множині, стосуються однини;
- якщо в тексті проекту документа є посилання на статті, частини, пункти, підпункти та абзаци статей законів або указів Президента України, номери статей, пунктів, підпунктів (коли вони зазначені цифрами) пишуться цифрами, а частин статей, абзаців - словами. Наприклад: у другому реченні абзацу третього пункту 3;
- у підпункті 3 пункту 5 цього Положення;
- у частині першій статті 4 Закону України "Про оборону України";
- у тексті проекту постанови вживаються повні офіційні найменування органів державної влади, інших державних органів, підприємств, установ і організацій, в тексті розпоряджень, документів, що затверджуються постановами, і додатків - скорочені. Слово "України" при найменуваннях центральних органів виконавчої влади не зазначається;
- застосовуються лише широковживані слова іноземного походження. Перевага повинна надаватися українським відповідникам певного поняття;
- текст проекту документа не повинен бути перевантажений умовними скороченнями (зокрема абревіатурами). Допускається вживання усталених (узаконених) скорочень. Наприклад: КВЕД, УКТЗЕД, ЄДРПОУ;
- слід уникати вживання недоречних словосполучень, зокрема таких як покарання у виді (можливий варіант - такий вид покарання, як), оподаткування податком (слід - обкладення податком), стихійні лиха (в українській мові - лише однина), сплачені платежі (слід - внесені платежі), продовження ліцензії (слід - продовження строку дії ліцензії), не віднесені до цінних паперів (слід - не належать), інші терміни застосовуються у значенні законів з питань (слід - у значенні, наведеному у законах з питань), відсоток від розміру (слід - відсоток розміру), документ направляється (слід - надсилається, подається), уступка вимог (слід - відступлення);
стосовно посилань:
- посилання на попередній чи наступний пункт документа застосовується лише у виняткових випадках. Посилання на норми документа, затвердженого іншим актом, застосовується з метою забезпечення стислості тексту проекту. У разі посилання на акт Кабінету Міністрів України необхідно зазначати джерело його опублікування. Посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, який визнано таким, що втратив чинність, а також на норми документа, яке містить інше посилання, слід уникати;
- посилання на норми документа, затвердженого актом Кабінету Міністрів України, робиться із зазначенням його повної назви, без зазначення "цього Положення" або "цього пункту", за винятком випадків, коли таке уточнення необхідне для того, щоб не допустити плутанини у разі посилання на інший нормативно-правовий акт;
стосовно заголовків до розділів (підрозділів):
- назва заголовка розділу (підрозділу) повинна бути стисла та описова, без деталізації змісту, але з використанням ключових слів;
стосовно додатків:
- додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами. На кожній наступній сторінці зазначається "Продовження додатка" і проставляється відповідна цифра. Сторінки кожного додатка мають свою нумерацію. У кінці під текстом додатка проставляється риска, що свідчить про його закінчення.
2.3.5. Підготовка проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України:
2.3.5.1. Проект розпорядження складається з назви, змісту, у разі потреби - додатка.
2.3.5.2. Проект розпорядження містить вимогу щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додаток).
2.3.5.3. Проект розпорядження розробляється з дотриманням правил, установлених для проекту постанови.
2.4. Підготовка проектів актів Президента України.
2.4.1. Проекти актів Президента України готуються відповідно до вимог розділу 7 Регламенту Кабінету Міністрів України та Положення про порядок підготовки і внесення проектів указів та розпоряджень Президента України, затвердженого Указом Президента України від 15 листопада 2006 року N 970/2006.
2.4.2. Прийняті Президентом України на основі та на виконання Конституції і законів України рішення оформляються указами та розпорядженнями Президента України.
2.4.3. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади України вносять проекти указів і розпоряджень Президента України через Кабінет Міністрів України, крім випадків, передбачених законами України, актами і дорученнями Президента України.
2.4.4. Проекти актів Президента України мають бути якісними, погодженими з відповідними органами, установами та організаціями, а також відповідати чинному законодавству України.
2.5. Підготовка проектів законів України:
2.5.1. Проекти законів України готуються з врахуванням вимог глави 2 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів України, пункту 2.3 цього Порядку та відповідно до Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки, схвалених постановою колегії Мін'юсту від 21 листопада 2000 р. N 41.
2.5.2. Законопроекти, що вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін'юстом, іншими центральними органами виконавчої влади, з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради, главами 2 - 6 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів, та з урахуванням особливостей, передбачених главами 2 розділу 6 Регламенту Кабінету Міністрів.
2.5.3. Проект закону, яким встановлюються нові або змінюються чинні норми, що регулюють суспільні відносини, готується на основі концепції, яка розробляється у порядку, встановленому главою 8 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів.
2.5.4. Разом з проектом закону, що вноситься до Кабінету Міністрів, подаються документи та матеріали, передбачені пунктом 1 параграфа 50 Регламенту Кабінету Міністрів для проектів актів Кабінету Міністрів, а також:
- проект постанови Верховної Ради про прийняття проекту закону за основу;
- перелік нових законів та законів, які потребують викладення у новій редакції, інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень закону;
- окремий законопроект про внесення змін до інших законів, якщо такі зміни необхідні для реалізації закону і не викладені у його перехідних положеннях;
- фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), у разі внесення законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету в поточному бюджетному періоді, до проекту закону додається. Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту додаються пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів стосовно скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості. Законопроект (крім проектів законів про Державний бюджет України, про внесення змін до Закону про Державний бюджет України, про ратифікацію міжнародних договорів України щодо одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених державним бюджетом) не має містити положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу і державних гарантій.
Супровідний лист до законопроекту повинен містити пропозицію щодо визначення кандидатури доповідача, який представлятиме проект у Верховній Раді України.
3. Проведення юридичної експертизи проектів
нормативно-правових актів та їх погодження
3.1. Підготовлені відповідними структурними підрозділами Держенергоефективності та подані на розгляд до Агентства проекти нормативно-правових актів, перед поданням на підпис (візу) Голові, підлягають обов'язковому візуванню в такому порядку:
- керівниками відповідних структурних підрозділів, або особами, що їх заміщують;
- начальником Юридичного управління, а у разі його відсутності особою, що його заміщує.
3.2. Юридичне управління на підставі Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 р. N 1040 (далі - Загальне положення) та Положення про Юридичне управління Держенергоефективності проводить юридичну експертизу проектів нормативно-правових актів, підготовлених структурними підрозділами Агентства, за результатами якої готує висновки за формою, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 06.07.2011 N 1805/5, погоджує (візує) їх за наявності віз керівників відповідних структурних підрозділів, або осіб, що їх заміщують.
3.3. Юридична експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться на предмет їх відповідності Конституції та законам України, нормам чинних міжнародних договорів України, чинним нормативно-правовим актам більшої, рівної або меншої юридичної сили, усталеним принципам побудови нормативно-правових актів даного виду тощо.
3.4. Юридичній експертизі підлягають підготовлені структурними підрозділами проекти:
- законів України;
- указів Президента України;
- розпоряджень Президента України;
- постанов Кабінету Міністрів України;
- розпоряджень Кабінету Міністрів України;
- наказів міжвідомчого нормативного характеру.
3.5. Юридичній експертизі не підлягають проекти актів, які не мають нормативного характеру, зокрема, проекти указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів Держенергоефективності розпорядчого характеру, індивідуальної чи разової дії (про призначення, переведення, звільнення з посади, присвоєння рангів, оплати праці, застосування заходів заохочення та дисциплінарного впливу, створення робочих груп тощо).
3.6. Юридична експертиза проектів нормативно-правових актів проводиться за дорученням начальника Юридичного управління фахівцями відділу юридичної експертизи.
3.7. Висновки, складені за результатами проведеної юридичної експертизи проектів нормативно-правових актів, які надійшли від структурних підрозділів на експертизу, підлягають обов'язковій реєстрації в Юридичному управлінні в журналі обліку експертизи правових актів.
3.8. Термін проведення юридичної експертизи визначається начальником Юридичного управління. У разі необхідності при проведенні юридичної експертизи складних та великих за обсягом проектів термін може бути продовжений.
3.9. Підготовлені відповідними структурними підрозділами Держенергоефективності проекти нормативно-правових актів подаються для проведення юридичної експертизи та погодження до Юридичного управління разом з пояснювальною запискою та матеріалами до нього, передбаченими чинним законодавством.
3.10. Юридичне управління повертає проект нормативно-правового акта без розгляду у разі наявності великої кількості граматичних та/або стилістичних помилок.
3.11. У разі позитивного висновку за результатами юридичної експертизи проект нормативно-правового акта візується начальником Юридичного управління.
3.12. Проект нормативно-правового акта після проведення юридичної експертизи повертається структурному підрозділу - ініціатору його розроблення (головному розробнику) разом з висновком, про що здійснюється відповідна відмітка у журналі обліку.
3.13. Структурні підрозділи Держенергоефективності, відповідальні за розробку проектів нормативно-правових актів готують матеріали на погодження (відповідно до абзацу другого пункту 2 параграфу 44 Регламенту Кабінету Міністрів України, проект акта для подання матеріалів до Мін'юсту обов'язково погоджується керівником юридичної служби Мінрегіону) і забезпечують погодження проектів нормативно-правових актів із заінтересованими органами державної влади, та за погодженням з Юридичним управлінням, готують їх подання до Мінрегіону для подальшого внесення на розгляд Кабінету Міністрів України в порядку, визначеному Регламентом Кабінету Міністрів України.
При підготовці проекту акта, для подання матеріалів до Мінрегіону для подальшого внесення на розгляд Уряду, структурний підрозділ Держенергоефективності, відповідальний за розробку проекту нормативно-правового акта, готує довідку щодо відповідності зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) проекту акта. Зазначена довідка потребує погодження Юридичним управлінням.
(Пункт 3.13 доповнено абзацом згідно з наказом Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України від 05.04.2016 р. N 27)
3.14. Юридичне управління відповідно до своєї компетенції готує та надає структурному підрозділу, відповідальному за розроблення проекту нормативно-правового акта, довідку щодо відповідності проекту положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, а також висновок про проведення антидискримінаційної експертизи проекту, які необхідні для проведення правової експертизи Мін'юстом.
(Пункт 3.14 із змінами, внесеними згідно з наказом Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України від 05.04.2016 р. N 27)
3.15. Погодження Держенергоефективності проектів нормативно-правових актів, які надійшли до Агентства, без урахування позиції Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства не допускається.
Порядок погодження позиції Держенергоефективності, щодо проектів нормативно-правових актів, які надійшли до Агентства, визначено параграфом 37 Регламенту Кабінету Міністрів України та наказом Мінрегіону від 14.01.2015 N 2.
3.16. Юридичне управління за дорученням керівництва Держенергоефективності надає методичну та правову допомогу структурним підрозділами Держенергоефективності з процедур підготовки, погодження та супроводу проектів нормативно-правових актів.
Начальник Юридичного управління М. Малая
Додаток 2
до наказу Держенергоефективності
24.12.2015 N 156
Порядок визначення
черговості візування документів, які підлягають візуванню начальником
Юридичного управління, як керівником юридичної служби
Держенергоефективності
1. У разі відсутності начальника Юридичного управління документи, які підлягають візуванню ним, як керівником юридичної служби Держенергоефективності (далі - документи) візує начальник відділу правового забезпечення Юридичного управління - Калиновська Ірина Григорівна.
2. У разі відсутності начальника відділу правового забезпечення Юридичного управління - Калиновської Ірини Григорівни, документи візує начальник відділу юридичної експертизи Юридичного управління - Лукашук Наталія Володимирівна.
3. У разі відсутності начальника відділу юридичної експертизи Юридичного управління - Лукашук Наталії Володимирівни, документи візує головний спеціаліст - юрисконсульт відділу юридичної експертизи - Песцова Тетяна Вікторівна.
4. У разі відсутності головного спеціаліста - юрисконсульта відділу юридичної експертизи - Песцової Тетяни Вікторівни, документи візує головний спеціаліст - юрисконсульт відділу юридичної експертизи - Телиуз Аліна Михайлівна.
Начальник Юридичного управління М. Малая