Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом
Держави Ізраїль щодо працевлаштування членів
сім'ї співробітника дипломатичного представництва
або консульської установи

(Угоду ратифіковано Законом
N 1535-VIII від 21.09.2016)

Кабінет Міністрів України та Уряд Держави Ізраїль (далі - Сторони),

розуміючи, що члени сім'ї співробітника дипломатичного представництва або консульської установи, що живуть разом із ним, зокрема подружжя, можуть мати намір працювати в державі, в якій цей співробітник знаходиться у довготерміновому відрядженні;

прагнучи спростити спосіб прийому на роботу таких членів сім'ї в державі, що приймає;

домовилися про таке:

Стаття 1
Дозвіл на прибуткову діяльність

1. Члени сім'ї, які проживають спільно зі співробітником дипломатичного представництва або консульської установи держави, що направляє, призначеним для виконання службових обов'язків у приймаючій державі, мають право на працевлаштування у державі перебування згідно з положеннями чинного законодавства приймаючої держави та положеннями цієї Угоди.

2. Приймаюча держава зберігає за собою право відмовити у дозволі на роботу в певних галузях, зокрема:

a. на державній службі, в державних і змішаних корпораціях;

b. якщо ця діяльність позначається на національній безпеці.

3. Будь-які дозволи на працевлаштування приймаючої держави припиняються у разі:

a. якщо одержувач дозволу втрачає статус "член сім'ї" відповідно до статті 2 пункту 2 цієї Угоди; або

b. після завершення терміну перебування співробітника дипломатичного представництва або консульської установи на посаді в приймаючій державі або щонайпізніше через три місяці після цього.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цієї Угоди:

1. "Співробітник дипломатичного представництва або консульської установи" означає главу представництва та членів дипломатичного, консульського, адміністративного, технічного та обслуговуючого персоналу місії держави, що посилає, які були офіційно акредитовані виконувати обов'язки в цих дипломатичних або консульських представництвах і які не є громадянами чи постійними мешканцями приймаючої держави.

2. "Член сім'ї" співробітника дипломатичного представництва або консульської установи означає:

a. дружину/чоловіка або особу, з якою член дипломатичного представництва або консульської установи знаходиться у союзі, аналогічному до подружнього, відповідно до чинного законодавства держави, що направляє;

b. неодружених дітей, які знаходяться на утриманні батьків, у віці до 21 років і неодружених дітей на утриманні батьків віком до 25 років в разі їхнього навчання за денною формою в університетах або інших вищих навчальних закладах приймаючої держави;

c. неодружені діти з фізичними чи розумовими вадами, але які є здатними працювати.

Стаття 3
Процедури

1. a. У разі, якщо член сім'ї має намір працевлаштуватись в Україні, відповідний запит про це подається Посольством Держави Ізраїль на адресу протокольного департаменту Міністерства закордонних справ України.

b. У зазначеному запиті необхідно вказати члена сім'ї, який має намір працювати в Україні, а також додати стислий опис посади, яку він буде займати, інформацію про потенційного роботодавця та іншу необхідну додаткову інформацію

c. Протокольний департамент Міністерства закордонних справ України після перевірки відповідності члена сім'ї критеріям, визначеним у цій Угоді, інформує Посольство Держави Ізраїль про те, що член сім'ї може працювати на території України

d. Дозвіл на застосування праці члена сім'ї видається відповідно до чинного законодавства України.

2. У разі, якщо член сім'ї має намір працевлаштуватись в Державі Ізраїль застосовуватиметься наступна процедура: працевлаштування члена сім'ї в Державі Ізраїль регулюється положеннями цієї Угоди та здійснюється за умови попереднього отримання дозволу відповідних органів шляхом направлення Посольством України від імені члена сім'ї, адресованого протокольному департаменту Міністерства закордонних справ Держави Ізраїль, в якому зазначаються: посада, на яку претендує заявник, інформація щодо потенційного роботодавця і будь-яка інша інформація, що вимагається відповідними органами Держави Ізраїль згідно з існуючими процедурами та формами. Відповідні органи Держави Ізраїль, після перевірки відповідності заявника критеріям, визначеним у цій Угоді, та з урахуванням чинного законодавства, правил та внутрішніх положень, офіційно інформують Посольство України, через Департамент протоколу Міністерства закордонних справ Держави Ізраїль, що дана особа має право працювати на вказаній посаді, відповідно до чинного законодавства Держави Ізраїль.

3. Якщо член сім'ї захоче змінити місце працевлаштування після отримання дозволу на роботу, має бути направлений новий запит на отримання дозволу.

4. Дозвіл для члена сім'ї на працевлаштування не означатиме звільненню від будь-яких вимог, процедур або зборів, які зазвичай можуть вимагатися для будь-якої форми зайнятості, і бути пов'язаними з особистісними характеристиками, професійною кваліфікацією чи іншим. У разі працевлаштування на посади, які потребують спеціальної кваліфікації, член сім'ї не звільняється від виконання відповідних вимог. Положення цієї Угоди не повинні тлумачитися як такі, що автоматично передбачають визнання іншою Договірною Стороною дипломів для цілей працевлаштування.

Стаття 4
Цивільні або адміністративні привілеї та імунітети

У випадку членів сім'ї, які користуються імунітетом від цивільної та адміністративної юрисдикції держави перебування відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, або згідно з правилами міжнародного звичаєвого права, втіленими у Віденській конвенції про консульські зносини 1963 року, такий імунітет не застосовується щодо будь-якої дії чи бездіяльності, скоєної в ході оплачуваної трудової діяльності, що підпадає під цивільну або адміністративну юрисдикцію держави перебування. Така відмова від імунітету щодо цивільної чи адміністративної юрисдикції не може бути витлумачена як така, що поширюється на імунітет від виконання вироків, для чого вимагається окрема відмова.

Стаття 5
Кримінальна відповідальність

Стосовно членів сімей, які користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції держави перебування відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, та відповідно до норм звичаєвого міжнародного права, втілених у Віденській конвенції про консульські відносини, 1963:

a. Положення, що стосуються імунітету від кримінальної юрисдикції держави перебування, продовжують застосовуватися щодо будь-якої дії чи бездіяльності, що здійснюється в ході оплачуваної трудової діяльності.

b. Тим не менш, у випадку тяжких злочинів, скоєних в ході оплачуваної трудової діяльності, на письмовий запит приймаючої держави, держава, що направляє, повинна серйозно розглянути можливість скасування імунітету даного члена сім'ї від кримінальної юрисдикції приймаючої держави.

c. Така відмова від імунітету від кримінальної юрисдикції не може бути витлумачена як така, що розповсюджується на імунітет від виконання вироків, для чого необхідно робити окремий запит.

Стаття 6
Податковий режим та соціальне забезпечення

Відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року і відповідно до правил міжнародного звичаєвого права, втілених у Віденській конвенції про консульські зносини 1963 року, на членів родин поширюватимуться податковий режим і соціальне забезпечення приймаючої держави з питань, пов'язаних з їхньою оплачуваною трудовою діяльністю в цій державі.

Стаття 7
Вирішення розбіжностей

Будь-які розбіжності або спори, пов'язані з тлумаченням або застосуванням цієї Угоди, вирішуються шляхом взаємних консультацій.

Стаття 8
Набрання чинності

1. Ця Угода набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами, в яких Сторони повідомлять одна одну, що їхні внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття цією Угодою чинності, виконані.

2. Ця Угода залишається чинною протягом невизначеного періоду часу.

3. Ця Угода може бути змінена за взаємною письмовою згодою Сторін. Будь-які зміни цієї Угоди набирають чинності відповідно до процедури, передбаченої пунктом 1 цієї статті.

4. Угода припинить дію через шість (6) місяців з дати отримання дипломатичними каналами однією Стороною відповідного письмового повідомлення іншої Сторони.

На посвідчення чого нижченаведені особи, належним чином уповноважені своїми Урядами, підписали цю Угоду.

Учинено в м. Єрусалим, 22 грудня 2015 року, що відповідає 10 від тевет 5776 за єврейським календарем, у двох примірниках, кожний українською, івритом та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення цієї Угоди, переважну силу має текст англійською мовою.