Постанова : Про визнання протиправним наказу N 138 від 16.02.2016 в частині, визнання протиправним та скасування наказу N 131 від 01.03.2016 в частині та зобов'язання вчинити дії

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
07.09.2016 р. N 826/3694/16

Про визнання протиправним наказу
N 138 від 16.02.2016 в частині, визнання протиправним та
скасування наказу N 131 від 01.03.2016 в частині та
зобов'язання вчинити дії

Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі: головуючого судді - Огурцова О. П., суддів: Арсірія Р. О., Кузьменка В. А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" та Товариства з обмежено відповідальністю "Термінал-2004" до Державної фіскальної служби України, Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним наказу N 138 від 16.02.2016 в частині, визнання протиправним та скасування наказу N 131 від 01.03.2016 в частині та зобов'язання вчинити дії:

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" та Товариство з обмежено відповідальністю "Термінал-2004" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним наказу N 138 від 16.02.2016 в частині, визнання протиправним та скасування наказу N 131 від 01.03.2016 в частині.

18.04.2016 позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, якою позовні вимоги доповнено наступними вимогами: "Визнати протиправним наказ Державної фіскальної служби України N 221 від 15.03.2016 р. "Про внесення змін до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи" в частині викладення в новій редакції п. 9 розділу 1 даного Класифікатора, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст"; Зобов'язати відповідача-1 - Державну фіскальну службу України внести зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост "Тячів" та сектор митного оформлення "Хуст" з визначенням їх відповідного коду." Зазначені уточнення прийняті судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від наявності митного підрозділу, а саме "митного поста "Тячів" та "сектору митного оформлення "Хуст" митного поста "Тячів" на території "місця доставки митних вантажів", а саме "місце доставки митних вантажів" код "305-002-1-1" - територія ТОВ "Термінал" та "місце доставки митних вантажів" код "305-011-1-1" - територія ТОВ "Термінал - 2004", прямо залежить господарська діяльність з надання послуг "місця доставки митних вантажів" та функціонування підприємств/комплексів, які надають ці послуги, а саме позивачів.

Представник позивачів у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі проти позовних вимог заперечили, надали суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідачі обґрунтовують тим, що наказ N 138 від 16.02.2016 було видано відповідачем 1 відповідно до статті 547 на підставі законодавчо закріплених повноважень з метою оптимізації структури Закарпатської митниці ДФС у зв'язку із скороченням штатної чисельності митниці та в подальшому на виконання вказаного наказу та на підставі затверджених Головою Державної фіскальної служби України 16.02.2016 Переліку змін N 1 та 26.02.2016 Переліку змін N 2 до організаційної структури Закарпатської митниці ДФС, відповідачем 2 видано наказ N 131 від 01.03.2016. Також відповідачі посилаються на те, що позивачами не створювалося місце доставки, а присвоєний місцю доставки код, так само як й інші коди, що використовуються митницею під час виконання митних формальностей, не є об'єктами господарського обороту, що можуть використовуватися позивачем у здійсненні ним господарської діяльності.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Під час розгляду справи колегія суддів встановила:

01.06.2012 між Товариством з обмежено відповідальністю "Термінал" та Чопською митницею укладено договір про співробітництво N 251 предметом якого є взаємне співробітництво сторін в межах митного законодавства щодо створення належних умов, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення суб'єктів ЗЕД та громадян підрозділами Митниці, для чого Підприємство безоплатно надає митниці у тимчасове користування службові та побутові приміщення, які утримує за власний рахунок, а також обладнання, засоби та канали зв'язку, які розташовані на території Підприємства за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, що знаходиться у колективній власності ТОВ "Термінал" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.01.2003 року N 118 загальною площею 107.16 кв. м з відведенням асфальтової площадки та критого навісу з платформами загальною площею 800 кв. м.

Згідно пункту 1.2 зазначеного договору митниця використовує надані приміщення, визначені згідно додатка 1 та майно згідно акта приймання-передавання майна, що є невід'ємною частиною цього договору, для забезпечення організації робочих місць структурних підрозділів митниці та здійснення в повному обсязі функцій митного контролю та оформлення майна, товарів та транспортних засобів комерційного призначення громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Факт передачі майна за вказаним договором підтверджується актом приймання-передачі майна.

12.02.2014 між Товариством з обмежено відповідальністю "Термінал-2004" та Чопською митницею Міндоходів України укладено договір про співробітництво N 1, предметом якого є взаємне співробітництво сторін в межах митного законодавства щодо створення належних умов, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суб'єктів ЗЕД та громадян підрозділами Митниці, для чого Товариство з обмежено відповідальністю "Термінал-2004" безоплатно надає митниці у тимчасове користування службові приміщення NN 1, 2, 3, загальною площею 65,5 кв. м адміністративно-побутового будинку Літера "А" та асфальто-бетонну площадку з навісом та оглядовими естакадами, площею 600 кв. м, які утримує за власний рахунок, розташовані на території підприємства за адресою: м. Хуст, вул. Сливова 40, що знаходиться у приватній власності ТзОВ "Термінал-2004" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно N 7226 від 17.08.2007.

16.02.2016 Державною фіскальною службою України видано наказ N 138 "Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС", пунктом 1 якого, відповідно до статті 547 Митного кодексу України, з метою оптимізації структур Закарпатської та Сумської митниць ДФС, наказано ліквідувати такі митні пости: "Малий Березний", "Тячів" та "Батєве" Закарпатської митниці ДФС, "Конотоп", "Хутір - Михайлівський", "Суми - центральний", "Тростянець", "Ромни" Сумської митниці ДФС.

01.03.2016 Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України видано наказ N 131 "Про введення в дію змін до структури Закарпатської митниці ДФС", яким на виконання наказів Державної фіскальної служби України N 124 від 10.02.2016 "Про внесення змін до наказу ДФС від 11.01.2016 N 17", N 138 від 16.02.2016 "Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС" та на підставі затверджених Головою Державної фіскальної служби України 16.02.2016 Переліку змін N 1 та 26.02.2016 та Переліку змін N 2 від 26.02.2016 до організаційної структури Закарпатської митниці ДФС наказано ввести в дію перелік змін N 1 та N 2 до структури Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України. Відповідно до Переліку змін N 2 до організації структури Закарпатської митниці ДФС виведено зі структури останньої митний пост "Тячів" (Сектор митного оформлення (Хуст)).

15.03.2016 Державною фіскальною службою України видано наказ N 221 "Про внесення змін до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи", яким внесено зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи (далі - Класифікатор), затвердженого наказом Державної фіскальної служби України N 154 від 23.02.2016, та викладено в новій редакції пункт 9 розділу 1 Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України N 154 від 23.02.2016, зокрема, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" та Товариство з обмежено відповідальністю "Термінал-2004", не погоджуючись з наказами N 138 від 16.02.2016 та N 131 від 01.03.2016 в частині, що стосується митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст", та наказом N 221 від 15.03.2016 в частині викладення в новій редакції пункту 9 розділу 1 Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України N 154 від 23.02.2016, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст", звернулися з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 544 Митного кодексу України призначенням органів доходів і зборів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

Пунктами 3, 11, 19 частини другої статті 544 Митного кодексу України, здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують такі основні завдання: створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення; здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, надання дозволів на здійснення зазначених видів діяльності; видача сертифікатів уповноваженого економічного оператора; управління об'єктами інфраструктури органів доходів і зборів, розбудова митного кордону.

Статтею 545 Митного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Частинами першою, третьою, четвертою та п'ятою статті 546 Митного кодексу України встановлено, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Не допускається втручання у діяльність митниць інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим; область; міста Київ, Севастополь). Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України. Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, визначеному законом.

Статтею 547 Митного кодексу України встановлено, що митний пост є органом доходів і зборів, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. Положення про митні пости затверджуються керівниками відповідних митниць. Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, визначеному законом. Зони діяльності митних постів визначаються положеннями про ці пости.

Частиною другою статті 556 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів безпосередньо на територіях або в приміщеннях підприємств, зазначені підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування, зобов'язані безоплатно надавати органам доходів і зборів у тимчасове користування відповідні службові та побутові приміщення, а також обладнання, засоби та канали зв'язку.

Статтею 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень має перевірити, зокрема, чи прийняті вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частини першої статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Згідно з частинами першою та третьою статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.

Між позивачами та Чопською митницею Міндоходів України (Чопською митницею) було укладено договори про співробітництво N 251 від 01.06.2012 та N 1 від 12.02.2014, предметом яких є взаємне співробітництво сторін в межах митного законодавства щодо створення належних умов, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення суб'єктів ЗЕД та громадян підрозділами Митниці, для чого Підприємство безоплатно надає митниці у тимчасове користування службові та побутові приміщення, які утримує за власний рахунок, а також обладнання, засоби та канали зв'язку, які розташовані на території підприємства за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, що знаходиться у колективній власності ТОВ "Термінал" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.01.2003 року N 118 загальною площею 107.16 кв. м, та службові приміщення NN 1, 2, 3, загальною площею 65,5 кв. м адміністративно-побутового будинку Літера "А" та асфальто-бетонну площадку з навісом та оглядовими естакадами, площею 600 кв. м, які утримує за власний рахунок, розташовані на території підприємства за адресою: м. Хуст, вул. Сливова 40, що знаходиться у приватній власності ТзОВ "Термінал-2004" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно N 7226 від 17.08.2007.

Пунктом 1.2 вказаних договорів визначено, що митниця використовує надані приміщення, визначені згідно додатка 1 та майно згідно акта приймання-передавання майна, що є невід'ємною частиною цього договору, для забезпечення організації робочих місць структурних підрозділів митниці та здійснення в повному обсязі функцій митного контролю та оформлення майна, товарів та транспортних засобів комерційного призначення громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Позивачами на виконання зазначених договорів було передано Чопській митниці Міндоходів України майно, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Таким чином, відповідачами за договорами про співробітництво N 251 від 01.06.2012 та N 1 від 12.02.2014 було взято на себе зобов'язання щодо спільного створення з позивачами належних умов, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення суб'єктів ЗЕД та громадян підрозділами Митниці, для чого позивачами було безоплатно надано митниці у тимчасове користування службові та побутові приміщення, які утримувались ними за власний рахунок, а також обладнання, засоби та канали зв'язку, які розташовані на території за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, що знаходиться у колективній власності позивача 1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.01.2003 року N 118 загальною площею 107.16 кв. м, та службові приміщення NN 1, 2, 3, загальною площею 65,5 кв. м адміністративно-побутового будинку Літера "А" та асфальто-бетонну площадку з навісом та оглядовими естакадами, площею 600 кв. м, які утримує за власний рахунок, розташовані на території підприємства за адресою: м. Хуст, вул. Сливова 40, що знаходиться у приватній власності позивача 2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно N 7226 від 17.08.2007.

Факт здійснення позивачами всіх необхідних дій, спрямованих на забезпечення належних умов на митному пості "Тячів" та секторі митного оформлення "Хуст" для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення суб'єктів ЗЕД та громадян підтверджується наявними в матеріалах справи документами та не заперечується відповідачами.

А отже, позивачами було повністю виконано взяті на себе зобов'язання за договорами про співробітництво N 251 від 01.06.2012 та N 1 від 12.02.2014 та у них були обґрунтовані підстави вважати, що митний пост "Тячів" та сектор митного оформлення "Хуст" в подальшому будуть здійснювати відповідну діяльність, що надасть позивачам можливість для здійснення господарської діяльності з надання послуг "місця доставки митних вантажів" та отримання доходу.

Відповідач в наданих суду запереченнях факт прийняття наказів N 138 від 16.02.2016 та N 131 від 01.03.2016 в частині ліквідації митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст" обґрунтовує тим, що вони були прийняті з метою оптимізації структур Закарпатської та Сумської митниць у зв'язку зі скороченням штату працівників.

При цьому відповідачем не наведене обґрунтування щодо неможливості вжиття інших заходів крім ліквідації митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст" спрямованих на оптимізації структур Закарпатської та Сумської митниць.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що між позивачами та митними органами було укладено договори про співробітництво N 251 від 01.06.2012 та N 1 від 12.02.2014, з огляду на що у позивачів були обґрунтовані підстави вважати, що митний пост "Тячів" та сектор митного оформлення "Хуст" в подальшому будуть здійснювати відповідну діяльність, а також те, що у суду відсутні докази на підтвердження факту неможливості вжиття відповідачем інших заходів, крім ліквідації митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст", спрямованих на оптимізації структур Закарпатської та Сумської митниць, суд дійшов висновку про те, що відповідачами при прийнятті наказів N 138 від 16.02.2016 та N 131 від 01.03.2016 не було дотримано балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивачів і цілями, на досягнення яких було спрямоване зазначене рішення, тобто не було дотримано принципу пропорційності.

Наказом Державної фіскальної служби України N 154 від 23.02.2016 "Про затвердження Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи" відповідно до статті 454 Митного кодексу України та з метою запровадження відомчого класифікатора органів державної фіскальної служби з питань державної митної справи затверджено Класифікатор ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи.

Відповідач 1 наказом N 221 від 15.03.2016 вніс зміни до зазначеного Класифікатора та виклав в новій редакції пункт 9 розділу 1 Класифікатора, зокрема, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст", з огляду на прийняття наказів N 138 від 16.02.2016 та N 131 від 01.03.2016.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлення судом факту прийняття наказів N 138 від 16.02.2016 та N 131 від 01.03.2016 без дотримання принципу пропорційності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання наказу N 221 від 15.03.2016 протиправним в частині викладення в новій редакції пункту 9 розділу 1 Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України N 154 від 23.02.2016, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст" та зобов'язання відповідача 1 внести відповідні зміни до вказаного Класифікатора.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69 - 71, 94, 160 - 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України N 138 від 16.02.2016 "Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС" в частині, що стосується ліквідації митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст".

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України N 131 від 01.03.2016 "Про введення в дію змін до структури Закарпатської митниці ДФС" в частині, що стосується митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст".

4. Визнати протиправним наказ Державної фіскальної служби України N 221 від 15.03.2016 "Про внесення змін до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи" в частині викладення в новій редакції пункту 9 розділу 1 Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України N 154 від 23.02.2016, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста "Тячів" та сектору митного оформлення "Хуст".

5. Зобов'язати Державну фіскальну службу України, внести зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України N 154 від 23.02.2016, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост "Тячів" та сектор митного оформлення "Хуст" з визначенням їх відповідного коду.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О. П. Огурцов

Судді:

Р. О. Арсірій

В. А. Кузьменко