КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 22 вересня 2016 р. N 651
Київ
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності у сфері карантину рослин
і визначається періодичність здійснення планових заходів
державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності
харчових продуктів та захисту споживачів, та визнання такими,
що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері карантину рослин і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, згідно з додатком.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 22 вересня 2016 р. N 651
Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності у сфері карантину рослин і
визначається періодичність здійснення планових заходів
державного нагляду (контролю) Державною службою з
питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
1. У цих критеріях під обігом об’єктів регулювання слід розуміти виробництво (вирощування) зберігання, переробка, транспортування, реалізація, у тому числі експорт, імпорт та переміщення в межах території України об’єктів регулювання у сфері карантину рослин.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про карантин рослин".
2. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері карантину рослин, є:
рівень фітосанітарного ризику, в тому числі вірогідність заподіяння шкоди рослинам, та наслідки, що можуть бути спричинені;
можливість проникнення регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких організмів.
3. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.
4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які провадять господарську діяльність з:
виробництва (в тому числі вирощування) об’єктів регулювання у карантинній зоні;
виробництва та маркування дерев’яного пакувального матеріалу;
обігу та виробництва (в тому числі вирощування) насіннєвого та садивного матеріалу.
5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які провадять господарську діяльність з:
виробництва (в тому числі вирощування) рослин у сортодослідних станціях, у плодорозсадниках, інтродукційно-карантинних розсадниках, оранжереях, ботанічних садах;
виробництва (в тому числі вирощування) та обігу об’єктів регулювання у сфері карантину рослин у місцях виробництва або на виробничих ділянках, вільних від регульованих шкідливих організмів;
зберігання об’єктів регулювання у сфері карантину рослин;
здійснення біологічного контролю з використанням біологічних контрольних організмів;
виробництва (в тому числі вирощування) та обігу об’єктів регулювання у сфері карантину рослин у зоні митного контролю та на прилеглій території (трикілометровій зоні).
6. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;
із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;
з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.
8. У разі коли за результатами здійснення двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері карантину рослин, наступні планові заходи державного нагляду (контролю) такого суб’єкта господарювання, віднесеного до високого ступеня ризику, проводяться не частіше одного разу на два роки.
9. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з числа тих, до яких він може бути віднесений.
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 вересня 2016 р. N 651
Перелік
постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 947 "Про затвердження Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності у сфері карантину рослин" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 84, ст. 2820).
2. Пункт 21 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2011 р. N 853 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 61, ст. 2439).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. N 966 "Про внесення змін до Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності у сфері карантину рослин" (Офіційний вісник України, 2012 р., N 81, ст. 3260).