КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
I сесія VIII скликання

РІШЕННЯ
28.07.2016 N 870/870

Про затвердження міської комплексної цільової програми
"Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки

Відповідно до статей 4, 47, 48 Закону України "Про фізичну культуру і спорт", враховуючи рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 520/2589 "Про порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві", з метою всебічного розвитку молоді, ефективного використання комунального майна та оптимізації видатків з бюджету міста Києва, створення умов із залучення всіх верств населення міста Києва до активних занять фізичною культурою і спортом Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити міську комплексну цільову програму "Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки, що додається.

2. Визначити Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідальним виконавцем з реалізації міської комплексної цільової програми "Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки (далі - Програма).

3. Співвиконавцям Програми забезпечити виконання заходів Програми та інформувати Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про хід і результати виконання заходів Програми щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

4. Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

4.1. Забезпечити виконання Програми.

4.2. Подавати звіти про хід і результат виконання Програми щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійній комісії Київської міської ради з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту.

5. Виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при формуванні бюджетів міста Києва на 2016 - 2018 роки враховувати, в межах можливості дохідної частини міського бюджету, потребу у видатках на здійснення заходів з реалізації Програми.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та постійну комісію Київської міської ради з питань освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту.

Київський міський голова В. Кличко

Додаток
до рішення Київської міської ради
28.07.2016 N 870/870

Міська комплексна цільова програма
"Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки

Загальні положення

Місто Київ є освітнім, науковим, політичним, культурним, спортивним та економічним центром України, вітчизняним містом-лідером за кількістю народжених, часткою молоді в загальній чисельності населення, кількістю студентів та внутрішніх мігрантів, які обрали місто для життя і праці та є переважно молодими людьми. Всього в місті Києві станом на серпень 2015 року мешкало 2888,3 тис. осіб, з них близько 858 тис. осіб - молодь віком 14 - 35 років, що становить 30 % від загальної чисельності населення міста.

Зважаючи на високу частку молодого населення міста, високий відносно інших міст і регіонів держави рівень соціально-економічного розвитку, а також особливий статус Києва та його суттєве значення для побудови процвітаючої України, в місті необхідно формувати й впроваджувати активну політику щодо інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її освітнього й творчого потенціалу, спортивних та інших досягнень. З іншого боку, необхідно створювати сприятливі умови для занять фізичною культурою і спортом громадян усіх вікових груп, адже це є ключовим чинником здоров'я киян, яке визначено одним із пріоритетів Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року.

Зазначене підтверджується й світовим досвідом, який свідчить, що політика у сферах молоді, фізичної культури і спорту є дієвим інструментом, завдяки якому забезпечується належний рівень фізичного і психічного здоров'я людей, їх професійно-творчої продуктивності, попереджається злочинність, формується позитивна соціальна поведінка, забезпечується міжкультурне розуміння в громадах, зростає потенціал третього сектора й зрештою розвиваються конкурентоспроможні, стійкі та згуртовані територіальні громади. Саме такий концептуальний підхід покладено в основу міської комплексної цільової програми "Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки (далі - Комплексна програма).

Комплексний характер та взаємопов'язаність завдань розвитку зазначених сфер обумовили необхідність включення до Комплексної програми двох підпрограм:

- Підпрограма 1: Міська цільова програма підтримки молоді на 2016 - 2018 роки (далі - Програма підтримки молоді);

- Підпрограма 2: Міська цільова програма "Київ спортивний" на 2016 - 2018 роки (далі - Програма "Київ спортивний").

Комплексна програма розроблена з урахуванням положень таких нормативно-правових актів:

- Конституції України;

- законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", "Про громадські об'єднання", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю", "Про зайнятість населення", "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні", "Про фізичну культуру і спорт";

- Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року N 5/2015;

- указів Президента України: від 22 червня 1994 року N 323/94 "Про День молоді", від 16 червня 1999 року N 659/99 "Про День студента"; від 12 червня 2015 року N 334/2015 "Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді";

- постанов Кабінету Міністрів України: від 06 серпня 2014 року N 385 "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року"; від 17 вересня 2008 року N 842 "Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення";

- розпоряджень Кабінету Міністрів України: від 14 березня 2001 року N 92-р "Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сім'ї"; від 12 травня 2004 року N 298-р "Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку молодіжного та дитячого туризму";

- рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року N 824/7060 "Про затвердження Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року";

- методичних рекомендацій Міністерства молоді та спорту України до розроблення місцевих програм з розвитку фізичної культури та спорту від 6 серпня 2015 року N 6352/51;

- рішення Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 520/2589 "Про Порядок розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві".

Комплексна програма є середньостроковим інструментом реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року.

Комплексна програма розроблена на основі таких принципів:

- відкритості - розробка і реалізація міської політики щодо молоді та спорту здійснюються прозоро, прогнозовано, передбачувано та із створенням умов для діалогу міської влади з усіма зацікавленими сторонами щодо питань молоді і спорту;

- реалістичності - враховуються можливості і здатність міської влади реалізувати визначені в Комплексній програмі заходи;

- інноваційності - забезпечуються новизна і нестандартність підходів до вирішення проблем молоді і спорту в місті, відповідне використання передового вітчизняного й міжнародного досвіду;

- паритетності - визнається рівноправність державних, муніципальних і громадських структур у процесі розробки й реалізації Комплексної програми;

- співробітництва - Комплексна програма формується й реалізується згідно з узгодженими цілями, пріоритетами, завданнями, заходами і діями причетних до неї сторін;

- пріоритетності - зосередженість заходів Комплексної програми на ключових, найбільш значущих на теперішньому етапі напрямах роботи з молоддю та в сфері спорту;

- вимірюваності результатів реалізації Комплексної програми.

Програму сформовано на підставі пропозицій структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних в місті Києві державних адміністрацій, комунальних установ, комунальної установи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський молодіжний центр"; фізкультурно-спортивних товариств, осередків громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості у м. Києві з різних видів спорту, а також експертів та представників територіальної громади міста Києва.

1. Паспорт
міської комплексної цільової програми
"Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки

2. Підпрограма 1
"Міська цільова програма підтримки молоді на 2016 - 2018 роки"

2.1. Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма підтримки молоді

Згідно із Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" молоддю, молодими людьми вважаються громадяни віком від 14 до 35 років.

У м. Києві станом на 1 січня 2015 року проживало близько 858 тис. молодих людей, що становить 30 % усього населення столиці. Щороку в столиці фіксується приріст молодіжного контингенту (переважно за рахунок осіб віком 25 - 34 років) на загальному фоні зменшення чисельності молоді в інших регіонах України. Місто приваблює молодь життєвими перспективами та можливостями трудової реалізації.

На початок 2015 року найбільш численною віковою групою була молодь віком 25 - 29 років, а найменш численною - підлітків віком від 15 до 19 років (рис. 2.1), що свідчить про низькі демографічні темпи протягом останніх десятиліть, а також переважну соціально-психологічну сформованість більшої частини молоді. Це зумовлює потребу в особливих та складних за своєю структурою організаційно-інформаційних механізмах впливу на умови життєдіяльності молоді та високу їх якість.

Рис. 2.1. Вікова структура молоді м. Києва станом на 2015 рік, тис. осіб; %

Рис. 2.1. для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

За освітньою приналежністю 410,7 тис. осіб є студентами вищих навчальних закладів, 254,5 - учні загальноосвітніх навчальних закладів, 16,9 - учні професійно-технічних навчальних закладів.

Штатних молодих працівників у віці 15 - 35 років на 1 січня 2015 року налічувалося 482,1 тис. Враховуючи, що середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) Києва становить 1107 тис. осіб., то слід відзначити суттєвий трудовий потенціал молоді та її значну частку в цій соціальній групі - 43,5 %.

Щодо учнівської молоді, то більшість із неї констатує проблеми з визначенням майбутньої професії, яка б відповідала її здібностям та бажанням. З профорієнтаційною метою в місті проводиться низка заходів. Наприклад, на базі Київського молодіжного центру щорічно понад 1000 молодих людей отримують профорієнтаційні консультації, організовуються десятки виставок вакансій, зустрічей з роботодавцями, семінарів та інших заходів.

Разом з тим, на 2015 рік із загальної кількості безробітних в місті 40,9 % - це молодь у віці до 35 років. При цьому протягом останніх років Київ посідав з 10 по 19 місця серед усіх регіонів України за часткою молодих безробітних, що свідчить про незадовільний стан працевлаштування молоді в столиці. Загалом кількість громадян м. Києва у віці до 35 років, які офіційно мали статус безробітних на початок 2015 року, становила 18,6 тис., що становить 2 % від загальної чисельності столичної молоді. З одного боку, такий низький показник свідчить про можливості міста щодо працевлаштування, а з другого - про незадоволеність все-таки значної кількості молодих людей (майже 19 тис.) умовами працевлаштування, або взагалі відсутність бажання працевлаштовуватися, а відтак ці молоді люди становлять групу ризику, для якої необхідно формувати особливі організаційні та інформаційні умови. В цьому контексті насторожують і показники молодіжної злочинності та девіантної поведінки.

Так, більша частина злочинів, що зареєстровані в Києві, скоюється молоддю (біля 60 % засуджених - особи у віці від 18 до 30 років). На цю вікову категорію припадає більше 80 % усіх скоєних пограбувань і розбоїв, 50 % тяжких злочинів.

Крім того, серед сучасної молоді поширені паління, алкоголізм, наркоманія, прояви расової дискримінації та ін. Ці чинники формують негативне соціальне і, зокрема, молодіжне середовище. Отже, міська влада має допомогти адекватно зорієнтуватися молодим людям у такому середовищі та не дозволити стати на шлях злочинності. Відтак, існує нагальна потреба в проведенні інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на популяризацію здорового способу життя, запобігання тютюнопалінню, вживанню алкоголю та наркотиків тощо.

Не варто забувати й про уразливість молоді до ВІЛ/СНІДу, що є результатом низки чинників, але переважно таких як руйнування соціально значущих позитивних цінностей, сімейних норм, ранньої статевої активності тощо. За даними Міністерства охорони здоров'я України на сьогодні в місті зареєстровано близько 10 тис. хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД. За відносним показником на 10 тис. наявного населення Київ знаходить в групі регіонів - негативних лідерів - 65 осіб на 10 тис. Наприклад, набагато менші показники в Тернопільській області - 10,6, Рівненській - 16,8, Івано-Франківській - 17,3, Харківській - 18,5, Чернівецькій - 19,8, Сумській - 22,6 та ін. Більші показники лише в Одеській (125,9), Донецькій (152,2), Дніпропетровській (154,2) областях та в м. Севастополі (126,1). Отже, слід відзначити суттєву проблему для міста в цій сфері. Також в Києві мешкає більше двохсот дітей (включно до 18 років), які народжені з діагнозом ВІЛ/СНІДу і потребують особливих умов та належного соціального ставлення до них.

Для розв'язання існуючих і попередження майбутніх проблем молоді з ВІЛ/СНІДом слід проводити системну діяльність, різноманітні міські заходи, які запобігають виникненню проблем, а також стимулюють реалізацію позитивних ціннісних орієнтацій, фізичний, інтелектуально-творчий та духовно-моральний розвиток молоді.

Необхідно проводити роботу щодо збереження та поліпшення фізичного і психічного здоров'я молоді. На сьогодні смертність молодих людей в Україні та в Києві, зокрема, віком 15 - 29 років від усіх причин значно вища, ніж у країнах ЄС. Частка шкільної вітчизняної молоді, яка визнається лікарями здоровою (тобто такою, у якої відсутні хронічні захворювання і вади розвитку), коливається у межах від 9 % до 45 %. Тобто здоровими можна визнати менше половини загальної кількості школярів. Найбільшу занепокоєність викликають негативні прояви поведінки молоді, які суттєво впливають на стан її здоров'я. Відомо, що вікові кризи та пов'язані з ними емоційні стани молоді часто стають причиною різних форм девіантної поведінки: агресії, суїцидальної поведінки, зловживання речовинами, що викликають стани зміненої психічної діяльності (алкоголь, наркотики, тютюн, порушення харчування) та ін. Так, лише за перше півріччя 2015 року у Києві лікарі зафіксували 549 суїцидів, з яких 171 (31 %) скоєно молодими людьми віком від 19 до 30 років.

У Києві здійснюється певна роз'яснювальна робота серед сімей з питань здоров'я, у т. ч. репродуктивного здоров'я сім'ї, проводяться заходи, направлені на пропаганду та формування здорового способу життя в молодіжному середовищі, формування ціннісних смислів життя. Для отримання кращих результатів, а саме: зменшення рівня захворювань серед молоді, збереження та поліпшення рівня її здоров'я, слід збільшувати кількість і різноманіття відповідних інформаційних та організаційних інструментів, проводити постійну роботу в цьому напрямі.

Потребує вдосконалення інституційне забезпечення молодіжної політики та міжінституційна взаємодія у розв'язанні проблем молоді.

На сьогодні в м. Києві зареєстровано майже 250 міських молодіжних громадських організацій різноманітних напрямів діяльності. Також тут зареєстровані місцеві організації майже всіх політичних партій, сьогодні в їх функціонуванні молодь бере дуже активну участь, з'явилося багато молодих політиків, а також управлінців. Для забезпечення спільної цілеспрямованої діяльності усіх інституцій необхідно постійно здійснювати відповідну організаційно-координаційну роботу, проводити спільні заходи, ініціювати спільні проекти тощо.

Разом з Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) особливу роль у процесі налагодження міжсекторної та міжінституційної співпраці відіграє Київський молодіжний центр (далі - Центр), який крім активної взаємодії зі студентськими організаціями та громадськими об'єднаннями, надає різноманітну допомогу молоді, у тому числі з питань тимчасового та повного працевлаштування, перепідготовки та підвищення кваліфікації, координації та розвитку міжнародних молодіжних програм, підтримки підприємницьких та громадських ініціатив молодих людей, міжнародного молодіжного і студентського обмінів, організації конкурсів тощо. Наприклад, у 2014 році Центром праці було надано близько 1000 консультацій з питань молодіжного підприємництва. Для молодих пошукачів роботи проведено тренінги на теми: "Не опинись серед спаму НР-а", "Перший крок до нової роботи", "Вдала співбесіда - запорука успіху", "Я люблю продавати", "Резюме - твоя візитівка", майстер-класи на теми: "Персональний та професійний розвиток", "Самопрезентація", "Ефективні комунікації", "Ораторське мистецтво: як виступати на публіку?", заняття з комп'ютерної психодіагностики та ін. Окремим напрямом роботи центру є заходи щодо працевлаштування та підтримки молоді з обмеженими фізичними можливостями та засудженими з числа молоді. Центром забезпечено формування та своєчасне оновлення банку даних вакансій. Так, протягом 2015 року Центром зареєстровано 1745 пошукачів роботи та створено базу з близько 900 вакансій, укладено 69 договорів про співробітництво із роботодавцями. Про важливість зазначеного напряму роботи свідчить відкриття 16 березня 2015 року інформаційно-консультаційного центру Київського молодіжного центру праці в Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова.

Варто відзначити потребу поліпшення у взаємодії міської влади з громадськими організаціями. Наприклад, у 2014 році підтримано ініціативи громадських організацій, серед яких відкриття скейт-парку "T.Roll Park" на території Гідропарку, проведення мотиваційного концерт-шоу "Навчись говорити Ні", молодіжного міжнародного проекту "Сміх заради життя" і т. ін.

З метою підтримки ініціатив молодіжних та дитячих громадських організацій в різних регіонах та країнах традиційно надається на конкурсних засадах фінансування проектів цих організацій. В Києві з 2001 року проводиться Конкурс програм (проектів, заходів), розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка. Так, у 2012 році реалізовано 31 громадський соціальний проект за кошти бюджетного фінансування на суму 966 тис. грн, у 2013 році - 19 проектів на суму 826,2 тис. грн. У 2014 та в 2015 роках, у зв'язку з загальнодержавною економією бюджетних коштів, конкурс не проводився, проте потреба в його проведенні визначається наявністю багатьох нерозв'язаних молодіжних проблем.

Формування позитивної соціальної поведінки та самореалізації молоді є одним із важливих завдань молодіжної політики міста. Цьому сприяють низка загальноміських заходів, які задовольняють різні молодіжні потреби. Протягом 2012 - 2015 рр. у співпраці міської влади з громадськими організаціями міста було організовано низку заходів, які спрямовані на розвиток різних соціальних та індивідуальних цінностей молоді, у тому числі наприклад:

- щодо патріотичного виховання: навчально-тренувальні збори для юнаків у спортивно-патріотичному таборі на Трухановому острові; молодіжна хода по вул. Хрещатик з нагоди Дня Державного Прапора; акція вшанування Героїв України "Запали свічку нашим Героям" флеш-моб "Подаруй свого Янгола Героям Небесної Сотні" (виготовлення витинанок з паперу у вигляді Янголів, які були розвішені на деревах алеї Героїв Небесної Сотні) та ін.;

- щодо становлення молоді як свідомих громадян та членів територіальної громади міста Києва: Форум молоді до Дня місцевого самоврядування; екскурсії до місцевих музеїв; інформаційно-профілактична акція "Відповідальність починається з мене"; проект "Школа волонтерів"; зустрічі за круглим столом представників органів місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів міста з органами студентського самоврядування та молодіжних громадських організацій та ін.;

- щодо екологічного виховання: семінари, лекції, спільно з громадськими організаціями у Всеукраїнській соціально-екологічній акції з прибирання зелених зон та благоустрою території "Зробимо Україну чистою"; висадка дерев і т. д.;

- щодо здорового способу життя: міжнародна конференція "Молодь України за здоровий спосіб життя"; спортивні змагання з фрізбі та розповсюдження інформаційних листівок "Конституція здорової людини"; поширення значків "За здоровий спосіб життя"; інформаційні заходи з профілактики захворювання на ВІЛ/СНІД та ціла низка інших заходів.

Загальновідомо, що формальна освіта, підтверджена атестатами і дипломами, дедалі менше відбиває реальний рівень знань і навичок. Як наслідок не формуються трудова мотивація та розуміння необхідності здобуття освіти в державних і муніципальних освітніх закладах. Альтернативою стає самонавчання, а також семінари, тренінги, практики, які відповідають потребі сьогодення та є гнучкими й досить цікавими для молоді. Тому особливу увагу слід приділити розвитку неформальної освіти в Києві, яка широко використовується в Європі і передбачає навчання впродовж усього життя. Неформальна освіта розуміється як "будь-яка організована поза формальною освітою освітня діяльність, що доповнює формальну освіту, забезпечує засвоєння тих вмінь і навичок, що необхідні для соціально та економічно активного громадянина". Завданням Київської влади в цьому контексті є створення сприятливих умов для формування мотивації у молоді використовувати цей підхід задля свого щасливого майбутнього та процвітання Києва.

У 9 районах міста Києва функціонують 155 клубів за місцем проживання, які щомісяця відвідують понад 18 тис. дітей та молоді, що користуються великою популярністю.

Клуби за місцем проживання м. Києва працюють за трьома напрямками:

1) естетичний;

2) фізкультурно-оздоровчий;

3) різнопрофільний.

Пунктом 7 Указу Президента України від 28.01.2000 N 113/2000 "Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності" передбачено розширення мережі клубів за місцем проживання.

З метою розширення спектра послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді, їх доступності, що приведе до збільшення кількості відвідувачів, більш ефективного використання навчальної, матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, необхідно впорядкувати діяльність всіх дитячо-юнацьких, молодіжних, фізкультурно-оздоровчих клубів за місцем проживання м. Києва та визначити єдиний орган управління у Київській міській державній адміністрації. Для досягнення зазначеної мети необхідно заборонити перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття клубів за місцем проживання та здійснити передачу майна всіх цих клубів до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Впорядкування роботи клубів за місцем проживання допоможе сформувати у дітей та молоді столиці усвідомлення необхідності збереження особистого здоров'я, сприятиме вихованню патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв і традицій, утвердженню ролі та статусу молоді в суспільстві та підвищить авторитет міської влади серед зазначеної цільової аудиторії.

Отже, основні проблемні питання, на вирішення яких спрямована Програма підтримки молоді:

- молодіжне безробіття та невчасна профорієнтація, або її відсутність;

- молодіжна злочинність, паління, алкоголізм, наркоманія, ВІЛ-СНІД;

- незадовільний стан здоров'я молодих киян;

- незадовільні умови життєдіяльності молоді з функціональними обмеженнями;

- недостатня координація діяльності органів студентського самоврядування та громадських молодіжних організацій з органами міської влади;

- низький рівень обізнаності молоді з питань подружнього життя, гендерної культури, культури відповідального батьківства;

- недостатня для відчутних соціально-економічних змін у місті участь молоді в міському управлінні та громадських проектах;

- незадовільне інституційне забезпечення молодіжної політики;

- недостатній рівень поінформованості молодого населення про види підтримки молоді, негативні тенденції в молодіжному середовищі, можливості розвитку тощо.

Зважаючи на психологічні та соціально-поведінкові характеристики молодих людей, наявність значної їх кількості в Києві існує необхідність впровадження системної міської молодіжної політики в усіх сферах її життєдіяльності - від проведення окремих заходів до організації постійної необхідної підтримки та надання послуг молоді.

2.2. Мета Програми підтримки молоді

Головною метою Програми підтримки молоді є формування і реалізація потенціалу молоді задля її всебічної самореалізації та успіху в інтересах сталого розвитку і конкурентоспроможності м. Києва.

Досягнення мети передбачає поєднання комплексу взаємопов'язаних основних завдань щодо:

- підтримки творчої, ініціативної та обдарованої молоді;

- організації дозвілля молоді;

- розвитку неформальної освіти;

- відродження національно-патріотичного виховання, утвердження громадянської свідомості і активної позиції молоді;

- забезпечення міжнародного молодіжного співробітництва;

- створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості молоді;

- розвитку молодіжного волонтерського руху;

- залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

- підтримки інститутів громадянського суспільства, у тому числі реалізації значущих для молоді проектів.

2.3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та джерел фінансування, строків виконання Програми підтримки молоді

Досягнення вказаної мети потребує консолідації дій органів влади, бізнесу і молодіжної громадськості, а також громади міста, концентрації та інтеграції їх ресурсів для здійснення цілої низки заходів для:

- забезпечення умов для творчого і духовного розвитку молоді, її інтелектуального самовдосконалення;

- призначення премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України - міста-героя Києва;

- здійснення заходів, спрямованих на набуття молодими людьми знань, навичок та інших компетентностей поза системою освіти, зокрема шляхом участі у волонтерській діяльності;

- реалізації організаційних, інформаційних, науково-практичних та навчальних заходів щодо підвищення рівня здоров'я молоді, популяризації та утвердження здорового і безпечного способу життя та культури здоров'я молоді;

- здійснення заходів, спрямованих на формування патріотичної свідомості молоді, зокрема у навчальних закладах і у молодіжному середовищі, шляхом розвитку історичної пам'яті; популяризація української культури і народних традицій; усвідомлення національної своєрідності; залучення молоді до суспільно значущої діяльності, утвердження громадянської свідомості і активної життєвої позиції молоді;

- забезпечення умов для інтеграції української молоді в міжнародне молодіжне співтовариство, у т. ч. популяризації вивчення іноземних мов; сприяння навчанню талановитої молоді за кордоном, реалізації там молодіжних та інших проектів тощо;

- організації дозвілля молоді за місцем проживання шляхом проведення гуртків, ігор, вечорів відпочинку тощо;

- сприяння зайнятості та самозайнятості молоді шляхом стимулюванням роботодавців у наданні першого робочого місця, запровадження навчання організації власної справи та набуття підприємницьких навичок, підвищення кваліфікації молоді, сприяння у налагодженні співпраці роботодавців і навчальних закладів для стажування студентської та учнівської молоді, реалізації заходів із забезпечення зайнятості та самозайнятості молоді (форумів, круглих столів, виставок вакансій, конкурсів тощо);

- створення умов для активізації роботи з професійної орієнтації молоді шляхом належного ресурсного забезпечення та якісно проведеної профорієнтаційної роботи, сприяння поширенню профорієнтаційної інформації в молодіжному середовищі;

- надання фінансової та організаційної підтримки інститутам громадянського суспільства, що працюють з молоддю, шляхом делегування громадським організаціям на конкурсній основі соціального замовлення на здійснення окремих значущих для молоді проектів;

- залучення молоді до формування та реалізації державної та міської молодіжної політики шляхом створення консультативно-дорадчих органів з числа молоді, організації спільної розробки пропозицій та проектів рішень стосовного програм та заходів з питань молоді тощо.

Реалізація Програми буде тривати 3 роки.

Загальний обсяг коштів, джерела фінансування та строки виконання Програми підтримки молоді наведено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Обсяги, джерела фінансування та строки виконання
Програми підтримки молоді

2.4. Напрями діяльності, перелік завдань і заходів Програми підтримки молоді та результативні показники

Напрями діяльності Програми підтримки молоді, в тому числі заходи, строки виконання заходів та їх виконавці, обсяги та джерела фінансування з розбивкою за роками, результативні показники, очікувані результати від виконання запланованих заходів представлено у додатках 1, 3.

Інтегральними результативними показниками ефективності Програми підтримки молоді є:

- збільшення чисельності молодих киян, які є членами громадських молодіжних об'єднань, органів студентського самоврядування, з 149 тис. у 2015 році до 170 тис. в 2018 році (щорічно приблизно на 7 тис. осіб);

- зменшення чисельності молодих безробітних з 18,6 тис. у 2015 році до 17 тис. у 2018 році (щорічно приблизно на 500 - 600 осіб);

- зменшення чисельності молодих засуджених (у віці від 18 до 30 років) з 60 % у загальній кількості скоєних злочинів, що зареєстровані в Києві в 2014 році, до 50 % у 2018 році;

- проведення заходів з працевлаштування, особистісного розвитку та набуття громадянських компетентностей молоді з функціональними обмеженнями - щорічно не менш як для 40 осіб;

- надання послуг Київським молодіжним центром (у залежності від потреб молоді та згідно з планом його роботи);

- проведення загальноміських, у т. ч. спільних муніципально-громадських заходів, щодо підтримки молоді та її всебічного розвитку, збільшення чисельності молоді, яка взяла в них участь, з 101 тис. у 2015 році до 155 тис. у 2018 році;

- проведення щорічного Конкурсу програм (проектів, заходів), розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка з міського бюджету: 2016 рік - 1000,0 тис. грн; 2017 рік - 1080,0 тис. грн; 2018 рік - 1134,0 тис. грн; забезпечення цільового використання цих коштів;

- позитивні інформаційні повідомлення в засобах масової інформації про діяльність міської влади у сфері молодіжної політики.

3. Підпрограма 2
"Міська цільова програма
"Київ спортивний" на 2016 - 2018 роки"

3.1. Визначення проблем, на розв'язання яких спрямована Програма "Київ спортивний"

Київ має давні традиції організованого сприяння розвитку фізичної культури і спорту, які сьогодні необхідно підтримувати. Так, ще на початку XX ст. у місті функціонували такі спортивні об'єднання як Київське скакове товариство, Київське атлетичне товариство, Шахове товариство, Товариство любителів голубиного спорту, Київське товариство велосипедистів-аматорів, Київський гурток парусників, яхт-клуб, клуби автомобілістів, аматорів рисистого бігу, повітроплавання та багато інших. На сьогодні в місті Києві діють вже сотні подібних об'єднань, тисячі об'єктів спортивної та спортивно-оздоровчої інфраструктури, які задовольняють потреби киян щодо занять фізичною культурою та спортом. Безумовно, їх діяльність потребує належного узгодження, координації та підтримки, щоб потреби мешканців міста в здоровому способі життя не лише задовольнялися, а й спільними зусиллями громади цілеспрямовано формувалися на надійній сучасній концептуальній основі задля становлення Києва як спортивного міста, відомого в усьому світі.

Згідно зі Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року заходи щодо фізичної культури і спорту пов'язуються насамперед із забезпеченням здорового способу життя киян та мають проходити збалансовано і цілеспрямовано. Відповідно ініціатива 7 "Здоровий киянин" передбачає систематичне просування здорового способу життя, у тому числі через організацію заходів щодо створення умов для фінансування та співфінансування базових спортивних споруд, пропаганди здорового способу життя, створення сучасних спортивних комплексів, розвитку дитячого спорту, просування немоторизованого транспорту як важливого компоненту системи мобільності.

Із 2889 тис. мешканців Києва кількість населення, охопленого всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи, становить 413 тис. осіб, тобто 14,3 %. Майже аналогічний показник і щодо дітей та юнацтва, що навчаються у загальноосвітніх школах - 13,7 % із загальної кількості вихованців. Для порівняння: за даними досліджень Європейської Комісії в Німеччині загальний показник тих, хто займається фізичною культурою і спортом, становить близько 30 %, Казахстані - 21,6 %, у Фінляндії більше 90 %, причому більше 50 % мінімум чотири рази на тиждень займаються фізичними вправами.

Так, фізична пасивність характерна для більшості киян і має тенденцію до збереження такої ситуації, що негативно позначається на продуктивності їх праці, стані здоров'я, якості й тривалості життя (в середньому близько 74 років), яка хоча і є дещо вищою, ніж в інших містах і регіонах України, але часто набагато нижчою, ніж в європейських містах. Згідно з даними Всесвітньої організації здоров'я саме низька фізична активність є одним з основних факторів ризику смертності.

У віковій структурі тих, хто займається фізичною культурою і спортом (рис. 3.1), найбільше дітей від 6 до 18 років - 36 % та молоді від 19 до 35 років - 41 %, проте тих, хто займається фізичною культурою і спортом після 36 років, лише 16 %. Отже, з віком рухова активність суттєво зменшується, що зумовлює проблеми зі здоров'ям та не сприяє продуктивній життєдіяльності.

Рис. 3.1. Вікова структура осіб, що займалися всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи в 2015 році

Рис. 3.1. для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

З 413 тис. осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, 41 % - жінки та 0,7 % - інваліди.

Визначальною для розвитку фізичної культури і спорту є спортивна інфраструктура, збереження та вдосконалення мережі якої (рис. 3.2) є одним із пріоритетів міської політики у сфері фізичної культури і спорту.

Рис. 3.2. Розвиток спортивної інфраструктури в м. Києві

Рис. 3.2. для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

Згідно з даними щорічної статистичної звітності за 2014 рік у Києві всього налічується 4333 спортивні споруди, у тому числі:

- стадіони з трибунами на 1500 місць і більше - 29;

- площинні спортивні споруди, усього - 2281;

- тенісні корти - 165;

- футбольні поля - 147;

- інші майданчики - 1660;

- плавальні басейни - 66;

- споруди із штучним льодом - 10;

- стрілецькі тири криті і напівкриті (на дистанцію не менше 25 м) - 216;

- споруди зі штучним льодом - 10;

- велотрек - 1;

- лижні бази - 5;

- ДЮСШ комунальної власності територіальної громади м. Києва - 58.

У 2015 році розвиток дитячо-юнацького спорту в місті забезпечували 90 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, у яких займався 37191 вихованець (табл. 3.1), що становить 8 % від загальної чисельності дітей віком до 17 років. Це свідчить про потребу подальшого розвитку мережі інфраструктури дитячо-юнацького спорту. Про результативність діяльності існуючих дитячо-юнацьких установ свідчить те, що протягом лише у 2014 році у спортивних школах міста підготовлено 7 майстрів спорту України міжнародного класу, 95 майстрів спорту України, 617 кандидатів в майстри спорту України, спортивних розрядів - 979, масових спортивних розрядів - 12530.

Таблиця 3.1

Розвиток шкіл дитячо-юнацького спорту в
м. Києві за відомчою ознакою

Медичний контроль за станом здоров'я спортсменів міста здійснює Київський центр спортивної медицини, який щорічно проводить медичний контроль за станом здоров'я спортсменів, а також надає всебічну медичну допомогу при проведенні міських змагань та при підготовці збірних команд міста з різних видів спорту до участі у всеукраїнських змаганнях.

Хоча за кількістю об'єктів мережа спортивної інфраструктури є досить розвиненою, її якість є однією з найбільших інфраструктурних проблем міста. Йдеться насамперед про різноманіття та матеріально-технічний стан цих об'єктів. Так, відсутність власних льодових арен, басейнів, залу для гімнастики художньої, ігрових залів призводить до вимушеної значної трати бюджетних коштів на орендну плату за користування спортивними спорудами.

Щоб розв'язати цю проблему, наразі відбувається відновлення столичного велотреку, будується велодоріжка з Троєщини до центру Києва, протягом 2014 - 2015 рр. відкрито понад 100 спортивних майданчиків, модернізуються стадіони та спортивні площадки. Водночас більшість існуючих спортивних об'єктів потребують суттєвої модернізації, особливо фізкультурно-спортивні комплекси, розташовані на вулицях Райдужній, 33-а, Маяковського, 21-г, Васильківській, 12, вул. Тимірязєвській, 36.

З метою збереження мережі ДЮСШ, які підпорядковані фізкультурно-спортивним товариствам м. Києва та раніше отримували фінансову підтримку з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, наразі вирішується питання щодо прийняття їх до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Далі необхідно налагоджувати їх більш ефективну діяльність.

Згідно із статичними даними сьогодні кожен 18-й українець живе з інвалідністю. Загальна чисельність людей з особливими потребами на 2014 рік сягала 2,8 млн. або 6,1 % населення країни (за даними Міністерства соціальної політики України). У Києві їх налічується близько 150 тис., з них лише 2 % (2687 осіб) займаються всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи. Так, особливо важливим завданням є створення сприятливих умов для занять фізичною культурою і спортом осіб з обмеженими фізичними можливостями, що забезпечить їх реабілітацію та суспільну адаптацію. Це забезпечує відновлення і компенсацію функціональних можливостей таких людей для покращення їх фізичного та психічного стану, підвищення рухової активності, оздоровлення, позитивної мотивації тощо.

У 2015 році в Києві було створено 3 дитячо-юнацькі спортивні школи комунальної власності територіальної громади м. Києва - ДЮСШ "Юніор спорт", ДЮСШ для інвалідів "Шанс", ДЮСШ для інвалідів з ігрових видів спорту "Метеор".

Водночас необхідно здійснювати усі можливі заходи щодо залучення більшої чисельності людей з обмеженими можливостями до фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації.

Незадовільними залишаються умови праці фахівців у галузі фізичної культури та спорту, що призводить до того, що часто талановиті фахівці або втрачають мотивацію до спортивних досягнень, або їдуть працювати за кордон. Як результат, Україна і Київ, зокрема, недостатньо використовують свій спортивний потенціал, у тому числі й для популяризації своїх переваг у світі для розвитку економіки, залучення інвестицій тощо.

Станом на 1 січня 2015 року усього в галузі фізичної культури і спорту міста був задіяний лише 6681 штатний працівник, з них 2564 - працівники фізичної культури навчальних закладів, 360 - інструктори з фізичної культури дошкільних навчальних закладів, 1201 - вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, 73 - керівники і викладачі професійно-технічних навчальних закладів, 682 - методисти, інструктори-методисти, інструктори фізичної культури, 635 - працівники спортивних споруд. Очевидно, що така чисельність є недостатньою для суттєвих змін рухової активності в місті-мегаполісі, яким є Київ. Окремо постає питання належної організації їх професійного навчання та підвищення кваліфікації.

Для широкої популяризації фізичної культури і здорового способу життя серед мешканців та гостей міста Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) організовуються багато різних заходів. Так, лише за період з січня по вересень 2015 року було проведено 28 спортивно-масових заходів, у яких взяли участь близько 22 тис. осіб (у 2014 році - близько 11 тис.). Беручи до уваги кількість відвідувачів, найбільш цікавими з них були авторалі для жінок "Велике жіноче ралі", спортивно-масовий захід "Забіг миру" по вул. Хрещатик, Nova Poshta Kyiv Half Marathon, велопробіг "Media Cup", легкоатлетичний пробіг "Euro Run 2015", "Олімпійський урок" на НСК "Олімпійський", присвячені Дню Києва, благодійний легкоатлетичний пробіг "Пробіг під каштанами", спортивно-презентаційна акція "Україна єдина", Київський нічний забіг, заходи до Дня Незалежності України. Прикладом налагодження міжсекторної взаємодії задля популяризації й розвитку фізичної культури та спорту в Києві є співорганізація і співфінансування вказаних заходів приватними підприємцями та спортивними громадськими організаціями міста. Згідно з попередніми домовленостями таку практику планується продовжити й надалі, що дозволить дещо зменшити обсяг бюджетних коштів для проведення заходів популяризації фізичної культури і спорту.

Необхідне посилення стимулювання спортивних досягнень киян та участі у спортивних заходах.

Загалом у 2015 році проведено 186 змагань, у яких взяли участь 39732 спортсмени. Найбільш вагомими з них є міжнародна велогонка Race Horizon Park, міжнародні змагання з триатлону Kiev Triathlon Cup, міжнародний турнір "Ukraine Nation Cup" (Holder and organizer: The Olympic champion Stella Zakharova) з гімнастики спортивної серед дорослих та молоді, чемпіонати та Кубки України з боксу, сучасного п'ятиборства, греко-римської боротьби, дзюдо, легкої атлетики, стрибків у воду, веслування академічного, хокею з шайбою, бейсболу.

Спортсмени м. Києва здобули:

- на чемпіонатах світу з олімпійських видів спорту 3 золотих, 1 срібну та 3 бронзових медалі;

- на чемпіонатах Європи з олімпійських видів спорту 4 золоті нагороди, 4 срібні, 3 бронзових;

- на 28-х Всесвітніх літніх студентських іграх 11 золотих, 22 срібні та 8 бронзових медалей;

- на I Європейських іграх 4 золотих, 11 срібних та 15 бронзових медалей.

Згідно зі світовим досвідом фінансування олімпійських досягнень переважно здійснюється за рахунок не приватних, а публічних коштів, у тому числі муніципальних. Для утримання зазначених позицій та поліпшення показників необхідна організація та фінансова підтримка проведення навчально-тренувальних зборів з олімпійських видів спорту для підготовки до змагань. Водночас з 90 ДЮСШ м. Києва тільки 20 мають власні тренувальні бази, що є стримувальним чинником для підготовки спортсменів. У перспективі необхідно буде створювати повноцінні навчально-тренувальні комплекси.

Хоча, крім зазначених проблем, існує дуже великий перелік таких, що стримують розвиток фізичної культури і спорту в місті Києві, першочергового вирішення потребують проблеми щодо:

- мотивації киян до спортивних досягнень та занять фізичною культурою, особливо дітей, юнацтва та людей з обмеженими фізичними можливостями;

- розвитку і модернізації мережі спортивної інфраструктури, забезпечення її належного утримання;

- забезпечення фахової підготовки спортсменів вищих категорій;

- організації на високому рівні змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, відповідних навчально-тренувальних зборів;

- гендерної представленості у спорті та громадських спортивних організаціях;

- утримання та створення сприятливих умов для фахівців галузі фізичної культури і спорту.

3.2. Мета Програми "Київ спортивний"

Головною метою Програми є підтримка сприятливих існуючих й створення необхідних інфраструктурних, організаційних, інформаційних та фінансових умов для розвитку фізичної культури і спорту в місті Києві як необхідних чинників забезпечення його конкурентоспроможності, соціальної згуртованості та здорового способу життя киян.

Досягнення мети передбачає поєднання комплексу взаємопов'язаних основних завдань щодо:

- проведення фізкультурно-масових заходів оздоровчого характеру;

- організації надання послуг населенню комунальними установами та закладами фізичної культури і спорту;

- підтримки дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту та спорту вищих досягнень;

- забезпечення фізкультурно-оздоровчої та реабілітаційної роботи серед інвалідів та інших категорій населення, що потребують особливої уваги;

- кадрового забезпечення сфери фізичної культури і спорту;

- розвитку спортивної інфраструктури м. Києва.

3.3. Обґрунтування шляхів і засобів розв'язання проблеми, обсягів та джерел фінансування та строків виконання Програми "Київ спортивний"

Досягнення вказаної мети потребує консолідації дій органів влади, бізнесу і фізкультурно-спортивної громадськості, а також громади міста, концентрації та інтеграції їх ресурсів для здійснення цілої низки заходів для:

- формування багаторівневого управління діяльністю у сфері фізичної культури і спорту в місті відповідно до вимог європейської практики;

- забезпечення збереження, розвитку та різноманіття фізкультурно-спортивної мережі міста Києва;

- вдосконалення міського планування в частині створення місць для активного відпочинку (зокрема спортивних зон у парках), облаштування безпечних велосипедних і пішохідних доріжок, велохабів тощо;

- формування позитивного ставлення громадян до фізичної культури і спорту, у тому числі шляхом поліпшення інформаційного середовища, впровадження соціальної реклами переваг рухової активності, медіаосвіти з питань використання рухової активності, організації заходів національно-патріотичного спортивного виховання і т. д.;

- модернізації в навчальних закладах (від дошкільних до вищих) систем фізичного виховання, спрямованих на формування й практичне застосування валеологічних компетентностей;

- надання фінансової підтримки організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості за рахунок бюджетних коштів на конкурсних засадах;

- підготовки спортивного резерву, упорядкування мережі та підвищення якості роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл;

- забезпечення фізкультурно-оздоровчої діяльності та підтримки занять спортом людей з обмеженими можливостями;

- залучення спортсменів різних вікових груп, аматорів спорту до активних занять масовим спортом та участі у змаганнях зі спорту ветеранів;

- вдосконалення мотиваційно-спортивного середовища, у тому числі шляхом поліпшення житлово-побутових умов для провідних спортсменів-киян переможців та призерів Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор, чемпіонатів світу;

- здійснення моніторингу по районах м. Києва з метою визначення спортивно-фізкультурних потреб населення, проживаючого на відповідній території, та сприяння у відкритті нових шкіл, пріоритетних відділень з певних видів спорту, філіалів, клубів згідно з цими потребами.

Реалізація Програми буде тривати 3 роки.

Загальний обсяг коштів, джерела фінансування та строки виконання Програми наведено у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Обсяги, джерела фінансування та строки міської
цільової програми "Київ спортивний" на 2016 - 2018 роки

3.4. Напрями діяльності, перелік завдань і заходів Програми "Київ спортивний" та результативні показники

Напрями діяльності Програми, в тому числі заходи, строки виконання заходів та їх виконавці, обсяги та джерела фінансування з розбивкою за роками, результативні показники, очікувані результати від виконання запланованих заходів представлено у додатках 2, 3.

Інтегральними результативними показниками ефективності Програми є такі:

- збільшення кількості населення, охопленого всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи, з 413 тис. осіб (13 % жителів міста) у 2015 році до 580 тис. осіб (20 %) у 2018 році, у т. ч. інвалідів - з 0,7 % від їх загальної чисельності в 2015 році до 3 % в 2018 році;

- кількість створених та модернізованих об'єктів спортивної інфраструктури, відсоток підвищення їх пропускної спроможності - з 58 % у 2015 році до 78 % у 2018 році;

- кількість проведених спортивних та спортивно-пропагандистських заходів та їх учасників, а саме: планується щорічне збільшення кількості учасників цих заходів не менш як на 4 %;

- підвищення авторитету міста у всеукраїнському та світовому спортивному співтоваристві, що проявляється серед іншого в збільшенні кількості учасників міжнародних і вітчизняних спортивних заходів, кількості нагород, припливі інвестицій, збільшенні кількості спортивних туристів і т. д.

4. Координація та контроль за
ходом виконання міської комплексної цільової програми
"Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки

Координацію виконання Комплексної програми здійснює заступник голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків, який координує дії виконавців Комплексної програми та контролює її виконання, визначає порядок взаємного інформування (із зазначенням конкретних строків), звітування тощо.

Безпосередній контроль за виконанням завдань і заходів Комплексної програми та за цільовим і ефективним використанням коштів здійснює відповідальний виконавець - Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який є головним розпорядником коштів і забезпечує моніторинг виконання відповідних заходів й підготовку звітної та аналітичної інформації.

Виконання Комплексної програми здійснюється шляхом реалізації її завдань і заходів співвиконавцями, зазначеними у цій Комплексній програмі.

Співвиконавці Комплексної програми щоквартально надають Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформацію про хід реалізації її заходів. Відповідальний виконавець узагальнює отриману інформацію, визначає наявні проблеми та розробляє пропозиції щодо їх подолання.

Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щоквартально до 01 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, подає Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійній комісії Київської міської ради з питань сім'ї, молоді та спорту узагальнену інформацію про стан виконання Комплексної програми.

Відповідальний виконавець щороку здійснює обґрунтовану оцінку результатів виконання Комплексної програми та, у разі потреби, розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання Комплексної програми, її підпрограм, окремих завдань тощо.

Після закінчення встановленого строку виконання Комплексної програми відповідальний виконавець складає заключний звіт про результати її виконання та подає його на розгляд сесії Київської міської ради разом із пояснювальною запискою про кінцеві результати виконання Комплексної програми не пізніше ніж у двомісячний строк після закінчення встановленого строку її виконання.

Відповідальний виконавець розміщує на своєму сайті та на єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва інформацію про основні досягнуті результати реалізації Комплексної програми, публікує її в засобах масової інформації комунальної форми власності.

Київський міський голова В. Кличко

Додаток 1
до міської комплексної цільової програми
"Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки

Напрями
діяльності та заходи Міської цільової програми
підтримки молоді на 2016 - 2018 роки

Київський міський голова В. Кличко

Додаток 2
до міської комплексної цільової програми
"Молодь та спорт столиці на 2016 - 2018 роки"

Напрями діяльності, завдання та заходи
Міської цільової програми "Київ спортивний
на 2016 - 2018 роки"

Київський міський голова В. Кличко

Додаток 3
до міської комплексної цільової програми
"Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки

Результативні показники
виконання міської комплексної цільової програми
"Молодь та спорт столиці" на 2016 - 2018 роки

Київський міський голова В. Кличко