Постанова : Про визнання протиправною та скасування постанови ВРУ від 04 лютого 2016 року N 984-VIII "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" у частині перейменування смт

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
01.08.2016 N П/800/186/16

Про визнання протиправною та скасування постанови
ВРУ від 04 лютого 2016 року N 984-VIII "Про перейменування окремих
населених пунктів та районів" у частині перейменування смт

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючий суддя - Голяшкін О. В. (доповідач), судді: Донець О. Є., Васильченко Н. В., Леонтович К. Г., Чалий С. Я., секретар судового засідання - Корінець Ю. О., за участю представників: позивача - ОСОБА_4, відповідача - Ш. В. Ю., третьої особи - Р. С. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_7 до Верховної Ради України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Український інститут національної пам'яті, про визнання протиправною та скасування постанови в частині, встановив:

ОСОБА_7 звернувся з адміністративним позовом до Верховної Ради України, в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову від 04 лютого 2016 року N 984-VIII "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" в частині перейменування селища міського типу Комсомольське Зміївського району Харківської області на селище міського типу Слобожанське.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про незаконність постанови з посиланням на її прийняття з недодержанням норм чинного законодавства України, а саме Законів України "Про географічні назви", "Про місцеве самоврядування в Україні", без врахування думки більшості мешканців селища, без проведення місцевого референдуму з цього питання, без проведення відповідної експертизи пропозицій та рішення про перейменування, вказував також про порушення Верховною Радою Регламенту.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, вважає протиправною оскаржувану постанову з посиланням на порушення прав громадян на народне волевиявлення, неправомірність вирішення питання перейменування селища без з'ясування думки населення шляхом проведення місцевого референдуму, вказує про допущення процедурних порушень.

Відповідач - Верховна Рада України просить у задоволенні позову відмовити. У письмових запереченнях та усних поясненнях представник відповідача зазначила про прийняття оскаржуваної постанови Верховною Радою України у зв'язку з необхідністю приведення назви географічного об'єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" з дотриманням вимог Регламенту Верховної Ради, з урахуванням думки населення та результатів громадського обговорення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Український інститут національної пам'яті, який у поданих запереченнях просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. В судовому засіданні представник третьої особи зазначив про дію спеціальних норм Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", який не передбачає проведення місцевого референдуму та експертизи. Вважає оскаржувану Постанову законною, прийнятою у межах повноважень, з дотримання встановленої вказаним Законом процедури проведення громадських слухань та додержанням вимог Конституції України і Регламенту Верховної Ради.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

09 квітня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України N 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", яким, зокрема, засуджено комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначено правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Вказаний Закон є чинним та не визнавався Конституційним Судом України таким, що не відповідає положенням Конституції України (є неконституційним).

Пунктом 7 ст. 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 317-VIII Раді міністрів Автономної республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку доручено провести громадській слухання та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів та областей, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

Пунктом 8 ст. 7 Закону N 317-VIII встановлено, що Верховна Рада України у тримісячний строк, який обчислюється з дня закінчення строку, визначеного пунктом 7 цієї статті Закону, приймає рішення про перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, з урахуванням пропозицій, поданих Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті. У разі якщо протягом строку, встановленого пунктом 7 цієї статті Закону, пропозиції щодо перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, не були подані до Верховної Ради України, відповідне рішення про перейменування таких населених пунктів та районів приймається Верховною Радою України на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Відповідно до пп. "є" п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону N 317-VIII символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає, зокрема, назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Законом України від 31 травня 2005 року N 2604-IV "Про географічні назви" визначені правові основи регулювання відносин та діяльності, пов'язаних із встановленням назв географічних об'єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв.

Частиною 10 ст. 5 Закону України "Про географічні назви" встановлена заборона присвоювати географічним об'єктам назви, які є іменами або псевдонімами осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам'ятників та пам'ятних знаків, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Відповідно до ч. 11 ст. 5 Закону N 2604-IV однією з підстав перейменування географічних об'єктів є необхідність приведення назви географічного об'єкта у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Згідно п. 29 ст. 85 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону N 2604-IV найменування і перейменування населених пунктів і районів належить до повноважень Верховної Ради України.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Згідно ст. 89 Конституції України Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України.

Відповідно до ч. 4 додатка до Постанови Верховної Ради України від 04 грудня 2014 року N 22-VIII "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання" питання щодо адміністративно-територіального устрою України належить до предмету відання комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Листом від 19 листопада 2015 року N 1620 виконавчим комітетом Комсомольської селищної ради Змїївського району Харківської області за підписом селищного голови, направленим на адресу Верховної Ради України, Українського інституту національної пам'яті, повідомлено, що на виконання вимог ч. 7 ст. 7 Перехідних положень Закону України N 317-VIII в смт Комсомольське Зміївського району Харківської області відбулися громадські слухання Комсомольської селищної територіальної громади з питання про перейменування населеного пункту смт Комсомольське", зазначено, що більшість учасників громадських слухань висловилися проти перейменування населеного пункту.

До вказаного листа селищним головою додані рішення громадських слухань від 09 жовтня 2015 року, звернення Комсомольської селищної ради до Харківської обласної ради, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України щодо залишення назви населеного пункту смт Комсомольське без змін, затвердженого рішення II сесії Комсомольської селищної ради VII скликання від 17 листопада 2015 року N 20-VII.

При цьому друге місце при голосуванні посіла пропозиція про перейменування селища міського типу "Комсомольське" на селище міського типу "Слобожанське". Селищний голова просив Верхову Раду України при прийнятті рішення про перейменування селища міського типу "Комсомольське" врахувати зазначене рішення територіальної громади.

Головою комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на виконання вимог ч. 8 ст. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 317-VIII 16 грудня 2015 року надіслано лист голові Українського інституту національної пам'яті про надання рекомендації щодо перейменування населених пунктів та районів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму для можливості їх врахування при обговоренні на засіданні комітету.

Листом від 23 грудня 2015 року за N 01/1896 Інститут надіслав до профільного комітету Верховної Ради України свої рекомендації щодо перейменування населених пунктів, у тому числі і стосовно смт Комсомольське, яке рекомендовано інститутом перейменувати на смт Георгіївка.

З приводу перейменувань населених пунктів та районів і приведення їх назв у відповідність до Закону N 317-VIII профільним Комітетом Верховної Ради України проведено 3 засідання - 23 грудня 2015 року, 27 січня 2016 року та 03 лютого 2016 року, на яких були розглянуті пропозиції окремих органів місцевого самоврядування та рекомендації Українського інституту національної пам'яті.

Так, зокрема, на засіданні профільного Комітету, яке відбулось 23 грудня 2015 року, розглянуто пропозиції Комсомольської селищної ради щодо збереження існуючої назви смт Комсомольське та рекомендації Українського інституту національної пам'яті щодо перейменування смт Комсомольське на смт Георгіївка.

За результатами розгляду вказаних пропозицій та рекомендацій Комітетом прийнято рішення про звернення з пропозицією до Комсомольської селищної ради щодо можливого врахування рекомендацій Українського інституту національної пам'яті та листом від 15 січня 2016 року за N 01-14/11-5912 просив оперативно висловити свою позицію з даного питання.

Листом від 13 січня 2016 року N 01/85 з додатками Українським інститутом національної пам'яті надіслано Комітету додаткову інформацію та рекомендації щодо назв окремих населених пунктів для врахування органами місцевого самоврядування.

Виконавчий комітет Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області у листі від 21 січня 2016 року N 130, надісланому голові Комітету Верховної ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, зазначив, що Комсомольська селищна рада категорично проти перейменування смт Комсомольське на смт Георгіївка.

На засіданні Комітету Верховної ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування 03 лютого 2016 року голова Українського інституту національної пам'яті В. В. М. запропонував перейменувати смт Комсомольське на смт Слобожанське, що підтверджується стенограмою засідання Комітету.

За результатами засідання Комітетом ухвалено висновок від 03 лютого 2016 року, відповідно до якого підтримано пропозицію органів місцевого самоврядування та рекомендації Українського інституту національної пам'яті щодо перейменування населених пунктів, народним депутатам України - членам Комітету доручено розробити і внести на розгляд Верховної Ради України доопрацьований проект Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів (реєстр. N 3854), з урахуванням зазначених пропозицій. Крім того, ухвалено рекомендувати Верховній Раді України відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 114 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів (реєстр. N 3854) (доопрацьований) прийняти за основу та в цілому; доручено виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України під час розгляду цього питання народному депутату України, голові підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою ОСОБА_12.

03 лютого 2016 року у секторі реєстрації законопроектів Головного управління документального забезпечення Апарату Верховної Ради України зареєстрований проект Постанови (доопрацьований) про перейменування окремих населених пунктів та районів N 3854.

На пленарному засіданні Верховної Ради України 04 лютого 2016 року Головою Верховної Ради України Г. В. Б. оголошено про розгляд проекту Постанови N 3854 "Про перейменування окремих населених пунктів та районів". Після доповіді та обговорення проекту Головою Верховної Ради України Г. В. Б. внесена пропозиція про прийняття рішення за основу та в цілому.

Вказане рішення прийнято відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України та оформлено відповідною Постановою Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" за N 984-VIII. "За" проголосувало 230 народних депутатів України.

Наведені обставини підтверджуються стенограмою пленарного засідання Верховної Ради України від 04 лютого 2016 року, яка відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" є офіційним документом, що підтверджує процес обговорення і прийняття рішень Верховною Радою України.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів зазначає, Постанова від 04 лютого 2016 року N 984-VIII "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" в частині перейменування селища міського типу Комсомольське Зміївського району Харківської області на селище міського типу Слобожанське прийнята Верховною Радою України у відповідності до вимог Конституції України та Закону N 317-VIII. При цьому відповідачем враховано рекомендації Українського інституту національної пам'яті та громадська думка населення смт Комсомольське.

Стосовно доводів, наведених в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вказаної постанови, колегія суддів виходить з наступного.

Оскаржувана Постанова Верховної Ради України прийнята на виконання та на підставі Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідно до листа Українського інституту національної пам'яті від 10 грудня 2015 року N 02/1765, надісланого голові Комсомольської селищної ради, смт Комсомольське Зміївського району Харківської області названо на честь комуністичної організації (комсомольське - від її скороченої назви комсомол). Отже, відповідно до Закону N 317-VIII назва смт Комсомольське містить символіку комуністичного тоталітарного режиму і має бути змінена.

Положеннями статей 7, 140 та 141 Конституції України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" в України визнається та гарантується місцеве самоврядування, яке надає право територіальним громадам самостійно вирішувати питання місцевого значення, але в межах, визначених Конституцією і законами України.

Таке застереження міститься також і в статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування (ратифіковано Законом від 15 липня 1997 року N 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати буд-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Повноваження сільських, селищних та міських рад визначені статтями 25 та 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Втім, наведені правові норми не наділяють сільські, селищні та міські ради компетенцією щодо вирішення питання про найменування або перейменування населених пунктів.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз норм чинного законодавства України дає підстави стверджувати, що виключно Верховна Рада України наділена повноваженнями щодо найменування і перейменування населених пунктів і районів. Такі рішення парламент приймає у формі постанов на пленарних засіданнях після обговорення цього питання більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Виходячи із конституційних повноважень Верховної Ради України вирішення цього питання віднесено до повноважень парламенту, що повністю узгоджується із положеннями Конституції та законів України, а також Європейської Хартії місцевого самоврядування.

Згідно ч. 12 ст. 5 Закону N 2604-IV "Про географічні назви" перейменування географічних об'єктів, пов'язане з необхідністю приведення назв таких географічних об'єктів у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", здійснюється у порядку, встановленому Законом України Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Отже, Законом України "Про географічні назви" встановлено спеціальний порядок перейменування географічних об'єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, відповідно до якого таке перейменування здійснюється не у порядку, встановленому Законом України "Про географічні назви", а у порядку, встановленому Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про географічні назви" перейменування географічних об'єктів, пов'язане з необхідністю приведення назв таких об'єктів у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Тобто Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" по відношенню до Закону України "Про географічні назви" є спеціальним законом, ухваленим пізніше за часом, а тому під час перейменування географічних об'єктів, назви яких містять у собі символіку комуністичного тоталітарного режиму, застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Положення ст. 7 Закону N 317-VIII встановлюють процедуру проведення громадських слухань з поданням у шестимісячний строк з дня набрання Законом чинності органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією до Верховної Ради пропозиції щодо нової назви такого населеного пункту, яка підлягає обов'язковому врахуванню, а у разі не подання відповідної пропозиції стосовно нової назви населеного пункту Верховна Рада України приймає рішення на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Інших вимог щодо прийняття такого рішення, зокрема щодо проведення місцевого референдуму, Закон N 317-VIII не передбачає.

Як встановлено ст. 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Судом встановлено, що громадські слухання на території смт Комсомольське Змїївського району Харківської області проведені 09 жовтня 2015 року, про їх результати селищним головою повідомлено Харківську обласну раду, Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України. Комсомольською селищною радою перед проведенням громадських слухань було проведено опитування жителів громади щодо можливої альтернативної назви населеного пункту смт Комсомольське, із двох альтернативних варіантів назви селища найбільшу кількість набрала назва "Слобожанське", що було враховано при обранні назви населеного пункту. Отже, процедура проведення громадських слухань була дотримана.

Частиною 6 ст. 8 Закону України "Про географічні назви" передбачено направлення пропозицій щодо найменування або перейменування географічних об'єктів на експертизу до спеціально уповноваженого органу з географічних назв у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, як зазначалось вище, з урахуванням положень ч. 5 ст. 8 Закону N 2604-IV та особливостей, установлених Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", при перейменуванні географічних об'єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, проведення експертизи пропозицій та відповідних рішень органів державної влади не потребується.

Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Законом про Регламент Верховної Ради України (ч. 4 ст. 82 Конституції України).

Відповідно до ст. 46 Регламенту рішеннями Верховної Ради України є акти Верховної Ради України, а також процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань Верховної Ради України. Актами Верховної Ради України є закони, постанови, резолюції, декларації, звернення, заяви.

Згідно ч. ч. 1, 3, 5 ст. 47 Регламенту та відповідно до ч. 2 ст. 84, ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає рішення виключно на пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України, крім випадків, передбачених Конституцією України та цим Регламентом.

Постанови та інші акти (закони, резолюції, декларації, звернення, заяви) Верховної Ради України, визначені ст. 46 Регламенту Верховної Ради України, парламент приймає більшістю голосів народних депутатів України від його конституційного складу, крім випадків, визначених Конституцією України.

Постанови та інші акти Верховної Ради України приймаються з дотриманням процедури, передбаченої для розгляду законопроектів у першому читанні з прийняттям їх у цілому, якщо Верховною Радою України не прийнято іншого рішення (ч. ч. 1, 3 ст. 138 Регламенту Верховної Ради України).

Згідно зі ст. 89 Конституції України Верховна Рада України для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України створює з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 108 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" після включення законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради України підготовка його до першого читання здійснюється головним комітетом.

За наслідками підготовки законопроекту до розгляду в першому читанні головний комітет ухвалює висновок, який має містити: 1) пропозицію про прийняття Верховною Радою щодо відповідного законопроекту (кожного з альтернативних законопроектів у разі їх внесення) одного з рішень, передбачених статтею 114 цього Регламенту, та обґрунтування такої пропозиції; 2) пропозицію щодо перенесення розгляду законопроекту (в разі необхідності).

Відповідно до ч. 2 ст. 113 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" при розгляді законопроекту в першому читанні Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про обговорення проекту за скороченою процедурою.

Верховна Рада після прийняття законопроекту за основу може прийняти рішення про прийняття законопроекту в цілому, за умови дотримання вимог цього Регламенту (ч. 4 ст. 102, ч. 2 ст. 114 Регламенту).

Відповідно до ч. 4 ст. 102 Регламенту за рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень до його змісту від народних депутатів, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради.

Відповідно до картки Законопроекту проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів був зареєстрований за номером 3854 від 01 лютого 2016 року, направлений до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, 02 лютого 2016 року вручений з поданням Комітету про розгляд, 03 лютого 2016 року одержано доопрацьований проект, направлений до Комітету, 04 лютого 2016 року вручений з поданням Комітету про розгляд, Постанова прийнята 04 лютого 2016 року.

03 лютого 2016 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування було розглянуте питання щодо перейменування населених пунктів та районів у зв'язку з необхідністю приведення їх назв у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". За результатами засідання Комітет ухвалив висновок від 03 лютого 2016 року підтримати пропозиції органів місцевого самоврядування та рекомендації Українського інституту національної пам'яті щодо перейменування населених пунктів та доручити народним депутатам України - членам Комітету розробити і внести на розгляд Верховної Ради України доопрацьований проект Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів" (реєстр. N 3854), з урахуванням зазначених пропозицій. Рекомендувати Верховній Раді України відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 114 Регламенту Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" (реєстр. N 3854) (доопрацьований) прийняти за основу та в цілому. Доручити виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України під час розгляду цього питання народному депутату України, голові підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою ОСОБА_12.

04 лютого 2016 року головуючий на пленарному засіданні поставив на розгляд проект Постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" (реєстр. 3854). Народні депутати прийняли рішення про розгляд зазначеного законопроекту за скороченою процедурою ("за" - 194). На пленарному засіданні виступив голова підкомітету з питань місцевих органів виконавчої влади та територіального устрою ОСОБА_12. Головуючий на пленарному засіданні поставив на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому законопроекту N 3854. Рішення було прийнято ("за" - 230).

Постанова була опублікована в газеті "Голос України" від 17 лютого 2016 року, 18 лютого 2016 року Постанова N 984-VIII набрала чинності.

При прийнятті вказаної Постанови (в частині перейменування смт Комсомольське Зміївського району Харківської області на смт Слобожанське), Верховна Рада України діяла в межах повноважень, визначених п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України, п. 8 ст. 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", з урахуванням пропозицій населення за результатами громадських слухань та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті, відповідно до встановленої процедури, обставини, на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вказаної постанови, не доведені і судом не встановлені, підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_7 відсутні.

Керуючись ст. ст. 18, 159 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання заяви про перегляд Верховним Судом України постанова набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду.

Судді: