ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ
26.07.2016 N 365

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект наказу Міністерства інфраструктури України "Про внесення змін до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів" (далі - проект наказу), а також документи, що надані до нього листом Міністерства інфраструктури України від 09.06.2016 N 3281/27/14-16.

За результатами розгляду проекту наказу та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлено:

проектом наказу пропонується внесли зміни до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 N 316 (далі - Порядок), в частині надання на постійній основі 50 % знижки до ставок усіх видів портових зборів, крім адміністративного, для суден, які заходять у морські порти України для виконання операцій з навантаження та (або) вивантаження транзитних вантажів.

Однак проект наказу не може бути погоджений з огляду на наступне.

Пунктом 1.10 Порядку передбачено надання 50 % знижки до ставок усіх видів портових зборів, крім адміністративного, для суден, які заходять у морські порти України для виконання операцій з навантаження та (або) вивантаження транзитних вантажів, що спрямовано на зростання конкурентоздатності вітчизняних морських портів на ринку транспортних послуг, зокрема у сегменті переробки транзитних вантажопотоків. Знижка, передбачена ним наказом, застосовувалась протягом 6 місяців, починаючи з дня його офіційного опублікування.

Пунктом 1 проекту наказу пропонується внести зміни до пункту 1.10 Порядку, встановивши, що дія цієї знижки застосовується з 29 червня 2016 року.

Разом з цим, пропонується вилучити з контексту пункту 1.10 Порядку абзаци восьмий та дев'ятий, які передбачають, що:

За 30 робочих днів до завершення строку застосування знижки Міністерство інфраструктури України визначає економічну доцільність її продовження безстроково та видає наказ про продовження дії знижки, передбаченої цим пунктом, або про її скасування та продовження, або скасування дії знижки відбувається з дня, наступного за днем завершення періоду в 6 місяців, на який було встановлено знижку наказом Міністерства інфраструктури України.

Слід зазначити, що в поданих на розгляд в ДРС документах відсутня інформація щодо економічної доцільності застосування відповідної знижки на постійній основі.

Тобто, в порушення положення абзацу восьмого пункту 1.10 Порядку, не визначивши економічної доцільності, розробником пропонується застосовувати її безстроково.

В контексті питання відсутності економічного обґрунтування запропонованого механізму державного регулювання зазначаємо, що при розробці проекту наказу розробником не дотримано вимог статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та вимог Методики проведення аналізу регуляторного виливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (далі - Методика), в зв'язку з чим неможливо у повному обсязі оцінити як безпосередньо проблему, так і ефективність запропонованого способу її вирішення.

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта (АРВ) викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

Так, у розділі "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, визначити причини її виникнення, оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема, навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб, визначити основні групи, на які вона справляє вплив, а також обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.

Разом і тим, в АРВ до проекту постанови розробником не проаналізовано існуюче правове регулювання господарських та адміністративних відносин, щодо яких склалась проблема, не доведено, чому існуючі регулювання не розв'язують проблему та потребують вдосконалення.

При цьому розробником не здійснено аналізу показників ефективності запровадження 50 % знижки до ставок усіх видів портових зборів, крім адміністративного, для суден, які заходять у морські порти України для виконання операцій з навантаження та (або) вивантаження транзитних вантажів. Зокрема, розробнику необхідно здійснити аналіз та визначитиспіввідношення впливу вказаної знижки на збільшення обсягів переробки транзитних вантажів.

Зазначене не відповідає вимогам статті 4 Закону, зокрема, принципу доцільності, оскільки розробником не доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення.

У розділі III "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.

Однак розробник при визначенні альтернативних способів досягнення цілей обмежився лише текстовим описом вигод і витрат держави та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них. При цьому під час проведення оцінки впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання великого і середнього підприємництва окремо кількісно розробником не визначено витрати, які будуть виникати внаслідок запровадження кожного з альтернативних способів, у грошовому еквіваленті відповідно до додатка 2 до Методики.

В АРВ розробником не наведено жодних розрахунків витрат держави та суб'єктів господарювання, яких вони зазнають як внаслідок впровадження проекту наказу, так і внаслідок застосування альтернативних способів досягнення цілей, що підтверджували б економічну доцільність обраного способу.

Зазначене не дозволить в подальшому об'єктивно оцінити, наскільки обраний розробником спосіб державного втручання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

У зв'язку з неналежним опрацюванням попередніх розділів АРВ у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту накату та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.

При заповненні розділу VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником також не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпеченим балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави та чи витрати держави не є оптимальними і не містять ознак корупційних ризиків.

Разом з цим, в АРВ до проекту наказу М-тест згідно з додатком 4 до Методики не проведено, що не дозволяє виміряти вплив регулювання на суб'єктів малого підприємництва, не оцінено витрати, які вони понесуть внаслідок провадження регулювання, та, як наслідок, унеможливлює визначення необхідності вирівнювання питомої вартості навантаження між суб'єктами великого, середнього та малого підприємництва шляхом запровадження компенсаторних механізмів для суб'єктів малого підприємництва.

Розділ VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" заповнено з порушенням вимог пункту 10 Методики. Так, розробником не наведено жодних показників результативності регуляторного акта, у тому числі обов'язкових.

В порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені, зокрема, групи осіб, що відбиратимуться для участі у відповідному опитуванні.

Порушення розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.

В доповнення зазначаємо, що у у процесі розгляду проекту наказу на адресу Державної регуляторної служби України надійшло спільне звернення із зауваженнями та пропозиціями Асоціації "Укррудпром", Об'єднання підприємств "Укрметалургпром", Федерації металургів України та Української зернової асоціації від суб'єктів господарювання (копія додається), обсяг і характер яких свідчить про те, що покладений в основу проекту наказу спосіб державного регулювання є потенційно дискримінаційним для вітчизняних експортерів та імпортерів (копія звернення додається).

З приводу зазначеного зазначаємо, що статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено ключові принципи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Принцип прозорості та врахування громадської думки, зокрема, передбачає відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

З метою дотримання вищезазначених вимог вказаного Закону розробнику проекту наказу необхідно здійснити об'єктивний розгляд відповідного звернення та інформувати заявника і Державну регуляторну службу України про його результати.

Таким чином, розробку проекту наказу здійснено з порушенням принципів державної регуляторної політики адекватності, ефективності та збалансованості, визначених статтею 4 Закону України "Про засади, державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також вимог статті 8 в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного видиву, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308.

Ураховуючи вищенаведене, керуючись частиною четвертою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту наказу Міністерства інфраструктури України "Про внесення змін до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів".

В. о. Голови Державної регуляторної служби України В. П. Загородній