ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
26.05.2016 N 1749/10/08-01-12-03-11
Про надання податкової консультації
Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду листа (...) щодо операцій з продажу невиробничих основних засобів повідомляє наступне.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Згідно п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.
При цьому, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
- на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, пп. 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
Відповідно до вимог пп. 138.3.2 п. 138.2 ст. 138 Кодексу витрати на придбання/ самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування.
Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку. Тобто для цілей оподаткування витрати на придбання невиробничих основних засобів амортизації не підлягають. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Відповідно до пп. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу III - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ.
Враховуючи наведене, для цілей оподаткування залишкова вартість невиробничих основних засобів буде дорівнювати первісній вартості таких основних засобів за даними бухгалтерського обліку.
Отже, у разі продажу невиробничих основних засобів банк повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості таких основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Разом з цим - зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості такого об'єкта невиробничих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст.138 ПКУ.
Перший заступник начальника О.П. Фоменко