ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
02.12.2014 N 826/15112/14
Щодо визнання незаконною та скасування постанови
Кабінету Міністрів України N 442 від 10.09.2014 року
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого - судді Добрівської Н. А., суддів - Дегтярьової О. В., Катющенка В. П. (за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К. В. та представників сторін: від позивача - Ф. Д. В., К. А. В., від відповідача - С. О. В., від третьої особи-1 - П. І. О., від третьої особи-2 - З. М. Ф.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Професійної спілки працівників галузі земельних відносин України до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна інспекція сільського господарства України, про визнання незаконною та скасування постанови Кабінету Міністрів України N 442 від 10.09.2014 року , встановив:
Професійна спілка працівників галузі земельних відносин України (далі по тексту - Профспілка, позивач) звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ, відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови Кабінету Міністрів України N 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (далі по тексту - Постанова N 442).
Оскаржуючи спірну постанову в судовому порядку позивач зазначає про порушення відповідачем під час прийняття Постанови N 442 норм чинного законодавства в частині внесення змін до системи центральних органів виконавчої влади, зокрема в галузі агрополітики (абз. 2 п. 1, абз. 3 п. 1, абз. 8 п. 2, абз. 4 п. 3 Розділ I Схеми ), у зв'язку з чим Постанова N 442 має бути визнана судом незаконною. Свою позицію позивач мотивує тим, що при прийнятті Постанови N 442 відповідачем не дотриманий порядок проведення консультацій з громадськістю, в тому числі із залученням позивача, який є професійною спілкою, до обговорення проекту даної постанови у відповідності до вимог постанови КМУ N 996 від 03.11.2010 р. Крім того, в порушення § 33 глави 2 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою КМУ N 950 від 18.07.2007 р. (далі - Регламент), незважаючи на те, що Постановою N 442 ліквідуються центральні органи влади, у яких працюють тисячі громадян, які є фахівцями своєї галузі, відповідачем під час підготовки проекту оскаржуваної постанови уповноважений представник всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців не залучався, проект постанови для погодження не надсилався. Також позивач вказує на те, що проект акту КМУ підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном і Мінекономрозвитку, однак, як вбачається з листа Мінагрополітики від 01.10.2014 р. за N 37-31-3-15/15025, погоджений останнім проект постанови суттєво відрізняється від тексту опублікованої Постанови N 442. Зміна тексту вже узгодженого проекту постанови без процедури повторного погодження є незаконною та являє собою грубе порушення процедури прийняття нормативно-правового акта. До того ж, реалізація Постанови N 442 потребуватиме здійснення значних фінансових виплат з державного бюджету, які не були передбачені Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік", водночас, при прийнятті оскаржуваної постанови відповідні фінансово-економічні розрахунки не були проведені.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, на підставі статті ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору залучено Міністерство аграрної політики та продовольства України. Вказаною ухвалою на виконання ч. 3 ст. 171 КАС України відповідача зобов'язано опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі N 826/15112/14 щодо оскарження постанови Кабінету Міністрів України N 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" не пізніше ніж за 7 днів до судового розгляду та надати докази такого оприлюднення у судове засідання.
Згідно наданих відповідачем доказів, оголошення опубліковано в друкованому засобі "Офіційний вісник України" N 85 від 31.10.2014 року.
29 жовтня 2014 року ухвалою суду за наслідками розгляду письмового клопотання до участі у справі залучено Державну інспекцію сільського господарства України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
У наданих для приєднання до матеріалів справи додаткових поясненнях представник позивача звертає увагу суду на невідповідність між назвами органів державної влади, зазначеним у Постанові N 442 та їх справжніми назвами, а також, що оскаржуваним актом Уряду реорганізуються та ліквідуються органи державної влади, які де-юре не існують.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали і просили його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. При цьому уповноважений представник позивача зазначив про те, що оскільки метою Професійної спілки у відповідності до положень Статуту є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів своїх членів - працівників галузі земельних відносин, в позовній заяві зазначається про незаконність Постанови N 442 в частині, що стосується прав, свобод та інтересів членів Профспілки. Однак, наведені у позовній заяві обставини, які свідчать про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті Постанови N 442, дають підстави для скасування оскаржуваного акта в цілому.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила і просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що спірна Постанова N 442 видана КМУ на підставі закону, в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Крім того, представник відповідача зауважує, що Профспілка не може бути належним позивачем у справі, оскільки наділена правом представляти інтересів своїх членів у разі порушення їх трудових прав, а постанова КМУ N 442 жодним чином не стосується сфери регулювання трудових відносин. У своїх додаткових запереченнях представник відповідача зазначає про те, що видання Кабінетом Міністрів України спірної постанови з належним узгодженням підтверджується наданими відповідачем доказами.
Представник третьої особи-1 - Міністерства аграрної політики та продовольства України у своїх письмових запереченнях, підтриманих у судовому засіданні, зазначає про те, що Постанова N 442 була прийнята з порушенням чинного законодавства. Позиція третьої особи-1 ґрунтується на тому, що спірний акт Уряду підлягав обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами і проект мав надсилатись для опрацювання та погодження до Мінагрополітики України та Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції сільського господарства України. Водночас, текст постанови Уряду в редакції прийнятої Постанови N 442 до Мінагрополітики на погодження не надходив, що являє собою грубе порушення процедури прийняття нормативно-правового акта.
Представником третьої особи-2 - Державної інспекції сільського господарства України надані письмові пояснення, в яких останній висловлює свою підтримку позиції позивача та просить задовольнити позов. Доводи третьої особи-2 аналогічні викладеній позивачем позиції та зводяться до того, що оскаржувана постанова КМУ була прийнята з порушенням процедури прийняття нормативно-правового акта, без погодження та врахування позиції Держсільгоспінспекції України, без відповідних фінансово-економічних розрахунків, що необхідні для реалізації постанови (на ліквідацію Держсільгоспінспекції України).
На підставі наданих представниками сторін та третіх осіб пояснень з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено наступне.
10 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" , яка 16 вересня 2014 року була опублікована в офіційному друкованому виданні "Урядовий кур'єр" N 169.
Метою вказаної постанови, згідно її преамбули, є оптимізація системи центральних органів виконавчої влади.
Зазначеним нормативно правовим актом, крім іншого, постановлено:
- утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів (абз. 2 п. 1 Постанови N 442 );
- утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення (абз. 3 п. 1 Постанови N 442 );
- ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення реєстрації та обліку машин на Міністерство внутрішніх справ, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин - на Державну службу з безпеки на транспорті, функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу - на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - на Державну екологічну інспекцію (абз. 8 п. 2 Постанови N 442 );
- покласти на Державну реєстраційну службу функції із здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та їх обтяжень (абз. 4 п. 3 Постанови N 442 ).
Пунктом 4 оскаржуваної Постанови затверджено схему спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, що додається.
Відповідно до змісту Схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженою Постановою N 442 , Міністерство аграрної політики та продовольства України визначається як орган, що не здійснює державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
Стверджуючи про порушення відповідачем процедури прийняття зазначеної Постанови N 442 , наполягаючи на тому, що спірний нормативно-правовий акт в означеній частині призведе до порушення прав та інтересів члені Профспілки, остання звернулася до суду з цим позовом.
Статтею 113 Конституції України Кабінет Міністрів України визначається як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Пункти 9 і 9-1 статті 116 Конституції України (в редакції згідно із Законом України "Про відновлення дії окремих положень Конституції України" N 742-VII від 21.02.2014 р.) наділяють Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо спрямування і координації роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, а також щодо утворення, реорганізації та ліквідації відповідно до закону міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
Наведені положення кореспондуються з нормами, закріпленими у законах України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 року N 794-VII , "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 року N 3166-VI.
Так, пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 року N 794-VII (далі по тексту - Закон України N 794-VII у відповідній редакції) спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю віднесено до основних завдань Кабінету Міністрів України.
Також, згідно статті 20 Закону України N 794-VII , якою закріплені основні повноваження Уряду, Кабінет Міністрів України у сфері вдосконалення державного управління та державної служби розробляє і здійснює заходи, спрямовані на вдосконалення системи органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності їх діяльності та оптимізації витрат, пов'язаних з утриманням апарату управління (абз. 3 п. 6 ч. 1 ст. 20 ), а також утворює, реорганізовує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до закону в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів виконавчої влади, затверджує положення про зазначені органи (абз. 9 п. 6 ч. 1 ст. 20 ).
Вказані положення також викладено законодавцем і в частині першій статті 21 Закону України N 794-VII , відповідно до якої Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.
Статтею 1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 року N 3166-VI (надалі - Закон України N 3166-VI у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади.
Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.
Утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади визначаються в статті 5 Закон України N 3166-VI.
Згідно частини 1 вказаної норми Закону України N 3166-VI міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень (ч. 3 ст. 5 Закону України N 3166-VI).
Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох центральних органів виконавчої влади (ч. 4 ст. 5 Закону України N 3166-VI).
Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації (ч. 5 ст. 5 Закону України N 3166-VI).
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України (ч. 7 ст. 5 Закону України N 3166-VI).
Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується (ч. 8 ст. 5 Закону України N 3166-VI).
Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 9 ст. 5 Закону України N 3166-VI).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної Постанови N 442, остання видана Кабінетом Міністрів України на підставі законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 42 Закону України N 794-VII Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує діяльність Кабінету Міністрів України на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та здійснення інших повноважень, покладених на Кабінет Міністрів України.
Порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень встановлює Регламент Кабінету Міністрів України, який також визначає інші процедурні питання його діяльності.
Регламент Кабінету Міністрів України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. N 950 (далі по тексту - Регламент), главою 2 якого визначається процедура підготовки акта Кабінету Міністрів України.
Так, згідно пункту 1 § 32 глави 2 Регламенту проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем'єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.
07 квітня 2014 року Прем'єр-міністром України Яценюком А. П. надано доручення Міністерству юстиції України за N 7843/1/1-14 на підставі внесених міністрами пропозицій підготувати та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект рішення Уряду стосовно оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та затвердження схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів.
У зв'язку з цим Міністерством юстиції направлено лист від 09 квітня 2014 року N 2632-0-4-14/7.1-1 всім міністерствам та іншим центральним органами виконавчої влади з проханням надати в термін до 11 квітня 2014 року пропозиції щодо реорганізації чи ліквідації (у разі потреби) центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів, а також діяльність яких спрямовується та координується безпосередньо Урядом, за наслідками проведеного аналізу їх функцій та повноважень.
Згідно пункту 5 § 33 Регламенту проект акта Кабінету Міністрів підлягає обов'язковому погодженню усіма заінтересованими органами, а також Мінфіном та Мінекономрозвитку (за винятком проекту розпорядження з кадрових питань).
На підставі отриманих пропозицій від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (в тому числі від Міністерства аграрної політики та продовольства) Міністерством юстиції України було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", який на виконання пункту 5 § 33 Регламенту 02 липня 2014 року листом N 2632-0-4-14/7.1-4 було направлено на погодження до заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Після погодження проекту постанови Кабінету Міністрів України заінтересованими центральними органами виконавчої влади (зокрема Міністерством аграрної політики та продовольства України - лист Міністерства від 09.07.2014 р. за N 37-31-3-10/10100) він був поданий на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку (лист від 01 серпня 2014 року N 2632-0-4-14/7.1-6).
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2014 року відбулась нарада з питання скорочення кількості центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд (контроль) у відповідних сферах та утворено робочу групу з питання оптимізації контрольно-наглядових функцій та повноважень органів виконавчої влади (пункт 1 протоколу наради від 30 липня 2014 року). Протокол наради затверджено Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Г. В. Б.
На основі пропозицій Робочої групи щодо переліку необхідних функцій, повноважень і системи центральних органів виконавчої влади, які забезпечують здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, погоджених на засіданні Робочої групи 4 серпня 2014 року (протокол від 04.08.2014 р. затверджений Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Г. В. Б.) та пропозицій представників міжнародних організацій стосовно скорочення контрольно-наглядових функцій та повноважень центральних органів виконавчої влади (копія затвердженого протоколу наради від 14 серпня 2014 року наявна в матеріалах справи) Міністерству юстиції України доручено доопрацювати за результатами обговорення проект акту Уряду щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та подати його для розгляду на засіданні Уряду.
На виконання зазначених доручень Міністерством юстиції України 02 вересня 2014 року було подано на розгляд Кабінету Міністрів України доопрацьований проект постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (лист від 02 вересня 2014 року N 8109-0-4-14/7.1), який було прийнято на засіданні Уряду 10 вересня 2014 року (підпункт 10 пункту 6 витяг з протоколу N 75 засідання Кабінету Міністрів України) та доручено Міністерству юстиції України у триденний строк оформити її відповідно до регламентних вимог.
Оформлена відповідно до регламентних вимог постанова Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" була направлена до Кабінету Міністрів України 17 вересня 2014 року листом N 8861-0-4-14/7.1.
З огляду на наведене колегія приходить до висновку, що міністерства та центральні органи виконавчої влади залучалися до підготовки та обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", як і представники міжнародних організацій.
Як зазначено в пояснювальній записці Міністерства юстиції України до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", копія якої наявна у справі, необхідність прийняття акта обумовлена положеннями відновленої Конституції України, якою здійснено перерозподіл повноважень між Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з чим Україна перейшла від президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської. При цьому, Конституція України віднесла утворення, реорганізацію та ліквідацію відповідно до закону міністерств та інших центральних органів виконавчої влади до повноважень Кабінету Міністрів України.
Основною метою акта Уряду і шляхи її досягнення з урахуванням поставлених Уряду завдань є скорочення кількості центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд (контроль) у відповідних сферах державного управління, усунення дублювання їх повноважень.
Згідно розділу 4 пояснювальної записки до проекту постанови, реалізація положень проекту постанови не потребуватиме додаткові витрати з державного та місцевих бюджетів.
Натомість, в підтвердження своїх доводів про те, що реалізація Постанови N 442 потребуватиме здійснення значних фінансових виплат з державного бюджету, які не були передбачені Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" фактично є припущенням позивача, яке не підтверджено будь-якими доказами.
Безпідставними є твердження представників позивача про порушення відповідачем при прийнятті Постанови N 442 порядку проведення необхідних консультацій з громадськістю, в тому числі із залученням позивача, який є професійною спілкою, до обговорення проекту даної постанови у відповідності до вимог постанови КМУ N 996 від 03.11.2010 р.
Так, відповідно до пункту 1 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 р. N 996 (надалі - Порядок N 996), цей Порядок визначає основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (далі - консультації з громадськістю).
Згідно пункту 3 Порядку N 996 консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
В статуті Професійної спілки працівників галузі земельних відносин України (п. 1.1) Профспілка є всеукраїнською добровільною неприбутковою громадською організацією, що об'єднує на добровільних засадах осіб, пов'язаних спільними інтересами за родом їх трудової діяльності чи навчання на підприємствах, в установах, організаціях у сферах землеустрою, землеоціночних робіт з метою захисту своїх трудових, соціально-економічних прав і професійних інтересів.
У своїх поясненнях представники позивача стверджують про те, що реалізація спірного акта Уряду призведе до порушення трудових прав членів Профспілки у зв'язку з реорганізацією та ліквідацією органів, в яких працюють за фахом члени Профспілки. На підтвердження своєї позиції, яка полягає в захисті прав і інтересів своїх членів, Профспілкою надано для приєднання до матеріалів справи рішення Президіуму Ради ППГЗВУ від 22.09.2014 року, копії заяв ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 15.09.2014 року та довідку від 01.12.2014 року за N 01-12-14 про кількість членів Профспілки та кількості осіб з членів профспілки, які будуть скорочені на підставі дії Постанови N 442 .
Водночас, такі документи у даній справі не можуть бути визнані судом належними доказами, оскільки жодних документів в підтвердження членства в Профспілці працівників галузі земельних відносин України фізичних осіб, якими складені надані представниками позивача заяви, останнім суду не надано, а довідка від 01.12.2014 року за N 01-12-14 без відповідних документальних підтверджень визнається судом такою, що містить інформацію, яка ґрунтується на ймовірному розвитку подій, пов'язаних з реалізацією постанови Уряду.
При цьому, як вбачається з пояснювальної записки, проект постанови не стосується соціально-трудової сфери і не потребує проведення консультацій з громадськістю. Постанова N 442 , з огляду на її зміст, не є регуляторним актом, тобто таким офіційним документом, що встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
Однак, позивач не позбавлений права реалізувати свої статутні завдання у порядку і в спосіб, визначений законодавством на підставі пункту 8 частини 1 статті 247 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації представляє інтереси працівників за їх дорученням під час розгляду індивідуальних трудових спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню
З огляду на викладене, колегія вважає вказані доводи позивача недоведеними.
Між тим, частково обґрунтованими суд вважає доводи представників позивача щодо порушення відповідачем п. 5 § 33 Регламенту щодо невчасного надіслання проекту оскаржуваної постанови Міністерству аграрної політики та продовольства України, що підтверджується зібраними у справі доказами.
Проте дане порушення не є самостійною і достатньою підставою для визнання недійсною оскаржувану постанову, оскільки ні Закон України "Про Кабінет Міністрів України" , а ні Регламент таких наслідків не визначають.
У той же час наявні погодження проекту постанови іншими зацікавленими органами державної влади (Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство фінансів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство культури України, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство оборони України, Міністерство охорони здоров'я України), які погодили його без зауважень, про що свідчать особисті підписи на останніх аркушах проекту спірної постанови та схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, що відповідає вимогам п. п. 5, 6 § 33 Регламенту.
Інших переконливих доводів на обґрунтування наявності підстав для визнання в цілому, або окремих положень постанови Кабінету Міністрів України N 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" незаконними і які могли б бути прийняті судом до уваги позивачем не наведено.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, зазначені позивачем обставини того, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем поза межами своїх повноважень та з порушенням процедури прийняття, які впливають на їх дійсність, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Окремі порушення, які мали місце і зазначені судом вище, не впливають на правомірність оскаржуваної постанови і не є достатньою підставою для визнання її протиправною та скасування. Водночас заперечення відповідача і надані ним докази, а також витребувані судом матеріали спростовують доводи позивача і вказують на те, що оскаржувана постанова відповідає положенням Конституції України, Законам України "Про Кабінет Міністрів України" , "Про центральні органи виконавчої влади" і Регламенту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в їх задоволенні.
Керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:
В задоволені адміністративного позову Професійної спілки працівників галузі земельних відносин України до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна інспекція сільського господарства України про визнання незаконною та скасування постанови Кабінету Міністрів України N 442 від 10.09.2014 року - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя: Н. А. Добрівська
Судді:
О. В. Дегтярьова
В. П. Катющенко