ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.09.2017 N 417
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта
Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України" (далі - проект наказу), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Державного агентства рибного господарства України від 17.08.2017 N 3-6-5/4588-17.
За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:
проектом постанови пропонується внести зміни до Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 N 992 (далі - проект Порядку), виклавши його у наступній редакції.
Як вбачається з АРВ до проекту постанови, його розроблено з метою формування порядку та механізму поповнення часток добування (вилову) водних біоресурсів у разі їх вичерпання під час здійснення промислу та удосконалення умов роботи рибоприймальних пунктів для здійснення суб'єктами рибного господарства своєї діяльності на належному рівні.
Однак проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.
У пункті 10 проекту Порядку передбачається, що розгляд документів на поповнення часток добування (вилову) додатковими частками добування (вилову) здійснюється комісією відповідно до методики про розподіл додаткових часток добування (вилову) водних біоресурсів, затвердженої Мінагрополітики".
У той же час, Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" не визначено повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості щодо затвердження методики про розподіл додаткових часток добування (вилову) водних біоресурсів.
Також доопрацювання потребує пункт 141 проекту Порядку, де пропонується користувачам водних біоресурсів для поповнення частки добування (вилову) подати до Держрибагенства заяву, в якій зазначаються, зокрема, документи (у разі наявності), що підтверджують переважне право на поповнення частки добування (вилову) додатковою часткою добування (вилову), визначені пунктом 144 цього Порядку.
Однак, пункт 144 проекту Порядку містить не перелік документів, а ознаки, за якими визначається переважне право на поповнення частки (добування). Вважаємо за необхідне в абзаці дев'ятому пункту 141 проекту Порядку слова "визначені пунктом 144 цього Порядку" виключити.
Крім того, наданий розробником АРВ до проекту постанови не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта" (далі - Методика).
Відповідно до пункту 4 Методики при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, зазначаються:
причини виникнення проблеми;
обґрунтування неможливості її розв'язання за допомогою ринкових механізмів або чинних регуляторних актів;
суб'єкти, на яких проблема справляє негативний вплив.
Разом з цим, у розділі I АРВ "Визначення проблеми" проблему, яка виникає у сфері використання водних біоресурсів, визначено на досить формальному рівні та не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, визначали її масштаб та важливість.
Зазначене, в свою чергу, не відповідає вимогам статті 4 Закону про регуляторну політику, зокрема, принципу доцільності,оскільки розробником не обґрунтована належним чином наявність проблеми, що потребує державного регулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто, необхідно встановити, яким чином будуть діяти норми проекту наказу, та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади та суб'єкти господарюваннядля впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.
У розділі VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.
Так розробником не наведено додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.
Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:
- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;
- кількість суб'єктів господарювання;
- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;
- рівень поінформованості суб'єктів господарювання.
Окрім цього, відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).
Недотримання розробником вимог Закону про регуляторну політику та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону про регуляторну політику.
Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту Порядку та АРВ встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме: доцільності, ефективності та збалансованості, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 Закону про регуляторну політику у частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).
Крім того, під час розробки проекту постанови розробником не дотримано вимог статті 5 Закону про регуляторну політику у частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються з діючими регуляторними актами.
Ураховуючи вищенаведене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:
відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України".
Голова Державної регуляторної служби України К. Ляпіна