ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
26.11.2014 N 826/14745/14

Про визнання протиправною та скасування постанови в частині

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого, судді Келеберди В. І., суддів: Данилишин В. М., Качура І. А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, КП "Жовкватеплоенерго", Підприємство теплових мереж "Ковельтепло", КП теплових мереж "Бориспільтепломережа" КП "Міськтепловоденергія", Міжгалузева асоціація з розвитку систем теплопостачання "Укртеплокомуненерго", Міське КП "Херсонтеплоенерго", Нікопольське КП "Нікопольтеплоенерго", КП "Марганецьтепломережа", КП теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, КП "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, КП "Павлоградтеплоенерго", ПрАТ "Горлівськтепломережа", КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради Канівське КП теплових мереж, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", КП "Харківські теплові мережі", про визнання протиправною та скасування постанови в частині. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, КП "Жовкватеплоенерго", Підприємство теплових мереж "Ковельтепло", КП теплових мереж "Бориспільтепломережа" КП "Міськтепловоденергія", Міжгалузева асоціація з розвитку систем теплопостачання "Укртеплокомуненерго", Міське КП "Херсонтеплоенерго", Нікопольське КП "Нікопольтеплоенерго", КП "Марганецьтепломережа", КП теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради, КП "Нововолинськтеплокомуненерго" Житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, КП "Павлоградтеплоенерго", ПрАТ "Горлівськтепломережа", КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради Канівське КП теплових мереж, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго", КП "Харківські теплові мережі", про визнання нечинними з дати прийняття норм Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 N 217, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 N 444, щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, зокрема:

- у абзаці першому пункту 2 - словосполучення "та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", "та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої ", у абзаці другому пункту 2 - словосполучення "комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", "та комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", "та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому пункту 3 - словосполучення "та/або надання комунальних послуг з нейтралізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці другому пункту 3 - словосполучення "комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", "комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у пункті 6 - словосполучення "та наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому пункту 7 - словосполучення "та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці другому пункту 7 - словосполучення "або комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", "та/або комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому пункту 8 - словосполучення "та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому пункту 9 - словосполучення "та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці другому пункту 9 - словосполучення "та/або наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці четвертому пункту 9 - словосполучення "та/або комунальними послугами з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому пункту 12 - словосполучення "та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому підпункту 1) пункту 13 - словосполучення "та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", "та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці третьому підпункту 1) пункту 13 - словосполучення "та надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці першому підпункту 2) пункту 13 - словосполучення "та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", "та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці третьому підпункту 2) пункту 13 - словосполучення "та надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці першому підпункту 3) пункту 13 - словосполучення "та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", "та/або комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у абзаці третьому підпункту 3) пункту 13 - словосполучення "та надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому пункту 14 - словосполучення "та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води", у підпункті 1 у визначенні Вте словосполучення "та/або наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому пункту 15 - словосполучення "та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води";

- у абзаці першому пункту 16 - словосполучення "та/або комунальними послугами з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувану постанову прийнято з порушенням норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який не передбачає ні обов'язків щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання для виконавців комунальних послуг, ні повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення порядку розподілу коштів, що надходять як оплата за комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Грошові кошти за комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води є власністю підприємств теплопостачання, які мають право вільно ними розпоряджатись. З огляду на викладене, позивача вважає оскаржену постанову протиправною.

Відповідач - Кабінет Міністрів України - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, регулюються Законом України "Про теплопостачання", яким надано повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати порядок розподілу коштів, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання як оплата споживачами теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником.

Представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - КП "Житомиртеплокомуненерго", міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання "Укртеплокомуненерго", КП теплових мереж Бориспільтепломережа", КП "Харківські теплові мереж", ПТМ "Ковельтепло", Канівське КП теплових мереж, КПТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго", Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Інші треті особи без самостійних вимог на предмет спору клопотали про вирішення справи без їх участі.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ст. 171 КАС України, в українському інформаційному бюлетені "Офіційному висновку України" N 79 за 2014 рік надруковано оголошення про відкриття провадження у даній справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 N 444 внесено зміни до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. N 217, виклавши його в редакції, що додається (далі - Порядок).

Так, п. 2 Порядку визначено, що теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у гарантованого постачальника природного газу, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", "інші споживачі" (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).

У разі встановлення для певної категорії споживачів окремих тарифів на теплову енергію, комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води або цін на природний газ, що використовується для виробництва теплової енергії та комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для потреб окремої категорії споживачів, відкривається окремий спеціальний рахунок теплопостачальної організації для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від такої категорії споживачів.

Відповідно до п. 3 Порядку теплогенеруючі організації, які купують природний газ у гарантованого постачальника для виробництва теплової енергії та здійснюють її продаж тільки теплопостачальним організаціям для подальшої реалізації споживачам теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за вироблену теплову енергію за категоріями споживачів "населення", "бюджетні установи", "інші споживачі" (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплогенеруючими організаціями), та укладають відповідні договори з теплопостачальними організаціями.

У разі встановлення для певної категорії споживачів окремих тарифів на теплову енергію, комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води або цін на природний газ, що використовується для виробництва теплової енергії та комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для потреб окремої категорії споживачів, відкривається окремий спеціальний рахунок теплогенеруючої організації для зарахування коштів, що надходять за відпущену теплову енергію для такої категорії споживачів.

Згідно із п. 7 Порядку усі категорії споживачів, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів.

У разі коли у платіжному дорученні (касовому документі) споживача теплової енергії або комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води реквізити поточного рахунка одержувача коштів за теплову енергію та/або комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води не відповідають реквізитам спеціального рахунка, відкритого теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, банк (підприємство поштового зв'язку або орган Казначейства), що приймає платіжний документ, повертає його без виконання з надісланням відповідного повідомлення споживачеві.

Пунктом 8 Порядку визначено, що уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується Комісією.

Судом встановлено, що ПАТ "Київенерго" та треті особи без самостійних вимог на предмет спору є теплопостачальним організаціями, тобто є особами, щодо яких застосовано оскаржений Порядок, отже відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України мають право оскаржити такий Порядок.

Позивач не погоджується із зазначеним Порядком та вказує, що Закон України "Про теплопостачання", на виконання якого був прийнятий Порядок, не передбачає повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення порядку зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Крім того, позивач вказує, що грошові кошти за комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є власністю теплопостачальних підприємств, які мають право вільно ними розпоряджатися, внаслідок чого окремі положення Порядку порушують статті 319, 1074 Цивільного кодексу України.

Як вказано в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", підставами для визнання будь-якого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Вирішуючи адміністративну справу по суті, суд виходить з того, що визначення обґрунтованості спірного Порядку в частині встановлення порядку зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а отже і вмотивованості позовної заяви, полягає у визначенні відповідності прийнятого рішення наданим відповідачу повноваженням, із обов'язковим встановленням законності його змісту приписам Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване постачання гарячої води та централізоване опалення є комунальними послугами

Згідно із ч. 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Отже, для надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, крім іншого, необхідне виробництво теплової енергії.

Відносини пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, регулюються Законом України "Про теплопостачання".

Згідно із ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні організації в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.

Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок гарантованого постачальника; теплогенеруючої організації; теплопостачальної організації; теплотранспортуючої організації. Цим порядком також визначається механізм перерахування коштів такими організаціями для проведення розрахунків з гарантованим постачальником за весь обсяг спожитого природного газу.

Отже, згадуваною нормою Закону України "Про теплопостачання" наділено Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок розподілу коштів, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання як оплата споживачами теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним твердження позивача, що проведення розрахунків за комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води виходить за межі регулювання Закону України "Про теплопостачання", оскільки, як вже зазначалося вище, для надання вказаних комунальних послуг обов'язково необхідно виробництво теплової енергії.

Крім того оскаржувані положення Порядку, встановлюють обов'язковість відкриття рахунків із спеціальним режимом використання теплопостачальними організаціями, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у гарантованого постачальника природного газу.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 N 705 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу" встановлено, що гарантованими постачальниками природного газу є: суб'єкти господарювання, що в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом та провадять діяльність на затвердженій Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, території з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом для споживачів України (крім промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії); гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

Отже, для обов'язкового відкриття рахунків із спеціальним режимом використання теплопостачальними організаціями, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води необхідні такі обов'язкові умови: для виробництва теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води необхідне повністю або частково використовувати саме газ; вказаний природний газ має бути придбаний теплопостачальними організаціями у гарантованого постачальника природного газу.

На думку суду наведені умови відкриття рахунків із спеціальним режимом використання теплопостачальними організаціями узгоджуються з положеннями акта вищої юридичної сили, а саме зі статтею 19-1 Закону України "Про теплопостачання".

Щодо твердження позивача, що оскаржувані положення Порядку порушують право власності позивача на грошові кошти за комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, суд зазначає наступне.

Предметом правового регулювання Порядку є саме механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, а також з теплогенеруючими організаціями.

У відповідності до положень пункту 13 Порядку кошти, що надійшли на спеціальний рахунок як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються між:

а) гарантованим постачальником природного газу за спожитий природний газ, які зараховуються на спеціальний рахунок;

б) теплопостачальною організацією за виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води без урахування вартості природного газу, які зараховуються на поточний рахунок теплопостачальної організації;

в) теплогенеруючими організаціями, які перераховуються на спеціальні рахунки, для подальшого розподілу між теплогенеруючими організаціями і гарантованим постачальником природного газу, у разі якщо теплова енергія закуповується повністю або частково.

Відповідно до п. 2.3 Статуту ПАТ "Київенерго", копія якого міститься в матеріалах справи, предметом діяльності позивача є, зокрема, виробництво, транспортування, постачання теплової енергії.

Отже, позивач є теплопостачальною організацією, а тому кошти, які надійшли за виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води без урахування вартості природного газу зараховуються на поточний рахунок позивача.

З огляду на викладене, положення Порядку жодним чином не обмежує право власності позивача щодо розпорядження грошовими коштами після їх розподілу.

Підсумовуючи викладене, оскаржений Порядок прийнято уповноваженою особою, в межах наданої компетенції відповідно до норм Закону України "Про теплопостачання", положення Порядку жодним чином не обмежують право власності позивача щодо розпорядження грошовими коштами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, дійшов висновку, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя В. І. Келеберда

Судді:

В. М. Данилишин

І. А. Качур