ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
21.03.2016

Справа N 800/387/15

Про оскарження окремої частини Указу Президента України
N 472/2015 "Про утворення військово-цивільних адміністрацій"

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого - судді Калашнікової О. В., суддів - Васильченко Н. В., Заяць В. С., Стрелець Т. Г., Леонтович К. Г., секретаря судового засідання - Маджар О. М. (за участю: представника відповідача - Г. Д. С.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Президента України П. П. О., треті особи - Лисичанська міська рада, Новодружеська міська рада, Привільська міська рада, Військово-цивільна адміністрація міст Лисичанська, Новодружеська і Привілля Луганської області, про оскарження окремої частини Указу Президента України N 472/2015 "Про утворення військово-цивільних адміністрацій", встановив:

22 жовтня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Президента України П. П. О., в якому просив визнати незаконним окрему частину Указу Президента України N 472/2015 "Про утворення військово-цивільних адміністрацій", а саме: пункт 2 статті 1 Указу в частині утворення військово-цивільної адміністрації міст Лисичанська, Новодружеська і Привілля Луганської області

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Президент даним Указом порушив його права на участь у вирішенні питань місцевого самоврядування.

Позивач вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про військово-цивільні адміністрації" військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання.

Лисичанською міською радою, її виконавчим комітетом проводяться пленарні засідання та приймаються відповідні рішення, що підтверджується довідками та витягами з протоколів засідання, а тому наразі немає законних підстав для введення військово-цивільних адміністрацій на території вищезазначених населених пунктів.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що позивачем не наведено фактів порушення Президентом України прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових інтересів.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши докази у справі, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Статтею 102 Конституції України визначено, що Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів; єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що залучаються для проведення антитерористичних операцій, а також інших.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" передбачено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року N 1053 затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до даного розпорядження N 1053 місто Лисичанськ, Новодружеськ і Привілля Луганської області розташовані в зоні антитерористичної операції, а тому на дані населені пункти поширюється дія Закону України "Про військово-цивільні адміністрації".

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. Одночасно з прийняттям рішення про утворення військово-цивільної адміністрації Президент України приймає рішення про припинення повноважень відповідних сільських, селищних, міських, районних, обласних рад та/або виконавчих органів відповідних рад, місцевих державних адміністрацій, їх посадових та службових осіб.

Частиною 2 та 3 даної статті передбачено, що військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання.

У районі, області військово-цивільні адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки або для здійснення керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки.

Судом встановлено, що відповідно до листа від 12 серпня 2015 року N 321/47113-01 Голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Г. Б. Т. у зв'язку з відсутністю кворуму 03.07.2015 року та 30.07.2015 року двічі не відбулась чергова 84-та сесія Лисичанської міської ради.

Відповідно до наданих позивачем на огляд суду довідки та витягів із протоколів пленарних засідань Лисичанської міської ради підтверджується факт проведення засідань сесій ради з 01.01.2015 року по 03.07.2015 року.

Проте позивачем не надано доказів, які б спростовували факт непроведення чергової 84 сесії Лисичанської міської ради, що стало приводом для прийняття Президентом України Указу "Про утворення військово-цивільних адміністрацій" в частині утворення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів: міст Лисичанськ, Новодружеськ і Привілля Луганської області.

По справі також встановлено, що Указом Президента України від 24.12.2015 року N 719/2015 року "Про припинення діяльності деяких військово-цивільних адміністрацій" у зв'язку з припиненням діяльності військово-цивільних адміністрацій, зокрема, міст Лисичанск, Новодружеск і Привілля Луганської області у день відкриття першої сесії новообраних рад визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 ст. 1 Указу Президента України від 13 серпня 2015 року N 472.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" цей Закон визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі проведення антитерористичної операції, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.

Статтею 1 даного Закону передбачено, що для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, у районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі проведення антитерористичної операції.

Відповідно до частин 11, 12 даної статті військово-цивільні адміністрації здійснюють свої повноваження до припинення їх діяльності у день відкриття першої сесії новообраної відповідної ради, а в разі створення обласних, районних військово-цивільних адміністрацій для здійснення керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки - до завершення антитерористичної операції.

Повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що введення військово-цивільних адміністрацій є тимчасовим заходом з метою стабілізації ситуації і недопущення диверсій та терористичних актів на території проведення антитерористичної операції, захисту прав та охоронюваних законом інтересів громадян, що проживають на даній території, та забезпечення нормалізації їх життєдіяльності.

Дані заходи відносяться до охоронних і не мають на меті змінити чи скасувати конституційно закріпленого права громадян на місцеве самоврядування.

Таким чином, посилання позивача на те, що оспорюваним пунктом Указу Президента N 472/2015 "Про утворення військово-цивільних адміністрацій" обмежує його право на участь у вирішенні питань місцевого самоврядування є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Президента України П. П. О., третя особа - Лисичанська міська рада, про оскарження окремої частини Указу Президента України N 472/2015 "Про утворення військово-цивільних адміністрацій" відмовити.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя Судді