ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЛИСТ
16.03.2016 N 141/14/06-30-17-01-42

Про здійснення розрахунків за відвантажені товари
(виконані роботи, надані послуги) з
використанням банківських (платіжних) карт
через платіжні термінали

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області розглянуто звернення платника податків, та відповідно до ст. 19-1, 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) в межах компетенції повідомляє наступне.

Згідно з ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV (змінами та доповненнями) (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 46 ГКУ передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці. Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.

Згідно із ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року N 322-VIII зі змінами та доповненнями трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) договір - домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) - це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ), а тому реєстрація підрядника як суб’єкта підприємницької діяльності, для виконання робіт за цивільно-правовим договором є необов’язковою.

Відповідно п.291.3 ст.291 ПКУ визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному ПКУ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р. ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПКУ.)

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відповідно до п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до статті 9 Закону України N 2346-ІІІ від 05.04.2001 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346) платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру. Порядок такої реєстрації визначено Положенням про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.02.2014 N 43. У вищезазначеному реєстрі наведений список електронних платіжних систем.

Відповідно до п.1.27 ст.1 Закону N 2346 платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно 1.32-1 ст.1 Закону N 2346 платіжний термінал - електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу.

Отже, у разі використанні платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (послуги) доходом фізичної особи - платника - єдиного податку вважається вся сума, що надійшла на розрахунковий рахунок.

Враховуючи вищевикладене, фізичним особам - підприємцям, що обрали спрощену систему оподаткування не забороняється здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), з використанням банківських (платіжних) карток через платіжні термінали.

Додатково інформуємо Вас, що для платників податків на базі Інформаційно-довідкового центру Державної Фіскальної служби України працює Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), за допомогою якого можна отримати роз'яснення з питань податкового і валютного законодавства. Центр працює щоденно з 8-00 до 20-00 години, крім суботи та неділі. Дзвінки безкоштовні, приймаються зі стаціонарних телефонів за єдиним багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007.

Також, цілодобово на e-mail: idd@sfs.gov.ua можна відправляти запити з питань застосування податкового законодавства. Повна інформація про діяльність Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу розміщена на веб-сайті ДФС України - www.zir.sfs.gov.ua, на суб-сайті ДФС у Житомирській області - www.zt.sfs.gov.ua.

Заступник начальника К.В. Риженкова