ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВП

ЛИСТ
25.02.2016 N 4084/10/28-10-06-11

Про надання роз’яснення

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо ліцензування діяльності з постачання теплової енергії, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.

Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 2 березня 2015 року N 222-VІІІ, із змінами і доповненнями (далі - ЗУ N 222) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно до пункту 5 статті 1 ЗУ N 222 ліцензія - документ, що надається органом ліцензування, на право провадження суб’єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, в електронному вигляді (запис про наявність ліцензії у такого суб’єкта господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців) або на паперовому носії.

Орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган, яким відповідно до пункту 4 статті 2 ЗУ N 222 є:

- центральний орган виконавчої влади, державний колегіальний орган, - провадиться на всій території України;

- Рада міністрів Автономної Республіці Крим, - провадиться на території Автономної Республіки Крим;

- місцевий орган виконавчої влади - провадиться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

… є власником когенераційної установки та планує постачання теплової енергії (пара) суб’єктам господарювання за прямими договорами.

Когенераційна установка, відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" від 2 червня 2005 року N 2633-ІV із змінами і доповненнями (далі - ЗУ N 2633), визначається як комплекс обладнання, що працює у спосіб комбінованого виробництва електричної та теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію.

Керуючись ЗУ N 2633 під постачанням теплової енергії (теплопостачанням) слід розуміти господарську діяльність, пов’язану з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Контроль (державний нагляд) за діяльністю у сфері теплопостачання здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, що передбачено статтею 14 ЗУ N2633. Предметом державного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання є господарська діяльність, пов’язана з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії в частині технічної експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж енергетичного обладнання суб’єктів відносин у сфері теплопостачання, випробування та ремонту зазначених установок та мереж, режимів споживання теплової енергії, а також виконання робіт з проектування теплових, тепловикористальних установок і мереж.

Статтею 7 ЗУ N 222 передбачені види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а саме:

- пункт 5 "діяльність у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про електроенергетику", крім діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом (постачання незалежним електропостачальником), і у сфері використання ядерної енергії, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії";

- пункт 29 "виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом".

Відповідно до пункту 3 статті 2 ЗУ N 222 суб’єкт господарювання може здійснювати господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.

Під господарською діяльністю Господарський кодекс України розуміє діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії регулюються Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року N 1198, якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Статтею 1 ЗУ N 2633 визначено, зокрема, що:

- об’єкти у сфері теплопостачання - теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об’єкти на споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовуються для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплових мереж;

- магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача;

- теплотранспортуюча організація - суб’єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії;

- транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов’язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору.

Також нагадуємо, що статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N 8074-Х, із змінами і доповненнями, провадження господарською діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення такого адміністративного правопорушення.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідальності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, якщо теплова енергія виробляється та використовується для власних цілей та, відповідно, відсутні споживачі (бюджет, населення, комерційні організації та інші), то отримання ліцензії не потрібно. У разі, якщо вироблена теплова енергія реалізується споживачу на підставі укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії, то для подальшого провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії необхідно звернутися до відповідного органу ліцензування за отриманням відповідних ліцензій.