ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА
07.11.2014 р. N 11/616

Про залишення позовної заяви без розгляду

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Шейко Т. І., суддів - Кармазіна О. А., Катющенка В. П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство освіти і науки України, про оскарження підзаконних нормативно правових актів, встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про:

- визнання нечинним та зобов'язання скасувати пункт 2 Постанови, а також останні чотири абзаци (35) підпункту 31 пункту 1 та пункту 2 змін, що вносяться до Порядку призначення і виплати стипендії та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 N 165 "Деякі питання стипендіального забезпечення";

- визнання нечинним та зобов'язання скасувати підпункт 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 N 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- визнання нечинним та зобов'язання скасувати підпункт "є" пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- визнання нечинним та зобов'язання скасувати абзац 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- визнання нечинним та зобов'язання скасувати підпункт 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" відносно встановлення для осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії для інвалідів II групи в розмірі 20 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для осіб, які втратили працездатність, а також визнати нечинним та зобов'язати відповідача скасувати підпункт 1 пункту 6 даної постанови відносно визначеної щомісячної мінімальної пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році в розмірі 965 грн.;

- визнання нечинним та зобов'язання скасувати підпункт 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" відносно щомісячних доплат до пенсії, пов'язаних з тим, щоб її розмір (без додаткової пенсії) щомісячно досягав розміру в 1090 грн. з 01.07.2008 для інвалідів II групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році;

- визнання нечинним та зобов'язання скасувати підпункт 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 N 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно визначеної з 01.01.2006 щомісячної мінімальної пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою в розмірі 500 грн.;

- визнання нечинним та зобов'язання скасувати пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2001 N 861 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно того, що під час призначення і перерахунку з 01.08.2001 додаткових пенсій та пенсій, передбачених частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно виходити з розміру 18 грн. 10 коп.;

- зобов'язання Кабінету Міністрів України привести свої підзаконні нормативно-правові акти відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2013 (Ухвала N 11/616) адміністративний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог про: визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 N 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт "є" пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; визнання нечинним та зобов'язання відповідача скасувати абзац 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", залишено без розгляду в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2013 (Постанова N 11/616), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 (Ухвала N 11/616), адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнано незаконними та нечинними пункт 2 Постанови, а також останні чотири абзаци (35) підпункту 31 пункту 1 та пункту 2 змін, що вносились до Порядку призначення і виплати стипендії та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 N 165 "Деякі питання стипендіального забезпечення". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014 (Ухвала N К/800/33163/14) вказані постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Позивач у судове засідання, 27.10.2014, не прибув, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача та третьої особи - Міністерства освіти і науки України, проти позову заперечили, зазначивши про безпідставність вимог позивача з огляду на наявність у Кабінету Міністрів України повноважень щодо здійснення видатків на виконання вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України, в тому числі, повноважень щодо встановлення розміру та порядку виплати соціальних стипендій, передбачених оскаржуваною постановою.

Третя особа - Міністерство праці та соціальної політики України, участі повноважного представника у судовому засіданні, 27.10.2014, не забезпечила, про час, дату та місце його проведення повідомлялась належним чином.

В зв'язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомленого позивача, від якого надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та представника третьої особи - Міністерства праці та соціальної політики України, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів та в письмовому провадженні.

Вирішуючи питання щодо необхідності застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, визнання поважними причин пропущення такого строку, суд виходить з такого.

Як уже зазначалось, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2013 (Ухвала N 11/616) адміністративний позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог про: визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 N 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт "є" пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; визнання нечинним та зобов'язання відповідача скасувати абзац 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", залишено без розгляду в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Оскільки, вказана ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2013 (Ухвала N 11/616) сторонами не оскаржувалась та відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 про: визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 N 649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; визнання нечинним та зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт "є" пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 N 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; визнання нечинним та зобов'язання відповідача скасувати абзац 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не підлягають розгляду та вирішенню під час нового розгляду справи.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.10.96 та вкладкою до нього НОМЕР_2.

Згідно з пенсійним посвідченням від 21.10.96 НОМЕР_3 позивачу призначено пенсію по інвалідності, як інваліду 3 групи - учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 01.09.96.

Відповідно до довідки МСЕК від 25.10.2007 серії МСЕ N 0343957 позивачу встановлена безстроково друга група інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.07.2001 N 861 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова N 861), якою встановлено, зокрема, що під час призначення і перерахунку пенсій, передбачених частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розрахунок додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться виходячи з розміру 18 гривень 10 копійок (пункт 1). Міністерству праці та соціальної політики та Пенсійному фонду перерахувати пенсії по інвалідності, призначені відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру 18 гривень 10 копійок. Зазначений розмір застосовується також у разі призначення нових пенсій по інвалідності відповідно до частини четвертої статті 54 даного Закону (пункт 2).

Вказана постанова набрала чинності з 01.08.2001 та була опублікована в офіційних виданнях: "Урядовий кур'єр", 2001, 07, від 31.07.2001 N 135 та "Офіційний вісник України", 2001, N 31 (17.08.2001), ст. 1392.

Постанова N 861 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи, що ОСОБА_2 було призначено пенсію по інвалідності, як інваліду 3 групи - учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 01.09.96, а Постанова N 861 (Постанова N 1210) набрала чинності 01.08.2001, позивач став учасником правовідносин, які врегульовувались вказаною постановою, з моменту набрання нею чинності, тобто з 01.08.2001. Відтак, позивач міг та повинен був дізнатись про оскаржувану постанову з моменту її офіційного опублікування, тобто, не пізніше, ніж з 17.08.2001.

Відповідно до статей 248-1, 248-2, 248-5 Цивільного процесуального кодексу України від 18.07.63 (чинного на час офіційного опублікування Постанови N 861 (Постанова N 1210)) громадянин мав право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважав, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи, в двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Правове регулювання оскарження до суду нормативно-правових актів, у тому числі постанов Кабінету Міністрів України, змінилось з набранням чинності, 01.09.2005, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час набрання ним чинності) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлювалось інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Враховуючи, що ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду 12.09.2008, що підтверджується штемпелем поштового відділення на конверті, в якому надійшов адміністративний позов, та не скористався своїм правом на оскарження в суді Постанови N 861 (Постанова N 1210) з часу її оприлюднення (17.08.2001) протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України від 18.07.63 та Кодексом адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження Постанови N 861.

Також Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 27.12.2005 N 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підпунктом 1 пункту 2 якої встановлений мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова N 1293).

Вказана постанова набрала чинності з 01.01.2006 та була офіційно опублікована в "Урядовому кур'єрі", 2006, 01, 04.01.2006 N 1 та "Офіційному віснику України", 2005, N 52 (11.01.2006), ст. 3328.

Постанова N 1293 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, позивач став учасником правовідносин, які врегульовувались Постановою N 1293, з моменту набрання нею чинності, відповідно міг та повинен був дізнатись про порушене право, в зв'язку з прийняттям зазначеної постанови, з часу її офіційного оприлюднення, тобто з 11.01.2006.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час офіційного оприлюднення Постанови N 1293) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлювалось інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Як уже зазначалось, ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду 12.09.2008. Разом з тим, позивач не скористався своїм правом на оскарження в суді Постанови N 1293 з часу її оприлюднення (11.01.2006) протягом строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд дійшов висновку про пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження Постанови N 1293.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша). Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи (частина друга).

Згідно пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до частини 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність у суду повноважень на стадії судового розгляду справи вирішувати питання про пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду або про поважність причин пропущення таких строків, зважаючи на те, що позивачем не зазначено, а судом під час судового розгляду не встановлено будь-яких причин, які б свідчили про поважність пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову в частині: визнання нечинним та зобов'язання скасувати підпункт 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 N 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно визначеної з 01.01.2006 щомісячної мінімальної пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою в розмірі 500 грн.; визнання нечинним та зобов'язання скасувати пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2001 N 861 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно того, що під час призначення і перерахунку з 01.08.2001 додаткових пенсій та пенсій, передбачених частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно виходити з розміру 18 грн. 10 коп., без розгляду, в зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 162, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив:

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України в частині: визнання нечинним та зобов'язання скасувати підпункт 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 N 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно визначеної з 01.01.2006 щомісячної мінімальної пенсії для інвалідів II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою в розмірі 500 грн.; визнання нечинним та зобов'язання скасувати пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2001 N 861 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно того, що під час призначення і перерахунку з 01.08.2001 додаткових пенсій та пенсій, передбачених частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" потрібно виходити з розміру 18 грн. 10 коп., у зв'язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя: Т. І. Шейко

Судді:

О. А. Кармазін

В. П. Катющенко