ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
01.12.2015 N 11301/М/99-99-17-02-03-14

Щодо порядку оподаткування анульованої (прощеної)
банком суми боргу фізичної особи

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування анульованої (прощеної) банком суми боргу фізичної особи та повідомляє таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пунктом 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Статтею 52 Кодексу передбачено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV Кодексу).

Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Об’єктом оподаткування є загальний річний оподатковуваний дохід, до якого, зокрема, включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, у випадках, встановлених пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Тобто, платник податку при визначенні податкового зобов’язання за результатами звітного податкового року враховує норми та правила податкового законодавства, що діяли на момент виникнення об’єкта оподаткування.

Протягом 2012 року, відповідно до пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включався дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

При цьому податкова декларація про майновий стан і доходи платниками податку на доходи фізичних осіб подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Слід зазначити, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються фінансова, адміністративна, кримінальна відповідальності.

Разом з тим, грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного п. 102.1 ст. 102 Кодексу, у випадку, коли податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.

Голова Р. М. Насіров