Консультація : Щодо бази для нарахування єдиного внеску

Щодо бази для нарахування єдиного внеску

ПИТАННЯ 1: Чи є базою для нарахування єдиного внеску зарплата іноземних громадян, які працюють у представництві іноземної компанії, розташованому на території України, та чи відображаються такі суми у звіті з єдиного внеску?

ВІДПОВІДЬ 1: Правові та організаційні засади забезпечення збору й обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що провадить його збір і веде облік, визначає Закон України від 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Виключно Законом № 2464 визначаються:

- принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;

- платники єдиного внеску;

- порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

- розмір єдиного внеску;

- орган, що провадить збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;

- склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок, а застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 визначено платників єдиного внеску, до яких віднесено, зокрема, роботодавців: дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Водночас КЗпП визначає правові засади і гарантії для громадян України щодо їхнього права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Відповідно до ст. 253 КЗпП особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Отже, оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми ст. 253 КЗпП, то вони не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно ці представництва не є страхувальниками для іноземців у разі нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді заробітної плати, який не є базою для нарахування єдиного внеску та не має відображатися у звіті з єдиного внеску.

ПИТАННЯ 2: Чи є базою для нарахування єдиного внеску одноразова безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особі, яка перебуває з ним у трудових відносинах, та особі, яка не перебуває з ним у трудових відносинах?

ВІДПОВІДЬ 2: Правові та організаційні засади забезпечення збору й обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та веде облік, визначає Закон України від 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ й організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою для нарахування єдиного внеску для платників, зазначених п. 1 (крім абзацу сьомого) ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Структуру заробітної плати визначено ст. 2 Закону № 108, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з пп. 5 п. 3 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 28.03.2016 р. № 393, зареєстрованим у Мін'юсті України 21.04.2016 р. за № 609/28739, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, для нарахування єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, зареєстрованим у Мін'юсті України 27.01.2004 р. за № 114/8713 (далі - Інструкція № 5).

Відповідно до пп. 2.3.3 п. 2.3 розділу 2 Інструкції № 5 матеріальна допомога систематичного характеру, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, зазначених п. 3.31), зараховується до фонду додаткової заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 матеріальну допомогу одноразового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, віднесено до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Крім того, названа допомога належить до виплат, що провадяться за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (п. 14 розділу II Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170).

Суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, віднесено до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці і на які не нараховують єдиний внесок (п. 3.32 розділу 3 Інструкції № 5).

Отже, безповоротна фінансова допомога систематичного характеру, виплачена роботодавцем працівникові, який перебуває з ним у трудових відносинах, є базою для нарахування єдиного внеску.

Проте сума безповоротної фінансової допомоги одноразового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особі, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, не є базою для нарахування єдиного внеску.

ПИТАННЯ 3: Чи є базою для нарахування єдиного внеску нецільова благодійна допомога?

ВІДПОВІДЬ 3: Правові та організаційні засади забезпечення збору й обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір і веде облік, визначає Закон України від 08.07.2010 p. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 базою для нарахування єдиного внеску для роботодавців, зокрема підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Структуру заробітної плати визначено ст. 2 цього Закону, до якої включають: основну заробітну плату; додаткову заробітну плату; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних. компенсаційних виплат, а згідно з п. 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою одноразового характеру, вона не є базою для нарахування єдиного внеску.

Анатолій БУХАЛО, консультант

"Праця i зарплата" N 41 (1005), 09 листопада 2016 р.
Передплатний iндекс: 30214