ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
02.11.2015 N 826/13344/15
Про визнання бездіяльності протиправною
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Кротюка О. В., суддів - Літвінової А. В., Мазур А. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного спеціаліста з інформаційних технологій ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною. Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Головний спеціаліст з інформаційних технологій ОСОБА_1 (далі - позивач) із адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України та просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України по виконанню пп. 2 п. 13 розділу II Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" b частині, зокрема, у приведенні у відповідності до передбаченого Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") постанови КМУ N 268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів";
2. Зобов'язати Кабінет Міністрів України в розумний строк, що не перевищує двох місяців, з дня набрання постановою законної сили привести у відповідність свої нормативні акти, зокрема, додаток N 47 до постанови КМУ від 9 березня 2006 року N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" із пп. 2 п. 13 розділу II Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", із ч. 1 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції від 29.03.2015).
Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
В судове засідання 30.09.2015 сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, позивач просив суд розглянути справу за його відсутності.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 01.09.2010 року призначений на посаду головного спеціаліста з інформаційних технологій Бершадського районного суду Вінницької області, з посадовим окладом згідно штатного розпису у розмірі 1218,00 грн., з присвоєним з 01.11.2010 року 11 ранг 5 категорії посад державної служби.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" затверджено схеми посадових окладів керівних працівників, спеціалістів і службовців Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Апарату Верховної Ради України, апарату Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, Рахункової палати України, апарату Ради національної безпеки і оборони України, апарату Вищої ради юстиції, секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, апарату Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, їх територіальних органів, місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, виборчої комісії Автономної Республіки Крим, міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, органів прокуратури, судів та інших органів державної влади, згідно з додатками 1 - 47, 55, а також розміри надбавок за ранг державного службовця, дипломатичний ранг, спеціальне звання та окладів осіб рядового і начальницького складу податкової міліції за спеціальні звання та класний чин згідно з додатками 56 - 59 (далі - постанова N 268).
Суд при вирішені спору керується постановою N 268 (у редакції від 22.10.2014).
Так, відповідно до додатка N 47 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. N 268 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. N 700) затверджено схеми посадових окладів державних службовців різних органів влади, в т. ч. посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів.
12.02.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року N 192-VII (набрав чинності 29.03.2015) внесені зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими частину 1 статті 147 вказаного Закону викладено в наступній редакції:
"Розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.
При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.".
В той же час підпунктом 2 пункту 13 Закону N 192-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом N 192-VII, тобто з 29.03.2015 мав привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Законом N 192-VII, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 113 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
З аналізу вказаного слідує, що Кабінет Міністрів України, як вищий орган виконавчої влади, в контексті ч. 2 ст. 19 Конституції України має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, останній здійснює свої повноваження на підставі Конституції України та законів України, що в свою чергу обумовлює наявність обов'язку Кабінету Міністрів України дотримуватися правових норм регламентованих останніми.
Як встановлено судом, станом на час подання адміністративного позову 03.07.2015 зміни до постанови N 268, зокрема приведення останньої у відповідність до Закону N 192-VII здійснено не було.
Таким чином, судом вбачається наявність бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо приведення постанови N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у відповідність до Закону N 192-VII у тримісячний строк, оскільки останній сплив 29.06.2015.
Суд відхиляє доводи відповідача в частині відсутності належних і достатніх доказів на підтвердження порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивачу мотивуючи це наступним.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадян захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових службових осіб.
Згідно із п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України грудня від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011. В аспекті конституційного звернення положення часті другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так: конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному він судочинства і в порядку, визначеному процесуальнім законом.
Як вказувалося вище, ОСОБА_1 01.09.2010 року призначений на посаду головного спеціаліста з інформаційних технологій Бершадського районного суду Вінницької області з присвоєним з 01.11.2010 року 11 рангу 5 категорії посад державної служби.
З вказаного слідує, що постанова N 268, прямо стосується позивача, оскільки останньою визначено посадові оклади державних службовців, а відтак не приведення її у відповідність до Закону N 192-VII порушує його права та інтереси, оскільки позивач має статус державного службовця.
Таким чином, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими та такими, що не приймаються до уваги судом.
Поряд з цим покликання відповідача на організаційні проблеми, що унеможливили останнього у строк привести у відповідність нормативно - правовий (постанову N 268) суд відхиляє, оскільки Законом N 192-VII встановлено імперативну норму - тримісячний строк для приведення Кабінетом Міністрів України своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом N 192-VII та не передбачено зміни вказаного строку.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності Кабінету Міністрів України по виконанню пп. 2 п. 13 розділу II Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" у строк встановлений законом в частині приведення у відповідність до передбаченого Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") постанови Кабінету Міністрів України N 268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" протиправною.
Між тим, відносно позовних вимог щодо зобов'язання вчинити дії суд зазначить наступне.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 N 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України N 268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", у тому числі до додатка N 47 у відповідності до Закону N 192-VII.
З вказаного слідує, що підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії відсутні. Вказане, в свою чергу обумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.
За таких обставини, приймаючи до уваги вищевикладене позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Приймаючи до увагу те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то судові витрати в розмірі 36, 54 грн. слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України по виконанню пп. 2 п. 13 розділу II Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" у строк встановлений законом, b частині приведення у відповідність до передбаченого Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") постанови Кабінету Міністрів України N 268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" протиправною.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати в розмірі 36 (тридцять шість) грн. коп. присудити на користь ОСОБА_1 (24400, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, б. 12/2, код ЄДРПОУ 00015622).
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Головуючий, суддя О. В. Кротюк
Судді:
А. В. Літвінова
А. С. Мазур