ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
28.10.2015 N 22778/6/99-95-42-03-15
Щодо врахування у податковому обліку у складі
основних засобів витрат орендаря на поліпшення (ремонт)
об'єкта операційної оренди
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо врахування у податковому обліку у складі основних засобів витрат орендаря на поліпшення (ремонт) об’єкта операційної оренди і повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" (далі - П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 N 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 N 561 (далі - Методичні рекомендації N 561).
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій N 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій N 561).
У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 "інші основні засоби" з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.
Що стосується розрахунку амортизації вартості поліпшень об’єкта операційної оренди, що здійснювались до 01.01.2015, то п. 11 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу передбачено, що при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст.ст. 144 - 146 та 148 розділу III Кодексу у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.
Отже, балансова вартість об’єкта основних засобів, збільшена на суму поліпшень (ремонту) орендованих основних засобів, здійснених до 01.01.2015 та сформованих станом на 31.12.2014 за правилами податкового обліку, буде амортизуватись відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2015.
Голова Р.М. Насіров