Другий протокол
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки
Польща про внесення змін до Угоди між Кабінетом
Міністрів України та Урядом Республіки Польща про
правила місцевого прикордонного руху, підписаної
28 березня 2008 року в м. Києві

(Протокол затверджено Постановою КМ
N 365 від 04.06.2015)

Дата підписання: 17.12.2014

Дата затвердження Україною: 04.06.2015

Дата набрання чинності для України: 20.09.2015

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Польща (далі - Договірні Сторони), бажаючи внести зміни до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про правила місцевого прикордонного руху, підписаної 28 березня 2008 року в м. Києві (далі - Угода),

домовилися про таке:

Стаття 1

Статтю 4 Угоди викласти у такій редакції:

"Дозвіл, виданий компетентними органами держави однієї Договірної Сторони, дає право його власнику перетнути спільний кордон держав Договірних Сторін і безперервно перебувати у прикордонній зоні іншої Держави до 90 днів кожного разу з дати перетину кордону.".

Стаття 2

Статтю 9 Угоди викласти у такій редакції:

"1. Оплата за прийом і розгляд першої заяви про видачу дозволу становить 20 євро.

2. Звільняються від оплати, згаданої в пункті 1 цієї статті, такі категорії осіб:

1) інваліди;

2) пенсіонери;

3) діти віком до 18 років.

3. Збір за прийом і розгляд другої та наступної заяви про видачу дозволу не стягується.".

Стаття 3

Доповнити Угоду новою статтею 9а у такій редакції:

"1. Зовнішньому постачальнику послуг може бути доручено прийом заяв про видачу дозволів, біометричної інформації, оплат за прийом та розгляд заяв про видачу дозволів та проїзних документів, а також повернення проїзних документів разом з виданим дозволом або повідомленням про відмову у видачі дозволу.

2. Розгляд заяв та видача дозволів здійснюється органами, зазначеними у Додатку N 3 до Угоди.

3. Зовнішній постачальник послуг, згаданий у пункті 1 цієї статті, може стягувати плату за послуги в розмірі не більше однієї четвертої зборів, зазначених у пункті 1 статті 9. Ця плата стягується незалежно від вилучень, передбачених пунктами 2 і 3 статті 9.".

Стаття 4

Статтю 13 Угоди виключити.

Стаття 5

Доповнити перелік адміністративно-територіальних одиниць, які знаходяться у прикордонній зоні на території України (Додаток N 1 до Угоди), такими одиницями адміністративного поділу:

- Волинська область:

"4081. Гевин

4082. Орані

4083. Руснів"

- Львівська область:

"1546. Тисовець".

Стаття 6

Додаток N 4 до Угоди викласти у такій редакції:

"Санкції, що застосовуються у випадку порушення правил місцевого прикордонного руху:

- на території Республіки Польща:

а) рішення про зобов'язання іноземця до повернення;

б) внесення даних до списку іноземців, чиє перебування є небажаним на території Республіки Польща;

в) анулювання дозволу;

г) штраф;

- на території України:

а) видворення;

б) скорочення терміну тимчасового перебування в Україні, якщо ці порушення не передбачають адміністративної чи кримінальної відповідальності (стаття 24 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства");

в) заборона в'їзду;

г) штраф (стаття 202 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

д) попередження або штраф (стаття 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

е) штраф або адміністративний арешт терміном до 15 діб (стаття 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

є) анулювання дозволу.".

Стаття 7

Кожна з Договірних Сторін повідомляє іншу Сторону дипломатичними каналами про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних, відповідно до її законодавства, для набрання чинності цим Протоколом. Цей Протокол набирає чинності відповідно до процедури, визначеної статтею 19 Угоди.

Стаття 8

Цей Протокол, який є невід'ємною частиною Угоди, залишатиметься чинним на строк дії Угоди.

НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЧОГО, належним чином на те уповноважені своїми Урядами особи, нижче підписали цей Протокол.

Учинено в місті Варшава 17 грудня 2014 року, у двох примірниках, кожен українською, польською та англійською мовами, при цьому всі тексти мають однакову силу. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні, текст англійською мовою матиме переважну силу.