КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 вересня 2015 р. N 717
Київ
Про затвердження Порядку проведення національної оцінки ризиків
у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів,
одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму і
оприлюднення її результатів
Відповідно до статті 21 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" Кабінет Міністрів України і Національний банк України постановляють:
1. Затвердити Порядок проведення національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму і оприлюднення її результатів, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подавати Державній службі фінансового моніторингу необхідну інформацію для проведення національної оцінки ризиків згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Прем’єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК
Голова Національного банку України В.ГОНТАРЕВА
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України і
Національного банку України
від 16 вересня 2015 р. N 717
Порядок
проведення національної оцінки ризиків у сфері запобігання
та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму і
оприлюднення її результатів
1. Цей Порядок визначає механізм збору, обробки і аналізу інформації, необхідної для проведення національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також процедуру проведення національної оцінки ризиків, оприлюднення її результатів і здійснення заходів за результатами її проведення.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та "Про державну статистику".
3. Метою проведення національної оцінки ризиків є визначення (виявлення) ризиків (загроз) легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму, їх аналіз, оцінка та розроблення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшення їх негативних наслідків.
4. Учасниками національної оцінки ризиків є суб’єкти державного фінансового моніторингу, інші державні органи, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
До проведення національної оцінки ризиків можуть залучатися заінтересовані громадські організації та наукові установи.
5. Відповідальним за проведення національної оцінки ризиків є Держфінмоніторинг.
6. Національна оцінка ризиків проводиться систематично, але не рідше одного разу на три роки.
7. Національна оцінка ризиків охоплює систему запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, зокрема правоохоронну та судову систему, діяльність спеціально уповноваженого органу, фінансовий сектор, наглядову діяльність суб’єктів державного фінансового моніторингу та незалежну професійну діяльність.
8. Кожен учасник національної оцінки ризиків визначає особу на рівні заступника керівника органу (або керівника самостійного структурного підрозділу), відповідальну за подання Держфінмоніторингу інформації, необхідної для проведення національної оцінки ризиків.
Джерелами інформації, необхідної для проведення національної оцінки ризиків, є, зокрема, статистична інформація та адміністративні дані органів державної влади, результати оцінки обсягів тіньової економіки, звіти правоохоронних органів, результати вибіркового аналізу судових рішень у кримінальних справах, а також результати вивчення громадської думки.
Інформація, необхідна для проведення національної оцінки ризиків, включає, зокрема, статистичні звіти, аналітичні огляди та довідки учасників національної оцінки ризиків, заповнені запитальники, що підготовлені Держфінмоніторингом, та подається Держфінмоніторингу для обробки та актуалізації.
Обмін інформацією під час проведення національної оцінки ризиків здійснюється з дотриманням вимог щодо захисту інформації, яка належить до категорії інформації з обмеженим доступом.
Учасники національної оцінки ризиків забезпечують захист інформації з обмеженим доступом, необхідної для проведення національної оцінки ризиків, відповідно до законодавства.
Інформація, що подається для проведення національної оцінки ризиків, повинна використовуватися виключно у службових цілях. Доступ до неї третіх осіб здійснюється у випадках, передбачених законодавством. Особа, яка отримала інформацію, несе відповідальність за її збереження та захист згідно із законодавством.
9. Національна оцінка ризиків проводиться згідно з методикою, підготовленою Держфінмоніторингом та погодженою з Мінфіном відповідно до Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), з урахуванням міжнародного досвіду та пропозицій експертів міжнародних організацій та повинна включати аналітичну та математичну складові частини.
10. Держфінмоніторинг аналізує, узагальнює, уніфікує подану учасниками національної оцінки ризиків інформацію та готує звіт про її проведення.
Залежно від інформації, яка міститься у зазначеному звіті, до неї повністю або частково може бути обмежено доступ.
11. Інформація про джерела, характер та рівень виявлених ризиків доводиться до відома учасників системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення відповідно до їх компетенції.
Інформація про основні розглянуті фактори та підготовлені висновки за результатами національної оцінки ризиків доводиться до відома громадськості шляхом її оприлюднення на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу.
12. За результатами національної оцінки ризиків Держфінмоніторинг готує та подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та/або зменшення негативних наслідків виявлених ризиків.