ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
15.10.2014.
Справа N 903/282/14
Про самовільне зайняття земельної ділянки, усунення перешкод
у користуванні земельною ділянкою та відшкодування
неодержаного прибутку (втраченої вигоди)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Корсака В. А., суддів - Данилової М. В. (доповідача), Данилової Т. Б., представники позивача та відповідача - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "АІС-АГРО" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. у справі N 903/282/14 господарського суду Волинської області за позовом Громадської організації З'єднання борців "За справедливість" в інтересах члена громадської організації фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Фермерського господарства "АІС-АГРО" про самовільне зайняття земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування неодержаного прибутку (втраченої вигоди), встановив:
Громадська організація З'єднання борців "За справедливість" звернулась до господарського суду Волинської області в інтересах члена громадської організації фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з позовом до фермерського господарства "АІС-АГРО" про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, які знаходяться на території Зорянської сільської ради, приведення цих ділянок в придатний для використання стан та стягнення з фермерського господарства "АІС-АГРО" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 завданих збитків у формі упущеної вигоди та моральної шкоди, посилаючись на використання відповідачем спірних земельних ділянок, які належать фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 на праві оренди, без будь-яких правовстановлюючих документів.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.03.2014 р. у справі N 903/282/14 (суддя Філатова С. Т.) у прийнятті позовної заяви громадської організації З'єднання борців "За справедливість" в інтересах члена громадської організації фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до фермерського господарства "АІС-АГРО" про самовільне зайняття земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування неодержаного прибутку (втраченої вигоди) - відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що вказана позовна заява не підлягає розгляду у господарських судах України.
Рівненський апеляційний господарський суд постановою від 03.06.2014 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Саврій В. А., судді Мамченко Ю. А., Філіпова Т. Л.) ухвалу господарського суду Волинської області від 25.03.2014 р. скасував, а справу N 903/282/14 направив для розгляду до господарського суду Волинської області, дійшовши висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з безпідставністю позбавлення позивача права на захист свого порушеного права.
Фермерське господарство "АІС-АГРО" 30.09.2014 р. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р., в який скаржник просить скасувати вказану постанову і залишити в силі ухвалу господарського суду Волинської області від 25.03.2014 р. про відмову у прийнятті позовної заяви громадської організації З'єднання борців "За справедливість" в інтересах члена громадської організації фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права стосовно наявності у громадської організації права на звернення із позовом до суду в інтересах фізичної особи - підприємця.
У відзиві на касаційну скаргу громадська організація З'єднання борців "За справедливість" в інтересах члена громадської організації фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р., просить залишити її без змін, а касаційну скаргу фермерського господарства "АІС-АГРО" - без задоволення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2014 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.10.2014 р.
Сторони не скористались правом присутності своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції 15.10.2014 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у прийнятті позовної заяви громадської організації З'єднання борців "За справедливість" в інтересах члена громадської організації фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав в розумінні приписів чинного законодавства для звернення громадської організації до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
Натомість, апеляційний суд дійшов протилежного висновку, встановивши, що чинним законодавством та Статутом громадської організації З'єднання борців "За справедливість" передбачено право громадської організації на звернення до суду з представлення та захисту інтересів членів такої організації.
Так, відповідно до статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 р. N 12-рп/2013 у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики Україні" щодо тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини 1 статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Статуту громадської організації З'єднання борців "За справедливість" метою діяльності з'єднання є об'єднання громадян на основі спільності інтересів для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення політичних, економічних, трудових, соціальних культурних та інших інтересів членів з'єднання.
Пунктами 3.1, 3.1.3, 3.1.6 вказаного Статуту передбачено, що для виконання завдань та для досягнення мети створення, у встановленому законом порядку З'єднання має право у встановленому законом порядку закликати та залучати до захисту прав, свобод та законних інтересів усіх бажаючих; звертатися з позовом до суду та представляти інтереси З'єднання (в т. ч. членів З'єднання) у всіх державних (в т. ч. і у суді) і недержавних органах.
Виходячи з викладеного, а також беручи до уваги положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які передбачають право кожного на захист своїх прав та інтересів у судовому порядку, суд апеляційної інстанції дійшов вмотивованого висновку, що в даному випадку немає підстав для заборони громадській організації З'єднання борців "За справедливість" користуватися правом звернення за захистом порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів своїх членів, в тому числі - фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.
Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції стосовно складу учасників судового процесу у даній справі вважає за потрібне зазначити, що та обставина, що громадська організація З'єднання борців "За справедливість" виступає в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 як члена даної організації, не впливає на право останнього як фактичного позивача на захист своїх прав та інтересів у судовому порядку і не являється підставою для відмови у наданні такого права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанова апеляційного суду про направлення даної справи для розгляду до суду першої інстанції для реалізації права позивача на захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Поряд з цим, оскаржувана постанова апеляційного суду про направлення даної справи для розгляду до суду першої інстанції, вже була виконана, що підтверджується наявною в матеріалах справи ухвалою господарського суду Волинської області від 03.07.2014 р., якою було порушене провадження у справі N 903/282/14, справу призначено до розгляду та зобов'язано позивача надати суду необхідні для вирішення спору документи.
Крім того, в подальшому, після неодноразового відкладення розгляду справи N 903/282/14 господарський суд Волинської області виніс ухвалу від 14.08.2014 р., якою позов громадської організації З'єднання борців "За справедливість" в інтересах члена громадської організації фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до фермерського господарства "АІС-АГРО" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування неодержаного прибутку та моральної шкоди - залишив без розгляду на підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів, необхідних для вирішення спору.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, судова колегія вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги та зміни чи скасування прийнятої у справі постанови апеляційного суду не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:
Касаційну скаргу Фермерського господарства "АІС-АГРО" залишити без задоволення.
Постанову Рівненьського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. у справі N 903/282/14 господарського суду Волинської області залишити без змін.
Головуючий, суддя: В. Корсак
Судді:
М. Данилова
Т. Данилова