ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо зменшення податкового тиску
на платників податків
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13-17, ст. 112) такі зміни:
1. У пункті 14.1 статті 14:
1) у підпункті 14.1.11:
підпункти "ґ" і "є" викласти в такій редакції:
"ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб)";
"є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості";
доповнити підпунктом "з" такого змісту:
"з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією";
2) у підпункті 14.1.138 цифри "2500" замінити цифрами "6000";
3) підпункт 14.1.173 викласти в такій редакції:
"14.1.173. узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків".
2. Абзац другий пункту 46.4 статті 46 доповнити реченням такого змісту: "Платник податків, для якого цим Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі".
3. У підпункті 48.5.2 пункту 48.5 статті 48 слово "законним" виключити.
4. У пункті 49.5 статті 49 слово "десять" замінити словом "п’ять".
5. У статті 52:
1) пункт 52.1 після слів "контролюючі органи надають" доповнити словом "їм";
2) пункт 52.3 доповнити реченням такого змісту: "Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства";
3) пункт 52.4 викласти в такій редакції:
"52.4. Консультації, крім узагальнюючих, надаються:
в усній формі - контролюючими органами;
у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси";
4) пункт 52.6 викласти в такій редакції:
"52.6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на офіційному веб-сайті цього органу, протягом 5 календарних днів".
6. Пункт 53.3 статті 53 викласти в такій редакції:
"53.3. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію".
7. Підпункт 54.3.4 пункту 54.3 статті 54 виключити.
8. У статті 58:
1) у пункті 58.1:
абзац перший замінити чотирма абзацами такого змісту:
"58.1. Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки".
У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами п’ятим - сьомим;
в абзаці п’ятому слова "вартість; посилання на норму цього Кодексу" замінити словами "вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу";
абзац шостий після слів "податкового зобов’язання" доповнити словами "(за наявності)";
2) пункт 58.4 виключити.
9. Пункт 64.5 статті 64 доповнити абзацами п’ятим - дев’ятим такого змісту:
"У разі отримання іноземною компанією або організацією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта після подання таких документів:
заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;
нотаріально засвідченої копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;
дані про представника платника податку".
10. Статтю 79 доповнити пунктом 79.5 такого змісту:
"79.5. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка".
11. Абзац третій пункту 81.1 статті 81 викласти в такій редакції:
"копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу".
12. У статті 86:
1) абзац четвертий пункту 86.1 після слів "з висновками акта" доповнити словом "(довідки)", після слів "підписати такий акт" - словом "(довідку)", а після слів "з підписаним примірником акта" - словом "(довідки)";
2) пункт 86.7 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
"Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу";
3) пункт 86.9 виключити.
13. Підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 викласти в такій редакції:
"94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу".
14. У статті 129:
1) підпункт "а" підпункту 129.1.1 пункту 129.1 викласти в такій редакції:
"а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом";
2) доповнити пунктом 129.9 такого змісту:
"129.9. У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом".
15. Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнити пунктами 35 і 36 такого змісту:
"35. Тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.
36. У разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов’язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк із дня набрання чинності цим пунктом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України П.ПОРОШЕНКО
м. Київ, 17 липня 2015 року
N 655-VIII