КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
Зміни до стандартів внутрішнього аудиту
Внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетних установах (органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також організаціях, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету), спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю (абз. 3 ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України).
Така діяльність у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (дачі - ЦОВВ), була розпочата з 1 січня 2012 року шляхом реорганізації контрольно-ревізійних підрозділів у підрозділи внутрішнього аудиту, а в Раді міністрів АР Крим, обласних, Київській та Севастопольській місцевих державних адміністраціях (далі - ОДА) - з 1 січня 2013 року, у яких відповідно до доручення КМУ від 12.09.2012 р. № 35329/1/1-12 розпочали свою діяльність новостворені підрозділи внутрішнього аудиту.
У своїй діяльності підрозділи внутрішнього аудиту як ЦОВВ, так і ОДА керуються низкою нормативно-правових документів, починаючи від постанови КМУ «Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» від 28.09.2011 р. № 1001 та закінчуючи внутрішніми нормативними документами, такими як порядок проведення внутрішнього аудиту або положення про планування діяльності із внутрішнього аудиту.
При цьому, одним із ключових нормативних документів з питань внутрішнього аудиту є Стандарти внутрішнього аудиту, затверджені наказом Мінфіну України від 04.10.2011 р. № 1247 (далі - Стандарти внутрішнього аудиту).
Незважаючи на те, що Стандарти внутрішнього аудиту є рамковим документом, який лише визначає загальні засади та єдині підходи до організації та проведення внутрішнього аудиту, підготовки аудиторських звітів, висновків та рекомендацій у ЦОВВ та ОДА, оцінки якості такого аудиту, внутрішні аудитори ЦОВВ та ОДА намагаються неухильно дотримуватися положень зазначеного нормативного документа, який ними ж сприймається як «правша дорожнього руху» або чіткий регламент діяльності.
Однак, слід зазначити, що у вітчизняному законодавстві не існує жодного нормативно-правового документу, який би не потребував удосконалення та внесення відповідних змін до нього, пов'язаних із викликами реальної діяльності, яку він регламентує.
В ході постійного моніторингу діяльності із внутрішнього аудиту у ЦОВВ та ОДА, як на підставі аналізу звітності про результати діяльності підрозділів внутрішнього аудиту у ЦОВВ та ОДА, так і за результатами оцінок якості внутрішнього аудиту у ЦОВВ, проведених Держфінінспекцією з моменту започаткування такої діяльності, з'ясувалося, що існує необхідність удосконалення, зокрема доповнення або виключення, певних положень та норм Стандартів внутрішнього аудиту.
У зв'язку із цим Мінфіном України було прийнято наказ «Про затвердження змін до Стандартів внутрішнього аудиту» від 10.12.2014 р. № 1199. Найбільш довгоочікуваним доповненням стало те, що сферу застосування Стандартів внутрішнього аудиту поширено також і на ОДА (п. 1.1 розділу І Стандартів внутрішнього аудиту).
Наступна зміна до Стандартів внутрішнього аудиту стосується визначення функціональної незалежності підрозділу внутрішнього аудиту (п.3.4 глави 3 розділу II Стандартів внутрішнього аудиту). Згідно з нею не допускається виконання працівниками підрозділу внутрішнього аудиту функцій, не пов'язаних із здійсненням внутрішнього аудиту, тоді як до змін зазначена вимога стосувалася функцій, не пов'язаних із здійсненням внутрішнього аудиту та не визначених у положенні про підрозділ внутрішнього аудиту.
Також було змінено й вимогу щодо включення об'єктів до планів діяльності із внутрішнього аудиту (п. 2.7 глави 2 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту). До планів тепер не включаються внутрішні аудити за тією самою темою (з тих самих питань і за той самий період), за якою було проведено внутрішній аудит підрозділом внутрішнього аудиту та з моменту проведення яких пройшло менше ніж один календарний рік. Таким чином, до зазначеної норми додали часовий критерій відбору, при цьому виключили вимогу щодо уникнення дублювання із контрольними заходами Держфінінспекції.
У новій редакції представлено положення про базу даних (п. 3.2 глави 3 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту), яка раніше повинна була містити лише найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження установи, дату попереднього внутрішнього аудиту та відомості про стан реагування на висновки та рекомендації за результатами внутрішнього аудиту, а після внесення змін була доповнена наступною інформацією:
- найменування та код програмної класифікації видатків та кредитування всіх бюджетних програм, адміністративні послуги, що надаються установою, контрольно-наглядові функції;
- тема попереднього внутрішнього аудиту та період, за який він проводився.
У Стандартах внутрішнього аудиту також передбачено, що база даних за потреби може додатково містити також й іншу інформацію з врахуванням особливостей діяльності установи.
Перелік питань, які вивчаються працівниками підрозділу внутрішнього аудиту при плануванні, наведені в п. 4.6 глави 4 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту, доповнено абзацом 5 контрольно-наглядові функції. У п. 4.7 глави 4 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту уточнено, що детальне вивчення об'єкту аудиту проводиться не шляхом запитів та аналізу отриманої інформації, а шляхом аналізу отриманої на запит інформації.
У переліку питань, які має містити програма внутрішнього аудиту, змінено абз.10 п. 4.10 глави 4 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту, а саме - поняття «ризикові сфери діяльності» замінено більш аудиторським терміном «питання, що підлягають дослідженню з урахуванням оцінки ризиків».
Також зміни формально торкнулись і строків проведення внутрішніх аудитів - відтепер аудити ефективності проводитимуться не 45 робочих днів, а до!!! 45 робочих днів, відповідно фінансові аудити та аудити відповідності - не 30, а до!!! 30 робочих днів (п. 4.13 глави 4 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту).
Щодо рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту, то тепер вони не лише мають бути адекватними, чітко формулюватись та мати відповідний алгоритм їх застосування, а й повинні базуватися на аудиторських висновках (п. 6.17 глави 6 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту).
Важливі зміни були внесені в частині моніторингу врахування рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту (п. 7.1 та п. 7.2 глави 7 розділу III Стандартів внутрішнього аудиту). Оскільки відтепер керівник підрозділу внутрішнього аудиту забезпечує організацію здійснення моніторингу не впровадження рекомендацій, а результати!!! такого впровадження, відповідно й працівники підрозділу внутрішнього аудиту мають отримувати від відповідальних за діяльність осіб інформацію не про реалізацію аудиторських рекомендацій, а про результати їх реалізації!!!
Із прийняттям наказів Мінфіну України від 27.03.2014 р. № 347 та від 31.07.2014 р. № 794 виникла необхідність внесення змін до п. 1.5 глави 1 розділу IV Стандартів внутрішнього аудиту. Так текст «за встановленою нею формою» замінили на «за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21 березня 2014 року № 347 "Про затвердження форми звітності № 1-ДВА (піврічна) «Звіт (зведений звіт) про результати діяльності підрозділу внутрішнього аудиту в міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, в Раді міністрів Автономної Республіки Крим, в обласній, Київській або Севастопольській міській державній адміністрації» та інструкції про її складання та подання ", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 квітня 2014 року за № 410/25187».
Також у п. 6.6 глави 6 розділу IV Стандартів внутрішнього аудиту «визначених Порядком» замінили текстом «визначених Порядком здійснення Державною фінансовою інспекцією України контролю за станом внутрішнього аудиту в міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, в Раді міністрів Автономної Республіки Крим, в обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 липня 2014 року № 794, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2014 року за № 1008/25785».
Останні зміни до Стандартів внутрішнього аудиту стосуються доповнення до положень про надання інформації про результати внутрішнього аудиту Так підрозділ внутрішнього аудиту зобов'язаний надавати інформацію про результати внутрішнього аудиту у разі надходжень звернень як від органів державної влади, так і від правоохоронних органів (п. 3.1 та п. 3.2 глави 3 розділу IV Стандартів внутрішнього аудиту). Водночас п. 3.2 глави 3 розділу IV Стандартів внутрішнього аудиту доповнено абзацом 2, згідно із яким у разі відсутності запитуваної інформації про це повідомляються органи державної влади та/або правоохоронні органи.
Дмитро Сидоренко, головний державний аудитор
відділу гармонізації внутрішнього аудиту
Управління гармонізації державного
внутрішнього фінансового контролю
Державної фінансової інспекції України
