ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ЗАКОН
Про державне регулювання видобутку, виробництва
і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
та контроль за операціями з ними
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 9, ст. 34 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1807-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 1986-III від 21.09.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.396
N 909-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 39, ст.332
N 1416-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.256
N 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184
N 995-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.438
N 2608-VI від 19.10.2010, ВВР, 2011, N 11, ст.69
N 4395-VI від 09.02.2012, ВВР, 2012, N 40, ст.479
N 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, N 4, ст.61
N 222-VIII від 02.03.2015 -
набирає чинності з 28.06.2015 р. )
( У тексті Закону слова "суб'єкти підприємницької діяльності"
в усіх відмінках замінено словами "суб'єкти господарювання"
у відповідному відмінку згідно із Законом
N 5463-VI від 16.10.2012 )
Цей Закон визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними.
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Визначення основних термінів та понять
У цьому Законі терміни та поняття вживаються у такому значенні:
1) дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);
2) дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):
а) першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;
б) другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;
в) третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель;
г) четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин;
3) дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;
4) напівдорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):
а) першого порядку - бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоізит, чароїт;
б) другого порядку - агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма;
5) видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;
6) видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;
7) виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;
8) використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - переробка, обробка, використання і застосування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння для виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб;
9) операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням - дії, пов'язані з:
а) виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, в тому числі прийманням під заставу ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів; ( Підпункт "а" пункту 9 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
б) надходженням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння до місць зберігання фондів і запасів, а також їх зберіганням і відпуском у встановленому порядку;
в) зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання;
г) ввезенням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів і матеріалів, що їх містять, в Україну з-за кордону та вивезенням з України;
д) зберіганням та експонуванням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням, підлягають обов'язковій реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю; ( Пункт 9 статті 1 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
10) Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України - вся сукупність дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які перебувають у державній власності та відповідно до законодавства зараховані до нього і призначені для забезпечення державних виробничих, наукових, соціально-культурних та інших потреб, що фінансуються з державного бюджету;
11) Історичний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України - частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, що є зібранням дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних, побутових виробів, предметів релігійного культу, виготовлених із застосуванням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (покриття з них), які мають історичну, музейну, наукову, художню або іншу культурну цінність, а також унікальні золоті та платинові самородки, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння;
12) золотий запас України складається з афінованого золота в зливках, є державною власністю і становить частину державних золотовалютних резервів України;
13) банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;
14) оперативний резерв золота - складова частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, визначена як резерв для забезпечення невідкладних потреб національної економіки;
15) Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України - організація, що входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, і забезпечує закупівлю за рахунок державного бюджету, приймання, зберігання, продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у будь-якому вигляді та стані; ( Пункт 15 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
16) скарб дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння - приховані у надрах, на поверхні землі, на дні водоймищ дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння або вироби з них, власник яких згідно з чинним законодавством втратив на них право або не може бути встановлений;
17) первинна обробка - сукупність процесів сортування, розділу, піротехнічного і радіаційного контролю;
18) переробка брухту і відходів дорогоцінних металів і сплавів - комплекс підготовчих пірометалургійних і гідрометалургійних операцій, у тому числі афінаж, для отримання дорогоцінних металів і сплавів із брухту та відходів;
19) афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок;
20) рекуперація дорогоцінного каміння - повернення частини дорогоцінного каміння для повторного використання;
21) проба - державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву.
В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби:
платина - 900 (дев'ятисота)
- 950 (дев'ятсот п'ятдесята)золото - 375 (триста сімдесят п'ята)
- 500 (п'ятисота)
- 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята)
- 750 (сімсот п'ятдесята)
- 958 (дев'ятсот п'ятдесят восьма)
- 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ята)срібло - 800 (восьмисота)
- 830 (вісімсот тридцята)
- 875 (вісімсот сімдесят п'ята)
- 925 (дев'ятсот двадцять п'ята)
- 960 (дев'ятсот шістдесята)паладій - 500 (п'ятисота)
- 850 (вісімсот п'ятдесята)
( Абзац другий пункту 21 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 909-IV від 05.06.2003, N 1416-IV від 03.02.2004 )
Залишаються в обігу і реалізуються ювелірні та побутові вироби із золота 333 (триста тридцять третьої) і 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) проби та срібла 750 (сімсот п'ятдесятої) проби з відбитком державного пробірного клейма; ( Абзац третій пункту 21 статті 1 в редакції Закону N 909-IV від 05.06.2003 )
22) державне пробірне клеймо - знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів. Опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Виготовлення державних пробірних клейм здійснюється за замовленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю; ( Пункт 22 статті 1 в редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012 )
23) клеймування - пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Не підлягають обов'язковому клеймуванню в органах, які здійснюють державний пробірний контроль, напівфабрикати і зливки з дорогоцінних металів; вироби з дорогоцінних металів, які мають історичну або археологічну цінність, а також ордени, медалі і монети; дрібна насічка (інкрустація) золотом і сріблом на зброї, предметах побуту, релігійного культу тощо; сухозлітка жовта і сухозлітка срібна; прилади, лабораторний посуд та інші вироби, що виготовляються з дорогоцінних металів і призначені для наукових, виробничих, медичних та інших цілей; ( Пункт 23 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1986-III від 21.09.2000 )
24) іменник - спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.
Суб'єкти господарювання, які виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов'язані мати іменник, відбиток якого проставляється виготовлювачем або за його дорученням державною установою пробірного контролю на всіх виробах.
Відбиток іменника підлягає щорічній реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Використання незареєстрованого іменника забороняється.
Відбитки іменників, зареєстровані суб'єктами господарювання, дозволяється наносити тільки на вироби, виготовлені цим суб'єктом господарювання; ( Пункт 22 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1986-III від 21.09.2000; в редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012 )
25) суб'єктами правовідносин у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та проведення операцій з ними можуть бути суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які провадять свою господарську діяльність згідно із законом; ( Пункт 25 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3370-IV від 19.01.2006 )
26) державний пробірний контроль - система організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на здійснення державного контролю за видобуванням, виробництвом, використанням, обігом, обліком і зберіганням дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, виробів із них, виконанням операцій із зазначеними цінностями, а також на забезпечення залучення до вторинної переробки відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння; ( Статтю 1 доповнено пунктом 26 згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
27) державний пробірний контроль за якістю виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння - перевірка відповідності виробів вимогам чинних нормативно-правових актів (державних стандартів, технічних умов, положень, правил) у частині вмісту основного дорогоцінного металу у сплаві (сплавах), з якого (яких) виготовлено вироби, наявності на виробах відбитка (відбитків) державного пробірного клейма, міжнародного або іноземного клейма погодженого зразка, іменника та їхньої відповідності встановленим вимогам і правилам, а також відповідності вставки (вставок) із дорогоцінного каміння та дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння найменуванню та ваготехнічним характеристикам, зазначеним на товарному ярлику. ( Статтю 1 доповнено пунктом 27 згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Стаття 2. Законодавство про державне регулювання видобутку,
виробництва, використання, зберігання дорогоцінних
металів і дорогоцінного каміння та контроль за
операціями з ними
Відносини, пов'язані з видобутком, виробництвом, використанням, зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та контролем за операціями з ними, регулюються цим Законом, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Стаття 3. Державне управління у сфері видобутку, виробництва,
використання, зберігання дорогоцінних металів і
дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними
1. До функцій управління органів виконавчої влади України у сфері видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними належать:
розроблення і проведення єдиної державної політики видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
( Абзац третій частини першої статті 3 виключено на підставі Закону N 222-VIII від 02.03.2015 )
закупівля дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;
формування і використання Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України та оперативного резерву золота; ( Абзац п'ятий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1416-IV від 03.02.2004 )
державний контроль за видобутком, виробництвом, зберіганням, використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх відходів та брухту;
випробування, аналіз та клеймування державним пробірним клеймом ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.
2. Положення цього Закону поширюються і на відносини у сфері державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання та контролю за операціями з дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням.
Розділ II
Регулювання видобутку, виробництва, використання
та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
Стаття 4. Порядок видобутку, виробництва та реалізації
видобутих і вироблених дорогоцінних металів
і дорогоцінного каміння
( Частину першу статті 4 виключено на підставі Закону N 222-VIII від 02.03.2015 )
2. Всі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, виробами та матеріалами, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, проводять їх облік за встановленим порядком і подають звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них, виробів та матеріалів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, ведеться суб'єктами господарювання окремо по кожному виду операцій з урахуванням особливостей технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння та звітності про операції з ними визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. ( Частина друга статті 4 в редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012 )
3. Видобуті дорогоцінні метали з руд, пісків, шліхів та інші продукти збагачення, брухт та відходи дорогоцінних металів передаються за договорами купівлі-продажу або на умовах давальницької сировини для афінажу підприємствам, або можуть вивозитися відповідно до законодавства на умовах давальницької сировини за межі України для афінажу, виготовлення і реалізації виробів з використанням дорогоцінних металів. ( Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3370-IV від 19.01.2006, N 2608-VI від 19.10.2010, N 5463-VI від 16.10.2012 )
4. Афіновані дорогоцінні метали в установленому законодавством України порядку закуповуються, в тому числі і за кордоном, в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України за рахунок коштів державного бюджету і в Державну скарбницю - за рахунок коштів Національного банку України.
Афіновані дорогоцінні метали у стандартному вигляді, а також видобуте з надр або рекупероване дорогоцінне каміння в розсортованому вигляді при продажу суб'єктами їх видобування і виробництва, скуплені, не викуплені з-під застави ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, брухт дорогоцінних металів, а також дорогоцінне каміння першого порядку першочергово пропонуються Національному банку України та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю. ( Абзаци другий - четвертий частини четвертої статті 4 замінено одним абзацом згідно із Законом N 4395-VI від 09.02.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 ) ( Частина четверта статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 909-IV від 05.06.2003 )
5. Суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку набувають у власність дорогоцінні метали в зливках та виробах, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння на ринках дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння за договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.
Стаття 5. Державний фонд дорогоцінних металів
і дорогоцінного каміння України
1. До Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України зараховуються дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, закуплені на території України та за її межами за рахунок коштів державного бюджету, відходи і брухт дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у будь-якому вигляді та стані, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння у виробах і брухті, скуплені у населення і юридичних осіб, конфісковані відповідними органами згідно з законодавством України чи здані як скарб, а також одержані за правом спадкоємства чи дарування, цінності Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю. ( Абзац другий частини першої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України призначений для забезпечення виробничих, фінансових, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб України.
Цінності, зараховані в Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, є державною власністю.
2. Цінності Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України неподільні, вони є надбанням народу України і можуть бути використані виключно з метою експозиції та наукового дослідження на підставі рішень Кабінету Міністрів України. Зарахування цінностей до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на підставі експертних висновків. ( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
3. Положення про порядок формування та зберігання Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України та його складової частини - Історичного фонду, а також про місце знаходження зазначених фондів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 6. Державний резерв розвіданих родовищ
дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
1. Для забезпечення перспективних потреб держави у дорогоцінних металах і дорогоцінному камінні, дорогоцінному камінні органогенного утворення та напівдорогоцінному камінні та регулювання обсягу їх видобутку утворюється державний резерв розвіданих родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
2. Державний резерв розвіданих родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння є частиною державного фонду надр України і містить дані про розвідані родовища дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
До державного резерву розвіданих родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння включаються всі попередньо оцінені родовища.
3. Державний резерв розвіданих родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння формується Державним комітетом України по геології і використанню надр.
Стаття 7. Державне сховище дорогоцінних металів
і дорогоцінного каміння України
1. Цінності, зараховані до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, зберігаються у Державному сховищі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, Положення про яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. ( Абзац перший частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Положення про Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України визначає порядок і умови зберігання цінностей в інших спеціально визначених місцях для їх зберігання або експонування.
2. Державне сховище дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України здійснює закупівлю, приймання, зберігання та продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зарахованих до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
3. Самородки дорогоцінних металів, дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння у виробах і брухті, скуплені у населення, юридичних осіб, конфісковані або реквізовані, безхазяйні, що за правом спадкоємства перейшли у власність держави, та скарби надходять до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України без відповідної переробки.
Стаття 8. Золотий запас України
1. Золотий запас України створюється Національним банком України і є державною власністю.
Управління золотим запасом України здійснюється Національним банком України у межах повноважень, визначених законодавством.
Золотий запас формується шляхом закупівлі афінованого золота в зливках у фізичних та юридичних осіб, резидентів та нерезидентів за рахунок коштів Національного банку України.
Золотий запас України зберігається у Державній скарбниці Національного банку України та на металевих рахунках, відкритих Національним банком України в центральних банках інших країн та комерційних банках, в тому числі в іноземних.
2. Національний банк України організовує діяльність Державної скарбниці України.
3. Національний банк України щорічно інформує Президента України та Верховну Раду України про стан накопичення та використання золотого запасу.
Стаття 9. Оплата дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
1. Оплата дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які закуповуються до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України і знаходяться на зберіганні у Державному сховищі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, а також продаж цінностей із Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України здійснюються за ринковими цінами, діючими на день продажу.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, і Національний банк України здійснюють операції із купівлі-продажу дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, інших коштовностей на внутрішньому і зовнішньому ринках, Національний банк України також проводить розміщення золотого запасу (в тому числі в іноземних банках) самостійно або через банки, інші фінансово-кредитні установи, уповноважені Національним банком України на здійснення валютних операцій з банківськими металами у порядку, встановленому нормативно-правовими актами України. ( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1416-IV від 03.02.2004, N 5463-VI від 16.10.2012 )
Стаття 10. Право власності на дорогоцінні метали
і дорогоцінне каміння
1. Дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, нагромаджені в надрах, є об'єктами права власності Українського народу.
Дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння можуть перебувати у державній та інших формах власності, у власності юридичних та фізичних осіб. Право власності на дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння та захист права власності регулюються законодавчими актами України.
2. Видобуті з надр дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, інша продукція і прибутки, отримані відповідно до законодавства при видобуванні дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, тощо є власністю суб'єктів видобування, якщо інше не встановлено спеціальним дозволом на користування надрами, договорами державного замовлення, укладеними за участю цих суб'єктів, міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України. ( Частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3370-IV від 19.01.2006 )
Стаття 11. Використання дорогоцінних металів
і дорогоцінного каміння
Використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння провадиться суб'єктами господарювання відповідно до закону, якщо інше не передбачене законами України. ( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-III від 08.06.2000, N 3370-IV від 19.01.2006 )
Стаття 12. Використання вторинних ресурсів дорогоцінних
металів і дорогоцінного каміння
1. Збирання, облік і здавання відходів та брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які утворюються в процесі виробництва, провадяться суб'єктами господарювання незалежно від форм власності у порядку, визначеному законодавством України. ( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3370-IV від 19.01.2006, N 222-VIII від 02.03.2015 )
2. Продукти первинної обробки відходів та брухту дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння здаються на переробні підприємства для афінажу дорогоцінних металів і рекуперації дорогоцінного каміння у порядку, визначеному законодавством України.
Стаття 13. Порядок ввезення в Україну і вивезення
з України дорогоцінних металів, дорогоцінного
каміння та виробів з них
1. Ввезення в Україну і вивезення з України дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та виробів з них провадяться суб'єктами господарювання та фізичними особами у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.
2. Ввезення в Україну ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання провадиться за умови їх наступного обов'язкового клеймування в органах, які здійснюють державний пробірний контроль. ( Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1986-III від 21.09.2000 )
3. Вивезення з України ювелірних виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання може провадитися без клеймування пробірним клеймом за наявності такої умови у договорі (контракті) про виготовлення та (або) поставку зазначених ювелірних виробів.
Стаття 14. Торгівля дорогоцінними металами
і дорогоцінним камінням та виробами з них
1. Купівля-продаж цінностей із Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, виходячи з необхідності забезпечення поточних та перспективних потреб в обсягах, необхідних для: ( Абзац перший частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
забезпечення виробничих, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб держави;
продажу суб'єктам господарювання;
закладення резерву до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;
продажу Національному банку України банківських металів;
продажу на світовому ринку;
продажу на інші цілі, визначені Кабінетом Міністрів України.
2. Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді та виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності ( 802-98 ), встановлюються Кабінетом Міністрів України.
( Абзац другий частини другої статті 14 виключено на підставі Закону N 2608-VI від 19.10.2010 )
3. Продаж дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України суб'єктам господарювання здійснюється Державним сховищем у порядку ( 653-98 ), встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Порядок торгівлі банківськими металами встановлюється Національним банком України.
5. Торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб'єктами господарювання на території України тільки за наявності державного пробірного клейма.
Стаття 15. Державний контроль за якістю дорогоцінних
металів, дорогоцінного каміння та виробів з них
1. Державний пробірний контроль за якістю дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали, за виконанням операцій із зазначеними цінностями провадиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та державними установами пробірного контролю, які належать до сфери його управління. ( Частина перша статті 15 в редакції Закону N 1986-III від 21.09.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та державні установи пробірного контролю в порядку, встановленому нормативно-правовими актами, провадять: ( Абзац перший частини другої статті 15 в редакції Закону N 1986-III від 21.09.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
обов'язкове клеймування ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання в Україні, якщо зазначені суб'єкти не мають атестованої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань технічного регулювання, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, в установленому порядку лабораторії; ( Абзац другий частини другої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
обов'язкове клеймування всіх ввезених на територію України юридичними та фізичними особами ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів з метою їх реалізації (крім ввезених для власних потреб); клеймування провадиться за наявності митної декларації та документа про сплату ввізного мита; ( Абзац третій частини другої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
клеймування ювелірних та побутових виробів, виготовлених з дорогоцінних металів, за заявками юридичних та фізичних осіб;
випробування, контрольні та арбітражні аналізи матеріалів, що містять дорогоцінні метали, ювелірних та побутових виробів, що містять дорогоцінні метали, за заявками суб'єктів господарювання, фізичних осіб та зверненнями правоохоронних органів;
експертизи дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння, музейних предметів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, відбитків пробірних клейм та оцінку дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння. ( Частину другу статті 15 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
( Частину третю статті 15 виключено на підставі Закону N 1986-III від 21.09.2000 )
3. Суб'єкти господарювання, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, мають право за наявності атестованої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань технічного регулювання, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, в установленому порядку лабораторії на клеймування виробів власного виробництва державним пробірним клеймом. Перелік таких суб'єктів господарювання визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. ( Частина третя стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N 909-IV від 05.06.2003, N 5463-VI від 16.10.2012 )
( Частину п'яту статті 15 виключено на підставі Закону N 1986-III від 21.09.2000 )
4. Державний гемологічний центр України відповідно до законодавства проводить незалежну експертизу та контроль за якістю сировини і виробів з дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також виробів з ними, експертну оцінку дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зарахованого до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, подає методологічну допомогу геологорозвідувальним, видобувним і переробним підприємствам для підвищення якості робіт та у методичному їх забезпеченні, проводить гемологічні дослідження сировини, а також виконує інші роботи за розпорядженнями уповноважених органів, пов'язані з незалежною експертизою дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
5. Державний гемологічний центр України належить до сфери управління уповноваженого Кабінетом Міністрів України центрального органу виконавчої влади і діє на підставі затвердженого ним Положення. ( Частина п'ята статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Стаття 16. Функції центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної фінансової
політики, у сфері державного регулювання
видобутку, виробництва, використання та
зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння
( Назва статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, у межах своєї компетенції: ( Абзац перший статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
розробляє разом з іншими органами виконавчої влади державну політику у сфері видобутку, виробництва, використання і зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
здійснює міжгалузеву координацію діяльності суб'єктів видобутку, виробництва, переробки та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
( Абзац четвертий статті 16 виключено на підставі Закону N 5463-VI від 16.10.2012 )
встановлює порядок обліку і звітності операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням; ( Абзац п'ятий статті 16 в редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012 )
розробляє і приймає нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
здійснює інші функції у межах повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України. ( Абзац сьомий статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Стаття 16-1. Функції центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері державного
пробірного контролю
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, у межах своєї компетенції:
формує та поповнює Державний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України;
здійснює державний пробірний контроль за якістю дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять;
здійснює контроль за додержанням вимог законодавства при здійсненні операцій, за обігом та обліком дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять;
здійснює управління визначеними Кабінетом Міністрів України державними установами пробірного контролю;
забезпечує розроблення технічної документації на державні пробірні клейма, здійснює контроль за виготовленням та використанням зазначених клейм;
проводить підготовку та (або) підвищення кваліфікації фахівців з питань пробірного контролю;
здійснює інші функції у межах повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України. ( Розділ II доповнено статтею 16-1 згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Розділ III
Державний контроль за операціями з дорогоцінними
металами і дорогоцінним камінням
Стаття 17. Органи державного контролю за операціями
з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням
Контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні здійснюють Рахункова палата, Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та інші органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених законодавством України. ( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Стаття 18. Мета і види контролю за операціями з дорогоцінними
металами та дорогоцінним камінням
1. Державний контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням здійснюється з метою забезпечення:
дотримання законодавства, що регулює питання видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та здійснення операцій з ними;
раціонального використання природних ресурсів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та стабільного забезпечення ними потреб національної економіки;
використання екологічно раціональних і матеріально обгрунтованих організаційно-технологічних схем вилучення та виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в установленому законодавством порядку.
2. В Україні за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням здійснюється у встановленому законодавством порядку:
контроль за діяльністю суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які вилучають, переробляють і використовують дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також скуповують, приймають у заставу ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, торгують ними або надають посередницькі послуги в торгівлі, зберігають і експонують різноманітні предмети, що містять зазначені цінності, збирають і переробляють відходи та брухт дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Контроль здійснюється також у військових частинах, підрозділах, організаціях та установах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, а також в організаціях і установах інших центральних органів виконавчої влади;
державний пробірний контроль за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів;
державний контроль за операціями з алмазами відповідно до вимог Сертифікаційної схеми Кімберлійського процесу. ( Частину другу статті 18 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 995-V від 27.04.2007 )
контроль якості вимірювань у лабораторіях суб'єктів господарювання всіх форм власності, які здійснюють операції з дорогоцінними металами. ( Частину другу статті 18 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
Стаття 19. Повноваження органів державного контролю
за операціями з дорогоцінними металами і
дорогоцінним камінням
1. Органи державного контролю за операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням в Україні у межах своєї компетенції:
з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання законодавства, що регулює питання видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, проводять у встановленому порядку перевірку діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форм власності щодо вилучення, переробки та використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, перевірку якості виробів із дорогоцінних металів; ( Абзац другий частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
проводять у встановленому законодавством порядку у суб'єктів господарювання та інших установах і організаціях, які перевіряються, відбір проб продукції з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, зразків виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння для перевірки і проведення аналізів у лабораторіях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, або державних установ пробірного контролю. ( Абзац третій частини першої статті 19 в редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012 )
( Абзац четвертий частини першої статті 19 виключено на підставі Закону N 222-VIII від 02.03.2015 )
2. Повноваження органів державного контролю за операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням визначаються відповідним законодавством.
Стаття 20. Права посадових осіб органів державного
контролю за операціями з дорогоцінними
металами і дорогоцінним камінням
1. Посадові особи органів, які здійснюють функції державного контролю за операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням та їх експертизу, у межах своєї компетенції мають право за наявності письмового розпорядження відповідного органу державного контролю за операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням проводити зазначені в розпорядженні дії.
2. Збитки, завдані суб'єктам господарювання в процесі здійснення державного контролю посадовими особами при відборі проб, проведенні випробувань, експертизи і аналізів, а також шляхом зламу ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, які не відповідають установленим вимогам, відшкодуванню не підлягають. Інші збитки підлягають відшкодуванню у порядку, встановленому нормативно-правовими актами України.
Стаття 21. Охорона об'єктів господарювання, що видобувають,
виробляють, переробляють та використовують
дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння
1. Суб'єкти господарювання під час видобутку, виробництва, переробки, використання та транспортування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх відходів і брухту зобов'язані забезпечити їх охорону.
2. Охорона дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння в процесі їх видобутку, виробництва, переробки, реалізації та перевезення, а також виробів з них здійснюється в установленому порядку органами внутрішніх справ або організаціями, які мають одержані в установленому порядку ліцензії на здійснення такої діяльності, або працівниками підприємств.
Стаття 22. Відповідальність за порушення порядку видобутку,
виробництва, використання та реалізації дорогоцінних
металів і дорогоцінного каміння, ювелірних та
побутових виробів з них
1. Особи, винні в порушенні порядку видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до законодавчих актів України.
2. Суб'єкти господарювання, що виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів та мають право в установленому порядку на їх клеймування пробірним клеймом, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі за невідповідність зазначених виробів державним стандартам.
3. Суб'єкти господарювання, що виготовляють та/або ввозять в Україну ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, клеймування яких здійснюють в установленому порядку органи, які здійснюють державний пробірний контроль, несуть солідарну відповідальність з органами, які здійснюють державний пробірний контроль, за шкоду, заподіяну особам невідповідністю зазначених виробів державним стандартам. ( Частина третя статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1986-III від 21.09.2000, N 909-IV від 05.06.2003 )
4. Суб'єкти господарювання несуть відповідальність:
за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу. ( Абзац другий частини четвертої статті 22 в редакції Закону N 909-IV від 05.06.2003 )
( Абзац третій частини четвертої статті 22 виключено на підставі Закону N 909-IV від 05.06.2003 )
за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, спрямованих на усунення порушень законодавства України, що регулює порядок здійснення операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, або створення перешкод для діяльності посадових осіб цього органу - сплачують штраф у розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ( Частину четверту статті 22 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
за здійснення діяльності щодо операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них без обов'язкової реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, - сплачують штраф у розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Частину четверту статті 22 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом N 5463-VI від 16.10.2012 )
5. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, або його заступники на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, видають суб'єкту господарювання постанову про накладення штрафу за формою, яка встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. ( Абзац перший частини п'ятої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1986-III від 21.09.2000; в редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012 )
( Абзац другий частини п'ятої статті 22 виключено на підставі Закону N 995-V від 27.04.2007 )
У разі невиконання порушником постанови про накладення штрафу протягом 15 днів з дня її вручення сума штрафу стягується за рішенням суду. ( Абзац третій частини п'ятої статті 22 в редакції Закону N 995-V від 27.04.2007 )
Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Розділ IV
Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України в місячний термін після опублікування цього Закону:
підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів;
розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;
забезпечити розробку, перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
4. Визнати такими, що втратили чинність:
Постанову Президії Верховної Ради України від 2 грудня 1991 року "Про створення запасу дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів в Україні" ( 1886-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 7, ст. 62);
Декрет Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року N 53-93 "Про державний пробірний нагляд" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 28, ст. 300).
Президент України Л.Кучма
м. Київ, 18 листопада 1997 року
N 637/97-ВР