ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
08.09.2014 р. N 826/6919/14
Про визнання протиправним та
скасування рішення N 255 від 22.04.2014
та зобов'язання вчинити дії
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого, судді - Огурцова О. П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України, про визнання протиправним та скасування рішення N 255 від 22.04.2014 та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України про визнання протиправним та скасування рішення N 255 від 22.04.2014 та зобов'язання вчинити дії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення N 255 від 22.04.2014 прийнято з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України та без врахування положень Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 132 від 17.06.2004 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.08.2004 за N 977/9576. Також позивач посилався на те, що єдиною підставою для відмови у продовженні строку дії ліцензії відповідно до положень статті 49 Закону України "Про телекомунікації" є порушення Ліцензійних умов раніше отриманої ліцензії, у той час, як ним завжди і повністю виконувались усі умови та особливі умови, зазначені ліцензії.
Крім того, позивач посилався на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 773 від 16.06.2004 продовження строку дії ліцензії коштує 30 % розміру плати за видачу відповідної ліцензії.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 11.06.2014 надав суду письмові заперечення на адміністративний позов. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що Ліцензійні умов провадження діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 132 від 17.06.2004 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.08.2004 за N 977/9576, втратили чинність, у той час, як нові Ліцензійні умови здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України N 1789 від 10.12.2009 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.01.2010 за N 19/17314, не передбачають існування особливих умов здійснення діяльності у сфері телекомунацій із застосуванням лише технології IP-телефонії та, відповідно, не встановлюють право на продовження терміну дії ліцензії на надання послуг фіксованого міжнародного і міжміського зв'язку з використанням лише технології IP-телефонії.
Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" на підставі ліцензій Національної комісії з питань регулювання зв'язку України серії "АБ" N 222866 від 29.12.2005 та серії "АБ" N 222865 від 29.12.2005 здійснювало господарську діяльність в галузі телекомунікацій, зокрема, надавало послуги фіксованого міжнародного та міжміського телефонного зв'язку із застосуванням лише технології IP-телефонії.
16.06.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" подало до Національної комісії з питань регулювання зв'язку України заяву про продовження строку дії Ліцензії у зв'язку з тим, що 29.12.2010, спливає строк дії Ліцензій.
Національна комісія з питань регулювання зв'язку України листом N 03-2927/102 від 24.06.2010 повідомила Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" про те, що Законом України "Про телекомунікації" та Ліцензійними умовами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного затвердженими рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України N 1789 від 10.12.2009 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13.01.2010 за N 19/17314, не передбачено подача заяв, видача ліцензій і продовження терміну дії ліцензій на надання послуг міжміського, міжнародного телефонного зв'язку з використанням лише технології IP-телефонії.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком", вважаючи неправомірними дії Національної комісії з питань регулювання зв'язку України щодо не продовження дії ліцензій серії "АБ" N 222866 від 29.12.2005 та "АБ" N 222865 від 29.12.2005, звернулось з відповідним позовом до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2010 відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" до Національної комісії з питань регулювання зв'язку України про визнання дій щодо непродовження дії ліцензій неправомірними та зобов'язання прийняти рішення про продовження дії ліцензії.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" про часткове відкликання позовної заяви, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2010 в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про продовження дії позивачу ліцензій серії АБ N 222866 від 29.12.2005 та серії АБ N 222865 від 29.12.2005 на право надання послуг фіксованого міжнародного і міжміського телефонного в'язку з використанням лише IP-телефонії на всій території України відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку- на невизначений строк зі сплатою за продовження дії ліцензій збору в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та постановлено в цій частині нову постанову, якою позовну заяву в цій частині залишено без розгляду, та в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2010 залишено без змін.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2012 у справі N К/9991/25252/11 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково та зобов'язано Національну комісію з питань регулювання зв'язку України розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" від 16.06.2010 про продовження строку дії ліцензії від 29.12.2005 серії АБ N 222866 та серії АБ N 222865 на здійснення діяльності у сфері телекомунікації відповідно до вимог діючого законодавства.
22.04.2014 Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України прийнято рішення N 255 "Про розгляд заяв ТОВ "Євротранстелеком", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" відмовлено у продовженні строку дії ліцензій серії АБ N 222866 від 29.12.2005 про надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв'язку з використанням лише технології IP-телефонії на всій території України та серії АБ N 222865 від 29.12.2005 про надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв'язку з використанням лише технології IP-телефонії на всій території України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" не погоджуючись з рішенням N 255 від 22.04.2014, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1-1 частини третьої статті 42 Закону України "Про телекомунікації" (в редакції, чинній станом на 16.06.2010) ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікації, зокрема, надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного.
Згідно з частиною першою статті 44 зазначеного Закону ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні діяльності у сфері телекомунікації, що підлягає ліцензуванню, встановлений з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 1.6 Ліцензійних умов провадження діяльності у сфері телекомунікації з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 132 від 17.06.2004 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.08.2004 за N 977/9576 (які були чинними на момент отримання позивачем ліцензій), серії АБ N 222866 від 29.12.2005 та серії АБ N 222865 від 29.12.2005 суб'єкти господарювання можуть отримати ліцензії на надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжнародного (ліцензія видається на всю територію України); міжміського (ліцензія видається на заявлені регіони); місцевого (ліцензія видається на заявлені регіони): з ємністю мережі до 1000 номерів; з ємністю мережі до 10000 номерів; з ємністю мережі понад 10000 номерів; з використанням бездротового доступу (за технологіями DAMPS, CDMA, DECT та іншими технологіями, визначеними ЦОВЗ); у сільській місцевості; аудіотекс.
Пунктом 1.9 зазначених Ліцензійних умов було встановлено, що розмір плати за видачу ліцензії на фіксований телефонний зв'язок, у тому числі і для суб'єктів господарювання, які застосовують лише технологію IP-телефонії для надання послуг фіксованого міжнародного та міжміського телефонного зв'язку, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 N 773 "Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікації і продовження строку її дії". При цьому в особливих умовах відповідної ліцензії зазначається, що дозволяється надання послуг фіксованого міжнародного або міжміського телефонного зв'язку із застосуванням лише технології IP-телефонії.
Отже, на момент отримання позивачем ліцензій серії АБ N 222866 від 29.12.2005 та серії АБ N 222865 від 29.12.2005 діяли Ліцензійні умови провадження діяльності у сфері телекомунікації з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 132 від 17.06.2004 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.08.2004 за N 977/9576, якими було передбачено видачу ліцензії на такий вид діяльності, як надання послуг фіксованого міжнародного або міжміського телефонного зв'язку із застосуванням лише технології IP-телефонії та розмір плати за видачу відповідної ліцензії встановлювався постановою Кабінету Міністрів України N 773 від 16.06.2004.
Станом на 16.06.2010 набрали чинності Ліцензійні умови здійснення діяльності у сфері телекомунікації з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України N 1789 від 10.12.2009 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13.01.2010 за N 19/17314.
Зазначеними Ліцензійними умовами видача окремої ліцензії на послуги фіксованого міжнародного або міжміського телефонного зв'язку із застосуванням лише технології IP-телефонії передбачена не була.
Постановою Кабінету Міністрів України N 797 від 30.10.2013 "Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 р. N 773" було, у тому числі, виключено з постанови Кабінету Міністрів України N 773 від 16.06.2004 примітку додатка N 1 наступного змісту: "У разі застосування лише технології IP-телефонії плата становить 6 відсотків розміру плати за видачу відповідної ліцензії".
Отже, на момент звернення позивача з заявами про продовження строку дії ліцензій серії АБ N 222866 від 29.12.2005 та серії АБ N 222865 від 29.12.2005 видача ліцензії на послуги фіксованого міжнародного або міжміського телефонного зв'язку із застосуванням лише технології IP-телефонії положеннями чинного законодавства передбачена не була.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 Закону України Закону України "Про телекомунікації" (в редакції, чинній станом на 22.04.2014) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації здійснює ліцензування та реєстрацію у сфері надання телекомунікаційних послуг.
Частинами першою, третьою та четвертою статті 49 зазначеного Закону встановлено, що у разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікації після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45. Рішення про продовження строку дії ліцензії або про відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови повинно бути направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих днів від моменту реєстрації заяви. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.
Відповідно до частини восьмої статті 49 Закону України "Про телекомунікації" (в редакції, чинній станом на 22.04.2014) процедура продовження терміну дії ліцензії застосовується тільки до тих видів діяльності, які ліцензуються відповідно до цього Закону.
Таким чином враховуючи те, що станом на момент звернення позивача з заявами про продовження строку дії ліцензій серії АБ N 222866 від 29.12.2005 та серії АБ N 222865 від 29.12.2005 видача ліцензії на послуги фіксованого міжнародного або міжміського телефонного зв'язку із застосуванням лише технології IP-телефонії положеннями чинного законодавства передбачена не була у відповідача були наявні правові підстави для відмови позивачу у продовженні строку дії зазначених ліцензій та прийняття рішення N 255 від 22.04.2014.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69 - 71, 94, 112, 136, 160 - 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О. П. Огурцов