Відповіді на актуальні питання щодо змін у податковому законодавстві

Питання 1. В 2015 році сільгосп­виробник надає сільськогосподарські послуги, які підпадають під спеціаль­ним режим (оранка, сівба та інше). За­мовник розраховується готівкою. Чи можна оприбутковувати готівку в касу за прибутковим касовим ордером чи тільки через РРО?

Законом N 71 внесено зміни до ПК України і, зокрема, За­кону про РРО. Так, згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО реєстрато­ри розрахункових операцій та розрахункові книжки не засто­совуються лише при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підпри­ємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих під­приємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, підприємства, які надають послуги та проводять розрахункові операції в готів­ковій формі мають застосовувати РРО, але штрафні санкції до них будуть застосовуватися лише з 1 липня 2015 року.

Так, згідно з п. 9 розд. II Закона про РРО тимчасово до 1 липня 2015 року суб'єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього За­кону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Питання 2. Чи відбулися зміни в оподаткуванні ПДВ для книговидавни­чої діяльності та друкованих ЗМІ?

Режим звільнення від опо­даткування ПДВ, визначений пп.197.1.25 п. 197.1 ст. 197 розд. V ПК України, із 1 січня 2015 року поширюється на операції з постачання (реалізації) таких товарів, які мають статус товарів вітчизняного виробництва, та послуг, а саме:

- постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру);

- учнівських зошитів, підруч­ників і навчальних посібників;

- словників українсько-іно­земної або іноземно-української мови;

- доставки таких періодичних видань друкованих засобів масо­вої інформації на митній території України.

З 04.03.2015 р. звільнення від оподаткування ПДВ розповсюджується на підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, ди­зайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розпов­сюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва.

Таким чином, цей режим звіль­няє від оподаткування ПДВ вка­заних операцій та застосовується платниками податку на всіх етапах постачання (реалізації) зазначених вище товарів (продук­ції), а саме - від виробників такої продукції (у тому числі суб'єктів книговидання, книгорозповсюдження) до кінцевого споживача.

Питання 3. Ящо людина володіє квартирою і будинком одночасно, то чи сумуватимуться площі при визначенні суми податку на нерухомість?

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової не­рухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійс­нюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості відповідно до пп.266.7.1 п. 266.7 ст. 266 розд. XII ПК України.

За наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості од­ного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 розд. XII ПК України та пільги органів місцевого самов­рядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

Питання 4. Що є об'єктом опо­даткування податком на прибуток підприємств у 2015 році?

З 1 січня 2015 року відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III ПК України об'єктом оподатку­вання є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шля­хом коригування (збільшення або зменшення) фінансового резуль­тату до оподаткування (прибут­ку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємс­тва відповідно до національних П(С)БУ або МСФО, на різниці, які виникають відповідно до поло­жень розд. III ПК України.

Питання 5. Чи зараховуються з 2015 року у зменшення податку на прибуток сплачені за митним кордоном України податки (в тому числі - відокремленим підрозді­лом, що знаходиться за межами України)?

Відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розд. III ПК України суми податку на прибуток, отри­маного з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарю­вання за кордоном, зараховують­ся під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахо­вана за правилами, встановлени­ми розд. III ПК України.

Розмір зарахованих сум по­датку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником подат­ку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуван­ню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, спла­чені в інших країнах:

- податок на капітал/майно та приріст капіталу;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (про­даж);

- інші непрямі податки неза­лежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових подат­ків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавс­твом іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтверд­ження контролюючого органу іншої держави щодо факту спла­ти такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійно­го оподаткування доходів.

Питання 6. Чи може платник по­датку у 2015 році використовувати банківську виписку з особового рахунку клієнта як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунко­во-касового обслуговування?

Узагальнюючою податковою консультацією щодо використан­ня банківських виписок як пер­винних документів, затвердже­ною Наказом N 583, визначено, що виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касо­вого обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум операцій та заповнення обов'язкових реквізитів.

Питання 7. Який алгоритм розрахунку ПДФО, якщо сума доходу у вигляді заробітної плати не перевищує десятикратний роз­мір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, але разом із вартістю додаткового блага пере­вищує вищевказаний розмір?

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 розд. IV ПК України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподат­ковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Податковий агент зобов'яза­ний, зокрема, нараховувати, утримувати та сплачувати по­даток, передбачений розд. IV ПК України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК Ук­раїни ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо до­ходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2- 167.6 ст. 167 розд. IV ПК України), у тому числі, але не виключно у формі заробіт­ної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договора­ми, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикрат­ний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо база оподаткування, що визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПК України в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 % (до 31.12.2014 р. було 17%).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна пла­та, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня (ЄСВ), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових вне­сків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробіт­ної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПК України). При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платни­ка податку, отримані ним яку гро­шовій, так і не грошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПК України).

До загального місячного (річ­ного) оподатковуваного доходу платника податку не включа­ються доходи визначені п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України. Зок­рема, до загального місячно­го (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році - 609 грн), за винятком гро­шових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 розд. IV ПК України).

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 розд. IV ПК України під час на­рахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПК України, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К =1ОО: (100 -Сп),

де

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, що встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Сума податку на доходи фі­зичних осіб з загального місяч­ного оподатковуваного доходу буде дорівнювати сумі подат­ків, утриманих за правилами та ставками, визначеними у абзаці 1 та 2 п. 164.5 ст. 16.4 розд. IV ПК України.

При оподаткуванні доходу, який підпадає під оподаткуван­ня за ставкою, визначеною у абзаці 1 п. 167.1 ст. 167 розд. IV ПК України, слід враховувати те, що максимальна сума доходу, з якого утримуються суми ЄСВ у 2015 році, становить 20 706 грн (дорівнює 17 розмірам прожитко­вого мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом).

Якщо до складу загального місячного оподатковуваного доходу, крім заробітної плати входять інші види доходів, щодо яких встановлено різні правила та/або ставки оподаткування, то з метою дотримання вимог п. 167.1 ст. 167 розд. IV ПК України у першу чергу оподатковуються доходи, що входять до складу заробітної плати, після чого формується оподатковуваний дохід по мірі виникнення у платника податку кожного з видів оподатковува­ного доходу (на підставі підтвер­дження факту/дати виникнення доходу відповідно до первинних документів, зокрема, наказів про виплату/надання певних видів доходів).

Реалізацію вказаних вище норм ПК України можна розгля­нути на конкретному прикладі. Наприклад, працівнику підпри­ємства в одному місяці нарахо­вано заробітну плату 6500 грн та надано подарунок вартістю 9000 грн.

При цьому з суми нарахова­ного доходу, загальний місячний оподатковуваний дохід (далі - ЗМОД) становить 14 891,00 грн, з яких:

- 6500 грн - заробітна пла­та;

- 8391 грн - вартість пода­рунку, яка включається до ЗМОД (9000 грн -609 грн).

База оподаткування заробіт­ної плати становитиме 6266 грн, за вирахуванням ЄСВ (6500 грн - (6500 грн х 3,6 %), де 3,6% - ЄСВ).

Загальна база оподаткування становитиме 14 657 грн (6266 грн + 8391 грн).

База оподаткування до якої застосовується ставка податку 15 % становитиме 12 180 грн. (десятикратний розмір мінімаль­ної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2015 року).

База оподаткування до якої за­стосовується ставка податку 20 % становитиме 2477 грн. (14657 грн - 12180 грн = 2477 грн).

Оскільки 14657 грн > 12180 грн, то з метою оподаткування сума 14 657 грн має бути розподілена на частки, які підпадають під оподаткування до 12 180 грн за ставкою 15 % та сума, яка пе­ревищує десятикратний розмір заробітної плати, а саме 2477 грн, що оподатковується за ставкою 20 %.

Алгоритм розрахунку ПДФО, якщо сума заробітної плати ра­зом із вартістю додаткового блага перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, наступний:

По-перше, вираховуємо ПДФО з заробітної плати:

6500 грн < 12180 грн, тому зарплата підпадає під оподатку­вання за ставкою 15%;

ПДФО = (6500 - (6500 х 3,6 %))х 15% = 939,90 грн.

По-друге, знаходимо окремі частки вартості (суми) подарунку, які підлягають оподаткуванню за ставками 15% та 20 %:

12180 грн - 6266 грн = 5914 грн (підлягає оподаткуван­ню за ставкою 15%);

14657 грн - 12180 грн = 2477 грн (підлягає оподаткуван­ню за ставкою 20 %).

По-третє, застосовуємо для оподаткування підвищувальний коефіцієнт до вартості (суми) подарунку:

К = 1,18 - для доходів, що оподатковуються за ставкою 15 %;

К = 1,2 - для доходів, що оподатковуються за ставкою 20 %;

ПДФО з подарунку = 5914 грн х 1,18 х 15 %+ 2477 грн х 1,2x20 % = 1046,78 грн + 594,48 грн = 1641,26 грн.

При цьому слід мати на увазі, що з вартості подарунків ЄСВ не утримується.

По-четверте, знаходимо під­сумкову суму ПДФО, яка підлягає утриманню з ЗМОДу платника податку:

ПДФО з зарплати + ПДФО з по­дарунку = 939,9 грн +1641,26 грн = 2581,16 грн.

Таким чином, ПДФО з нарахо­ваного у звітному місяці платнику податку оподатковуваного дохо­ду становить 2581,16 грн.

Питання 8. Як оподатковують­ся ПДФО доходи, нараховані на користь фізичної особи у вигляді дивідендів?

Пасивні доходи, у тому числі нараховані у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвесту­вання оподатковуються за став­кою 20 %.

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нараховані резидентами-плат-никами податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) оподат­ковуються за ставкою 5 %.

Дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб ( у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що .передбачає виплату фіксова­ного розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емі­товану таким платником податку, прирівнюється з метою оподат­кування до виплати заробітної плати, та оподатковуються за ставками 15 % та 20 %.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних до­ходів є іноземним, сума такого доходу включається до загаль­ного річного оподатковуваного доходу платника податку - от­римувача, який зобов'язаний подати річну податкову декла­рацію, та оподатковується за ставками 15 % та/або 20 %.

Питання 9. Чи збільшується розмір екологічного податку, якщо у суб'єкта господарювання є факт перевищення затверд­жених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності?

Відповідно до пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 розд. VIII ПК Ук­раїни визначено об'єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміще­них відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторин­ної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.

Суми екологічного податку, який справляється за розміщен­ня відходів, обчислюються плат­никами самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок по­датку та коригуючих коефіцієнтів у порядку визначеному ПК Украї­ни (тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу).

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утво­рення та розміщення відходів у платника екологічного подат­ку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

Питання 10. Чи передбачено подат­ковим законодавством обов'язок плат­ника податків відображати в податко­вих деклараціях неузгоджені суми (податкове повідомлення-рішення перебуває на судовому оскарженні)?

Податковим законодавством не передбачено обов'язку плат­ника податків відображати в податкових деклараціях неузгод­жені суми.

Відповідно до судової практи­ки зазначимо, що до автомати­зованої інформаційної облікової системи контролюючого органу та до картки особового рахунку платника податку (інтегрованої картки платника) передаються суми зменшення від'ємного зна­чення ПДВ лише після набрання судовим рішенням законної сили (якщо судовим рішенням буде відмовлено у задоволенні позову платника податків про скасуван­ня відповідного податкового пові­домлення-рішення), і, відповідно зменшення розміру від'ємного значення ПДВ враховується кон­тролюючим органом у картці осо­бового рахунку при розрахунку податкових зобов'язань лише після набрання таким судовим рішенням законної сили.

Також, не передбачено обов'язку відображати неузгод­жені суми в податковій декларації та враховувати їх у розрахунках податкових зобов'язань, по­даткового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджет­ного відшкодування певного податкового періоду.

За таких обставин, платник податку при заповненні рядку 21 податкової декларації з ПДВ, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту поточного податкового періоду, не може враховувати результати перевірок, проведених контролюючим органом (акти попередньіх пере­вірок), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки актів перевірки та сума змен­шеного контролюючим органом від'ємного значення ПДВ є неузгодженою, так як відбувалася процедура оскарження податко­вих повідомлень-рішень в судо­вому порядку.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 71 - Закон України від 28.12.2014 p. N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)"

Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розра­хункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у редакції від 01.06.2000 р. N 1776-III

Наказ N 583 - Наказ ДПСУ від 05.07.2012 р. N 583 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів"

"Консультант бухгалтера" N 10 (782) 25 травня 2015 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)