Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр
про співпрацю у сфері оборони

(Угоду ратифіковано Законом
N 301-VIII від 08.04.2015)

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Кіпр (далі - Сторони),

поважаючи цілі та принципи Статуту ООН від 1945 року,

бажаючи зробити внесок до миру та безпеки в Європі,

діючи в дусі партнерства і прагнучи розвивати добрі стосунки у сфері оборони та з метою покращення взаєморозуміння

домовились про таке:

Стаття 1
Мета

Ця Угода має на меті встановлення загальних принципів та процедур співпраці між Сторонами у сфері оборони.

Сторони зобов’язані співпрацювати ґрунтуючись на принципах рівності, взаємності та спільних інтересів.

Співробітництво в рамках цієї Угоди має проводитись відповідно до чинного законодавства держав Сторін та принципів та норм міжнародного права.

Стаття 2
Принципи виконання

Ця Угода не стосується прав та обов’язків Сторін по відношенню до міжнародних договорів з іншими державами.

Стаття 3
Визначення термінів

"Сторона, що направляє" - Сторона, що відряджає персонал, матеріальні засоби та обладнання на територію держави Сторони, що приймає;

"Сторона, що приймає" - Сторона, що приймає на території своєї держави персонал, матеріальні засоби чи обладнання Сторони, яка направляє;

"Особовий склад" - військовий та/або цивільний персонал, що працює в органах та/або структурних підрозділах Сторін.

Стаття 4
Виконання Угоди

Державними органами, уповноваженими за виконання цієї Угоди є:

від Кабінету Міністрів України - Міністерство оборони України;

від Уряду Республіки Кіпр - Міністерство оборони Республіки Кіпр.

З метою якісного виконання та імплементації цієї Угоди уповноважені органи Сторін можуть оформляти окремі протоколи, домовленості та інші контракти.

Стаття 5
Напрями співробітництва

Співробітництво Сторін здійснюватиметься відповідно до чинного законодавства держав Сторін у таких напрямах:

оборонна політика та політика безпеки;

оборонне планування;

військово-економічне співробітництво;

військово-наукове співробітництво;

військова освіта та підготовка кадрів;

військова медицина;

військова топографія та картографія;

миротворчі, гуманітарні та/або інші схожі операції;

охорона навколишнього середовища на території військових частин;

соціальні, культурні та спортивні заходи;

інші напрями військового співробітництва відповідно до домовленостей Сторін.

Стаття 6
Форми проведення співробітництва

Співробітництво між Сторонами здійснюється у таких формах:

офіційні візити і робочі зустрічі на рівні міністрів оборони, начальників генеральних штабів, командувачів видів збройних сил або інших уповноважених Сторонами осіб;

консультації, обмін досвідом та інформацією;

переговори робочих груп, проведення спільних семінарів і конференцій з питань діяльності збройних сил;

участь у показах військової техніки та озброєнь, спостереження за військовими навчаннями;

участь у військових навчаннях;

навчання і перепідготовка військовослужбовців;

запрошення фахівців з конкретних питань як консультантів;

інші форми співробітництва відповідно до домовленостей Сторін.

Стаття 7
Щорічні плани

На основі цієї Угоди уповноважені органи Сторін розробляють щорічні плани військового співробітництва.

Ці плани співробітництва будуть включати назву, місце, дату та форму проведення заходу, а також кількість учасників.

Стаття 8
Захист секретної інформації

Сторони повинні здійснювати обмін лише відкритою за режимом доступу інформацією.

Обмін секретною інформацією та матеріалами здійснюватиметься після укладення окремої угоди між Сторонами про взаємний захист секретної інформації.

Стаття 9
Обмін делегаціями

Обмін делегаціями Сторін буде здійснюватися на основі взаємності та відповідно до таких положень:

Сторона, що направляє, покриває витрати на транспортування до та з місця перебування в державі Сторони, що приймає, добові своїм членам делегації, витрати на оформлення страхових полісів;

Сторона, що приймає, бере на себе витрати, пов’язані з розміщенням членів делегації, їх харчуванням у місці проведення заходів та розташування, транспортним забезпеченням та наданням невідкладної медичної допомоги.

Стаття 10
Вирішення спорів

Особовий склад Сторони, що направляє, повинен дотримуватися чинного законодавства, процедур, правил держави Сторони, що приймає, під час участі у заходах, що відбуваються на території держави Сторони, що приймає.

Особою, що відповідає за дисципліну особового складу Сторони, що направляє, є командир, який є старшим представником державного органу або військовослужбовцем на території держави Сторони, що приймає.

Сторона, що приймає, повинна мати кримінальну юрисдикцію по відношенню до скоєного особовим складом Сторони, що направляє, злочину та/або правопорушення на території держави Сторони, що приймає.

Ураховуючи положення наступного абзацу, Сторони не будуть вимагати будь-якої компенсації у разі смерті та/або поранення та/або завданої шкоди своєму особовому складу та/або власності в результаті будь-яких дій або порушень особовим складом іншої Сторони під час виконання положень цієї Угоди.

Будь-які заяви такого плану можуть бути пред’явлені у разі, якщо зазначена дія та/або порушення трапилися невипадково або в результаті недбалості. У таких випадках претензії повинні вирішуватися шляхом ведення прямих переговорів між Сторонами без участі третьої Сторони.

У разі смерті та/або поранення та/або завдання шкоди третій стороні особовим складом Сторін під час виконання положень цієї Угоди, Сторони повинні домовитися про виплату відшкодувань третій стороні відповідно до її претензій.

Якщо така домовленість не може бути досягнута, справа має бути передана до компетентного суду держави, на території якої відбувся інцидент, що зумовив смерть та/або поранення та/або завдання шкоди.

Питання, які неможливо вирішити відповідно до положень цієї Статті, повинні бути вирішені відповідно до чинного законодавства держави, на території якої стався інцидент, що зумовив пред’явлення претензій.

Стаття 11
Медична допомога

У разі необхідності Сторона, що приймає, повинна надавати невідкладну медичну допомогу та/або невідкладну стоматологічну допомогу особовому складу Сторони, що направляє, без відшкодування.

Стаття 12
Вирішення спорів

Будь-які спори щодо тлумачення чи застосування положень цієї Угоди вирішуються Сторонами шляхом проведення взаємних консультацій та переговорів без втручання будь-якої третьої Сторони.

Стаття 13
Зміни та доповнення

Текст цієї Угоди може бути змінений або доповнений у будь-який час за письмовою згодою Сторін.

Погоджені зміни та доповнення до тексту цієї Угоди оформляються окремими протоколами, що становлять невід’ємну частину цієї Угоди і набирають чинності відповідно до положень Статті 15 цієї Угоди.

Стаття 14
Тривалість та припинення дії

Ця Угода укладається на п’ятирічний термін, після чого дія цієї Угоди автоматично продовжується на кожний наступний рік.

Кожна Сторона може у будь-який час припинити або зупинити дію цієї Угоди. Сторона письмово та дипломатичними каналами повідомляє іншу Сторону про свій намір припинити або зупинити дію цієї Угоди. Дія Угоди припиняється через шість місяців після отримання такого повідомлення однією із Сторін.

У разі припинення дії цієї Угоди, окремі протоколи, домовленості та інші контракти, укладені відповідно до абзацу 2 Статті 4 цієї Угоди залишаються чинними, до повного виконання зобов’язань ними передбачених.

У разі зупинення дії цієї Угоди всі заходи, розпочаті під час дії Угоди, виконуватимуться на тих самих умовах, на яких були розпочаті.

Стаття 15
Набрання чинності

Ця Угода набирає чинності через тридцять днів з дати обміну письмовими повідомленнями дипломатичними каналами про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, які необхідні для набрання нею чинності.

Вчинено в місті Київ 4 липня 2011 року, у двох примірниках, кожний українською, грецькою та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення положень цієї Угоди переважну силу матиме текст англійською мовою.