ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА
30.07.2014 р. N 826/9523/14

Про визнання протиправним
та скасування розпорядження

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Саніна Б. В., суддів - Скочок Т. О., Кобилянського К. М., при секретарі судового засідання - Борисовій Т. М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, третя особа - Приватне підприємство "ОЗОН", про визнання протиправним та скасування розпорядження, встановив:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Міністерства екології та природних ресурсів України (надалі - Позивач) до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (надалі - Відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування Міністерством екології та природних ресурсів України" N 27 від 04.04.2014 р. (надалі - Розпорядження N 27).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2014 р. провадження у справі було відкрито, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача Приватне підприємство "ОЗОН" (надалі - ПП "ОЗОН") та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився Позивач, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задовольнити з огляду на те, що Відповідачем виніс оскаржуване Розпорядження N 27 без врахування положень Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (надалі - Закон N 1755), Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затверджених Указом Президента України N 452/2011 від 13.04.2011 р. (надалі - Положення N 452/2011), Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійсненням операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України N 434 від 04.11.2011 р. (надалі - Порядок N 434).

В судове засідання з'явився представник Відповідача, щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про порушення Позивачем положень чинного законодавства під час винесення наказу N 58 від 26.02.2014 р. "Щодо видачі, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензій" (надалі - Наказ N 58), в частині анулювання ліцензії із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами таким суб'єктам господарювання як ПП "ОЗОН". Крім того, представник Відповідача вказав, що Розпорядження N 27 було винесено із дотриманням Закону N 1755, Положення про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затверджену Указом Президента України N 237/2012 від 30.03.2012 р. (Положення N 237/2012) (надалі - Положення N 237/2012), Положення про експертно-апеляційну раду при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1669 від 08.11.2000 р. (надалі - Положення N 1669).

В судове засідання з'явився представник ПП "ОЗОН", який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в запереченнях.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази які мають значення для розгляду справи, та вирішення спору по суті, керуючись власним внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наступне.

На підставі наказу Позивача N 552 від 26.12.2013 р. "Про затвердження Плану-графіка планових перевірок додержання ліцензіатами ліцензійних умов на 1 квартал 2014 р." та направлення Позивача N 8/14 від 03.02.2014 р. інспекторами Позивача було проведено планову передвіку ПП "ОЗОН" за результатами якої складено Акт планової перевірки додержання ПП "ОЗОН" ліцензійних умова провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами N 8/14 від 18.02.2014 р. (надалі - Акт N 8/14), та Акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності N 8/14НВ від 18.02.2014 р. (надалі - Акт N 8/14НВ).

В Акті N 8/14 зазначено, що під час проведення перевірки інспекторами Позивача було виявлено ряд порушень, зокрема: не надано накази про призначення працівників; в штатному розкладі відсутні посади, якими передбачено безпосереднє поводження з небезпечними відходами; не призначено на керівні посади осіб, як мають відповідну вищу або професійно-технічну освіту в галузі екології; працівниками не отримано посвідчення про проходження навчання та перевірку знань нормативно-правових актів з охорони праці; відсутній план заходів щодо збирання і тимчасового зберігання небезпечних відходів в складських приміщеннях за класами небезпеки відходів, спеціальний паспорт, у якому зазначаються найменування та код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів; складські приміщення не забезпечено засобами індивідуального захисту персоналу, який працює з небезпечними відходами; відсутність контейнерів металевих герметичних для збирання та зберігання небезпечних відходів; наявності автомобіля ГАЗ 33104 (державний номер НОМЕР_1) не встановлено; свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів не надано; свідоцтва про страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків у разі здійснення операції з перевезення небезпечних відходів не надано; відсутній поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки.

Крім того, в Акті N 8/14НВ зазначено наступні порушення: п. 3.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, затвердженими наказом Мінприроди N 433 від 04.11.2011 р. (надалі - Ліцензійні умови N 433) - не призначено на керівні посади осіб, як мають відповідну вищу або професійно-технічну освіту в галузі екології; п. 5.4.9 Порядку N 434 - не надано накази на призначення працівників; п. 4.1 Ліцензійних умов N 433 - відсутній план заходів щодо збирання і тимчасового зберігання небезпечних відходів в складських приміщеннях за класами небезпеки відходів, спеціальний паспорт, у якому зазначаються найменування та код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів; абз. 3 п. 4.2.1 Ліцензійних умов N 433 - складські приміщення не забезпечено засобами індивідуального захисту персоналу, який працює з небезпечними відходами; п. 4.2.1 Ліцензійних умов N 433 - відсутність контейнерів металевих герметичних для збирання та зберігання небезпечних відходів; наявності автомобіля ГАЗ 33104 (державний номер НОМЕР_1) не встановлено; свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів не надано; свідоцтва про страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків у разі здійснення операції з перевезення небезпечних відходів не надано; ст. 34 Закону України "Про відходи" - відсутній поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки.

25.02.2014 р. на засіданні Ліцензійної комісії Міністерства екології та природних ресурсів України (протокол N 04/14) було прийнято рішення про анулювання ПП "ОЗОН" ліцензію із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами таким суб'єктам господарювання. Як підстава для винесення зазначено Акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, встановлених для даного виду господарської діяльності.

26.02.2014 р. Позивачем було винесено наказ N 58 "Щодо видачі, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензій" (надалі - Наказ N 58), в п. 6 якого було анульовано ПП "ОЗОН" ліцензію із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами таким суб'єктам господарювання.

Листом Позивача N 71232-14 від 28.02.2014 р. ПП "ОЗОН" було повідомлено про рішення ліцензійної комісії.

04.04.2014 р. Відповідачем було прийнято Розпорядження N 27, в якому зобов'язав Позивача скасувати наказ N 58 від 26.02.2014 р. в частині анулювання ліцензії ПП "ОЗОН" (серії АК N 581884 від 12.12.2011 р.) на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, в зв'язку з порушенням органом ліцензування при прийнятті зазначеного наказу п. 3.2 Порядку N 434, в частині обов'язку голови та членів комісії повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний контролю у межах повноважень, передбачених законом.

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час винесення оскаржуваного Розпорядження N 27, останній оскаржив його в судовому порядку.

Згідно положень п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування є Закон N 1755.

В ч. 2 ст. 4 Закону N 1755 передбачено, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, уповноважені законом державні колегіальні органи, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

При цьому, в ч. 1 ст. 5 Закону N 1755 визначено, що спеціально уповноважений орган з питань ліцензування: здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування законодавства у сфері ліцензування та дає роз'яснення щодо його застосування; погоджує за поданням органу ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням, крім випадків, передбачених цим Законом; формує експертно-апеляційну раду; видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону N 1755 експертно-апеляційна рада є колегіальним органом, створеним при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування.

В ч. 3 ст. 7 Закону N 1755 визначено, що до компетенції експертно-апеляційної ради належать: експертиза проектів нормативно-правових актів органів виконавчої влади з питань ліцензування; розроблення рекомендацій з основних проблем державної політики у сфері ліцензування; надання попередніх висновків щодо пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян і підприємців щодо доцільності запровадження ліцензування певних видів господарської діяльності чи його скасування; розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування; аналіз стану та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення ліцензування.

Відповідно до Положення N 237/2012 Держпідприємництво України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики, дозвільної системи та ліцензування у сфері господарської діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону N 1755 рішення Ради мають характер експертних висновків і є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування

Відповідно до ч. 11 ст. 7 Закону N 1755 рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеляцій) є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування. Аналогічна за змістом норма зафіксована і в п. 7 Положення N 1669, зокрема визначено, що рішення ради обов'язкові для розгляду Держпідприємництвом і є підставою для видання ним розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону N 1755 розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - підприємцями.

Отже, враховуючи вищевказані норми закону судом встановлено, що Відповідач має право видавати розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування на підставі рішень експертно-апеляційної ради.

01.04.2014 р. відбуло засідання Експертно-апеляційної ради при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, на якому було прийнято рішення N 4.1 (витяг з протоколу N 04-14), яким задоволено скаргу ПП "ОЗОН" щодо підстав прийняття Позивачем Наказу N 58 в частині анулювання ліцензії АГ N 581884 від 12.12.2011 р. на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Як вбачається із змісту оскаржуваного РозпорядженняN 27 та протоколу N 04-14 від 01.04.2014 р., воно було видано в зв'язку із порушенням Позивачем п. 3.2 Порядку N 434, а саме комісією не забезпечено повне, об'єктивне та неупереджене здійснення державного контролю у межах повноважень, передбачених законом.

Крім того, як вбачається із письмових заперечень Відповідача, Розпорядження N 27 також було прийнято в зв'язку із тим, що експертно-апеляційна рада встановила, що Наказ N 58 приймався без рішення про усунення порушень та запрошення представника ПП "ОЗОН", а також в зв'язку із тим, що представнику органу ліцензування було повідомлено ліцензіатом про наявність документів, про відсутність яких було зазначено в акті перевірки.

Відповідно до п. 2 Порядку N 434 контроль за додержанням суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами здійснює Міністерство екології та природних ресурсів України у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

В п. 6.1 Порядку N 434 визначено, що за результатами перевірки ліцензіата складається акт перевірки, в якому зазначається стан виконання Ліцензійних умов суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявлених порушень із посиланням на конкретні пункти, статті, розділи нормативно-правових актів, які були порушені ліцензіатом. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається.

В п. 6.9 та п. 6.10 Порядку N 434 визначено, що у разі неподання ліцензіатом інформації про результати виконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов до органу контролю протягом установленого строку проводиться позапланова перевірка виконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов. Акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, який є підставою для анулювання ліцензії, складається на підставі акта перевірки.

При цьому в п. 6.11 Порядку визначено, що орган контролю під час перевірки складає акт перевірки у таких випадках в тому числі і в разі невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов та неможливості ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;

Таким чином, суд погоджується із посиланням Позивача, що складення розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов та складення акта про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності є самостійними видами реагування органу контролю.

В п. 7.1 Порядку N 434 передбачено, що рішення про анулювання ліцензії приймається органом ліцензування протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Водночас, суд критично ставиться до не виконання Позивачем покладеного на нього обов'язку викликати на засідання представника ПП "ОЗОН" для вирішення питання щодо анулювання ліцензії.

Так, в п. 7.3 Порядку N 434 визначено, що з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представника здійснюється розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі: акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов здійснюється органом контролю.

Жодних інших умов, за яких необхідне обов'язкове повідомлення представника ліцензіата Порядок N 434 не містить, як і не мітить обов'язку Позивача повідомляли про розгляд питання про анулювання ліцензій на підставі акту про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності.

Більше того, суд критично ставиться до посилання Відповідача, що лише Акт про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов, що складається за наслідками проведеної позапланової перевірки, може бути підставою для анулювання ліцензії.

Так, ч. 1 ст. 21 Закону N 1755 передбачено, що однією із самостійних підстав для анулювання ліцензії є саме акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності. При цьому, акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов є іншою самостійною підставою для скасування ліцензії.

Крім того, суд критично ставиться до посилання Відповідача про неможливість одночасного складення Акта N 8/14 та Акта N 8/14НВ, оскільки ні положеннями Закону N 1755, ні Порядком N 434 не визначено, що такі акти повинні складатись із проміжком в часі.

Натомість, суд звертає увагу на положення п. 6.3 Порядку N 434, в якому передбачено, що керівник (уповноважений представник) ліцензіата (юридичної особи) або ліцензіат (фізична особа - підприємець) має право під час складання акта перевірки дати письмові пояснення та викласти зауваження щодо змісту акта перевірки. Вони оформляються у письмовій формі та є невід'ємною частиною акта перевірки. При цьому на всіх примірниках акта перевірки перед підписом керівника (уповноваженого представника ліцензіата) (юридичної особи) або ліцензіата (фізичної особи - підприємця) робиться запис "Із зауваженнями".

Водночас, як вбачається із змісту наданих Актів N 8/14 та N 8/14НВ жодної відмітки уповноваженого представника ПП "ОЗОН" про наявність зауважень дані акти не містять, Акти підписані без зауважень, інформації про наявність у ПП" ОЗОН" додаткових документів не вказано.

Щодо посилання Відповідача на порушення Позивачем п. 6.5 Порядку N 434, то тут суд зазначає наступне.

В п. 6.5 Порядку N 434 у разі виявлення порушень Ліцензійних умов орган контролю, що здійснив перевірку, не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки видає у двох примірниках розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов (додаток 5). Один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається ліцензіату чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом ліцензіата або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі контролю.

Тобто, даний пункт регулює саме питання складання акту перевірки та надання копії ліцензіату. При цьому, вказаний пункт не регулює процес подання ліцензіатом заперечень на акт органу контролю.

Натомість, як вбачається із змісту наданих Актів N 8/14 та N 8/14НВ жодних зауважень ПП "ОЗОН" щодо не надання 2-их примірників таких актів, не значиться.

Більше того, суд критично сприймає посилання Відповідача про відсутність у ПП "ОЗОН" порушень Ліцензійних умов, зокрема, щодо встановлення експертно-апеляційною радою Відповідача щодо наявності у ПП "ОЗОН" на момент проведення перевірки всіх необхідних документів.

Так, як вбачається із матеріалів справи, договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами або аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру N 44/4401371/2508/14 та Договір обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів (багаторазові перевезення) N 55/5509733/20508/14 було укладено лише 24.02.2014 р.

Більше того, засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (протокол N 21к, складеного Комунальним підприємством "Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат" Чернігівської обласної ради) було складено 24.02.2014 р.

Крім того, надані наказ ПП "ОЗОН" про прийняття на роботу N 8 ОСОБА_4 (еколога) винесено 19.02.2014 р.

Таким чином, вбачається, що дані документи були складені вже після проведеної перевірки та складання Відповідачем відповідних Актів N 8/14 та N 8/14НВ.

Щодо посилання Відповідача на порушення строків направлення на адресу ПП "ОЗОН" рішення про анулювання ліцензії, які були допущені Позивачем, суд зазначає наступне.

Дійсно, ч. 2 ст. 21 Закону N 1755 визначено, що орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Судом встановлено, що Позивачем дійсно не направлено наказ N 58 в строк визначені ч. 2 ст. 21 Закону N 1755.

Однак, суд звертає увагу, що невчасне направлення рішення є дією, що здійснюється вже після прийняття рішення про анулювання ліцензії. Воно не впливає на підстави, які були причиною анулювання ліцензії ПП "ОЗОН". Суд вважає, що в такому випадку Відповідачем слід було вказати органу контролю щодо недопущення в подальшому порушення ч. 2 ст. 21 Закону N 1755.

Водночас, суд звертає увагу, що юридичним наслідком для ПП "ОЗОН" щодо невчасного направлення Позивачем наказу N 58 може бути лише коригування початкової дати щодо його оскарження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч. 1, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню Позивачу.

З огляду на вищевказане, керуючись положеннями ст. 2, ст. 11, ст. 69, ст. 71, ст. 86, ст. 158 - ст. 163, ст. 167, ст. 254 КАС України, суд постановив:

1. Позовні вимоги Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва N 27 від 04.04.2014 р. "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування Міністерством екології та природних ресурсів України".

3. Стягнути на користь Міністерства екології та природних ресурсів України понесені судові витри в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. із Державного бюджету України направлених на асигнування діяльності Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 185 - 187 КАС України.

Головуючий, суддя Б. В. Санін

Суддя: К. М. Кобилянський

Т. О. Скочок