Запаси придбані за плату: визнання, оцінка на дату балансу й списання

Бухгалтерський облік запасів визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202 (далі - НП(С)БОДС 123).

Первісна вартість запасів

Відповідно до п. 8 р. II НП(С)БОДС 123 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається, з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються суб'єктам державного сектору;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати суб'єкта державного сектору на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

НЕ включаються до первісної вартості запасів, а відносяться до витрат періоду, в якому їх здійснено: понаднормові втрати та нестачі запасів, фінансові витрати, витрати на зберігання (крім витрат, необхідних перед наступним етапом виробництва), загальногосподарські та інші подібні витрати (які безпосередньо не пов'язані з придбання і доставкою та доведенням до придатного стану), витрати на збут (п. 11 p. II НП(С)БОДС 123).

Оцінка запасів на дату балансу

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності на дату балансу за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 1 p. III НП(С)БОДС 123).

Чиста вартість реалізації запасів - це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності, за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів.

Приклад 1. На балансі бюджетної установи числиться 10 упаковок матеріалів (субрахунок 234) за ціною 60 грн за упаковку на суму 600 грн, що частково зіпсувалися. На дату балансу (01.04.2015 р.) очікувана ціна продажу упаковки 45 грн, а загальна сума 450 грн.

У цьому випадку на дату балансу зазначені матеріали мають відображатися за чистою вартістю реалізації (450 грн). Тобто бюджетна установа повинна списати суму, на яку первісна вартість перевищує чисту вартість їх реалізації: Дт 831 Кт 234 на суму 150 грн (600 грн - 450 грн).

Оцінка вибуття запасів

Відповідно до п. 4 p. IV НП(С)БОДС 123 вибуття запасів оцінюється за такими методами:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Увага! Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів (п. 6 р. IV НП(С)БОДС 123).

Приклад 2. Розглянемо застосування методу середньозваженої вартості на кінець звітного періоду (І квартал 2015року):

На 01.01.2015 р. матеріали А обліковувалися в кількості 10 одиниць по вартості 15 грн за одиницю, протягом січня надійшло ще 15 одиниць по ціні 14 грн. за одиницю, а протягом лютого і березня - по 10 одиниць по 12 грн. У березні 2015 р. було використано 14 одиниць (див. таблицю).

Таблиця

Також оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю на дату проведення операції шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції (п. 7 р. IV НП(С)БОДС 123).

Якщо скористатися умовами прикладу 2, то списання матеріалів на 10.03.2015 р. за таким методом мало б відбуватися без врахування надходжень за 20.03.2015 р. тобто за середньозваженою ціною, яка склалася на дату операції з вибуття (10 березня). Тобто у разі списання за середньозваженою вартістю на дату списання (10 березня) вартість використаних 14 одиниць мала дорівнювати:

13,71 грн х 14= 191,94 грн.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до суб'єкта держсектору (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів (п. 8 р. ІV НП(С)БОДС 123).

Оцінка відпущених запасів за ідентифікованою собівартістю може застосовуватися у випадку, якщо запаси не замінюють один одного або відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів, або їх первісна вартість визначена з ідентифікованої вартості (автомобілі, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння тощо). Про застосування цих методів оцінки вибуття та розподіл транспортно-заготівельних витрат розповімо в наступному номері журналу.