ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАКАЗ
06.04.2015 N 247
Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо включення
до податкової знижки за звітний рік сум витрат, понесених у минулому
році на оплату вартості навчання за місяці звітного року
Відповідно до пункту 52.6 статті 52 Податкового кодексу України та з метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказую:
1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо включення до податкової знижки за звітний рік сум витрат, понесених у минулому році на оплату вартості навчання за місяці звітного року (додається).
2. Департамент комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-порталі ДФС.
3. Координаційно-моніторинговому департаменту (Мокляк М.В.) забезпечити внесення цього наказу до Репозиторія звітної і статистичної інформації Державної фіскальної служби України відповідно до наказу ДФС України від 07.10.2014 N 168.
4. Начальникам головних управлінь ДФС в областях, місті Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників довести наказ до відома підпорядкованих державних податкових інспекцій.
Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
В.о. Голови М.В. Мокляк
Затверджено
наказ ДФСУ
06.04.2015 N 247
Узагальнююча податкова консультація
щодо включення до податкової знижки за
звітний рік сум витрат, понесених у
минулому році на оплату вартості
навчання за місяці звітного року
В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення:
Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями - ПКУ;
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-ІV зі змінами та доповненнями - ЦКУ;
Закон УРСР від 23 травня 1991 року N 1060-XII "Про освіту" - Закон N 1060;
Закон України від 01 липня 2014 року N 1556-VII "Про вищу освіту" - Закон N 1556.
Відповідно до статті 166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 ПКУ). Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (підпункт 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Згідно із підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому, у зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (підпункт 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 ПКУ).
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у пункті 166.3 статті 166 ПКУ.
Згідно із підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. При цьому така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
При цьому пунктом 166.4 статті 166 ПКУ визначені обмеження права на нарахування податкової знижки, зокрема загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.
Згідно з частиною п’ятою статті 61 Закону N 1060 розмір плати за весь строк навчання (крім вищих навчальних закладів) встановлюється у договорі, що укладається між навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, і не може змінюватися протягом усього строку навчання. При цьому плата за навчання може вноситися за весь строк навчання повністю одноразово або частками - помісячно, по семестрах, щорічно. Відповідно до частини шостої статті 73 Закону N 1556 розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов'язання щодо її оплати. Типовий договір, що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, затверджується Кабінетом Міністрів України. Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 01 вересня. Семестр - це половина навчального року у вищих навчальних закладах. Отже, до навчального року (семестру) включаються місяці календарного року наступного за звітним.
Відповідно до статті 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та порядку, встановлені договором (частина перша статті 903 ЦКУ). Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року, а відповідно до умов договору (контракту) про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією), при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.
Директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб О.Р. Ревчук