КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
08.07.2014 р.

Справа N 826/19245/13-а

Про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Горбань Н. І., суддів - Земляної Г. В., Сорочка Є. О., при секретарі - Дешко В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 року у справі за його позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, встановила:

ОСОБА_2 04.12.2013 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу Міністерства юстиції України від 18.07.2013 року N 1432/5 "Про заміну та відмову у заміні ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" - в частині відмови йому у заміні ліцензії серії НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), зі строком дії з 24.11.2010 року на необмежений строк, виданої на підставі рішення від 16.11.2010 року N 216-50-17/4663 Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); відновлення його порушених прав шляхом зобов'язання Міністерства юстиції України замінити Ліцензію на право здійснення господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії НОМЕР_1, виданої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 24.11.2010 року Державним департаментом з питань банкрутства Міністерства економіки України на Свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 року у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що наказ Міністерства юстиції України від 18.07.2013 року N 1432 є таким, що прийнятий відповідачем у межах компетенції та відповідає чинному законодавству, а також не надано доказів про скасування наказу N 37 від 14.03.2011 року про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2013 р. позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою від 10.07.2013 р. про заміну ліцензії арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_1 від 24.11.2010 року на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

За результатами розгляду поданих позивачем документів Міністерством юстиції України прийнято наказ від 18.07.2013 р. N 1432/5, яким відмовлено ОСОБА_3 у заміні ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку із невідповідністю поданих документів пункту 6 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом".

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В даному випадку апеляційна інстанція не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 395/2011, Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств, як суб'єктів інформаційної діяльності. Мін'юст України є державним органом з питань банкрутства.

Пунктом 4 абз. 33 зазначеного Положення передбачено, що Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджує порядок складення кваліфікаційного іспиту арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та перелік питань для проведення кваліфікаційного іспиту, видає свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до п. 6 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII (надалі - Закон N 2343-XII) визначено, що протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом державний орган з питань банкрутства безоплатно замінює за заявою арбітражного керуючого чинну на день набрання чинності цим Законом ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке відповідно до цього Закону надає право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Після закінчення цього строку втрачають чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до п. 2.1 наказу Міністерства юстиції України N 93/5 від 14.01.2013 р. "Про отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15 січня 2013 р. за N 116/22648, заміні підлягає ліцензія за умови її відповідності вимогам, встановленим Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 року N 1775-III (надалі - Закон N 1775-III) та Ліцензійним умовам провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (надалі - арбітражний керуючий), затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 року N 3176/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 17.10.2011 року за N 1196/19934.

Наказом N 37 від 14.03.2011 року Державним департаментом з питань банкрутства Міністерства економіки анульовано ліцензію серії НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), яка була видана 24.11.2010 року Державним департаментом з питань банкрутства Міністерства економіки України на ім'я ОСОБА_2.

Наказ про анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 був виданий на підставі акту Відділу з питань банкрутства в Одеській області "Про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування" від 28.02.2011 року N 16.

Вважаючи, що наказ ДДПБ Міністерства економіки України N 37 від 14.03.2011 року про анулювання ліцензії серії НОМЕР_1, виданий з порушенням норм діючого законодавства, арбітражний керуючий ОСОБА_2 звернувся до експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва зі скаргою на рішення Державного департаменту з питань банкрутства від 14.03.2011 року про анулювання ліцензії серії НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України від 01.06.2000 року N 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", якщо ліцензіат протягом тридцяти днів з дня видачі наказу про анулювання ліцензії подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Таким чином, наказ ДДПБ Міністерства економіки України N 37 від 14.03.2011 року не набрав чинності у зв'язку з поданням ліцензіатом скарги до експертно-апеляційної ради.

Відповідно до ч. 1 п. 11 Положення про експертно-апеляційну раду при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 року N 1669 "Про експертно-апеляційну раду при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва", рішення ради приймається більшістю голосів її членів і оформлюється протоколом, який підписують голова та секретар ради.

Рішенням N 12 від 13.10.2011 року експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва (протокол N 10) задоволено скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 щодо підстав прийняття Державним департаментом з питань банкрутства наказу від 14.03.2011 року N 37 в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 24.11.2010 року на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Розпорядженням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва N 165 від 14.10.2011 року Державний департамент з питань банкрутства був зобов'язаний скасувати наказ від 14.03.2011 N 37 в частині анулювання ліцензії фізичної особи підприємця ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 24.11.2010 року на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Згідно з листом Держкомпідприємництва зазначене розпорядження N 165 було направлено до Державного департаменту з питань банкрутства з супровідним листом від 31.10.2011 р. оку за N 8388/0/2-11.

Відповідно до ч. 5 п. 11 Положення про експертно-апеляційну раду при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 року N 1669, орган ліцензування протягом десяти робочих днів з дати отримання розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування зобов'язаний повідомити Держпідприємництво про його виконання та подати підтверджуючі документи.

Апеляційна інстанція не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що позивачем пропущено строк звернення із скаргою до експертно-апеляційної ради, оскільки рішення експертно-апеляційної ради N 12 від 13.10.2011 року про зобов'язання Державного департаменту з питань банкрутства скасувати наказ від 14.03.2011 N 37 в частині анулювання ліцензії фізичної особи підприємця ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 24.11.2010 року не оскаржувалось і набрало чинності.

Судова колегія не вбачає підстав приймати до уваги посилання відповідача на пропущення строку звернення із скаргою до експертно-апеляційної ради, оскільки визначення правильності строків звернення до державних установ не входить до компетенції Міністерства юстиції України, а для оскарження рішення експертної установи існує інший порядок, визначений законодавством.

Посилання представника відповідача, що Ліцензійний реєстр арбітражних керуючих, переданий Міністерству юстиції України Державним департаментом з питань банкрутства, не містив відомостей про наявність у ОСОБА_2 чинної ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є надуманим та не підтверджується жодними доказами.

В матеріалах справи міститься достатньо документів, що свідчать про чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, однак суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні докази скасування наказу N 37 від 14.03.2011 року про анулюванні ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), не приймаючи до уваги, що рішенням N 12 від 13.10.2011 року експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва задоволена скарга ФОП ОСОБА_2 щодо підстав прийняття Державним департаментом з питань банкрутства наказу від 14.03.2011 року N 37 в частині анулювання ліцензії серії НОМЕР_1 від 24.11.2010 року на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на підставі якого видано розпорядження N 165 від 14.10.2011 року "Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування Державним департаментом з питань банкрутства" про скасування наказу від 14.03.2011 року N 37 в частині анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 24.11.2010 року на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих та протягом 10 робочих днів повідомити комітет про виконання цього розпорядження (а. с. NN 65 - 67).

За таких обставин судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо відсутності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що наявна вина відповідача в тому, що позивач не міг реалізувати своє право на заміну ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), то колегія суддів з метою захисту порушеного права ФОП ОСОБА_2 вважає необхідним скасувати наказ Міністерства юстиції України N 1432/5 від 18 липня 2013 року "Про заміну та відмову у заміні ліцензій на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)"в частині відмови ОСОБА_2 у заміні ліцензії серії НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) зі строком дії з 24.11.2010 року на необмежений строк, виданої на підставі рішення від 16.11.2010 року N 216-50-17/4663 Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Із врахуванням обставин, встановлених судом, слід зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути питання щодо заміни ліцензії арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_1 від 24.11.2010 року на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) зі строком дії з 24.11.2010 року на необмежений строк, виданої на підставі рішення від 16.11.2010 року N 216-50-17/4663 Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України, на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно ст. ст. 198, 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 року - скасувати.

Постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати наказ Міністерства юстиції України N 1432/5 від 18 липня 2013 року "Про заміну та відмову у заміні ліцензій на провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)"в частині відмови ОСОБА_2 у заміні ліцензії серії НОМЕР_1 на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) зі строком дії з 24.11.2010 року на необмежений строк, виданої на підставі рішення від 16.11.2010 року N 216-50-17/4663 Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України, на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути питання щодо заміни ОСОБА_2 ліцензії арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_1 від 24.11.2010 року на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) зі строком дії з 24.11.2010 року на необмежений строк, виданої на підставі рішення від 16.11.2010 року N 216-50-17/4663 Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України, на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2014 року

Головуючий, суддя Н. І. Горбань

Судді:

Г. В. Земляна

Є. О. Сорочко