Первісна вартість основних засобів: як визначити
Первісна вартість основних засобів залежно від способу отримання визначається відповідно до пп. 4-10 р. II НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202 та р. III Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затвердженого наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11 (далі - Методрекомендації з бухобліку ОЗ). Одна з найважливіших змін в обліку ОЗ - це зміни підходів до оцінки первісної вартості ОЗ залежно від того, яким способом його отримано (див. таблицю).
Таблиця
Оцінка первісної вартості основних засобів
| Спосіб отримання ОЗ | Оцінка первісної вартості | Як визначається відповідно до p. II НП(С)БОДС 121 та Методрекомендацій з бухобліку ОЗ |
| Придбання за плату | вартість придбання | формується за рахунок капітальних і поточних витрат, у т. ч.: на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо (п. 3 p. IІІ цих Методрекомендацій) |
| Самостійне виготовлення (створення) | собівартість виробництва | витрати, понесені суб'єктом держсектору на виготовлення (створення) з урахуванням витрат, передбачених п. 3 p. IІІ цих Методрекомендацій |
| Отримання без оплати від фізичних і юридичних осіб (крім суб'єктів держсектору) | справедлива вартість |
визначається на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 3 p. IІІ цих Методрекомендацій |
| Отримання без оплати від суб'єктів держсектору | первісна (переоцінена вартість) | це вартість, за якою ОЗ обліковувалися у суб'єкта держсектору, що їх передав з урахуванням витрат, передбачених п. 3 p. IІІ цих Методрекомендацій, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації |
| Отримання у результаті обміну на інший актив | залишкова вартість переданого об'єкта ОЗ | якщо залишкова вартість переданого об'єкта ОЗ дорівнює нулю, то первісною вартістю отриманого об'єкта ОЗ є його справедлива вартість на дату оподаткування |
| У разі отримання активу, оцінка якого потребує спеціальних і особливих знань | умовна вартість | застосовується до активів - за відсутності активного ринку та у разі використання повноважень конфіскації, безоплатної передачі, - що мають історично успадковану вартість та потенціал корисності, що обмежується характеристиками культурної та історичної спадщини |
Зверніть увагу! Якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості ОЗ, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.
Як визначається справедлива вартість об'єкта ОЗ?
За визначенням п. 4 р. 1 НП(С)БОДС 121 справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату. Проте ніде не прописано хто має право її визначати й яким чином.
У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства (п. 8 р. II НП(С)БОДС 121, абз. 9 п. 5 р. III Методрекомендацій з бухобліку ОЗ).
Так проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку (абз. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ, далі - Закон про оцінку).
Слід зазначити, що п. 7.4 Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджене наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611, що діяло до 01.01.2015 р., передбачало можливість проведення переоцінки необоротних активів комісією, створеною керівником бюджетної установи. Фонд держмайна теж вважав, що зазначене Положення давало право проводити оцінку комісією, яка призначається наказом керівника установи (див. лист Фонду держмайна від 01.10.2013 р. № 10-36-12442). Однак сьогодні така можливість не передбачена ні НП(С)БОДС 121, ні Методрекомендаціями з бухобліку ОЗ.
Отже виходить, що сьогодні потрібно дотримуватися вимог Закону про оцінку, а, отже, слід врахувати таке:
- оцінку у випадках її обов 'язкового проведення проводять суб'єкти оціночної діяльності, якими можуть виступати: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (ч. 1 ст. 5 Закону про оцінку);
- оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання та замовником оцінки (ч. 1 ст. 10 Закону про оцінку);
документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є Звіт про оцінку майна, а якщо оцінку здійснює самостійно суб'єкт оціночної діяльності - орган державної влади або орган місцевого самоврядування - складається Акт оцінки майна, який підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування (чч. 1, 3 ст. 12 Закону про оцінку);
- якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, то рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), є обов'язковим (ч. 3 ст. 13 Закону про оцінку);
- у разі, коли оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у ст. 7 Закону про оцінку, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, вона визнається недійсною (ч. 4 ст. 8 Закону про оцінку).
Враховуючи вищесказане, можливість проведення оцінки необоротних активів (крім основних засобів) комісією установи може бути передбачена суб'єктом управління вищого рівня, його відомчим наказом, але в будь-якому випадку за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів.
Особливості переоцінки основних засобів розглянемо в консультації "Переоцінка основних засобів: основні правила та облік".