ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
22.10.2014 N 826/12214/14
Про визнання протиправним та скасування розпорядження
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого - судді Аблова Є. В., суддів - Амельохіна В. В., Шулежка В. П., при секретарі судового засідання - Мальчик І. Ю. (за участю сторін: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - К. А. С.), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження, встановив:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження, мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржуване розпорядження є незаконним, безпідставним та необґрунтованим, винесеним за відсутності правових підстав для цього, суперечить вимогам чинного законодавства.
У позовній заяві позивач просить суд визнати розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року N 685-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України" протиправним, недійсним з дати прийняття і скасувати його.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваного розпорядження.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновків про наступне.
06.08.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження N 685-р про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".
Позивач зазначає, що відповідачем в даному розпорядженні не зазначена жодна з підстав припинення першим заступником Голови Держкомтелерадіо України ОСОБА_1 державної служби, що передбачена КЗпП або ст. 30 Закону України "Про державну службу", а зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби. Крім того, позивач стверджує, що проект розпорядження N 685-р не був включений до порядку денного засідання Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року, а позивача звільнено в період перебування останнього у відпустці.
Зазначене вище та незгода позивача з прийнятим Кабінетом Міністрів України розпорядженням N 685-р зумовили звернення до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту порушеного права.
При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 113 Конституції України, стаття 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 р. N 794-VII (далі - Закон N 794-VII) визначає, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Згідно ст. 117 Конституції України, що узгоджується з положеннями ст. 49 Закону N 794-VII Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Частиною 3 ст. 49 Закону N 794-VII передбачено, що акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Як уже зазначалось, оскаржуване рішення відповідача видане у формі розпорядження відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України. Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що у разі звільнення керівника центрального органу виконавчої влади, в тому числі центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, перші заступники та заступники відповідного керівника центрального органу виконавчої влади звільняються з посад Кабінетом Міністрів України.
Підстави припинення державної служби регулює стаття 30 Закону України "Про державну службу".
Так, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі, зокрема, відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону).
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про державну службу" відставкою є припинення державної служби службовцем, який займає посаду першої або другої категорії, за його письмовою заявою.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про державну службу" основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
Установлюються такі категорії посад державних службовців, зокрема, перша категорія - посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади.
Зважаючи на наведене, до правовідносин, що виникли в даному випадку, пов'язаних зі звільненням особи з публічної служби, застосовуються положення Закону України "Про державну службу" як спеціального закону.
У разі виникнення юридичних фактів, зазначених в статті 30 Закону України "Про державну службу", як підстави для припинення державної служби, керівник органу державної влади приймає рішення про припинення службово-трудових відносин, яке ґрунтується на юридичних фактах та не потребує здійснення такого звільнення із застосуванням норм КЗпП, який є загальним законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2014 року на ім'я прем'єр-міністра Яценюка А. П. Головою Держкомтелерадіо України внесено подання N 2707/22/5 про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".
Прем'єр-міністр України відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та за пропозиціями міністрів і керівників центральних органів виконавчої влади вніс подання на засіданні Уряду щодо, зокрема, звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України (вх. N 29860/0/1-14 від 06.08.2014 року).
06.08.2014 року на засіданні Кабінету Міністрів України видано розпорядження N 685-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України".
Стаття 21 Закону N 794-VII регулює повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
Так, Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина. Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується міністрами. Питання діяльності таких центральних органів виконавчої влади представляють відповідні міністри, до сфери спрямування і координації яких належать ці органи.
Пункт 4 частини 7 ст. 21 Закону N 794-VII визначає, що Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем'єр-міністра України перших заступників і заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади.
Порядок призначення та звільнення з посади першого заступника керівника центрального органу виконавчої влади, як уже зазначалось, врегульовує також ст. 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".
Пропозиції Прем'єр-міністрові України стосовно кандидатур для призначення на посаду та звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади та його заступників вносить міністр, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади.
Керівник центрального органу виконавчої влади вносить на розгляд міністра пропозиції щодо призначення для призначення на посаду та звільнення з посади та звільнення з посад своїх заступників.
Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки видане за наслідками розгляду на засіданні Уряду 06.08.2014 року подання від 26.06.2014 року N 2707/22/5 на ім'я Прем'єр-міністра України та подання Прем'єр-міністра України, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність прийнятого оскаржуваного розпорядження.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 158 - 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва постановив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний колегією 24.10.2014 р.
Головуючий, суддя: Є. В. Аблов
Суддя: В. В. Амельохін
Суддя: В. П. Шулежко