ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ
29.01.2015 N 2625/7/99-99-17-03-01-17

ГУ ДФС в областях та м. Києві
Міжрегіональне ГУ ДФС -
ЦО з обслуговування великих платників

Щодо застосування штрафних санкцій за
несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату
(несвоєчасне перерахування) єдиного внеску

Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року N 77-VIIІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" (далі - Закон N 77), яким внесено зміни, зокрема, до частини одинадцятої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464), повідомляє таке.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 N 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Так, Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб’єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.

Стаття 58 міститься у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" Конституції України, в якому закріплено конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина та їх гарантії. Положення окремих статей Конституції України, в яких визначається правовий статус церкви і релігійних організацій в Україні (стаття 35), політичних партій та громадських організацій (статті 36, 37), гарантують їх діяльність через реалізацію прав та свобод людини і громадянина, а саме - права на свободу віросповідання і світогляду, права на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації. Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Листом Міністерства юстиції України від 29.04.2011 N 5149-0-26-11-18 надано роз'яснення законодавства та повідомлено: "Щодо усунення суперечностей між положеннями нормативно-правових актів зауважуємо, що при розв'язанні таких правових колізій, як правило, застосовуються загальновизнані прийоми тлумачення правових норм (надання переваги нормі, що має вищу юридичну силу, а у разі виявлення суперечностей (колізії) між положеннями різних нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, застосовуються положення нормативно-правового акта, який прийнято пізніше або який є спеціальним тощо).

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.

Законом N 77 внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону N 2464.

Відповідно до внесених змін за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде накладатися штраф у розмірі 20 відс. своєчасно несплачених сум (п.2 ч. 11 ст. 25 Закону N 2464).

Враховуючи викладене, за порушення, вчинені до 31.12.2014 включно, фіскальні органи (органи доходів і зборів) застосовують фінансові санкції, передбачені пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону N 2464, у розмірі 10 відс. своєчасно несплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати.

За порушення, що виникли з 01.01.2015, буде накладатися штраф у розмірі 20 відс. своєчасно несплачених сум єдиного внеску.

Рішення про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається згідно з додатком 9 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів від 09.09.2013 N 455.

З метою своєчасного застосування рішень про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску необхідно провести інвентаризацію незастосованих штрафних санкцій за таке порушення та вжити відповідних заходів.

Зобов’язуємо посилити контроль за своєчасністю винесення рішень про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Голова І.О. Білоус