Щодо основних змін в порядку сплати податків та зборів

Початок 2015 року ознаменувався для платників податків суттєвими змінами в оподаткуванні. Скорочено не лише кількість податків, а суттєвих змін зазнали принципи їх нарахування та сплати до бюджету. Чим же була викликана необхідність такої термінової податкової реформи в Україні?

У рейтингу Світового банку Doing Business 2015 Україна за показником легкості ведення бізнесу займає 96 місце серед 189 країн світу (у 2014 році - 112 місце).

При цьому, за показником "сплата податків" Україна займає 108 місце, час на складання податкової звітності та сплату податків складає 350 годин на рік (або майже 44 восьмигодинних робочих дня).

В свою чергу це впливає на зменшення інвестиційної привабливості економіки України, збільшення рівня її тінізації, зниження конкурентоспроможності українських товарів та послуг на світовому ринку, скорочення бюджетних надходжень тощо.

Таким чином, суттєвим кроком подальшої лібералізації податкової системи та підвищення рейтингу має стати скорочення часу, витраченого на складання, подання звітності та сплату податків.

Для досягнення цієї мети урядом разом з законодавцями прийнято рішення щодо суттєвого скорочення кількості податків, та максимального зближення бухгалтерського та податкового обліку для платників податку на прибуток. Так, Законом N 71 скорочена кількість податків та зборів з 22 до 9 (рис).

Рисунок для ознайомлення знаходиться: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Виключені з переліку загальнодежавних податків та зборів:

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Перелік місцевих податків та зборів скоротився на збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Об'єднання декількох податків та зборів в один податок, збір чи плату формально не можна назвати їх скороченням. Але саме таким чином й було "скорочено" більшу частину податків та зборів в 2015 році. (Див. с 7)

В процесі обговорення концепції скорочення податків та зборів законотворчі та уряд дійшли висновку про збереження на постійній основі справляння рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку, встановивши ставки плати в еквіваленті, в доларах США, які відповідають світовим стандартам.

Так, згідно з п. 256-1.3 ст. 256-1 розд. ПК України ставки оподаткування складають:

- $ 0,21 за транзитне транспортування 1000 м³ природного газу за кожні 100 км відстані відповідних маршрутів його транспортування;

- $ 0,56 за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами;

- $ 0,56 за транспортування однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродук-топроводами;

- $ 0,64 за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 км відстані відповідних маршрутів його транспортування.

У разі зміни тарифів до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється у порядку, встановленому Кабміном України, крім ставки рентної плати за транзитне транспортування природного газу.

Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю) (п. 10.2 ст. 10 розд. І ПК України).

Місцеві ради в межах повноважень, визначених ПК України, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для пар-кування транспортних засобів, туристичного збору (п. 10.3 ст. 10 розд. І ПК України).

У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами ПК України, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 розд. І ПК України).

Формально кількість податків та зборів в 2015 році буде не 9, а 11 з урахуванням:

- військового збору;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (цей збір не входить до складу ЄСВ).

Також уряд повинен підготувати і внести на розгляд парламенту в найкоротші терміни (найвірогідніше в І кварталі поточного року), законопроект про додаткове запровадження в складі податку на майно податку на предмети розкоші.

Зміни в податковому адмініструванні податків та зборів

З 1 липня 2015 року запровадять електронний кабінет платника податку. Це повинна зробити ДФСУ. В цьому кабінеті буде електронне досьє кожного платника податку. У той же час, ДФС зобов'яжуть публікувати списки боржників по кожному з податків.

Так, згідно з п. 35.4 ст. 35 розд. І ПК України, щомісячно на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:

- інформація щодо сплати податків суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

- інформація щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб'єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 гл. 1 розд. II ПК України).

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Подавати декларації платник податку зобов'язаний буде тільки в тому випадку, коли у нього виникає об'єкт оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Виключення з цього правила передбачені для платників, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством. Такі платники зобов'язані за кожний, встановлений ПК України, звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (абзац 2 п. 49.4 ст. 49 гл. 2 розд. II ПК України).

Посилені санкції за порушення правил вивезення нафтопродуктів, палива моторного альтернативного та скрапленого газу з території акцизного складу в ст. 128 гл. 11 розд. II ПК України.

Так, за вивезення нафтопродуктів, палива моторного альтернативного та скрапленого газу з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника контролюючого органу на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску тягнуть за собою накладання штрафу - 200 % вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15 000 грн.

Щодо удосконалення податкового контролю
за трансфертним ціноутворенням

Законом N 72 запроваджено принцип "витягнутої руки", що є основним стандартом для трансфертного ціноутворення та змінюється основна мета трансфертного ціноутворення з визначення звичайної ціни на визначення зіставності умов у контрольованих операціях, виходячи з принципу "витягнутої руки", вдосконалено механізм обрання методу трансфертного ціноутворення та надано визначення методів згідно з рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Законом N 72 шляхом внесення змін до ПК України удосконалено чинну систему державного регулювання трансфертного ціноутворення, усунуто суперечності між нормами, які негативно впливають на забезпечення реалізації податкової політики, з урахуванням міжнародного досвіду та оптимального поєднання фіскальної та регулюючої функції оподаткування.

Господарські операції згідно з підпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. І ПК України визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн грн за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ) або 3 % доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п. 120.3 ст. 120 гл. 11 розд. II ПК України за неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції або невключения до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

- 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

- 5 % суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті;

- 3 % суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп. 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 розд. І ПК України, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларо-вані контрольовані операції.

Тобто, якщо суб'єкт господарювання не подав звітність, на нього накладається штраф 200 розмірів мінімальної заробітної платні. Але, якщо він ухилився, то у нього буде штраф 5 % від - суми операцій.

Встановлюється на постійній основі застосування методу порівняльноїнеконтрольованої ціни для всіх контрольованих операцій експорту-імпорту, що мають біржове кодування. Біржі будуть визначатися для кожної групи товарів, які визначаються урядом.

Встановлено на постійній основі застосування методу порівняльної, неконтрольованої ціни для усіх контрольованих операцій з експорту, імпорту товарів, що мають біржове квотування.

Для визначення найбільш співставної ціни товарів за принципом "витягнутої руки"

використовується середня ціна таких товарів, що склалася на товарній біржі за декаду, що передує проведенню контрольованої операції. Перелік товарних бірж для кожної групи товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

Зміни в порядку справляння податку на прибуток

Розраховувати об'єкт оподаткування платники будуть на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, щодо амортизації необоротних активів, резервів (забезпечень) та фінансових операцій.

З цією метою розд. III ПК України виклали в новій редакції.

Так, згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Різницям, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, присвячена ст. 138 розд. III ПК України, в якій детально розписано як нараховувати амортизацію та коригувати фінансовий результат до оподаткування.

Різницям, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), присвячена ст. 139 розд. IIІ ПК України, в якій детальне розписано порядок коригування фінансового результату до оподаткування на:

- забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат;

- резерв сумнівних боргів;

- резерви банків та небан-ківських фінансових установ.

Різницям, які виникають при здійсненні фінансових операцій, присвячена ст. 140 розд. III ПК України, в якій наведено порядок коригування фінансового результату до оподаткування на суму виплачених дивідендів, процентів тощо.

Зокрема фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 розд. III ПК України зменшується на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 цього пункту та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 розд. І ПК України), придбаних у:

- неприбуткових установ та організацій, крім бюджетних установ;

- нерезидентів (в тому числі нерезидентів - пов'язаних осіб), що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 розд. І ПК України.

Податкові різниці визначатимуть платники податку на прибуток, які мають дохід більше 20 млн грн на рік, або 5 % від загальної кількості платників. Тобто, 95 % платників податку можуть визначати податок на прибуток підприємств за даними фінансової звітності без визначення різниць.

Згідно з пп. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 розд. III ПК України під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 розд. III ПК України, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

- 10 % від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів;

- 18 % від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Кардинально змінено порядок сплати авансового внеску по податку на прибуток (п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України) та при виплаті дивідендів (п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України).

Аванси з податку на прибуток. Сплачувати авансові внески з податку на прибуток будуть платники у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 20 млн грн.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Податкова декларація по податку на прибуток, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Згідно з п. 22. підрозд. 4 розд. XX ПК України норма п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України у редакції, викладеній в Законі N 71, в частині граничного терміну подання декларації з податку на прибуток підприємств застосовується, починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція ПК України, викладена в Законі N 71.

Платники податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 розд. III ПК України, від суми фактично отриманого доходу протягом місячного податкового періоду, без подання податкової декларації.

Згідно п. 9 підрозд. 4 розд. XX ПК України у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п. 57.1 ст. 57 гл. 4 розд. II ПК України у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.

Аванси при виплаті дивідендів. Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 розд. III ПК України. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів). Відмінена пільгова ставка для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовували особливості оподаткування до 31.12.2014 p., яким тепер при-йдеться сплачувати податок по загальній ставці 18 % (було 5 %).

Згідн з п. 16 підрозд. 4 розд. XX ПК України зберегли на період до 1 січня 2016 року ставку 0 % для платників податку на прибуток, у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності, за останній річний звітний період не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 мільйонів гривень, та у яких середньо-облікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПК України та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

З 1 січня 2015 року не застосовується так званий "касовий метод" для визначення доходів та витрат з податку на прибуток.

Зміни в порядку справляння податку на доходи фізичних осіб

З 1 січня 2015 року запроваджено оподаткування великих заробітних плат шляхом зміни шкали оподаткування (в розрахунку на місяць):

- 15 % - для доходів до 10 мінімальних заробітних плат (у 2015 році до 12 180 грн);

- 20 % - для доходів понад 10 мінімальних заробітних плат (з суми, яка перевищує 12 180 грн).

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 розд. IV ПК України, застосовують ставку 20 % до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати.

Внесені зміни щодо ставок податку для пасивних доходів, до яких згідно з пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 розд. IV ПК України відносяться такі доходи:

- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;

- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);

- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

- відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з. облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

- роялті;

- дивіденди.

Згідно з п. 167.5 ст. 167 розд. IV ПК України ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 20 % - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 розд. IV ПК України);

- 5 % - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Збережено на 2015 рік чинне обмеження стандартної податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року згідно з п. 1 розд. XIX ПК України розмір ПСП повинен був скласти 100 %.

Виключено п. 167.4 ст. 167 розд. IV ПК України згідно з яким ставка податку становила 10 % бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати шахтарів. Таким чином, вирівняні ставки оподаткування для заробітної плати шахтарів.

Згідно з пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 знижено поріг оподаткування пенсій з 10 000 грн на місяць до трьох розмірів мінімальної заробітної плати (у січні - листопаді цей поріг дорівнюватиме 3654 грн, а з 1 грудня - 4134 грн), та оподатковувати суму перевищення за ставкою 15 %.

Військовий збір

Законом N 71 продовжено справляння військового збору за ставкою 1,5 % до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 розд. IV ПК України, а саме:

1) для резидента:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України;

2) для нерезидента:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Таким чином, база оподаткування військовим збором з 01.01.2015 р. значно розширена та стала аналогічною базі оподаткування ПДФО, до якої додалися крім заробітної плати всі пасивні доходи, доходи від продажу майна та тощо.

Нагадуємо, що до 31.12.2014 р. об'єктом оподаткування збором були доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород,які нараховувалися (виплачувалися, надавалися) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

України не є об'єктом оподаткування зокрема операції з випуску, обігу та погашення всіх лотерейних білетів (було тільки державних), придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб'єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).

Збережена пільга щодо періодичних видань друкованих ЗМІ та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Звертаємо увагу, що згідно з новою редакцією пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 розд. V ПК України звільняються від оподаткування тільки словники вітчизняного виробництва (раніше пільга розповсюджувалась на всі словники, в яких присутня українська мова).

При визнанні податкового кредиту із п. 198.3 ст. 198 розд. V ПК України виключена вимога щодо використання придбаних товарів, робіт, послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит з ПДВ визнається незалежно від мети використання придбаних чи виготовлених товарів, робіт, послуг, необоротних активів.

Але згідно з п. 198.5 ст. 198 розд. V ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розд. V ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які починають використовуватися в операціях:

- що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 розд. V ПК України (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 розд. VПК України);

- звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 підрозд. 2 розд. XX ПК України, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 розд. V ПК України);

- що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

- що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ст. 198 розд. V ПК України, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці 1 п. 198.5 ст. 198 розд. V ПК України, зареєстрованого в ЄРПН.

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 розд. V ПК України податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону про бухоблік.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 розд. V ПК України, та скласти і зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/ послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 розд. V ПК України).

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але:

- не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

- одержання банківськими установами права власності на заставне майно.

Згідно з п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній податковій накладній/ розрахунку коригування.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 200.3 ст. 200 розд. V ПК України.

Згідно з п. 15-2 підрозд. 2 розд. XX ПК України тимчасово до 31 грудня 2017 року включно від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці 1 п. 15-2 підрозд. 2 розд. XX ПК України, звільняються від оподаткування ПДВ. Таким чином, скасована пільга відносно повернення ПДВ при експорті зерна. Тобто нікому при експорті зерна ПДВ повертати не будуть - ні сільгоспвиробникам, ні зернотрейдерам, але залишили спеціальний режим щодо оподаткування сільгоспвиробників.

При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ операціях, зазначених в абзацах першому та другому п. IV підрозд. 2 розд. XX ПК України, норми ст. 199 розд. V ПК України не застосовуються, а сплачені (нараховані) суми ПДВ по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

Норми п. 15-2 підрозд. 2 розд. XX ПК України не, застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються ПДВ у порядку, встановленому цим Кодексом.

У зв'язку з вищевикладеним до 31 грудня 2017 року включно призупинено дію п. 197.21 ст. 197 розд. V ПК України, згідно з якою звільнялись від оподаткування операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур.

Згідно з п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПК України тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України, звільняються від оподаткування ПДВ.

Контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року (п. 37 підрозд. 2 розд. XX ПК України). Також після 1 липня 2015 року будуть скасовані документальні позапланові виїзні перевірки.

Зміни в порядку справляння акцизного податку

Змінами, внесеними до розширено коло платників акцизного податку та об'єктів оподаткування. Виключено з переліку об'єктів акцизного податку особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з дерива-тивами.

Так, коло платників акцизного податку поповнилося:

- особами - суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 розд. VI ПК України);

- оптовими постачальниками електричної енергії (пп. 212.1.12 п. 212.1ст. 212 розд. VI ПК України);

- виробниками електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (пп. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 розд. VI ПК України).

Не є платниками податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім оптових постачальників електричної енергії;

- особами - власниками ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок (пп. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 розд. VI ПК України).

Особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (пп. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 розд. VI ПК України).

Законом N 71 до алкогольних напоїв віднесено пиво із вмістом спирту етилового від 0,5 % об'ємних одиниць, яке отримане під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Нафтопродукти, паливо моторне альтернативного та скрапленого газу включені до терміну "акцизний склад" поряд з спиртом етиловим, горілкою та лікеро-горілчаними виробами та будуть знаходитися під контролем постійних представників контролюючого органу.

Новими об'єктами оподаткування акцизним податком є:

- операції з передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки (нова редакція пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 розд. VI ПК України);

- реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 розд. VI ПК України);

- оптове постачання електричної енергії (пп. 213.1.10 п. 213.1 ст. 213 розд. VI ПК України);

- переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (пп. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 розд. VI ПК України).

До операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, віднесено реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (пп. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 розд. VI ПК України).

До операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, віднесено реалізацію та/або передачу в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції). Ця норма не поширюється на операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства нафтопродуктів (пп. 213.3.5 п. 213.3 ст. 213 розд. VI ПК України).

Ввезення на митну територію України нафтопродуктів згідно в новою редакцією пп. 213.3.6 п. 213.3 ст. 213 розд. VI ПК України не звільняється від оподаткування акцизним податком, а підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

База оподаткування для реалізованої електричної енергії не включає ПДВ (пп. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 розд. VI ПК України). А ось для суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які реалізують підакцизні товари, база оподаткування включає вартість реалізованих підакцизних товарів з ПДВ (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 розд. VI ПК України).

Акцизний податок від реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є доходом, який буде зараховуватись до місцевих бюджетів. Для цих підакцизних товарів ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з ПДВ) - у розмірі 5 %.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 розд. VI ПК України).

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо постачання електроенергії є дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 розд. VI ПК України).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 розд. VI ПК України).

Зросли і ставки акцизів. Зокрема, до 5 % зросли ставки акцизу на алкогольні та тютюнові вироби. Крім того, плата за ліцензію на продаж алкоголю і сигарет буде підніматися відповідно до рівня інфляції.

Зміни в порядку справляння рентної плати

З 1 січня 2015 року рентна плата складається з:

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (пп. 251.1.1 п. 251.1 ст. 251 розд. IX ПК України);

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин (пп. 251.1.2 п. 251.1 ст. 251 розд. IX ПК України).

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (пп. 251.1.3 п. 251.1 ст. 251 розд. IX ПК України);

- рентної плати за спеціальне використання води (пп. 251.1.4 п. 251.1 ст. 251 розд. IX ПК України);

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (пп. 251.1.5 п. 251.1 ст. 251 розд. IX ПК України);

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України (пп. 251.1.6 п. 251.1 ст. 251 розд. IX ПК України).

У 2015 році продовжені усі високі ставки щодо оподаткування ренти на нафту, газ та інші корисні копалини.

Згідно з пп. 1.1 п. 1 підрозд. 9 розд. XX ПК України тимчасово, до 1 липня 2015 року, ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, які визначені п. 252.20 ст. 252 розд. IX ПК України, за природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, встановлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах:

- у період з 1 січня до 31 березня 2015 року (включно)

- 60 %;

- у період з 1 квітня до 30 червня 2015 року (включно)

- 65 %;

- з 1 липня 2015 року - застосовується ставка, визначена п. 252.20 ст. 252 розд. IX ПК України.

Зміни в порядку справляння місцевих податків

З 1 січня 2015 року податок на майно складається з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 розд. XII ПК України);

- транспортного податку (пп. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 розд. XII ПК України);

- плати за землю (пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 розд. XII ПК України).

Зокрема передбачена нова модель податку на нерухоме майно та розширено коло об'єктів, на які буде справлятися податок на нерухоме майно.

Так, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 розд. XII ПК України).

Згідно з пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України до об'єктів нежитлової нерухомості відносяться будівлі, приміщення, що не* віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежит-ловій нерухомості виділяють:,

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні

- торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

є) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нржитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Податок на нерухоме майно буде нараховуватися на житлову нерухомість тільки щодо об'єктів, які перевищують 60 м² - квартири, і 120 м²

- для будинків, для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 м².

Нагадаємо, що у 2014 році не обкладалися податком: 120 м² - квартири, 250 м² - для будинків, 370 м²- для різних видів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м² бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 розд. XII ПК України).

Промислові та виробничо-господарські приміщення, МАФи і ринки взагалі не будуть обкладатися податком.

Відносно змін в діяльності малого та середнього бізнесу

Кількість груп платників єдиного податку скорочена до чотирьох груп та збільшено обсяг доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування для:

- першої групи зі 150 000 грн до 300 000 грн;

- другої групи з 1 000000 грн до 1 500 000 грн;

- третьої групи з 3 000 000 грн до 20 000 000 грн.

Для третьої групи платників єдиного податку кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.

До четвертої групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровйробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.

Об'єктом оподаткування єдиний внесок для платників ЄСВ, визначених в абзацах 2 та 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 та ст. 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

- загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

- середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 % у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

- середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 грн;

- середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

Законом N 77 внесені зміни до законодавства про оплату праці, адміністративного та кримінального законодавства, які сприятимуть легалізації заробітної плати та зайнятості, суть яких полягає у наступному:

- працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (ст. 24 КЗпП України);

- у разі виявлення оформлення трудових відносин без укладення трудового договору, роботи на умовах неповного робочого часу при фактичному виконанні роботи повний робочий час приймається рішення про виплату працівникові заробітної плати не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату ПДФО та суми ЄСВ за встановлений період роботи (ст. 235 КЗпП України);

- передбачаються фінансові санкції для юридичних та фізичних осіб - підприємців у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства (ст. 265 КЗпП України);

- запроваджуються штрафи для посадових осіб за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону про протидію корупції іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю;

- збільшуються в 2 рази розміри штрафів за порушення порядку нарахування ЄСВ, порушення при поданні звітності щодо ЄСВ, подання недостовірних відомостей, несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ (ст. 25 Закону про єдиний внесок).

Введені нові штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом про єдиний внесок, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 НМДГ (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 НМДГ (1020 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом про єдиний внесок.

Зміни в порядку справляння мита

Законом N 73 введено імпортне мито на імпорт продовольчих товарів (товарні групи 1 - 24 згідно з УКТ ЗЕД) та пропонується обкладати їх додатковим збором 10%, інші товари (групи 25 - 97) - за ставкою 5 %. Крім того, ставку 10 % уряд введено для товарів, що ввозяться громадянами на територію України.

Імпортний збір не поширюється на мазут, вугілля, ліки і медичні вироби для гемодіалізу і онкохворих за переліком, що визначений Кабінетом Міністрів.

Зміни в порядку справляння збору на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування

Також підвищили збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти з 0,5 % до 2 % та з операцій продажу ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння з 5 % до 10 %. Про це йдеться в пп. 14 п. 2 розд. II "Прикінцеві положення" Закону N 71. Об'єктом оподаткування є операції з купівлі іноземної валюти тільки в готівковій формі.

До переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, які здійснюють операції з купівлі іноземної валюти, не входять юридичні особи та фізичні особі, які здійснюють операції з купівлі іноземної валюти для погашення кредитів.

Виключення передбачено для суб'єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок), та юридичних і фізичних осіб, які розташовані (проживають) у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю. Вони сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готівковій формі, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, під час набуття права власності на легкові автомобілі у випадках, зазначених у п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону N 400, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, з надання послуг стільникового рухомого зв'язку на загальних підставах.

Порядок проведення операції з купівлі іноземної валюти фізичними особами для погашення кредитів встановлюється НБУ.

При внесенні змін Законом N 71 в Закон N 400 допущені технічні помилки. Наприклад, згідно з пп. 14 п. 2 розд. II "Прикінцеві положення" Закону N 71 внесені зміни до Закону N 400, згідно з якими ст. 4 цього Закону доповнили п. 6', що передбачає для платників збору, визначених п. 5 ст. 1 цього Закону, справляння збору в розмірі '2 % від об'єкта оподаткування, встановленого п. 41 ст. 2 цього Закону. Але п. 5 в ст. 1 Закону N 400 не існує взагалі. Таких технічних помилок в прийнятих на швидку руку законах дуже багато.

Список використаних документів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 71 - Закон України від 28.12.2014 p. N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)"

Закон N 72 - Закон України від 28.12.2014 р. N 72-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням"

Закон N 73 - Закон України від 28.12.2014 p. N 73-VIII "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року"

Закон N 77-Закон України від 29.12.2014 р. N 77-VIII "Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці"

Закон N 400 - Закон України від 26.06.1997 р. N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 p. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Закон про єдиний внесок - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Закон про протидію корупції - Закон України від 07.04.2011 p. N 3206-VI "Про засади запобігання і протидії корупції"

"Консультант бухгалтера" N 1 (773) 12 січня 2015 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)