ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
26.03.2014 р.

Справа N 904/5821/13

Про стягнення коштів

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В. С. - головуючого, Костенко Т. Ф., Сибіги О. М., перевіривши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення 92425,20 грн. (в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача - Ч. Т. М., дов. [...]; від відповідача - Ф. Р. М., дов. [...]), встановив:

Рішенням від 10.10.2013 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Красота О. І.) відмовлено в задоволені позовних вимог.

Рішення мотивовано тим, що позивач не довів вину відповідача у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг, що призвело до неможливості своєчасного забирання вагонів та вивільнення позивачем колій і відповідно покладення на відповідача збитків є безпідставним.

Постановою від 13.01.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Прудніков В. В. - головуючий, Орєшкіна Е. В., Широбокова Л. П.) рішення від 10.10.2013 господарського суду Дніпропетровської області скасовано.

Позов ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено повністю.

Стягнуто з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" збитків у розмірі 92425,20 грн., судовий збір у розмірі 2772,75 грн.

Постанова мотивована тим, що вимоги позивача про стягнення збитків є обґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено правомірність затримки вагонів на попутних станціях, неможливість їх подачі на колії призначення.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 46, 119, 121 Статуту залізниць України; п. п. 4, 6, 8, 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами; ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що 06.11.2008 ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії, вантажовласник) та ДП "Придніпровська залізниця" (залізниця) уклали договір N ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію під'їзної залізничної колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

28.12.2006 ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та ДП "Придніпровська залізниця" також уклали договір N ПР/ДН-2-074/НЮп/672а "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги".

Відповідно п. 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 864/5085, розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору.

Пунктом 3.2 договору N ПР/ДН-2-074/НЮп/672а від 28.12.2006 сторони передбачили, що у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми грошових коштів (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і контейнерами, штрафи), в тому числі спірні, з особового рахунку вантажовласника, на підставі оформлених установленим порядком перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін.

Господарські суди також встановили, що у вересні 2012 року на під'їзду колію ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" при ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці на адресу ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подавалися вагони під вивантаження та навантаження.

Облік часу перебування вагонів на під'їзній колії ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" проводився ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці за відомістю плати за користування вагонами.

Пунктом 4 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 за N 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458, встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відповідно до відомостей ДП "Придніпровська залізниця" NN 24093013, 30093078, 29093063 (ГУ-46) за користування вагонами нарахована плата у розмірі 92425,20 грн. Вказана плата списана з особового рахунку ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується переліком, який включено до розрахунку за звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів N 20120925 від 25.09.2012, N 20120930 від 30.09.2012, N 20121001 від 01.10.2012.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.09.2004 за N 856 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 за N 1316/9915, встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва N 1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами передбачено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Надані акти загальної форми підписано лише представниками залізниці, тобто складені в порушення вищевказаної норми, тому не можуть бути належним доказом підтвердження викладених в них обставин.

Як встановлено господарськими судами, сума позову складається із плати за користування вагонами за вищевказаними відомостями плати в сумі 92425,20 грн., яка нарахована на підставі актів про затримку вагонів форми ГУ-23а та актів загальної форми ГУ-23 складених на станціях затримок Мусіївка, Милорадівка, Марганець, згідно наказів N 378 від 19.09.2012, N 388 від 22.09.2012, N 392 від 25.09.2012.

Відповідно Положення про зайнятість колій за вищевказаними наказами колія N 1б вільна з 03:55 до 12:30 20.09.2012 (08 год. 35 хв.); з 03:20 год. до 12:55 год. 27.09.2012 (09 год. 55 хв.); з 09:00 год. до 18:30 год. 28.09.2012 (09 год. 30 хв.); колія N 12 вільна з 22:10 год. 27.09.2012 до 05:05 год. 28.09.2012 (06 год. 55 хв.).

На колії N 4 поїзд N 3504 стояв під обробкою з 19 год. 10 хв. 20.09.2012 до 05 год. 30 хв. 23.09.2012 р. (майже 09 год.), що значно перевищує встановлену норму 3,6 год. і є порушенням ЄТП роботи під'їзної колії на станції, зазначені обставини мали місце на колії N 3 - обробка поїзду N 2123 протягом 15 годин, поїзда N 1403 протягом 13 годин, на колії N 8 з 20.09.2012 з 17:15 год. до 16:55 год. 21.09.2012 (23 години).

Крім того, відповідач надав Положення про зайнятість колій лише по 10 коліях по станції Кривий Ріг (3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 1б, 14) тоді як відповідно до ЄТП роботи під'їзної колії станції ВАТ "ПівдГЗК" і станція призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці для здійснення приймально-відправних операцій передбачено 13 колій крім зазначених, ще колії -1А, IIА, II.

Щодо колії N 1б, то відповідно до ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг - ця колія є також приймально-відправного призначення, у тому числі для парних та непарних вантажних поїздів.

При цьому, як господарському суду першої так і суду апеляційної інстанцій не надано належних доказів неможливості подачі спірних вагонів на ці колії у зазначений час, а також не надано підтвердження того, що деякі колії певний час використовувались для проведення маневрових робіт, і обгону локомотива, згідно ЄТП роботи під'їзної колії на станції Кривий Ріг.

В Положенні є посилання на те, що мала місце затримка вагонів на коліях станції з вини одержувача ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", але як зазначалось вище, акти загальної форми, які складено на підтвердження цих обставин не відповідають вимогам п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами, тому не можуть бути належними доказами, які підтверджують, що затримка мала місце з вини позивача.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що спірні вагони простояли на станції затримки протягом 6 діб, тоді як відповідно Положення про зайнятість колій, в цей період ДП "Придніпровська залізниця" здійснювала подачу позивачу під завантаження та вивантаження інших вагонів.

Отже, апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження правомірності затримки вагонів на попутних станціях, неможливості їх подачі на колії станції призначення, тому підстави для нарахування та списання грошових коштів з позивача за спірними переліками відсутні, а вимога позивача про стягнення збитків є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо посилань відповідача на застосування строку позовної давності, то апеляційним господарським судом встановлено, що позивач звернувся до суду в межах визначеного ст. 315 Господарського кодексу України строку позовної давності, тому заява відповідача про його застосування була відхилена.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 13.01.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи N 904/5821/13 залишити без змін.

Головуючий: В. С. Божок

Судді:

Т. Ф. Костенко

О. М. Сибіга