КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 26 листопада 2014 р. N 668
Київ
Про затвердження критеріїв,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті і визначається періодичність здійснення
планових заходів державного нагляду (контролю)
Державною інспекцією з безпеки на морському
та річковому транспорті
Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері безпеки на морському та річковому транспорті і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною інспекцією з безпеки на морському та річковому транспорті, згідно з додатком.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. N 548 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузі морського і річкового транспорту та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 42, ст. 1401).
Прем'єр-міністр України А.ЯЦЕНЮК
Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 26 листопада 2014 р. N 668
Критерії,
за якими оцінюється ступінь ризику
від провадження господарської діяльності
у сфері безпеки на морському та річковому
транспорті і визначається періодичність здійснення
планових заходів державного нагляду (контролю)
Державною інспекцією з безпеки на морському
та річковому транспорті
1. У цих критеріях під терміном "аварійна подія" слід розуміти аварію, інцидент на морському, річковому транспорті.
2. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, належать:
вид господарської діяльності;
кількість осіб, які постійно або тимчасово перебувають на об'єкті морського чи річкового транспорту;
наявність порушень законодавства у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
3. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.
4. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які:
1) здійснюють експлуатацію морських, річкових терміналів чи причалів для:
проведення вантажно-розвантажувальних робіт з небезпечними вантажами;
зберігання небезпечних вантажів;
обслуговування суден пасажиромісткістю більше 12 осіб;
2) надають послуги з перевезення небезпечних вантажів морським, річковим транспортом;
3) надають послуги з перевезення пасажирів;
4) виконують буксирувальні та маневрові операції;
5) забезпечують безпеку судноплавства в територіальному морі та на внутрішніх водних шляхах;
6) допустили виникнення аварійної події;
7) протягом року з моменту останньої перевірки допустили більше трьох порушень законодавства у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
5. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які:
1) здійснюють експлуатацію морських, річкових терміналів чи причалів для:
проведення вантажно-розвантажувальних робіт (крім робіт з небезпечними вантажами);
зберігання вантажів (крім небезпечних вантажів);
обслуговування суден пасажиромісткістю до 12 осіб;
2) надають послуги з перевезення вантажів (крім небезпечних) морським, річковим транспортом;
3) провадять діяльність з будівництва, ремонту, утилізації, обслуговування та огляду морських, річкових суден;
4) здійснюють підготовку (за виключенням суб'єктів господарювання, діяльність яких контролюється МОН та ДІНЗ):
членів екіпажів морських та річкових суден;
судноводіїв маломірних (малих) суден;
фахівців підприємств, які беруть участь у забезпеченні безпеки на морському та річковому транспорті.
6. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти, які:
здійснюють експлуатацію стоянкових суден;
не належать до суб'єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику.
7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:
1) з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;
2) із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки;
3) з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки.
У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх двох років, не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, наступна планова перевірка такого суб'єкта господарювання проводиться не раніше ніж через установлений для відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.
8. У разі коли суб'єкт господарювання віднесено одночасно до двох або більше ступенів ризику з тих, до яких він може бути віднесений, такий суб'єкт господарювання належить до більш високого ступеня ризику.