МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
НАКАЗ
21.11.2000 N 644
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 листопада 2000 р. за N 861/5082
Про затвердження окремих розділів
Правил перевезення вантажів
(Із змінами, внесеними згідно з
Наказами Міністерства транспорту
N 542 від 20.08.2001
N 334 від 28.05.2002
N 873 від 09.12.2002
N 299 від 18.04.2003
N 54 від 31.01.2004
Наказами Міністерства транспорту та зв'язку
N 540 від 12.09.2005)
(Про зупинення з 28 лютого 2006 року дії окремих
пунктів змін додатково див. Повідомлення Державного
комітету з питань регуляторної політики
та підприємництва від 07.03.2006)
(Із змінами, внесеними згідно з
Наказами
Міністерства транспорту та зв'язку
N 1454 від 01.12.2008
N 1430 від 25.11.2008
N 1135 від 05.11.2009
Наказами
Міністерства інфраструктури
N 138 від 08.06.2011
N 513 від 14.10.2014)
Відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство транспорту України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000 N 678/2000, та статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457, наказую:
1. Затвердити такі розділи Правил перевезення вантажів (додаються):
Правила приймання вантажів до перевезення;
Правила видачі вантажів;
Правила оформлення перевізних документів;
Правила розрахунків за перевезення вантажів;
Правила обчислення термінів доставки вантажів;
Правила зберігання вантажів;
Правила перевезення вантажів з оголошеною вартістю;
Правила перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів);
Правила реалізації вантажів;
Правила перевезення вантажів, які змерзаються;
Правила перевезення вантажів залізничними лініями вузької колії;
Правила перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів;
(Абзац чотирнадцятий пункту 1 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 513 від 14.10.2014)
Правила перевезення вантажів у транспортних пакетах;
Правила обслуговування залізничних під'їзних колій;
Правила пломбування вагонів і контейнерів;
Правила переадресування вантажів;
Правила перевезення вантажів навалом і насипом;
Правила перевезення вантажів у вагонах відкритого типу;
Правила перевезення вантажів дрібними відправками;
Правила перевезення вантажів в універсальних контейнерах;
Правила перевезення вантажів маршрутами відправника;
Правила перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні;
Правила складання актів;
Правила заявлення та розгляду претензій;
Правила планування перевезень вантажів;
Правила перевезення швидкопсувних вантажів;
Правила перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю;
Правила перевезення наливних вантажів;
Правила перевезення небезпечних вантажів - набирають чинності з 01.01.2010.
(Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу N 542 від 20.08.2001, N 334 від 28.05.2002, N 873 від 09.12.2002, N 299 від 18.04.2003, N 1430 від 25.11.2008)
2. Державній адміністрації залізничного транспорту (Г.М.Кірпа):
2.1. Подати цей наказ в установленому порядку до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.
2.2. Довести затверджені розділи Правил до відома працівників залізниць, підприємств, організацій, установ, експедиторів та громадян, які користуються залізничним транспортом.
2.3. Організувати вивчення причетними працівниками залізниць цих розділів Правил, прийняти їх до керівництва та забезпечити виконання.
3. З моменту введення в дію вищезазначених розділів Правил перевезення вантажів вважати такими, що на території України не застосовуються, розділи 3, 4, 6-8, 10-16, 21, 26-30, 34-36 "Правил перевозок грузов", затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 06.11.81, 20.09.65, 22.06.73, 20.06.65, 21.06.65, 20.08.65, 03.06.68, 09.08.65, 15.09.65, 06.06.66, 25.09.65, 16.05.75, 14.09.65, 31.10.72, 27.04.66, 09.08.65, 18.05.66, 17.08.82.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра транспорту А.Ф.Демиденка.
Міністр Л.М. Костюченко
Затверджено
Наказ Міністерства
транспорту України
21.11.2000 N 644
Правила приймання вантажів до перевезення
(ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту)
1. Вантажі до перевезення приймаються за наявності місячного плану або дозволу на перевезення, оформленого відповідно до Правил планування перевезень вантажів.
Відправники можуть пред'являти вантажі до перевезення на місцях загального й незагального користування.
Відповідно до статті 9 Статуту залізниць України місця загального користування - це місця виконання вантажних операцій біля колій, що перебувають на балансі залізниці і розташовані у межах смуги відведення; місця незагального користування - це місця виконання вантажних операцій, розташовані поза смугою відведення, та місця загального користування, надані у тимчасове користування вантажовласникам за договором.
(Пункт 1 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005)
2. Перевезення вантажів здійснюються вагонними, дрібними, контейнерними, груповими або маршрутними відправками.
У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в таких значеннях:
вагонна відправка - партія вантажу за однією накладною в такій кількості, для перевезення якої потрібно надання окремого вагона;
дрібна відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої не потрібно надавати окремий вагон;
контейнерна відправка - партія вантажу за однією накладною для перевезення в універсальному чи спеціалізованому контейнері або перевезення власного універсального чи спеціалізованого контейнера в порожньому стані;
групова відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої надається не менше двох вагонів, але менше маршруту;
маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту ("ядра" маршруту);
контрейлерна відправка - це завантажені на залізничні вагони автопоїзд, знімний автомобільний кузов, напівпричеп, тягач і т.ін.
(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 54 від 31.01.2004)
3. Вантажі, що потребують тари для збереження їх від утрати, псування або пошкодження при перевезенні, повинні пред'являтися до перевезення у справній тарі, яка відповідає стандартам або технічним умовам, а вантажі, на тару і упакування яких стандарти та технічні умови не встановлено, - у справній тарі, що забезпечує їх збереження. Упаковка, в якій вантаж пред'являється до перевезення, не повинна завдавати шкоди рухомому складу, залізничній колії й навколишньому середовищу.
Сільськогосподарська продукція може прийматися до перевезення в нестандартній тарі, яка забезпечує схоронність вантажу при перевезенні.
(Абзац другому пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 513 від 14.10.2014)
Відправник несе відповідальність за пред'явлений до перевезення вантаж у нестандартній і неякісній упаковці.
Якщо при зовнішньому огляді тари або упаковки пред'явленого до перевезення вантажу будуть помічені недоліки, які можуть призвести до втрати, псування або пошкодження вантажу, то відправник зобов'язаний на вимогу станції привести тару або упаковку у відповідність до вимог стандартів або інших нормативно-технічних документів на продукцію.
Відправник зобов'язаний на вимогу станції пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.
Залізниця може не приймати вантаж до перевезення у разі відсутності або неналежного його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів.
(Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005)
4. Відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.
(Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1454 від 01.12.2008)
5. Загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об’єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).
За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов’язаний зазначити в накладній.
Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року N 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за N 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
(Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011; пункт 5 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005; пункт 5 в редакції Наказу Міністерства транспорту N 513 від 14.10.2014)
6. Маса тарних і штучних вантажів визначається до пред'явлення їх до перевезення із зазначенням на кожному вантажному місці його маси брутто і нетто.
Якщо пред'являються вантажні місця стандартної маси, то зазначати масу на кожному місці не обов'язково, за винятком випадків, коли це передбачено стандартами чи технічними умовами.
Маса тарних і штучних вантажів визначається шляхом підрахунку суми стандартної маси брутто вантажних місць або маси, зазначеної в трафареті. У накладній зазначається маса й кількість місць, а в графі "Спосіб визначення маси" для стандартних місць додатково проставляється стандартна маса брутто і нетто одного вантажного місця.
7. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
(Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005; пункт 7 в редакції Наказу Міністерства транспорту N 513 від 14.10.2014)
8. Маса вантажів, які перевозяться наливом у цистернах, може визначатися заміром висоти наливу (для етилового спирту - висоти недоливу) з подальшим визначенням об'єму налитого вантажу і його маси за допомогою спеціальних таблиць.. При визначенні маси заміром відправник зобов'язаний окремо зазначити в накладній висоту наливу, температуру вантажу в цистерні й густину продукту.
(Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 513 від 14.10.2014)
(Абзац другий пункту 8 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
(Абзац третій пункту 8 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
9. Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником зважуванням та в окремих випадках умовно.
Лісоматеріали й дрова, маса яких визначається умовно, повинні пред’являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких відомостей:
у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів;
у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці";
у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів;
в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти.
(Абзац сьомий пункту 9 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
(Пункт 9 зі змінами, на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
10. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розщіплення.
Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:
зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;
харчові в цистернах (олія, меляса тощо);
картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.
При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.
При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.
Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
11. У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування.
12. У разі перевезення вантажів з обладнанням (знімним та незнімним), і утепленням, у накладній під найменуванням вантажу зазначаються маса обладнання й утеплювальних матеріалів і спосіб її визначення.
(Абзац перший пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)
Маса обладнання, матеріалів для утеплення у масу тари вагона не включається.
(Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)
13. Кількість місць вантажів, які пред'являються до перевезення, у всіх випадках визначає відправник.
У разі приймання вантажів дрібними відправками на місцях загального користування через склади станцій залізниця приймає їх за кількістю місць і загальною масою, визначеною відправником як сума мас, зазначених на кожному вантажному місці.
14. Приймання до перевезення експортних вантажів у прямому міжнародному вантажному залізничному сполученні, а також через морські порти й прикордонні станції не в прямому міжнародному сполученні здійснюється на підставі цих Правил і угод про залізничні міжнародні сполучення. Вивезення таких вантажів за межі митної території України провадиться тільки після завершення їх митного оформлення. Порядок митного оформлення встановлюється Митним кодексом України. Відправником також додаються до накладної супровідні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства країн, які приймають участь у перевезенні, необхідні для виконання митних та інших правил. Якщо супровідні документи не додаються, відправником вноситься до накладної відповідна відмітка.
(Абзац перший пункту 14 доповнено, на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
Імпортні вантажі, завантажені в портах, приймаються за справними пломбами портів, експедиторів або вантажовласників без перевірки маси й стану вантажу; тарні й штучні вантажі у відкритих вагонах за наявності ознак недостачі, псування або пошкодження приймаються з перевіркою їх кількості й стану лише в пошкоджених місцях; навалочні та насипні вантажі приймаються згідно з Правилами перевезення вантажів навалом і насипом.
15. На тарно-пакувальні і штучні вантажі відправник зобов'язаний нанести маніпуляційні знаки і транспортні написи (основні, додаткові та інформаційні).
Маніпуляційні знаки - це знаки, які вказують на спосіб поводження з вантажем. Потреба нанесення маніпуляційних знаків визначається стандартами або іншими нормативно-технічними документами на продукцію. Маніпуляційні знаки наносяться відповідно до ГОСТ-14192-96.
Основні написи:
повне найменування вантажоодержувача;
повне найменування станції призначення і скорочене найменування залізниці призначення;
кількість вантажних місць у відправці і порядковий номер місця (дріб, де в чисельнику - порядковий номер місця у відправці, у знаменнику - число місць у відправці).
Кількість вантажних місць і порядковий номер місця повинні зазначатися в тих випадках, коли перевозяться різнорідні або різносортні вантажі в однотипній тарі, або однорідні вантажі в різнотипній тарі, або коли не допускається змішування сортів у відправці однорідних вантажів, при перевезеннях комплектів обладнання, у разі транспортування з перевантаженням у дорозі, при перевезенні дрібних відправок.
У разі перевезення вантажів транспортними пакетами замість порядкового номера місця і кількості вантажних місць у відправці наносяться: у чисельнику - загальна кількість пакетів у відправці; в знаменнику - кількість вантажних місць у пакеті, в дужках - порядковий номер пакета. Наприклад: 3/50 (2).
Додаткові написи:
повне найменування вантажовідправника;
найменування пункту відправлення із зазначенням залізничної станції відправлення і скороченого найменування залізниці відправлення;
залізничні написи (залізнична марка).
Залізничні написи наносяться на кожне місце вантажів, які перевозяться дрібними відправками, у вигляді дробу: чисельник - порядковий номер за книгою приймання вантажів до відправлення і через тире - кількість місць; знаменник - код станції відправлення згідно з Тарифним керівництвом N 4. Якщо дрібні відправки пред'являються до перевезення сформованими в пакет, що складається з окремих одиниць, скріплених між собою за допомогою універсальних, спеціальних пакетувальних засобів або в поліетиленовій плівці, то залізничне маркування наноситься на пакет у вигляді дробу, де чисельник - порядковий номер за книгою приймання вантажів до відправлення, через тире - кількість пакетів, у дужках - кількість місць у пакеті, в знаменнику - код станції відправлення згідно з Тарифним керівництвом N 4.
Залізничне маркування провадиться:
станцією відправлення - при прийманні до перевезення вантажів дрібними відправками на місцях загального користування;
відправником - при навантаженні вантажів дрібними відправками на місцях незагального користування.
(Абзац сімнадцятий пункту 15 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)
Інформаційні написи:
маса брутто і нетто вантажного місця в кілограмах;
габаритні розміри вантажного місця в сантиметрах (довжина, ширина і висота або діаметр і висота);
об'єм вантажного місця в кубічних метрах.
Габаритні розміри вантажного місця не зазначаються, якщо вони не перевищують 1 м.
16. Основні, додаткові, інформаційні написи та маніпуляційні знаки повинні бути нанесені на кожне вантажне місце.
При перевезенні однорідних вантажів у прямому залізничному сполученні вагонними відправками допускається наносити основні, додаткові й інформаційні написи (крім маси брутто і нетто) не на всіх вантажних місцях, але не менше ніж на чотирьох. У цьому разі замарковані місця розташовують:
у критих вагонах по два місця біля кожних дверей написами назовні;
на відкритому рухомому складі - у верхньому ярусі по два місця біля кожного повздовжнього борту платформи або напіввагона написами назовні. Якщо навантаження проведене врівень з бортами або нижче бортів, то замарковані місця укладаються написами догори.
При перевезенні вантажів насипом і наливом транспортні написи не наносяться.
Місця і способи нанесення транспортних написів і маніпуляційних знаків, розміри бирок, маніпуляційних знаків і написів визначаються відповідно до ГОСТ-14192-96.
17. Лісоматеріали і дрова, які перевозяться на відкритому рухомому складі, відправник повинен замаркувати таким чином:
у разі навантаження на платформи, а також у напіввагони вище бортів - на торцевий бік штабелів нанести букву Т, горизонтальна лінія якої шириною не менше 5 см проводиться по верхньому ряду штабеля по всій його ширині, а вертикальна такої ж ширини - посередині штабеля згори донизу довжиною не менше 0,5 м;
у разі навантаження лісоматеріалів і дров у напіввагони до верхнього рівня бортів або вище бортів при навантаженні сторчма: зверху на всю довжину кожного штабеля нанести дві діагональні лінії (у вигляді букви Х) шириною не менше 5 см.
Лісоматеріали і дрова, завантажені в криті вагони, на відкритий рухомий склад у пакетах, контейнерах, а також із "шапкою", не маркуються.
18. Усі написи і знаки наносяться чітко й розбірливо. Фарба для нанесення надписів і знаків повинна бути водостійкою, світлостійкою, стійкою до впливу зміни температур, швидко висихати, не стиратися і не розмазуватись. Не допускається застосовувати матеріали, які можуть пошкодити вантаж.
19. При маркуванні вантажів у випадках, не передбачених цим розділом, застосовуються вимоги держстандартів або іншої нормативно-технічної документації щодо маркування вантажів.
20. Навантаження вагонів здійснюється згідно з правилами розміщення і кріплення вантажів, правилами перевезення вантажів із забезпеченням безпеки руху, схоронності вантажів і безпечного виконання вантажних робіт.
(Пункт 20 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
21. Легкогорючі вантажі, а також вантажі, які упаковані з використанням легкогорючих матеріалів, потребують відбору і підготовки критих вагонів, контейнерів у протипожежному відношенні згідно з додатком 16 до Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 N 1430, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за N 180/16196.
(Абзац перший пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005; в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009)
(Абзац другий пункту 21 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009)
Під час оформлення накладної на перевезення легкогорючих вантажів відправник зазначає "Легкогорючий" у графі 58 "Вид небезпеки вантажу" та в графі 60 - код прикриття "3/0-0-1-0".
(Пункт 21 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту N 54 від 31.01.2004; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)
(Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту N 54 від 31.01.2004)
22. Забороняється навантаження в один вагон вантажів, які за своїми властивостями можуть пошкодити або зіпсувати інші вантажі.
23. Навантаження довгомірних вантажів (довжиною більше 3 м) у криті вагони призначенням на місця загального користування і перевезення їх у прямому змішаному сполученні не допускається. Завантаження зазначених вантажів у криті вагони, які направляються на місця незагального користування, допускається при наявності згоди одержувача на таке перевезення, про що відправник вносить у графу 7 накладної відмітку: "Перевезення в критому вагоні узгоджено з одержувачем".
(Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)
24. Навантаження вантажів, що легко розбиваються (скляних, керамічних, чавунних виробів тощо), алюмінієвого й емальованого посуду тощо повинно провадитись обережно. При виконанні вантажних операцій необхідно виконувати вимоги написів на вантажних місцях: "Обережно", "Не кидати", "Скло", "Верх" , "Не кантувати" тощо. Вантаж розміщується у вагоні так, щоб ці написи було видно в процесі вивантаження; важкі вантажі розміщуються внизу, а легкі - зверху.
25. Тарно-пакувальні і штучні вантажі в міждверному просторі вагона повинні бути укладені без зазорів, загороджені щитами, брусками або дошками товщиною не менше 40 мм та міститися на відстані не менше 25 см від дверей.
26. Забороняється приймати до перевезення вантажі у вагонах, завантажених з перевищенням їх вантажопідйомності, та в інших випадках, передбачених Правилами перевезення окремих видів вантажів.
27. Вантажі, зазначені в Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженому наказом Міністерства транспорту України від 20 січня 1997 року N 18, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1997 року за N 36/1840 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 27 червня 2012 року N 363), перевозяться в супроводі та під охороною відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці, за що відправник сплачує окрему плату, або в супроводженні провідника відправника. Рішення про те, хто буде супроводжувати вантаж, воєнізована охорона залізниці чи провідник відправника, приймається відправником.
(Абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005; пункт 27 в редакції Наказу Міністерства транспорту N 513 від 14.10.2014)
За окремою угодою між відправником і залізницею під воєнізованою охороною залізниці можуть прийматися до перевезення вантажі, найменування яких відсутні в цьому Переліку.
У разі супроводження вантажу під час перевезення провідником відправника (одержувача) плата за охорону не справляється.
(Абзац четвертий пункту 27 виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
28. Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.
(Абзац перший пункту 28 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011)
Факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці.
(Абзац другий пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1454 від 01.12.2008)
Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.
Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
(Пункт 28 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005)
29. У частині, не передбаченій цими Правилами, приймання вантажів до перевезення провадиться згідно з правилами перевезень окремих їх видів.
У разі пред'явлення до перевезення вантажу, найменування якого відсутнє в Алфавітному списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів, рішення про його перевезення за умовами іншого (подібного) вантажу приймається Укрзалізницею на підставі наданих вантажовласником державних стандартів або технічних умов на виготовлення продукції.
(Пункт 29 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005)
У разі неможливості перевезення окремих вантажів за умовами цих Правил перевезення їх здійснюються відповідно до статті 63 Статуту залізниць України на особливих умовах, які розробляються вантажовідправником і погоджуються Укрзалізницею.
(Пункт 29 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005)
Заява про перевезення вантажу на особливих умовах з доданими до неї проектом умов перевезення, стандартами (технічними умовами) на вантаж та згодою одержувача на таке перевезення надається відправником до Укрзалізниці не пізніше одного місяця до передбачуваної дати відправлення вантажу.
(Пункт 29 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005)
Укрзалізниця в 20-денний строк розглядає надані умови перевезення і погоджує їх або відмовляє в їх погодженні, про що повідомляє відправника. У разі погодження Укрзалізницею особливих умов перевезення з відправником (одержувачем) укладається договір про перевезення вантажу на особливих умовах. У договорі зазначаються умови перевезення, порядок визначення плати за перевезення та відповідальність сторін.
(Пункт 29 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005; абзац п'ятий пункту 29 в редакції Наказу Міністерства транспорту N 513 від 14.10.2014)
У накладній під найменуванням вантажу відправником зазначається: "Перевезення на особливих умовах, розпорядчий документ Укрзалізниці від __ N __ (або номер та дата договору залізниці з вантажовласником). З одержувачем погоджено (відмітка може містити додаткові записи про виконання особливих умов)".
(Пункт 29 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005; абзац шостий пункту 29 в редакції Наказу Міністерства транспорту N 513 від 14.10.2014)
30. Відправник може здійснювати добровільне страхування вантажів в установленому законодавством порядку.
31. Відповідно до статті 29 Статуту залізниць України приймання вантажів до перевезення може бути тимчасово припинене або обмежене, про що залізниця повідомляє вантажовідправника в порядку, визначеному договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, форма якого наведена у додатку 1 до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за N 864/5085. Після одержання повідомлення відправник протягом 12 годин повинен припинити або обмежити до встановлених залізницею розмірів відвантаження продукції.
(Правила доповнено пунктом 31 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 540 від 12.09.2005; пункт 31 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
32. Перевезення вантажів, які згідно з чинним законодавством підлягають фітосанітарному контролю, здійснюється відповідно до фітосанітарних заходів, визначених Законом України "Про карантин рослин".
(Правила доповнено пунктом 32 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 513 від 14.10.2014)
Начальник Департаменту транспортної політики Г.М. Легенький
(Додаток виключено на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1135 від 05.11.2009)