ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
19.02.2014 р.

Справа N 910/5259/13

Про стягнення коштів

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Черкащенка М. М. - головуючого, Жукової Л. В. (доповідач), Студенця В. І., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. у справі N 910/5259/13 господарського суду міста Києва за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове об'єднання "Рассвет-Енерго" про стягнення 846462 грн. (в судовому засіданні взяли участь представники від: позивача - Я. В. С. (дов. [...]); відповідача - Л. С. Л. (дов. [...]), Д. С. В. (дов. [...])), встановив:

У березні 2013 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове об'єднання "Рассвет-Енерго" про стягнення грошових коштів у сумі 846462,00 грн. як переплату за II етап за договором на виконання науково-технічної продукції N 13/07-2010/220607 від 26.07.2010 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2013 р. (головуючий суддя: Привалов А. І., судді: Гулевець О. В., Чинчин О. В.) позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове об'єднання "Рассвет-Енерго" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 846462,00 грн. заборгованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. (головуючий суддя: Буравльов С. І., судді: Андрієнко В. В., Шапран В. В.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове об'єднання "Рассвет-Енерго" задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2013 р. у справі N 910/5259/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове об'єднання "Рассвет-Енерго" 8464 грн., 62 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року у даній справі, а рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2013 року залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач скористався правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржений судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.07.2010 р. між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - виконавець) було укладено Договір N 13/07-2010/220607 на виконання науково-технічної продукції, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за завданням замовника виконати науково-технічну продукцію "Схема теплопостачання міста Харкова на період до 2020 р. з перспективою до 2025 р." (надалі - проектні роботи), а замовник зобов'язується прийняти виконані проектні роботи і оплатити їх. Підставою для виконання проектних робіт є затверджене замовником Технічне завдання на виконання проектних робіт (Додаток N 1), складене у відповідності до ДБН А.2.2-3-2004 (п. п. 1.1, 1.2 договору).

У пункті 1.4 договору сторони визначили, що терміни виконання проектних робіт за кожним етапом визначаються календарним планом, який є невід'ємною частиною договору (Додаток N 4).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору, вартість проектних робіт, що виконуються за договором, складає згідно з протоколом узгодження договірної ціни (Додаток N 4) 6899922,00 грн., у тому числі ПДВ - 1149987,00 грн. Ціни на виконання проектних робіт, визначені кошторисом на виконання науково-технічної продукції (Додаток N 2) на підставі ДБН Д.1.1-7-2000 (зі змінами, внесеними у відповідності до доповнень, затверджених Держбудом України).

Оплата за договором проводиться поетапно з авансом 50 % від вартості кожного етапу згідно з календарним планом. Термін оплати авансу: по першому етапу - протягом 5 банківських днів з дня набуття чинності договору, наступних етапів - протягом 5 банківських днів після прийняття замовником кожного етапу розробки проектної продукції і підписання актів здачі-приймання за результатами розробки кожного етапу календарного плану.

Остаточний розрахунок по кожному етапу проводиться протягом 5 банківських днів після підписання акту здачі-приймання проектної продукції за результатами розробки кожного етапу календарного плану.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору позивачем було затверджено Технічне завдання на виконання проектних робіт (Додаток N 1), а також підписано сторонами Кошторис на виконання науково-технічної продукції (Додаток N 2), Календарний план на виконання науково-технічної продукції (Додаток N 3), Протокол погодження договірної ціни на виконання науково-технічної продукції (Додаток N 4).

Згідно з умовами договору та у відповідності з Календарним планом на виконання науково-технічної продукції, 26.04.2012 р. сторони підписали Акт N 09/04-12 здачі-прийому проектної документації за договором N 13/07-2010/220607 від 26 липня 2010 р., відповідно до якого відповідач передав позивачу II етап проектної документації. Вартість робіт II етапу склала 1380240,00 грн.

Проте, 18.12.2012 р. сторони підписали Уточнюючий акт N 23/12-12 здачі-прийому проектної документації, в якому встановили, виходячи з фактичного об'єму виконаної роботи за II етапом, що вартість робіт становить 533778,00 грн. та визначили суму переплати за II етап виконаної роботи в розмірі 846462,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючий акт N 23/12-12 здачі-прийому проектної документації від 18.12.2012 р. підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками позивача і відповідача, чим повністю підтверджено факт виконання робіт, їх прийняття, а також розмір перерахованої вартості робіт II етапу та наявність переплати, здійсненої позивачем.

18.12.2012 р. відповідач звернувся до позивача з листом за вих. N 191, в якому просив зарахувати визначену в уточнюючому акті суму переплати в рахунок передплати за роботи по III етапу.

Проте, позивач листом за вих. N 22-5298 від 25.12.2012 р. повідомив відповідачу про відсутність підстав для зарахування суми передплати в розмірі 846462,00 грн. в рахунок авансування III етапу робіт.

15.01.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. N 38-138, в якій вимагав повернути переплату в сумі 846462,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок КП "Харківські теплові мережі".

Відповідач надав відповідь на вказану претензію від 08.02.2013 р. за вих. N 26, в якій просив відстрочити виплату вказаної суми переплати або зарахувати її в об'ємі виплати за виконану роботу III етапу.

Однак, під час розгляду справи відповідач заперечував наявність переплати за виконані роботи II етапу, посилаючись на те, що II етап проектних робіт складається з двох частин, а отже сума в розмірі 846462,00 грн. є вартістю другої частини II етапу робіт.

Як вбачається з Календарного плану на виконання науково-технічної продукції (Додаток N 3 до договору), II етап виконання робіт за договором не містить поділу на першу та другу частину.

Крім того, п. 1.5 договору передбачено, що при зміні завдання на проектування або технічних умов в процесі виконання проектних робіт, вартість змінених робіт та терміни виконання проектних робіт корегуються за погодженням сторін з оформленням додаткової угоди до договору.

Судом також прийнято до уваги, що під час досудового врегулювання спору відповідач факт існування передплати за виконані по II етапу роботи не заперечував, однак просив позивача зарахувати суму передплати в рахунок оплати III етапу робіт, що відносить до права позивача, а не до його обов'язку.

Водночас, судом обґрунтовано не прийнято в якості належних та допустимих доказів додані відповідачем до справи Додаткову угоду N 5 до договору, кошторис та календарний план, складені в додаток до Додаткової угоди N 5, накладна N 3 від 15.03.2013 р., оскільки зазначені документи позивачем не підписано та доказів їх направлення або передачі останньому матеріали справи не містять.

Приписами статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У даному випадку, в порушення вищевказаної норми закону, судом апеляційної інстанції відмовлено в позові, хоча доведеним є факт безпідставної відмови відповідачем повернення позивачу коштів у розмірі 846462,00 грн., оскільки підстава, відповідно до якої позивач їх сплатив, згодом відпала, так як сторони у добровільному порядку підписали Уточнюючий акт N 23/12-12 здачі-прийому проектної документації від 18.12.2012 р., отже суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими, а тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду м. Києва від 11.07.2013 р. залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України постановив:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 р. у справі N 910/5259/13 скасувати. Рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2013 р. у справі N 910/5259/13 залишити без змін.

Головуючий: М. М. Черкащенко

Судді:

Л. В. Жукова

В. І. Студенець