Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово
окупованій території півострова Крим

З моменту тимчасової окупації іноземним агресором адміністративних територій АР Крим та м. Севастополя виникли питання щодо способу евакуації громадян та бізнесу, а також роботи з ними суб'єктам господарювання, які знаходяться на території України.

Питання, стосовно створення вільної економічної зони в межах півострова Крим (далі - ВЕЗ "Крим"), з 27 вересня 2014 року регулює Закон N 1636, який бере до уваги нюанси, пов'язані з тимчасовою окупацією цієї території.

Які території включає вез "Крим" і термін її дії

ВЕЗ "Крим" вводиться в межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: АР Крим та міста Севастополя на 10 повних календарних років, тобто орієнтовно до 26.09.2024 р. Територія ВЕЗ "Крим" не поширюється на виключну морську економічну зону України (на територіальне море України та прилеглі зони, протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства, континентальний шельф, відкрите море, режим островів та міжнародний район морського дна, а також на повітряний простір над півостровом Крим, визначений таким відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року).

На територію ВЕЗ "Крим" поширюються норми Договору з відкритого неба 1992 року.

Початком тимчасової окупації території АР Крим та м. Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюції N 68/262 - 27.03.2014 р.

В окремих випадках, прямо визначених Законом N 1636, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Закону N 1207 (27.04.2014 p.).

Завершенням тимчасової окупації території АР Крим та м. Севастополя вважається дата, з якої втрачає чинність Резолюція N 68/262 або п. 6 вказаної Резолюції, який закликає усі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати жодну зміну статусу АР Крим та м. Севастополя.

Також строк тимчасової окупації вважатиметься завершеним з дати набрання чинності закону України, який припинить дію Закону N 1207.

Термін дії ВЕЗ "Крим" може бути продовжено або скорочено тільки відповідно до законів України. Закінчення режиму тимчасової окупації не буде підставою для припинення дії ВЕЗ "Крим".

Отже, ВЕЗ "Крим" створена не лише на період тимчасової окупації адміністративних територій АР Крим та м. Севастополя, але й, найімовірніше, діятиме і після звільнення цих територій (до моменту відновлення нормального життя як суб'єктів господарювання, так і громадян, відповідно до чинного законодавства України).

Правовий режим ВЕЗ "Крим"

На території ВЕЗ "Крим" діятиме особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.

Загалом, у рамках ВЕЗ "Крим" створюється вільна митна зона, яка за своїм функціональним типом стане одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу відповідно до ст. 430 гл. 62 розд. XV МК України.

Особливості правового режиму ВЕЗ "Крим" та вільної митної зони на її території визначаються Законом N 1636 і з урахуванням норм Закону N 1207. Цілком очевидно, що за своєю суттю Закон N 1636 став економічною частиною до Закону N 1207.

Нагадаємо, що Законом N 1207 визначається порядок забезпечення дотримання прав та свобод людини та громадянина, захисту інтересів держави, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах окупації території півострова Крим.

Митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим", здійснюються у зонах митного контролю, розташованих в місцях, визначених ст. 329 гл. 48 розд. XI МК України, як при переміщенні через митну територію України.

Для цілей застосування податкового та митного законодавства договори,укладені між суб'єктами господарювання за місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ "Крим" та іншими суб'єктами господарювання, є документами, які використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (п. 6.5 ст. 6 Закону N 1636).

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживания), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", прирівнюються з метою оподаткування до нерезидентів.

Також згідно з п. 12.5 ст. 12 Закону N 1636 юридичні особи та їх відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України для цілей здійснення митних формальностей визнаються нерезидентами.

Отже, законодавці прирівняли операції з підприємствами-нерезидентам и ВЕЗ "Крим" до зовнішньоекономічних, але з деякими обмовками.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента (п. 5.3 ст. 5 Закону N 1636).

Таким чином, операції з суб'єктами господарювання з одного боку не є зовнішньоекономічними в чистому вигляді, але з іншого боку для оподаткування та митних формальностей юридичні особи та їх підрозділи, які розташовані у ВЕЗ "Крим", відносяться до нерезидентів.

При такій ситуації виходить, що законодавці ввели для українських резидентів незвичний (гібридний) режим взаємовідносин між суб'єктами господарювання, розташованими на окупованій території АР Крим та м. Севастополя.

Органом господарського розвитку та управління ВЕЗ "Крим" буде Керуюча компанія ВЕЗ "Крим" (далі - Керуюча компанія), яка є юридичною особою і знаходитиметься у державній власності.

Функції та повноваження Керуючої компанії, а також порядок контролю за її діяльністю визначить КM України.

Підсумовуючи сказане вище зазначимо, що взаємовідносини з кримськими суб'єктами підпадатимуть для наших резидентів під імпортні та експортні операції.

Так, вивезення товару у ВЕЗ "Крим" розцінюватиметься як експорт, а ввезення товару з ВЕЗ "Крим" на материк - як імпорт. Відповідно, митне оформлення товару здійснюватиметься за правилами, що діють на сьогодні, встановленими МК України, з дотриманням усіх митних формальностей.

Митне оформлення товару здійснюватиметься на адміністративному кордоні між ВЕЗ "Крим" та материковою територією України через пункти пропуску.

Формальне створення ВЕЗ "Крим" дасть можливість для експорту продукції кримських підприємств до країн Євросоюзу, який був неможливий після заборони на імпорт товару з "походженням з Криму".

Нагадаємо, що Євросоюз, не визнаючи возз'єднання Криму з Росією, ввів заборону на імпорт товарів з півострова з 25 червня 2014 року. Дозволено було ввозити тільки продукцію, що отримала сертифікати від української влади.

Закон N 1636 надає можливість таким кримським підприємствам отримати сертифікат походження на українських бланках за умови дотримання передбачених нормативно-правовими актами вимог. Такий сертифікат не видаватиметься щодо товарів для вивезення до Російської Федерації.

На товари, що ввозяться з території ВЕЗ "Крим" на іншу територію України, за бажанням продавця (виробника, постачальника) видається сертифікат походження у порядку, визначеному розд. II МК України, з урахуванням Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, 2014 року (з моменту набрання чинності), Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав 2009 року (крім товарів, що призначені для вивезення до держави-окупанта) та інших міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (пп. 2 п. 12.4 ст. 12 Закону N 1636).

Передумовою отримання сертифікату або інших документів про походження товару з України є надання належних документів відповідно до законодавства.

Товари, які відповідно до розд. II МК України відповідають критеріям повністю зроблених, достатньо перероблених або таких, що ввозяться на митну територію України і випущених для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами з України і вільно переміщаються на іншу територію України без застосування будь-яких мит, передбачених гл. 42 розд. IXМК України, за умови надання сертифікату про походження товару з України, який видається торгово-промисловими палатами на іншій території України (п. 6.6 ст. 6 Закону N 1636).

Торгово-промислова палата України і торгово-промислові палати України залучаються до видачі експертних висновків про походження товарів у тих випадках, коли відповідно до міжнародних договорів України повноваження видачі сертифікатів походження товарів надані митному органу, якщо інше не визначено такими міжнародними договорами. Порядок надання експертних висновків встановлюється КM України.

Під час тимчасової окупації поставки товарів з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюватиметься в митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного та нетарифного регулювання, з урахуванням положень ст. 6 Закону N 1636.

Відзначимо, що згідно зі ст. 74 гл. 13 розд. V МК України, імпорт (випуск для вільного обігу) - митний режим, згідно з яким іноземні товари після сплати усіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

При поставці товарів з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України з метою їх вільного обігу суб'єктами господарювання сплачуватиметься ввізне мито відповідно до ч. 1 ст. 286 гл. 43 розд. IX МК України за ставками, встановленими Законом про Митний тариф України. У випадках, встановлених законами України, товари, поміщені до митного режиму імпорту, обкладатимуться сезонним митом та/або особливими видами мита.

При цьому пунктами 6.4 та 6.6 ст. 6 і пп. "б" п. 15.1 ст. 15 Закону N 1636 встановлені випадки звільнення зі сплати митних платежів при поставці товарів з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України.

Постачання товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію ВЕЗ "Крим" прирівнюється до митного режиму експорту, у тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання (абзац 2 пп. 5 п. 12.4 ст. 12 Закону N 1636).

Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, згідно з яким українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань їх зворотного ввезення (ст. 82 гл. 15 розд. V MК України).

При цьому для поміщення товарів до митного режиму експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту (п. 2 ч.2 ст. 83 гл. 15 розд. V MК України).

Так, згідно зі ст. 273 гл. 42 розд. IX МК України вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

Також ст. 247 гл. 39 розд. VIII МК України встановлено, що за виконання митних формальностей контролюючим органом поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, встановлених для них, із зацікавлених осіб справляється плата в розмірах, встановлених КM України (у Постанові N 93).

КM України має право тимчасово обмежити поставки окремих товарів (робіт, послуг) та/або під окремими (усіма) митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію.

Таке рішення приймається виключно з метою забезпечення безпеки держави, збереження громадського порядку та охорони здоров'я населення України і набуває чинності не раніше ніж через 30 календарних днів після його оприлюднення.

Товари, які знаходилися на території ВЕЗ "Крим" на день набрання чинності Закону N 1636, набувають митний статус іноземних товарів з урахуванням положень ст. 6 Закону N 1636.

Тимчасове ввезення зареєстрованих на території ВЕЗ "Крим" автотранспортних засобів (моторних транспортних засобів, причепів, напівпричепів) або рухомого складу залізниці, що використовуються у перевезеннях через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим" для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їх звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилом та паливом, що містяться в їх звичайних баках, упродовж їх транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення, здійснюється з повним умовним звільненням від оподаткування у порядку, встановленому законодавством України для переміщення транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України (п. 6.2 ст. 6 Закону N 1636).

Суб'єкти господарської діяльності за місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ "Крим" можуть придбати статус учасників, учасників попередньої кваліфікації або виконавців, а товари (роботи, послуги), що походять з території ВЕЗ "Крим", можуть бути об'єктом державних закупівель на загальних підставах згідно із Законом про держзакупівлі, які здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п. 10.1 ст. 10 Закону N 1636).

Ліцензії, сертифікати та дозволи, що видані суб'єктам господарської діяльності до набрання чинності Законом N 1636, діють на території ВЕЗ "Крим" до закінчення терміну їх дії (п. 10.3 ст. 10 Закону N 1636).

На громадян України, які постійно або тимчасово проживають на території ВЕЗ "Крим" та/або перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, який має місцезнаходження на території

ВЕЗ "Крим", поширюються положення конвенцій Міжнародної організації праці, згода на обов'язковість яких надана Україною, принципи Тристоронньої декларації засад, которі стосуються багатонаціональних корпорацій та соціальної політики 1977 року, а також законодавство України про працю (п. 11.1 ст. 11 Закону N 1636).

Справляння податків на території вільної економічної зони "Крим"

На території ВЕЗ "Крим" не справлятимуться загальнодержавні податки та збори, визначені ст. 9 розд. І ПК України податок на прибуток, ПДФО, ПДВ, акцизний податок, плата за землю тощо), та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом про єдиний внесок.

З цією метою на 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) і знаходилися на обліку у контролюючих органах на території АР Крим або м. Севастополя.

Така податкова реєстрація може бути відновлена після евакуації особи на іншу територію України згідно зі ст. 15 Закону N 1636 у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації.

Особи, які знаходилися на обліку у контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території АР Крим або м. Севастополі на початок тимчасової окупації, звільняються від обов'язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, протягом строку тимчасової окупації і після її завершення (пп. 1 п. 12.3 ст. 12 Закону N 1636).

Це означає, що такі особи звільняються від обов'язку подавати звітність до контролюючих органів України і платити будь-які податки до українського бюджету.

А от місцеві податки та збори (єдиний податок, податок на нерухомість, туристичною збір тощо), передбачені ст. 10 розд. І ПК України, можуть справлятися на території ВЕЗ "Крим".

До платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території АР Крим та м. Севастополі, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція N 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї ООН від 27.03.2014 р. про підтримку територіальної цілісності України, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) і повноти сплати сум податків та зборів (п. 11 п. 12.3 ст. 12 Закону N 1636).

Взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", і особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями відповідно до ст. 39 розд. І ПК України і для них діятимуть принципи трансфертного ціноутворення (тобто звичайних цін).

Попри те, що "кримчани" як фізичні, так і юридичні особи для цілей оподаткування прирівняні до нерезидентів, але на них не буде поширюватися правило щодо міжнародних договорів України в частині звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України або зменшення ставки податку відповідно до п. 103.1 ст. 103 гл. 10 розд. II ПК України. Також не повертатиметься різниця між сплаченою сумою податку та сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Нюанси, пов'язані з податком на прибуток

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 1636 юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", не є платником податку на прибуток.

Для осіб, які прирівняні до резидентів та мають джерело доходів з походженням з території ВЕЗ "Крим", не поширюються норми статей 154 "Звільнення від оподаткування", 155 "Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції", 157 "Оподаткування неприбуткових установ та організацій", 158 "Особливості оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв'язку з впровадженням енергоефективних технологій" розд. III ПК України.

Таким чином, якщо юридична особа (відокремлений підрозділ) є резидентом, то при отриманні нею доходів з території ВЕЗ "Крим" вона не застосовує норми статей 154, 155, 157, 158 розд. III ПК України.

Тобто, у разі отримання доходів з джерелом походження з ВЕЗ "Крим", платники податків, які користуються пільгами або мають особливості (спеціальні правила) в оподаткуванні, не зможуть їж застосувати до таких доходів.

Наприклад, не буде звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу у ВЕЗ "Крим" продуктів дитячого харчування власного виробництва і направлений на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів.

Попри те, що "кримські" підприємства звільнені від сплати загальнодержавних податків та зборів, але Законом N 1636 передбачена норма, яка сприяє поповненню нашого Держбюджету. Так, дохід "кримських" підприємств, отриманий на материковій частині України оподатковуватиметься податком на репатріацію за ставкою 15 %. У більшості випадків цей податок сплачується з джерела виплати таких доходів за рахунок цих же доходів.

Стаття 160 розд. III ПК України застосовується з урахуванням того, що пільги, встановлені для оподаткування доходів, отриманих від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї), не застосовуються, а призи, які надаються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидента або резидентам відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону N 1636, підлягають оподаткуванню при їх виплаті (видачі) і за їх рахунок за подвійною основною ставкою, встановленою у п. 151.1 ст. 151 розд. III ПК України (з урахуванням п. 4 підрозд. 10 розд. ПК України).

Проте так і не ясно про які пільги у сфері розваг (пп. "і" п. 160.1 ст. 160 розд. III ПК України) йде мова у п. 5.6 ст. 5 Закону N 1636. Можливо, що при виплаті таких доходів нерезидентам з ВЕЗ "Крим" податок на репатріацію сплачуватиметься за ставкою не 15 %, а вище.

Витрати юридичної особи, прирівняної до резидента, понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених особою, прирівняною до нерезидента, включаються до складу витрат такої особи у сумі, передбаченій п. 161.2 ст. 161 розд. III ПК України для офшорних компаній (тобто у розмірі 85 % вартості поставлених з ВЕЗ "Крим" товарів (робіт, послуг)) (п. 5.11 ст. 5 Закону N 1636). Проте сама ВЕЗ "Крим" у список офшорних компаній найімовірніше включатися не буде.

Отже, при закупівлі товарів, робіт або послуг у суб'єктів господарювання, зареєстрованих у ВЕЗ "Крим" українським резидентам важливо пам'ятати, що до витрат вони зможуть включити в цьому випадку тільки 85 % від вартості закуплених цінностей або послуг.

Податок на доходи фізичних осіб

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 1636 юридична особа (відкремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", або фізична особа (у тому числі й підприємець), яка має податкову адресу (місце проживання) на території ВЕЗ "Крим", не є платником ПДФО і відповідно податковим агентом.

Відповідно до п. 5.7 ст. 5 Закону N 1636 будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ "Крим", отримані особою, прирівняною до резидента відповідно до норм п. 5.3 ст. 5 Закону N 1636, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими ПК України.

Нюанси обкладення доходів, отриманих резидентами з території ВЕЗ "Крим"

Якщо резиденти отримують доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ "Крим", то обкладатися вони будуть як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими ПК України (п. 5.7 ст. 5 Закону N 1636).

Ведучи мову про нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, зазначимо, що платники податків, які отримують іноземні доходи та доходи не від податкових агентів, зобов'язані включити їх суму до складу загального річного оподатковуваного доходу і подати до 1 травня податкову декларацію за результатами звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 розд. IV ПК України).

Підчас нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються в гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 розд. IV ПК України). Нюанси оподаткування іноземних доходів наведені у п. 170.11 ст. 170 розд. IV ПК України.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з іноземних доходів, є платник податків (п. 171.2 ст. 171 розд. IV ПК України).

Нюанси обкладення доходів, отриманих нерезидентами ВЕЗ "Крим" з іншої території України

Фізичні особи, які мають податкову адресу на території ВЕЗ "Крим", з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів.

Доходи найманих працівників, які мають постійне місце проживання на території ВЕЗ "Крим", у вигляді заробітної плати та інших подібних виплат та компенсацій, що виплачуються роботодавцем з місцезнаходженням на іншій території України (тобто резидентом), обкладатимуться ПДФО за загальними правилами, тобто за місцезнаходженням такого роботодавця (п. 5.8 ст. 5 Закону N 1636).

Нагадаємо, що порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами від резидентів регулюється п. 170.10 ст. 170 розд. IV ПК України.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються на користь нерезидентів, обкладаються ПДФО за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 розд. IV ПК України). Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів з джерелом їх походження в Україні, є податковий агент (п. 171.2 ст. 171 розд. IV ПК України).

Податок на додану вартість

Безпосередньо у Законі N 1636 не обумовлений спеціальний порядок обкладення поставок по ВЕЗ "Крим". Отже, в даному випадку необхідно буде керуватися загальними правилами, передбаченими в ПК України.

З метою обкладення ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України і вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МК України.

Зокрема, для операції з товарами, поміщеними до митного режиму вільної митної зони, у п. 206.10 ст. 206 розд. V ПК України передбачені спеціальні правила.

По-перше, операції з вивезення товарів з митної території України у вільну митну зону, обкладаються ПДВ за ставкою, визначеною пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 розд. V ПК України, тобто за нульовою ставкою.

По-друге, до операцій з ввезення товарів із-за меж митної території України у вільну митну зону застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 21 МК України.

По-третє, операції з ввезення на митну територію України продуктів переробки товарів, поміщених до митного режиму вільної митної зони, обкладаються ПДВ за ставкою, визначеною пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розд. V HК України (20 % або 7 %), і сплатою процентів, які підлягали б сплаті у разі розстрочки або відстрочення сплати ПДВ відповідно до ст. 100 гл. 9 розд. II ПК України.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, які вивозяться за межі митної території України або ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податків, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 розд. V ПК України).

При поставці послуг нерезидентам у ВЕЗ "Крим" або від нерезидентів з ВЕЗ "Крим" треба буде керуватися пунктами 186.2 -186.4 ст. 186 розд. V ПК України.

Акцизний податок

При поставці товарів з ВЕЗ "Крим" на іншу територію України з метою їх вільного обігу суб'єктами господарювання сплачується акцизний податок за ставками, встановленими п. 215.3 ст. 215 розд. VI ПК України, у разі приналежності товарів до підакцизних.

Згідно з пп. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 розд. VI ПК України не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податків за межі митної території України, у тому числі і у ВЕЗ "Крим".

Податок на нерухомість

Фізична особа (резидент), яка має податкову адресу на іншій території України, ніж ВЕЗ "Крим", зобов'язана задекларувати об'єкти житлової нерухомості, що знаходяться в її власності і знаходяться на території ВЕЗ "Крим", з метою:

а) визначення загальної бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з п. 265.3 ст. 265 розд. XII ПК України,

б) отримання пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з п. 265.4 ст. 265 розд. XII ПК України.

Плата за землю

Юридичні та фізичні особи - резиденти, які мають земельні ділянки у власності, постійному користуванні і в оренді на території ВЕЗ "Крим", відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 1636 не с платниками плати за землю на іншій території України.

У разі, якщо юридичні та фізичні особи - нерезиденти мають земельні ділянки на іншій території України, ніж ВЕЗ "Крим", то вони зобов'язані сплачувати плату за землю до відповідних місцевих бюджетів за місцем знаходження земельних ділянок у порядку і за ставками, визначеними розд. XIII ПК України.

Порядок обліку платників податків та зборів передбачає подання нерезидентом до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки для постановки його на облік копій документів, що встановлюють право, якими підтверджується право власності або користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім'я нерезидента уповноваженими органами України.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Особи, які знаходилися на обліку у контролюючих органах або мали місцезнаходження на території АР Крим та м. Севастополю, звільняються від обов'язку сплати ЄСВ і застосування РРО при здійсненні їх підприємницької діяльності на такій території (п. 12.3 Закону N 1636).

Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом N 1207, призупиняється застосування до платників ЄСВ з місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм відносно відповідальності за несплату ЄСВ.

Валютне регулювання

На території ВЕЗ "Крим" може застосовуватися мультивалютний режим, по якому в оплату вартості товарів (робіт, послуг), що продаються (що надаються) в межах ВЕЗ "Крим", приймається як гривня, так і валюти іноземних держав, включені НБУ до 1 - 2 груп Класифікатора іноземних валют (п. 9.1 ст. 9 Закону N 1636). Такі операції не вимагають індивідуальної ліцензії НБУ.

Вимоги законодавства України щодо обов'язкового продажу надходжень (у тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб (філій, відділень, інших відокремлених підрозділів юридичних осіб) з місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим" (п. 9.4 ст. 9 Закону N 1636).

А ось отримана резидентом України інвалюта в якості оплати від юридичної особи з місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим" підлягає обов'язковому продажу у загальному порядку. Нині ще 75 % від надходжень (абзац 2 п. 2 Постанови N 515),

На операції, що здійснюються між резидентами України і особами з місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим", а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону N 185. Тобто, норма відносно 90-ден ного строку в даному випадку не застосовуватиметься.

На фізичних осіб, що перетинають адміністративну межу на території ВЕЗ "Крим", поширюється дія розд. XII МК України відносно переміщення валютних цінностей.

Фізичні особи мають право ввезти на територію ВЕЗ "Крим" або вивезти з неї на іншу територію України готівкову або банківські метали на суму, встановлену НБУ відповідно до Декрету N 15-93 і відповідно до вимог Закону про протидію легалізації доходів.

Згідно з пп. 2 п. 12.8 ст. 12 Закону N 1636 переміщення готівкової валюти держави-окупанта через адміністративний кордон ВЕЗ "Крим" забороняється, за винятком її переміщення фізичними особами у сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 грн за умови усного декларування посадовій особі митниці.

Список використаних документів

МК України - Митний кодекс України

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 185 - Закон України від 23.09.1994 р. N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

Закон N 1207 - Закон України від 15.04.2014 p. N 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"

Закон N 1636 - Закон України від 12.08.2014 р. N 1636-VII "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"

Закон про держзакупівлі - Закон України від 10.04.2014 p. N 1197-VII "Про здійснення державних закупівель"

Закон про єдиний внесок - Закон України від 08.07.2010 р N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Закон про Митний тариф - Закон України від 19.09.2013 p. N 584-VII "Про Митний тариф України"

Закон про протидію легалізації доходів - Закон України від 28.11.2002 p. N 249-IV "Про попередження та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом" в редакції від 18.05.2010 p. N 2258-VI

Декрет N 15-93 - Декрет КM України від 19.02.1993 р N 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю"

Класифікатор іноземних валют - Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р N 34

Постанова N 515 - Постанова Правління НБУ від 20.08.2014 р. N 515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України"

Резолюція N 68/262- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262 про територіальну цілісність України, прийнята 27.03.2014 р врезультаті відкритого голосування на 80-му пленарному засіданні 68-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН

"Консультант бухгалтера" N 20 (768) 27 жовтня 2014 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)