ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12.02.2014
Справа N 800/70/14
Про зобов'язання вчинити певні дії
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого - судді Зайцева М. П., суддів - Веденяпіна О. А., Олексієнка М. М., Єрьоміна А. В., Рецебуринського Ю. Й., Розваляєвої Т. С., Шведа Е. Ю., Черпака Ю. К., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до Вищої ради юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, встановив:
У січні 2014 року ОСОБА_10 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Вищу раду юстиції (далі - Рада) розглянути його скаргу від 28 березня 2013 року щодо порушення присяги суддею Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_20. при здійсненні правосуддя.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протиправна бездіяльність відповідача полягає у відсутності будь-якого рішення Ради за його скаргою про порушення суддею ОСОБА_20. присяги судді. Така бездіяльність порушує вимоги Конституції України, Закону України "Про Вищу раду юстиції", Закону України "Про звернення громадян", Рішення Конституційного суду України N 9-рп/2002 від 21 травня 2002 року.
В наданих запереченнях представник відповідача стверджує, що Рада діяла в межах чинного законодавства та жодної бездіяльності не допустила. Зазначила, що всі скарги позивача, в тому числі від 28 березня 2013 року, розглянуто, про їх подальшу долю ОСОБА_10 проінформовано, про результати розгляду матеріалів перевірки буде повідомлено додатково. Вважає вимоги позову безпідставними, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, заявив клопотання про розгляд справи в його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялась про день та час слухання справи, звернулась з клопотанням про розгляд справи в її відсутність.
З'ясувавши обставини справи в межах позовних вимог та зібраних і досліджених доказів, колегія суддів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Виходячи із загальних засад права, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це певна форма його поведінки, яка полягає у невиконання ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків і згідно з законодавством України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 15 січня 1998 року N 22/98-ВР "Про Вищу раду юстиції" (далі - Закон N 22/98-ВР) Рада є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Повноваження, організація і порядок діяльності Ради визначаються Конституцією України, цим Законом та Регламентом Вищої ради юстиції, затверджений рішенням N 791/0/15-10 від 04 жовтня 2010 року.
Відповідно до статті 25 Закону N 22/98-ВР відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції.
Голова Вищої ради юстиції, згідно з повноваженнями визначеними Законом N 22/98-ВР та Регламентом ради за результатами розгляду, вивчення та перевірки викладених у зверненні фактів, може надати доручення одному з членів Ради про проведення перевірки відомостей, викладених у пропозиціях, зверненнях, скаргах та повідомленнях або надати відповідь заявнику, відповідно до Закону N 393/96-ВР щодо відсутності підстав для призначення перевірки.
Судом встановлено, що 01 квітня 2013 року до Ради надійшла скарга позивача від 28 березня 2013 року про порушення присяги суддею Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_20.
В своїй скарзі позивач зазначив, що перебуваючи на посаді судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_20 під час розгляду справи за позовом ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання їх такими, що втратили право користування житлом було допущено грубе порушення норм матеріального та процесуального права, статусу, посадових обов'язків та присяги судді. Вчиненні суддею дії, порочать звання судді і можуть викликати сумнів у чесності і непідкупності судових органів, порушення морально-етичних принципів поведінки судді. Крім того, суддею були порушені встановлені законом строки розгляду справи.
Листом Голови Вищої ради юстиції К. В. М. від 29 квітня 2013 року за вихідним N К-961-4054/0/9-13 позивача було повідомлено, що відповідно до статті 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року N 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон N 393/96-ВР) термін розгляду скарги ОСОБА_10 від 28 березня 2013 року продовжений.
На вказаний лист 29 квітня 2013 року позивач надіслав заяву з проханням повідомити про результати розгляду вищезазначеної скарги.
За результатами розгляду звернення ОСОБА_10 від 29 квітня 2013 року Голова Вищої ради юстиції К. В. М. листом від 15 травня 2013 року повідомив позивача, що відповідно до статей 21, 25 Закону N 22/98-ВР, Регламенту Вищої ради юстиції та Рішення Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року N 9-рп/2002 члену Вищої ради юстиції доручено проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі від 28 березня 2013 року, щодо наявності підстав для звільнення судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_20 з посади за порушення присяги. Зазначено, що про результати розгляду матеріалів перевірки позивача буде повідомлено додатково (вихідний N К-961/0, 1-4252/0/9-13).
До Вищої ради юстиції надходили також і інші звернення позивача.
Так, до Вищої ради юстиції 15 травня 2013 року з Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя (лист Комітету від 08 травня 2013 року N 04-15/17-1089) надійшла заява позивача від 29 березня 2013 року про порушення присяги суддею ОСОБА_20. Керівником секретаріату Вищої ради юстиції Б. О. А. 18 травня 2013 року надіслано відповідь позивачу, в якій повідомлено, що його заява, яка надіслана до Вищої ради юстиції Головою Комітету Верховної ради України з питань верховенства права та правосуддя К. С. В., направлена члену Вищої ради юстиції, оскільки на підставі статті 25 Закону N 22/98-ВР із зазначеного питання вже проводиться перевірка відомостей щодо наявності підстав для звільнення судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_20 з посади за порушення присяги (вихідний N 4348/0/9-13).
Також, заступником Голови Вищої ради юстиції У. О. С. 31 липня 2013 року надано відповідь на чергове звернення ОСОБА_10 від 16 липня 2013 року. Проінформовано, що його заява була направлена члену Вищої ради юстиції, яким проводиться перевірка відомостей, викладених у його попередній скарзі та надані відповідні роз'яснення (вихідний N К-961/2-7037/0/9-13).
Крім того, Керівником секретаріату Вищої ради юстиції Б. О. А. 07 листопада 2013 року надано відповідь на звернення ОСОБА_10 від 28 жовтня 2013 року в якій повідомлено про надання члену Ради його звернення для врахування при проведенні перевірки наявності підстав для звільнення судді ОСОБА_20 з посади за порушення присяги. (вихідний N К-961/3-101І0/0/9-13).
07 листопада 2013 року позивач звернувся до Ради зі скаргою на протиправні дії та бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка виразилась в неприйнятті останнім рішення та не внесенні подання до Вищої ради юстиції про звільнення з посади за порушення присяги судді Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_20.
15 листопада 2013 року Заступником Голови Вищої ради юстиції У. О. С. було надано відповідь позивачу з відповідними роз'ясненнями та в силу частини третьої статті 7, частини шостої статті 16 Закону N 393/96-ВР повернуто дане звернення з доданими до нього матеріалами (вихідний N К-961/4-10321/0/9-13).
Відповідно до статті 20 Закону N 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
В Рішенні Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року N 9-рп/2002 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої і четвертої статті 1, абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18, частини першої статті 25, пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 30, частини першої статті 31, частини першої статті 32, пункту 2 частини другої статті 33, пункту 2 частини другої та частини третьої статті 37, статей 38 і 48 Закону N 22/98-ВР йдеться про те, що Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.
Норми статті 84 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та вказаний висновок Конституційного Суду України, з метою не допущення використання права звернення зі скаргою щодо судді як засобу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя, пов'язують порушення дисциплінарної справи щодо судді лише із наявністю у відповідному зверненні ознак дисциплінарного проступку цього судді.
Законом N 22/98-ВР, Регламентом та Рішенням Конституційного Суду України N 9-рп/2002 від 21 травня 2002 року не визначено строків проведення перевірок, спрямованих на реалізацію членами Ради права на звернення до Ради з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади за порушення присяги.
Судом не встановлено обставин порушення відповідачем прав, свобод та інтересів ОСОБА_10, всі його звернення були розглянуті Радою з дотриманням положень законодавства у відповідності до Закону N 22/98-ВР, Закону N 393/96-ВР, Регламенту Вищої ради юстиції та Рішення Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року N 9-рп/2002.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки Рада як колегіальний орган жодної бездіяльності не допустила, надані відповіді на звернення позивача є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства, підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії, про які просить позивач, відсутні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_10 до Вищої ради юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Судді: