КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 15 квітня 2013 р. N 347
Київ

Деякі питання реалізації статті 26 та
частини другої статті 27 Закону України
"Про зайнятість населення"

(Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 437 від 10.09.2014)

Відповідно до статті 26 та частини другої статті 27 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

перелік пріоритетних видів економічної діяльності для створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва.

2. Пенсійному фонду України привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 223 "Деякі питання надання роботодавцям дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 23, ст. 697);

постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2010 р. N 577 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. N 223" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 53, ст. 1772);

пункт 47 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. N 35 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2012 р., N 7, ст. 249).

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 квітня 2013 р. N 347

Порядок
компенсації роботодавцям витрат у розмірі
єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування

(У тексті Порядку слова "територіальний орган" в усіх відмінках
і формах числа замінено словами "центр зайнятості" у відповідному
відмінку і числі згідно з Постановою КМ N 437 від 10.09.2014)

1. Цей Порядок визначає механізм виплати компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця.

Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є бюджетними установами.

(Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 437 від 10.09.2014)

2. У цьому Порядку термін "компенсація" означає відшкодування роботодавцю фактичних витрат нарахованого відповідно до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" єдиного внеску, сплаченого за працевлаштованого за направленням центру зайнятості державної служби зайнятості (далі - центр зайнятості) на нове робоче місце зареєстрованого безробітного за місяць, за який такий внесок сплачений.

(Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 437 від 10.09.2014)

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про зайнятість населення", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" і Господарському кодексі України.

(Абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 437 від 10.09.2014)

3. Право на компенсацію має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних з таких категорій громадян:

1) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

2) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

3) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;

4) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" залишилося 10 і менше років;

5) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";

6) один з батьків або особа, яка їх замінює, і:

має на утриманні дітей віком до шести років;

виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності).

Право на компенсацію має роботодавець, який є суб’єктом малого підприємництва та працевлаштовує зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості.

(Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 437 від 10.09.2014)

Пріоритетний вид економічної діяльності визначається за основним видом економічної діяльності роботодавця, за яким здійснюється віднесення роботодавця до класу професійного ризику виробництва, відповідно до якого встановлюється розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

(Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 437 від 10.09.2014)

4. Робочі місця, які створені у зв’язку з утворенням нового суб’єкта господарювання (крім тих, що утворені шляхом припинення), вважаються новими протягом 12 місяців з моменту утворення нового суб’єкта господарювання.

У разі створення нового робочого місця шляхом збільшення штатної чисельності працівників за умови відсутності зменшення середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців збільшенням штатної чисельності у звітному періоді вважається:

для юридичних осіб - збільшення складу працівників, які працюють на умовах трудових договорів, порівняно з попереднім звітним періодом за умови, що кількість вакансій залишається незмінною або збільшується;

для фізичних осіб - підприємців та самозайнятих осіб - збільшення чисельності найманих працівників, які працюють на умовах зареєстрованих трудових договорів (за винятком строкових).

Для підтвердження факту відсутності зменшення середньомісячної чисельності працівників проводиться порівняння середньооблікової кількості працівників за місяць, у якому створене нове робоче місце, із середнім значенням середньооблікової кількості працівників за 12 місяців, що передують місяцю створення нового робочого місця.

(Пункт 4 в редакції Постанови КМ N 437 від 10.09.2014)

5. Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного.

6. Компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець:

має заборгованість із сплати єдиного внеску та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.

7. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням центру зайнятості працевлаштовується інший зареєстрований безробітний з числа громадян, визначених пунктом 3 цього Порядку залежно від джерела компенсації. Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно.

(Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 437 від 10.09.2014)

Роботодавець інформує протягом п’яти робочих днів центр зайнятості про звільнення працівника.

У разі досягнення працівником, за якого виплачувалася компенсація, пенсійного віку та призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, встановлення йому інвалідності або зняття інвалідності та продовження ним роботи виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку отримання компенсації.

8. Роботодавець, який працевлаштував зареєстрованого безробітного на нове робоче місце, для отримання компенсації подає протягом двох місяців з дня працевлаштування центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додає довідку за формою згідно з додатком.

На підставі поданої роботодавцем заяви та довідки, персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості, даних ДФС та її органів щодо відсутності у роботодавця заборгованості із сплати єдиного внеску, інформації органів Пенсійного фонду України про працевлаштування особи на нове робоче місце та відсутність у роботодавця заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо порушеної справи про банкрутство або визнання роботодавця банкрутом центр зайнятості приймає протягом п’яти робочих днів рішення про виплату компенсації роботодавцю. Обмін зазначеними даними здійснюється в порядку взаємного обміну інформацією.

(Абзац другий пункту 8 в редакції Постанови КМ N 437 від 10.09.2014)

9. Центр зайнятості перераховує кошти на рахунок роботодавця до 30 числа місяця, наступного за місяцем подання звітності до територіальних органів ДФС, передбаченої статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - звіт), за умови підтвердження даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо заробітної плати працівника, з якої сплачено єдиний внесок.

Розмір компенсації розраховується на підставі даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування за такою формулою:

Р_в = ЗП x Рєв x 0,01,

де Р_в - сума єдиного внеску, що підлягає компенсації;

ЗП - заробітна плата працівника, з якої сплачено єдиний внесок;

Рєв - відсоток єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суму заробітної плати працівника відповідно до статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Якщо працівник працював у роботодавця повний місяць, а виплата компенсації здійснюється за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється пропорційно шляхом ділення заробітної плати особи за місяць на кількість робочих днів місяця та множення на кількість робочих днів, за які надається компенсація.

(Пункт 9 в редакції Постанови КМ N 437 від 10.09.2014)

10. У разі зміни місцезнаходження роботодавця - юридичної особи або місця проживання роботодавця - фізичної особи - підприємця компенсацію виплачує центр зайнятості, який її розпочав.

11. У разі працевлаштування осіб, зазначених у пункті 3 цього Порядку (крім інвалідів, яким відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), компенсація роботодавцю виплачується за рахунок коштів, передбачених на зазначену мету у бюджеті Фонду.

(Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 437 від 10.09.2014)

12. У разі працевлаштування зареєстрованого безробітного інваліда, якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається, компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.

Центр зайнятості формує щомісяця на підставі даних Пенсійного фонду України відомість про виплату компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів у порядку та за формою, затвердженою Мінсоцполітики, і передає до 15 числа місяця, наступного за місяцем подання звіту, зазначену відомість територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

(Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 437 від 10.09.2014)

13. Для планування видатків Фондом соціального захисту інвалідів центри зайнятості подають щороку до 1 червня та 1 листопада року, що передує плановому, територіальним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів прогнозні показники щодо чисельності осіб, у разі працевлаштування яких буде виплачуватися компенсація, та суми компенсації.

14. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням центру зайнятості у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

15. Роботодавець відповідає за достовірність даних, що стосуються підтвердження факту створення нових робочих місць та працевлаштування на них відповідних осіб, які є підставою для виплати компенсації.

Додаток
до Порядку

(у редакції постанови
Кабінету Міністрів України
від 10 вересня 2014 р. N 437)

Довідка

_____________________________________________________________________
(найменування підприємства, установи, організації,
прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця)
_____________________________________________________________________
(місцезнаходження роботодавця - юридичної особи або місце
проживання роботодавця, що є фізичною особою - підприємцем)

У разі звільнення працівника або зміни зазначених даних зобов’язуюсь поінформувати центр зайнятості державної служби зайнятості письмово протягом п’яти робочих днів.

_____ _________________ 20___ р.

__________

* Підпис скріплюється печаткою (за наявності).

(Додаток в редакції Постанови КМ N 437 від 10.09.2014)

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 квітня 2013 р. N 347

(у редакції постанови
Кабінету Міністрів України
від 10 вересня 2014 р. N 437)

Перелік
пріоритетних видів економічної діяльності для створення
нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва

(Перелік в редакції Постанови КМ N 437 від 10.09.2014)