Щодо державного мита

ПИТАННЯ: Чи є платниками державного мита на території України ФО - нерезиденти?

ВІДПОВІДЬ: Згідно з пп. 14.1.122 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями нерезиденти - це, зокрема, фізичні особи, які не є резидентами України. Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 "Про державне мито", із змінами і доповненнями (далі - Декрет).

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами (ст. 1 Декрету).

Перелік об'єктів справляння державного мита наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита - у статті 3 Декрету.

Отже, відповідно до норм Декрету фізичні особи, незалежно від їх резидентського статусу, є платниками державного мита на території України за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

ПИТАННЯ: Чи сплачується державне мито у разі нотаріального посвідчення цивільно-правових угод приватними нотаріусами?

ВІДПОВІДЬ: Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет), а порядок його обчислення та сплати - наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 р. за № 1623/21935.

Державне мито за нотаріальні дії, документи й послуги справляється державними нотаріальними конторами і виконкомами сільських, селищних, міських рад, на території яких немає нотаріальних контор (п. 3 ст. 2 Декрету).

Відповідно до ст. 31 Закону України від 2 вересня 1990 року № 3425-ХІІ "Про нотаріат" із змінами та доповненнями приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.

При цьому згідно з п. 1 Указу Президента України від 10 липня 1998 року № 762/98 "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій" розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито та розмір ставок державного мита визначено статтями 2- 3 Декрету.

Враховуючи викладене, приватні нотаріуси не справляють державне мито за вчинення нотаріальних дій щодо посвідчення цивільно-правових угод, а справляють плату, яка не може бути меншою від розміру ставок державного мита для державних нотаріусів за аналогічні нотаріальні дії згідно Декрету.

ПИТАННЯ: З якої суми обчислюється державне мито при посвідченні додаткової угоди до договору іпотеки, якщо такою угодою змінюється і сума кредиту і вартість заставного майна?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до п. 9 глави 1 розділу V "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 "Про затвердження, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 року за № 1623/21935 за посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, про продовження строку дії раніше укладеного договору або збільшення початкової суми договору державне мито обчислюється і справляється виходячи з оцінки нездійснених прав і невиконаних обов'язків або суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів.

Згідно п.п. "ф" п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет) за нотаріальне посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами державне мито справляється в розмірі 0,01 відсотка вартості предмета іпотеки, зазначеної в іпотечному договорі.

Таким чином, при посвідченні додаткової угоди до договору іпотеки, якщо такою угодою змінюється і сума кредиту і вартість заставного майна, державне мито обчислюється і справляється в розмірі 0,01 відсотка з суми, на яку збільшується сума раніше укладених договорів.

ПИТАННЯ: В якому розмірі справляється державне мито при реєстрації випуску акцій у разі збільшення розміру статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до п. 1 ст. 6 розділу II Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV "Про цінні папери та фондовий ринок" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 3480) акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка (п. 4 ст. 6 розділу II Закону № 3480).

Реєстрацію випуску акцій здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку (п. 10 ст. 6 розділу II Закону № 3480).

Порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства затверджено Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31 липня 2012 року № 1073, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 серпня 2012 року за № 1431/21743 (далі - Порядок № 1073).

Згідно з п. 4 розділу І Порядку № 1073 для реєстрації випуску акцій у разі збільшення статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій товариство подає до реєструвального органу заяву про реєстрацію випуску акцій, рішення загальних зборів акціонерів товариства про випуск акцій нової номінальної вартості, оригінали свідоцтв про реєстрацію попередніх випусків акцій, копію платіжного документа, який підтверджує сплату державного мита відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" (далі -Декрет), засвідчену підписом керівника і печаткою товариства, тощо.

Підпунктом "п" п. 6 ст. 3 Декрету визначено, що державне мито за реєстрацію випуску цінних паперів встановлюється у розмірі 0,1 відсотка номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше п'ятдесятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Тобто, у разі збільшення розміру статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій, державне мито при їх реєстрації справляється у розмірі 0,1 відсотка номінальної вартості випуску акцій, але не більше п'ятдесятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

ПИТАННЯ: Як визначається оціночна вартість майна для обчислення суми державного мита за посвідчення договорів відчуження ФО об'єктів нерухомості (в т.ч. при даруванні або спадщині)?

ВІДПОВІДЬ: Відповідно до пп."а" п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" із змінами і доповненнями ставка державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження встановлена у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Згідно з п.5 гл.5 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 811 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.09.2012 за № 1623/21935 при обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об'єктів нерухомості вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості такого майна. Статтею 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-IIІ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2658) визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст.9 цього Закону № 2658 (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (абз. 1 ст. 9 Закону № 2658). Органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України (абз.1 ст.24 Закону № 2658).

Фонд державного майна України забезпечує широке інформування суспільства з питань оціночної діяльності, стану та особливостей ціноутворення на майно та майнові права в Україні (абз.4 ст.24 Закону № 2658). Отже, оціночну вартість нерухомого майна для обчислення суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами об'єктів нерухомості (в т.ч. при даруванні або спадщині) визначають органи, уповноважені здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Дідик С. М.

"Київський бухгалтер" N 27, 25 вересня 2014 року
Передплатний iндекс: 22259