КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 11 грудня 1992 р. N 698
Київ
Про вдосконалення порядку здійснення
службових відряджень за кордон
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 648 від 13.06.96
N 264 від 25.03.97
N 553 від 23.04.98
N 1591 від 05.10.98
N 1629 від 03.12.2001
N 1681 від 13.12.2001
N 1106 від 17.07.2003
N 2019 від 26.12.2003
N 665 від 01.08.2005
N 809 від 22.08.2012
N 426 від 10.09.2014
N 615 від 08.09.2016 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити, що рішення про службове відрядження за кордон приймається щодо: ( Абзац перший пункту 1 в редакції Постанов КМ N 648 від 13.06.96, N 426 від 10.09.2014 )
Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України, Міністра Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України - Прем’єр-міністром України; ( Абзац другий пункту 1 в редакції Постанови КМ N 648 від 13.06.96; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 264 від 25.03.97, N 553 від 23.04.98, N 1629 від 03.12.2001, N 665 від 01.08.2005; в редакції Постанови КМ N 426 від 10.09.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 615 від 08.09.2016 )
міністрів та їх заступників, першого заступника та заступників Державного секретаря Кабінету Міністрів України, державних секретарів міністерств, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, Голови, першого заступника, заступників та державних уповноважених Антимонопольного комітету України, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим та його заступників, голів обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій та їх заступників - Першим віце-прем’єр-міністром України, а також віце-прем’єр-міністрами України згідно з розподілом функціональних повноважень; ( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 665 від 01.08.2005; в редакції Постанови КМ N 426 від 10.09.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 615 від 08.09.2016 )
працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України - Державним секретарем Кабінету Міністрів України, а в разі його відсутності - першим заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України; ( Абзац пункту 1 в редакції Постанови КМ N 648 від 13.06.96; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1629 від 03.12.2001, N 1106 від 17.07.2003, N 665 від 01.08.2005; в редакції Постанов КМ N 809 від 22.08.2012, N 426 від 10.09.2014, N 615 від 08.09.2016 )
голів районних державних адміністрацій та їх заступників, керівників інших місцевих органів виконавчої влади та їх заступників - керівником органу виконавчої влади вищого рівня, а в разі його відсутності - першим заступником керівника органу виконавчої влади вищого рівня. ( Абзац пункту 1 в редакції Постанови КМ N 648 від 13.06.96; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1629 від 03.12.2001; щодо змін див. Постанову КМ N 809 від 22.08.2012; в редакції Постанови КМ N 426 від 10.09.2014 )
Рішення про службове відрядження за кордон членів Кабінету Міністрів України може бути прийняте за умови дотримання вимог пункту 1 параграфа 15 та пункту 6 параграфа 28-3 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. N 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 54, ст. 2180; 2011 р., N 88, ст. 3199; 2014 р., N 24, ст. 735), щодо забезпечення правоможності засідань Кабінету Міністрів України та урядових комітетів. ( Абзац пункту 1 в редакції Постанови КМ N 426 від 10.09.2014 )
Для оформлення службового відрядження за кордон не пізніш як за два тижні до виїзду особам, які дають дозвіл на відрядження, подаються лист із визначенням мети виїзду, строків та умов перебування за кордоном і обгрунтуванням джерел фінансування, проекти директив, вказівок і технічних завдань, погоджені з Міністерством закордонних справ, копія офіційного запрошення і кошторис витрат. ( Абзац пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1629 від 03.12.2001 )
Міністерству закордонних справ сприяти через відповідні закордонні структури організації вирішення практичних завдань, що покладаються на осіб, які виїздять за кордон у службове відрядження.
2. Визнати за необхідне після завершення службового відрядження за кордон подавати у десятиденний строк особам, з якими воно погоджено, письмовий звіт про результати відрядження з відповідними висновками, копії угод, протоколів, інших документів, що були підписані або парафовані під час відрядження, а також відомості про фактичні витрати. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 665 від 01.08.2005 )
3. Міністерству закордонних справ координувати роботу, пов'язану із організацією службових відряджень за кордон, і щоквартально подавати до Кабінету Міністрів України список осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які відряджалися у службових справах за кордон, незалежно від джерел їх фінансування.
4. Державному експортно-імпортному банку щоквартально надсилати до Кабінету Міністрів України інформацію про витрачання на вказані відрядження коштів, одержаних з валютного рахунку Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. ( Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1629 від 03.12.2001, N 809 від 22.08.2012 )
5. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: ( Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 648 від 13.06.96, N 1629 від 03.12.2001, N 1681 від 13.12.2001 )
прийняти рішення щодо службових відряджень за кордон з таким рекомендованим порядком їх здійснення:
- рішення про службове відрядження за кордон державних службовців, зокрема з метою навчання, приймається керівниками центральних та місцевих органів виконавчої влади, а в разі їх відсутності - першими заступниками керівників зазначених органів. Відповідальність за прийняття рішення покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади; ( Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 648 від 13.06.96, N 1629 від 03.12.2001, N 1681 від 13.12.2001, N 1106 від 17.07.2003; в редакції Постанови КМ N 665 від 01.08.2005 )
- для оформлення службового відрядження за кордон особам, які приймають рішення про таке відрядження, подаються відповідна заява з обгрунтуванням необхідності виїзду і строків та зазначенням умов перебування за кордоном, а також технічне завдання, кошторис витрат і пропозиції щодо джерел фінансування;
( Абзац п'ятий пункту 5 виключено на підставі Постанови КМ N 665 від 01.08.2005 )
- по завершенні службового відрядження за кордон особам, з якими воно погоджено, подається письмовий звіт про результати відрядження з відповідними висновками, а також документи про фактичні витрати бюджетних коштів;
звести до мінімуму кількість службових відряджень за кордон керівних працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються з бюджету;
забезпечувати оптимальні чисельні склади делегацій та строки їх перебування за кордоном;
здійснювати постійний контроль за економним витрачанням іноземної валюти і одержанням реальних результатів від службових відряджень за кордон.
5-1. Центральним та місцевим органам виконавчої влади раз на півроку до 10 січня та 10 липня подавати Національному агентству з питань державної служби звіти про результати навчання державних службовців за кордоном згідно з формою, що ним затверджується, для узагальнення і подання Кабінетові Міністрів України та інформування Адміністрації Президента України. ( Абзац перший пункту 5-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 809 від 22.08.2012 )
Контроль за своєчасністю подання центральними та місцевими органами виконавчої влади звітів здійснює Національне агентство з питань державної служби. ( Постанову доповнено пунктом 5-1 згідно з Постановою КМ N 665 від 01.08.2005; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 809 від 22.08.2012 )
6. Управлінню міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньоекономічної політики і Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України вести облік, контроль і аналіз роботи, що здійснюється у цій галузі, а також підготовку відповідних матеріалів для відрядження осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1629 від 03.12.2001, N 809 від 22.08.2012 )
7. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 23 лютого 1991 р. N 48 і постанову Ради Міністрів УРСР від 26 жовтня 1989 р. N 270 (ЗП УРСР, 1989 р., N 12, ст. 70).
Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА
Міністр Кабінету Міністрів України А.ЛОБОВ