МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ
29.07.2014 N 282

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
13 серпня 2014 р. за N 957/25734

Про затвердження Правил
написання українських географічних
назв на картах та в інших виданнях

Відповідно до статей 4, 6 Закону України "Про географічні назви", підпункту 7.61 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500, наказую:

1. Затвердити Правила написання українських географічних назв на картах та в інших виданнях, що додаються.

2. Департаменту землеробства (Лазарь Т.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Дикуна А.Є.

Міністр І.О. Швайка

Затверджено
Наказ Міністерства аграрної політики
та продовольства України
29.07.2014 N 282

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
13 серпня 2014 р. за N 957/25734

Правила
написання українських географічних назв
на картах та в інших виданнях

І. Загальні положення

З Розділом І можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

IІ. Правила унормування і написання українських
географічних назв і термінів та їх передачі латиницею

2.1. Назви географічних об’єктів України утворюються і передаються на письмі українською мовою за нормами українського правопису.

2.2. Українські географічні назви бувають прості, складні і складені. Географічні назви незалежно від кількості їх складників пишуться з великої літери, крім географічних термінів і службових слів, наприклад: Північнокримський канал, гора Говерла, Зелений мис, коса Бирючий Острів, Кременецькі гори.

2.3. Географічний термін в українській мові ставиться перед назвою або після неї, наприклад: озеро Кагул, гора Роман-Кош, річка Уж, парк "Софіївка", Хаджибейський лиман, Кримський півострів, Ялтинський заповідник, Каркінітська затока.

Приклади географічних термінів та інших слів, що вживаються на картах, наведено у додатку 1 до цих Правил.

2.4. Географічний термін або інше означувальне слово (острів, коса, брід, вал, ворота, міст, шлях, яр тощо), що є складовою частиною географічної назви і не виражає родового поняття, пишеться з великої літери, наприклад:

фізико-географічні об’єкти: коса Бирючий Острів, острів Коса Тузла, острів Тендрівська Коса;

урочища: Козинські Горби, Веселий Майдан, Старе Село, Лиса Гора;

міста: Біла Церква, Жовті Води, Залізний Порт, Гола Пристань;

села: Зелений Гай, Житні Гори, Красна Поляна, Красна Гора, Красна Балка, Красний Бір, Зелене Поле, Золота Долина, Золоті Пруди, Солоний Яр, Сухий Ставок, Стара Гребля, Слобідка-Балинська, Миколай-Поле;

вулиці: Боричів Тік, Вітряні Гори, Добрий Шлях, Козиний Брід, Красні Ворота, Ярославів Вал, Нижній Вал.

2.5. Складні і складені географічні назви пишуться окремо, разом або через дефіс:

1) пишуться окремо:

а) географічні назви, що складаються з якісного прикметника та іменника. Прикметники, утворені від таких назв, пишуться разом, наприклад:

Біла Церква - білоцерківський,

Ясна Поляна - яснополянський,

Зелена Гута - зеленогутський,

Нове Місто - новоміський,

Зелена Поляна - зеленополянський,

Голуба Затока - голубозатоцький;

б) географічні назви й географічні терміни при них. Прикметники, якщо їх можна утворити від таких назв, пишуться разом, наприклад:

Чорне море - чорноморський,

Біле озеро - білоозерний,

Кримський півострів;

в) географічні назви, що становлять сполучення іменника з порядковим числівником, який може стояти перед іменником та після нього. Похідні від таких назв прикметники пишуться разом або окремо залежно від місця числівника. Якщо числівник стоїть на першому місці, прикметник пишеться разом. Якщо числівник стоїть на другому місці, прикметник пишеться окремо, наприклад:

Бабенківка Перша - бабенківський перший,

Залісся Перше - заліський перший,

Перше Садове - першoсадівський,

Перше Травня - першотравенський;

г) географічні назви, що становлять сполучення імені та прізвища, наприклад Івана Франка (село). Прикметники, утворені від таких назв, пишуться разом, наприклад іванофранківський;

2) пишуться разом:

а) географічні назви-іменники, що складаються з прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них, наприклад:

Новоолексіївка - новоолексіївський,

Білопілля - білопільський,

Верхньодніпровськ - верхньодніпровський,

Гостролуччя - гостролучанський,

Дорогобуж - дорогобузький,

Кам’яногірка - кам’яногірківський;

б) географічні назви, що складаються з числівника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також похідні від них прикметники, наприклад:

Семигори - семигірський,

Трипілля - трипільський,

Дворіччя - дворічанський,

П’ятихатки - п’ятихатський;

в) географічні назви з першою дієслівною частиною у формі наказового способу та похідні від них прикметники, наприклад:

Вернигородок - вернигородоцький,

Гуляйполе - гуляйпільський,

Копайгород - копайгородський;

г) географічні назви, що складаються з двох іменників, з’єднаних сполучним звуком, та похідні від них прикметники:

Богодухівка - богодухівський,

Верболози - верболозівський,

Дубмаслівка - дубмаслівський,

Страхолісся - страхоліський;

ґ) географічні назви з другою частиною -град, -город; -піль, -поль та похідні від них прикметники, наприклад:

Красноград - красноградський,

Звенигород - звенигородський,

Костопіль - костопільський,

Нікополь - нікопольський;

3) пишуться через дефіс:

а) географічні назви, що складаються з двох або кількох іменників (без сполучного звука) або з іменника та подальшого прикметника, та похідні від них прикметники, наприклад:

Баня-Березів - баня-березівський,

Пуща-Водиця - пуща-водицький,

Віта-Поштова - віта-поштовий,

Іване-Пусте - іване-пустівський,

Андрієво-Зорине - андрієво-зоринський,

Гута-Яцьковецька - гута-яцьковецький;

б) географічні назви, що становлять поєднання двох імен або імені і прізвища (або прізвиська) за допомогою сполучного звука (зрідка - без нього) й зі зміною форми другого компонента, а також похідні від них прикметники, наприклад:

Андрієво-Іванівка - андрієво-іванівський,

Івано-Михайлівка - івано-михайлівський,

Дмитро-Дар’ївка - дмитро-дар’ївський,

Івано-Франківськ - івано-франківський,

але

Петропавлівка - петропавлівський;

в) географічні назви (переважно назви населених пунктів) з першими складовими частинами усть- і похідні від них прикметники, наприклад:

Усть-Кам’янка - усть-кам’янський,

Усть-Путила - усть-путильський,

Усть-Чорна - усть-чорнянський;

г) географічні назви, що складаються з іменників, які поєднуються прийменниками, сполучниками чи мають при собі частку, а також утворені від них прикметники, наприклад:

Новосілки-на-Дніпрі - новосілківський-на-Дніпрі,

Микільське-на-Дніпрі - микільський-на-Дніпрі.

2.6. Українські географічні назви передаються літерами латинського алфавіту шляхом транслітерації з унормованої українською мовою назви географічного об’єкта України відповідно до таблиці транслітерації українського алфавіту латиницею, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року N 55 "Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею" та рекомендованої резолюцією X/9 Десятої Конференції Організації Об'єднаних Націй із стандартизації географічних назв для міжнародного використання при передачі українських географічних назв.

2.7. Транслітерація українських географічних назв здійснюється шляхом відтворення кожної літери відповідною літерою латинського алфавіту. М'який знак і апостроф латиницею не відтворюються.

Правила та приклади передачі назв географічних об’єктів України літерами латинського алфавіту наведено в додатку 2 до цих Правил.

2.8. Усі елементи складених географічних назв при транслітерації латиницею зберігають їх українське написання: разом, через дефіс або окремими словами, кожне з яких пишеться з великої літери, а службові слова - прийменники, сполучники - з малої літери. Зберігаються закінчення української мови, наприклад:

Гори-Стрийовецькі - Hory-Stryiovetski,

Слобода-Болехівська - Sloboda-Bolekhivska,

Дача Косовського - Dacha Kosovskoho,

Сім Колодязів - Sіm Kolodiaziv,

Яр-під-Зайчиком - Yar-pid-Zaichykom.

2.9. На іншомовних картах при передачі українських географічних назв латиницею географічні терміни транслітеруються, наприклад:

Кримський півострів - Krymskyi pivostriv,

Біле озеро - Bile ozerо,

гора Говерла - hora Hoverla,

мис Бурун - mys Burun.

2.10. Переклад географічних термінів, що зустрічаються на карті, подається на карті у таблиці мовою, якою видається карта. При написанні на карті термінів у скороченому вигляді (наприклад: h. Hoverla, m. Burun, Krymskyi p-iv, Bile oz.) наводяться також відповідні скорочення, наприклад:

h. (hora) - mountain,

m (mys) - cape,

p-iv (pivostriv) - peninsula,

oz. (ozero) - lake.

2.11. В іншомовних текстах, що подаються на карті, український географічний термін транслітерується завжди, коли до складу географічної назви входить прикметник чи числівник, що є складовою частиною власної назви. Географічний термін іншою мовою ставиться перед або після назви залежно від мови, наприклад:

Біле озеро - Bile Ozero lake (англ.), See Bile Ozero (нім.),

Солона річка - Solona Richka river (англ.), Flu? Solona Richka (нім.).

В інших випадках географічні терміни можна перекладати, при цьому місце терміна залежить від того, де він стоїть в українській мові, наприклад:

гора Говерла - mount Hoverla,

мис Бурун - cape Burun,

скелі Білі Камені - rocks Bili Kameni,

гора Роман-Кош - mount Roman-Kosh.

Назви будинків відпочинку, санаторіїв, готелів, ресторанів тощо в іншомовному тексті (наприклад англійському) транслітеруються відповідно до оригінальної форми: з великої літери, в лапках або без лапок з виділенням власної назви курсивом, наприклад:

Санаторій "Ай-Петрі" - Sanatorium "Ai-Petri" - Sanatorium Ai-Petrі,

Пансіонат "Яремче" - Rest-house "Yaremchе" - Rest-house Yaremchе,

Готель "Дніпро" - Hotel "Dnipro" - Hotel Dnipro,

Кафе "Одеса" - Cafe "Odesa" - Cafe Odesa.

2.12. Приклади скорочень географічних термінів та інших слів, що вживаються на картах, наведено у додатку 3 до цих Правил.

ІІІ. Географічні назви регіональними мовами або мовами меншин

З Розділом ІІІ можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Накази".

IV. Джерела унормованих українських географічних назв

4.1. Назви географічних об'єктів, що знаходяться на території України, а також назви географічних об'єктів інших країн світу, які використовуються в Україні, підлягають обліку та державній реєстрації.

Державну реєстрацію географічних назв здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв.

Порядок створення та ведення Державного реєстру географічних назв визначається Положенням про Державний реєстр географічних назв, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року N 622.

4.2. Джерелами інформації про унормовані географічні назви є акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів державної влади та місцевого самоврядування, відомості центральних органів виконавчої влади, а також картографічні (державні топографічні карти масштабів 1:10 000 - 1:100 000, видання адміністративних карт України та областей), архівні, статистичні, енциклопедичні та інші довідкові видання.

4.3. Назви одиниць адміністративно-територіального устрою України (Автономної Республіки Крим та областей) встановлені Конституцією України.

Система адміністративно-територіального устрою України встановлена статтею 133 Конституції України: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається відповідними законами України.

Найбільші міста (більшість обласних центрів, Кривий Ріг, Макіївка, Маріуполь та інші) поділяються також на райони.

4.4. Джерелом унормованих назв населених пунктів, районів, районів у містах, сільських та селищних рад є довідник Верховної Ради України "Україна. Адміністративно-територіальний устрій" 2012 року видання, а також електронний довідник Верховної Ради України "Україна. Адміністративно-територіальний устрій", який щомісяця оновлюється за офіційними даними (www.rada.gov.ua). У довіднику подані алфавітні покажчики нових і старих найменувань, а також населених пунктів, об’єднаних з іншими населеними пунктами, включених у межі міст та інших населених пунктів або знятих з обліку.

4.5. Перелік назв одиниць адміністративно-територіального устрою України та їх центрів українською мовою і латиницею наведено у додатку 4 до цих Правил.

4.6. Перелік назв районів Автономної Республіки Крим, областей України та їх центрів українською мовою і латиницею наведено у додатку 5 до цих Правил.

4.7. Перелік назв районів міст, що мають спеціальний статус, наведено у додатку 6 до цих Правил.

4.8. Джерелом унормованих назв залізничних станцій та зупинкових пунктів є Тарифне керівництво N 4 залізниць України.

4.9. Джерелом унормованих назв об’єктів природно-заповідного фонду (національних природних парків, природних заповідників, регіональних ландшафтних парків, заказників, заповідних урочищ, дендрологічних парків, пам’яток природи тощо) є відомості центрального органу виконавчої влади з формування і забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

4.10. Джерелом унормованих назв гідронімів (річки, струмки та інші водотоки) є Словник гідронімів України (Київ, Наукова думка, 1979 р.), енциклопедичні та інші довідкові видання.

Директор Департаменту землеробства Т.І. Лазарь

Додаток 1
до Правил написання українських
географічних назв на картах
та в інших виданнях
(пункт 2.3)

Приклади
географічних термінів та інших слів,
що вживаються на картах

Додаток 2
до Правил написання українських
географічних назв на картах
та в інших виданнях
(пункт 2.7)

Правила
та приклади передачі назв географічних об’єктів
України літерами латинського алфавіту

Додаток 3
до Правил написання українських
географічних назв на картах
та в інших виданнях
(пункт 2.12)

Приклади
скорочень географічних термінів та інших слів,
що вживаються на картах

Додаток 4
до Правил написання українських
географічних назв на картах
та в інших виданнях
(пункт 4.5)

Перелік
назв одиниць адміністративно-територіального устрою України
та їх центрів українською мовою і латиницею

Додаток 5
до Правил написання українських
географічних назв на картах
та в інших виданнях
(пункт 4.6)

Перелік
назв районів Автономної Республіки Крим, областей України
та їх центрів українською мовою і латиницею

Додаток 6
до Правил написання українських
географічних назв на картах
та в інших виданнях
(пункт 4.7)

Перелік
назв районів міст, що мають спеціальний статус